вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
"19" вересня 2025 р. м. Ужгород Справа № 907/507/25
Господарський суд Закарпатської області у складі судді Пригузи П.Д., розглянувши справу
за позовом: фізичної особи ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача: Акціонерного товариства "Комерційний інвестиційний банк", код ЄДРПОУ - 19355562, м. Ужгород, вул. Гойди, 10,
Третя особа на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово - промисловий центр", м. Ужгород, вул. Боженка, 2, оф. 4, код ЄДРПОУ - 22090788,
про стягнення коштів,
за участі секретаря судового засідання Повідайчик Т. В.
представника позивача: адвокат Маркусь М.І.,
представника відповідача: адвокат Мікрюков С.В.,
Фізична особа ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , звернувся до Господарського суду Закарпатської області до відповідача: Акціонерного товариства "Комерційний інвестиційний банк", код ЄДРПОУ - 19355562, м. Ужгород, вул. Гойди, 10, Третя особа особа на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово - промисловий центр", м. Ужгород, вул. Боженка, 2, оф. 4, код ЄДРПОУ - 22090788, з позовними вимогами стягнення суми коштів в розмірі 200 000.00 грн., які підлягають включенню до переліку (реєстру) акцептованих вимог кредиторів АТ "Комінвестбанк".
Ухвалою суду від 08.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі, в якому тричі оголошувалася перерва.
В судовому засіданні 19.09.2025 представниками сторін заявлено клопотання про поновлення строків для надання доказів з підстав, що такі докази знаходилися в архівах відповідача і потребувався певний час для їх отримання, а для позивача необхідність подання додаткових доказів викликана тими обставинами, що стали йому відомі під час підготовчого провадження.
Суд, обговоривши значення доказів, що додаються, з урахуванням того, що додатково надані докази є необхідними для дослідження експертом у разі призначення експертизи у цій справі щодо ретроспективного визначення ринкової вартості об'єктів прав, а тому задовольняє клопотання представників сторін та залучає подані ними докази до справи.
Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд зазначає таке.
Позивачем позовні вимоги обгрунтовуються порушенням відповідачем його права як іпотекодавця на отримання (відшкодування) у разі набуття іпотекодержателем відповідно до ст.37 Закону України «Про іпотеку» предмету іпотеки у власність, а саме суми перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя. Так, позивач вважає, що Відповідач зарахував в рахунок погашення вимог до Позичальника 4 227 374,00 грн., однак у власність прийняв майно іпотекодавця, вартість якого складала 6 701 900,00 грн.
Під час підготовки справи до розгляду до справи сторонами надано відомості та докази про обставини, які є відмінними від викладення їх позивачем, зокрема про наявність третьої оцінки предметів іпотеки для їх прийняття у власність іпотекодержателем та про об'єм заборгованості боржника за договором кредиту.
За даними Довідок про оціночну вартість об'єктів нерухомості станом на 19.09.2025 року, позивач вважає, що ринкова вартість у сім разів перевищує ту, за якою відповідач отримав їх у власність. Вважає, що ринкова вартість, яка самостійно визначалася відповідачем станом на грудень 2022 року не відповідає ринковій вартості об'єктів, яку можна встановити лише експертним шляхом.
Відповідач у відзиві повністю не визнає позовні вимоги ОСОБА_1 з таких підстав.
Відповідач доводить, що 10 березня 2015 р. між ПАТ «КОМІНВЕСТБАНК» (далі - «Банк») та ТОВ «Торгово-промисловий центр» (далі - «Позичальник») було укладено Договір кредиту № 02-1/3к-30 (далі - «Договір кредиту»), згідно якого, Позичальнику було відкрито кредитну лінію з максимальним лімітом заборгованості в сумі 712 000,00 доларів США з кінцевим строком погашення 08 лютого 2019 року із сплатою 11,00 % відсотків річних.
В забезпечення по цьому договору кредиту між ПАТ «КОМІНВЕСТБАНК» та ОСОБА_1 було укладено:
- договір іпотеки від 18 жовтня 2017 року, посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Журкі О.Т. за р.№1708 (надалі - Договір іпотеки-1), який забезпечує виконання зобов'язань, що випливають з Договору кредиту та в якості предмета іпотеки передано об'єкт незавершеного будівництва, житловий будинок, 65% готовності, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та земельна ділянка на якій він розташований, площею 0,0702 га, що знаходиться за адресою: село Сторожниця Ужгородського району Закарпатської області. Кадастровий номер земельної ділянки 2124886301:02:015:0240.
- договір іпотеки від 13 листопада 2017 року, посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Журкі О.Т. за р.№2031 (надалі - Договір іпотеки-2), який забезпечує виконання зобов'язань, що випливають з Договору кредиту та в якості предмета іпотеки передано об'єкт незавершеного будівництва, житловий будинок, 62% готовності, що знаходиться за адресою: село Сторожниця, Ужгородського район Закарпатської області, вул. Перемоги, буд. 141/1 (сто сорок один дріб один) та земельна ділянка на якій він розташований, площею 0,0695 га, що знаходиться за адресою: село Сторожниця Ужгородського району Закарпатської області. Кадастровий номер земельної ділянки 2124886301:02:015:0241.
- договір іпотеки від 13 листопада 2017 року, посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Журкі О.Т. за р.№2031 (надалі - Договір іпотеки-3), який забезпечує виконання зобов'язань, що випливають з Договору кредиту та в якості предмета іпотеки передано об'єкт незавершеного будівництва, житловий будинок, 62% готовності, що знаходиться за адресою: село Сторожниця, Ужгородського район Закарпатської області, вул. Перемоги, буд. 141 (сто сорок один) та земельна ділянка на якій він розташований, площею 0,0690 га, що знаходиться за адресою: село Сторожниця Ужгородського району Закарпатської області. Кадастровий номер земельної ділянки 2124886301:02:015:0242.
У відповідності до пункту 1.1. Договору іпотеки-1, Договору іпотеки-2, Договору іпотеки-3 цей Договір забезпечує вимогу Іпотекодержателя, що випливає з: - Договору кредиту №02-1/3к-30 від 10.03.2015 року, Додаткової угоди №7 від 10.02.2017 року до Договору кредиту №02-1/3к-30 від 10.03.2015 року, Додаткової угоди №11 від 10.04.2017 року до Договору кредиту №02-1/3к-30 від 10.03.2015 року (а також усіх додаткових договорів до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку дії Договору кредиту), далі - Договір кредиту, укладені між Іпотекодержателем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгово-промисловий центр» (податковий номер 22090788, місцезнаходження: м. Ужгород, вул. Боженка, буд. 2, кв. 4) надалі - «Позичальник», за умовами якого останній зобов'язаний повернути Іпотекодержателю суму кредиту в розмірі 712 000,00 доларів США, відповідно до умов Договору кредиту, з кінцевим терміном погашення не пізніше 08 лютого 2019 року, сплачувати нараховані відсотки за його користування у розмірі 11,0% річних і можливі неустойки у розмірі та у випадках, передбачених договором кредиту і цим Договором, а також інші витрати, пов'язані із виконанням умов цього договору у відповідності до чинного законодавства.
Згідно з п. 4.1. Договору іпотеки-1, Договору іпотеки-2, Договору-іпотеки-3 Іпотекодержатель набуває права задоволення своїх вимог за рахунок Предмету іпотеки у випадках невиконання Основного зобов'язання або порушення порядку їх виконання та інших випадках, передбачених Основним зобов'язанням, цим Договором та чинним законодавством України.
Крім того, ст. 33 Закону України «Про іпотеку» також передбачає право іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання.
У п. 4.4. Договору іпотеки-1, Договору іпотеки-2 передбачено, що звернення стягнення на Предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або відповідно до застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя, яке викладене у п. 4.4.1 Договору іпотеки.
Відповідно до п. 4.3. Договору іпотеки-1, Договору іпотеки-2, Договору-іпотеки-3 порядок реалізації Предмета іпотеки для погашення заборгованості за Основним зобов'язанням визначається Іпотекодержателем.
У п. 4.1. Договору іпотеки-1, Договору іпотеки-2, Договору-іпотеки-3 визначено, що у позасудовому порядку задоволення вимог Іпотекодержателя може здійснюватися шляхом:
• передачі Іпотекодержателю права власності на Предмет іпотеки в рахунок виконання Основного зобов'язання у порядку, встановленому ст. 37 Закону України «Про іпотеку»;
• продажу Іпотекодержателем від свого імені Предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому ст. 38 Закону України «Про іпотеку», та направлення вирученої суми на погашення заборгованості за Основним зобов'язанням.
У відповідності до даного Договору Іпотекодержатель має право у випадку невиконання Позичальником своїх зобов'язань за договорами кредитів та отримати задоволення за рахунок майна, заставленого на нижче вказаних умовах.
На момент задоволення вимог іпотекодержателя шляхом реєстрації права власності на предмети іпотеки згідно Договору іпотеки-1, Договору іпотеки-2, Договору іпотеки-3 заборгованість ТОВ «Торгово-промисловий центр» за основним зобов'язанням по договору кредиту № 02-1/3к-30 від 10.03.2015 року станом на 28 грудня 2022 року становила 598 152,12 долара 12 центів.
Після задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предметів згідно Договору іпотеки-1, Договору іпотеки-2, Договору іпотеки-3 було погашено загалом 115 601,19 доларів США.
29.12.2022 зареєстровано за банком в рахунок погашення заборгованості ТОВ «Торгово-промисловий центр» 1. Договір іпотеки від 12.01.2018 р., реєстровий номер нотаріуса 42. Об'єкт незавершеного будівництва, житловий будинок 62% готовності, площа основи забудови 123,8 кв.м. та земельна ділянка площею 0,0690 га, кадастровий номер 2124886301:02:015:0242. Адреса: Ужгородський р-н, с. Сторожниця, вул. Перемоги, Іпотекодавець - ОСОБА_1 .
У відповідності до висновку про вартість виготовлений суб'єктом оціночної діяльності ПП «Консалтингова фірма «Кіпріда» від 26 грудня 2022 року після проведення незалежної оцінки майна становить:
- Нерухоме майно - 1 235 900,0 грн
- Земельна ділянка - 191 130,0 грн.
2. Договір іпотеки від 30.11.2017 р., реєстровий номер нотаріуса 2031.
Об'єкт незавершеного будівництва, житловий будинок 62% готовності, площа основи забудови 123,8 кв.м. та земельна ділянка площею 0,0695 га, кадастровий номер 2124886301:02:015:0241. Адреса: Ужгородський р-н, с. Сторожниця, вул. Перемоги, 141/1.
Іпотекодавець - ОСОБА_1 .
У відповідності до висновку про вартість виготовлений суб'єктом оціночної діяльності ПП «Консалтингова фірма «Кіпріда» від 26 грудня 2022 року після проведення незалежної оцінки майна становить:
- Нерухоме майно - 1 235 900,0 грн
- Земельна ділянка - 192 515,0 грн.
3. Договір іпотеки від 18.10.2017 р., реєстровий номер нотаріуса 1708.
Об'єкт незавершеного будівництва, житловий будинок 65% готовності, площа основи забудови 123,8 кв.м. та земельна ділянка площею 0,0702 га, кадастровий номер 2124886301:02:015:0240. Адреса: Ужгородський р-н, с. Сторожниця, вул. Перемоги, 141/2.
Іпотекодавець - ОСОБА_1 .
У відповідності до висновку про вартість виготовлений суб'єктом оціночної діяльності ПП «Консалтингова фірма «Кіпріда» від 26 грудня 2022 року після проведення незалежної оцінки майна становить:
- Нерухоме майно - 1 177 475,0 грн
- Земельна ділянка - 194 454,0 грн.
Залишок заборгованості по Договору кредиту №02-1/3к-30 від 10.03.2015 року станом на 11 березня 2025 року становить 482 550,93 доларів США.
Стаття 575 ЦК України визначає, що іпотекою є застава нерухомого майна, яке залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX (стаття 1 Закону України "Про іпотеку").
За рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Стаття 37 Закону України "Про іпотеку" визначає, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя (частина п'ята статті 37 Закону України "Про іпотеку"). В своєму позові очевидно є те, що позивач плутає вартість предмету іпотеку зазначену в договорі або додаткових угодах до нього із розміром забезпечених іпотекою зобов'язань.
Оскільки внаслідок звернення стягнення за Договором іпотеки-1, Договором іпотеки-2, Договором іпотеки-3 відбулося часткове задоволення вимог по Договору кредиту №02-1/3к-30 від 10.03.2015 року то у АТ «КОМІНВЕСТБАНК» відсутні будь-які правові підстави для визнання вимог ОСОБА_1 як кредитора та включення їх до реєстру кредиторів у відповідності до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Відповідач заперечує «подібність» обставин цієї справи з тими, які наводить позивач, покликаючись на правові позиції і постанови Верховного Суду.
Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб'єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов'язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
Відповідач зауважує, що у своїй позовні заяві позивач зазначає про необхідність врахування постанови Верховного Суду по справі №707/552/17 від 19.08.2020 року. У відповідності до фактичних обставин цієї справи: суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що оскільки рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 25 січня 2016 року на користь відповідача було звернено стягнення суми боргу в розмірі 2 066 402, 79 грн шляхом визнання за ним права власності на предмет іпотеки, а вартість вказаного майна на день набуття права власності, тобто станом на 25 січня 2016 року, згідно висновку судового експерта становила 6 063 438, 00 грн, відповідач згідно вимог статей 37, 38 ЗУ "Про іпотеку" має відшкодувати позивачу різницю між ринковою вартістю предмета іпотеки та сумою боргу, що складає 3 997 035, 21 грн. Тобто вартість майна, яке було отримано кредитором для погашення заборгованості по договору кредиту по цій справі була більше ніж сума боргу. Проте в справі №907/507/25 вартість майна отримана АТ «КОМІНВЕСТБАНК» була менша ніж сума боргу по договору кредиту.
Відповідач вважає, що різні фактичні обставини справи зумовлюють різний об'єкт спору та зміст цих правовідносин. Між справами відсутня подібність правовідносин та при прийнятті рішення по даній справі суд не може враховувати правову позицію викладену в постанові Верховного Суду по справі №707/552/17 від 19.08.2020 року.
На підставі свого обгрунтування заперечень проти позову, Відповідач просить у задоволенні вимог по справі відмовити.
Позивач стверджує, що з матеріалів справи вперше взнав про існування здійсненої Відповідачем нової оцінки предметів іпотеки та виготовлення висновків про вартість нерухомого майна та земельних ділянок. Однак, на переконання Позивача, такі висновки не відповідають дійсній ринковій вартості майна, оскільки навіть відповідно до відритих даних щодо вартості аналогічного майна в мережі інтернет підтверджує, що дійсна вартість такого майна вдвічі вища, ніж було визначено з ініціативи Відповідача.
Позивач заявив клопотання про призначення експертизи у справі, обгрунтовуючи її необхідність правовими позиціями Верховного Суду у постанові від 18.05.2023 у справі №761/11228/21, де Суд дійшов висновку про неможливість окремого оспорення висновку експерта з огляду на те, що останній не є правочином, а є одним із видів доказів. У цій же постанові Верховний Суд звернув увагу, що учасники справи мають право викладати суду заперечення щодо висновку експерта, зокрема, особа вправі спростувати висновок експерта шляхом призначення додаткової або повторної експертизи, за наявності для цього підстав; так само учасник справи не позбавлений можливості заявити клопотання про проведення судової експертизи іншим експертом чи експертною установою або провести рецензування висновку експерта.
Така ж правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 09.07.2025 року у справі 910/1091/24 (пункт 128). Зокрема у вказаній постанові Верховний Суд також виснував, що якщо в суді вирішується спір про стягнення з боржника боргу за позовом кредитора, який звернув стягнення на предмет іпотеки чи застави в позасудовому порядку, а боржник вважає, що його борг є меншим, ніж вважає кредитор, або взагалі відсутній у зв'язку з заниженням кредитором вартості такого предмету, боржник може доводити це під час розгляду такої справи, надаючи для цього відповідні докази. Боржник також може звернутись до суду з клопотанням про призначення експертизи в порядку частини першої статті 99 ГПК України.
Боржник не потребує оскарження ринкової вартості майна, встановленої оцінкою на замовлення кредитора (оскарження доказів взагалі не передбачене законодавством), а має надавати власні докази, які доводять іншу дійсну (ринкову) вартість майна, а також, як зазначено вище, може клопотати про призначення експертизи судом.
Однак, враховуючи, що всі об'єкти нерухомого майна, після їх прийняття Відповідачем у власність були відчужені на користь інших фізичних осіб, Позивач не володіє ними та не має можливості забезпечити доступ суб'єктів оціночної діяльності до такого майна, а тому не може надати суду відповідні докази про його дійсну ринкову вартість на день звернення Відповідачем стягнення на таке майно.
Відтак враховуючи наведене вище до предмету доказування в даній справі входить визначення дійсної ринкової вартості нерухомого майна, зазначеного вище, що можливо тільки експертним шляхом.
Позивач просить призначити в даній справі судову експертизу, на вирішення якої поставити питання - яка ринкова вартість станом на 29.12.2022 року наступних об'єктів, що були предметом іпотеки, а виконання судової експертизи доручити судовому експерту Павлич Олександру Васильовичу (м. Ужгород).
Відповідач заперечує призначення експертизи. Зазначає, що представником позивача поставлено під сумнів висновки про вартість виготовлених суб'єктом оціночної діяльності ПП «Консалтингова фірма «Кіпріда» від 26 грудня 2022 року на предмети іпотеки згідно договорів іпотеки через нібито їх невідповідність вартості аналогічного майна згідно відкритих даних в мережі інтернет майже в два рази.
Дане твердження вважає необґрунтованим, адже жодних доказів на його підтвердження не надано і відповідачу незрозуміло, що таке відкриті дані в мережі інтернет.
Позивачем, протягом всього часу, що справа перебуває в суді не використано своє право, визначене ст.101 ГПК України, а саме, надання висновку експерта, складеного на його замовлення.
Вважаємо, що наразі відсутні передумови для призначення експертизи за ухвалою суду, сукупність яких визначена ст.99 ГПК України, позаяк Позивачем свого Висновку експерта (експертного дослідження) не представлено, жодних клопотань, мотивованих неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів, Відповідачем суду не подано. Та вважає такі дії Відповідача спрямованими виключно на затягування розгляду справи.
Відповідач зазначає, що Позивачем в позовній заяві та у клопотанні про призначення експертизи не наведено жодної невідповідності висновків про вартість виготовлених суб'єктом оціночної діяльності ПП «Консалтингова фірма «Кіпріда» від 26 грудня 2022 року на предмети іпотеки згідно договорів іпотеки будь яким нормативно-правовим актам щодо проведення оцінки майна в Україні. Просить відмовити Зіничу В.В. у задоволенні клопотання від 11.08.2025 року у призначенні експерти у справі №907/507/25. В той же час, представник відповідача зауважив, що у разі призначення судом такої експертизи - доручити її виконання державній експертній установі.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи суд доходить висновку, що клопотання позивача належить задоволити з таких підстав.
Суд погоджується з твердженнями позивача, що наявність у справі трьох висновків про оцінку предметів іпотеки у цій справі не надають певності у правильності визначення ринкової ціни відповідачем при реєстрації права власності на нерухоме майно. Суд враховує, що останній висновок про вартість, що виготовлений на об'єкти 26.12.2022 (а.с. 117, 118, 119), здійснений на замовлення АТ «Комінвестбанк» з метою прийняття управлінських рішень.
Суд зазначає, що Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначає правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів.
Положення цього Закону поширюються на правовідносини, які виникають у процесі здійснення оцінки майна, майнових прав, що належать фізичним та юридичним особам України на території України та за її межами, а також фізичним та юридичним особам інших держав на території України та за її межами, якщо угода укладається відповідно до законодавства України, використання результатів оцінки та здійснення професійної оціночної діяльності в Україні.
Відповідно до приписів ч. 3 ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення незалежної оцінки майна є обов'язковим у випадках, зокрема, визначення збитків або розміру відшкодування, під час вирішення спорів та в інших випадках, визначених законодавством або за згодою сторін.
Оцінка майна (ст. 10 Закону) проводиться на підставі, зокрема, ухвали суду про призначення відповідної експертизи щодо оцінки майна.
Положеннями ст. 98, 99 Господарського процесуального кодексу України визначено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Предметом спору у цій справі є вимога про повернення іпотекодержателю різниці у вартості майна, що було предметом іпотеки та у прийнята у власність відповідачем та задоволеними вимогами Банка як кредитора з вартості цього майна.
Подані відповідачем до справи висновки про вартість майна від 26.12.2022, відповідно до який вартість об'єктів нерухомості значно відрізняється від попередніх двох висновків про оцінку, зменшено ринкову вартість, що викликає обґрунтовані сумніви в їх правильності, у зв'язку з чим для визначення ринкової вартості спірного майна, що є необхідним для з'ясування позивачем (підтвердження або спростування) наявності порушеного права, є необхідність призначення такої експертизи судом.
Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу". Особа, яка проводить судову експертизу (далі - судовий експерт) користується правами і несе обов'язки, зазначені у статті 69 ГПК України.
Відповідно до п.п. 1.2.2. розділу І Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Мінюсту України 08.10.1998 №53/5 основними видами (підвидами) експертизи є, зокрема оціночно-будівельна.
Згідно з п. 5.2. Розділу ІІ Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України08.10.1998 № 53/5 основними завданнями оціночно-будівельної експертизи є визначення різних видів вартості поліпшень земельних ділянок (будівель та їх частин, споруд, передавальних пристроїв тощо); визначення відповідності виконаної оцінки нерухомого майна (поліпшень земельної ділянки) вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, методології, методам, оціночним процедурам.
Пунктом 5.2.1. Розділу ІІ Науково-методичних рекомендацій визначено орієнтовний перелік вирішуваних питань для оціночно-будівельної експертизи, зокрема:
Яка вартість (зазначити вид вартості: ринкова, залишкова, ліквідаційна, вартість ліквідації, спеціальна, інвестиційна тощо) об'єкта нерухомого майна (зазначити об'єкт: будівля, приміщення, квартира, споруда тощо)?
Пунктом 5.2.2. встановлено, що для вирішення питання з визначення вартості поліпшень земельної ділянки експерту необхідно надати правовстановлювальну документацію та матеріали технічної інвентаризації на ці об'єкти, а також правовстановлювальну та технічну документацію на земельну ділянку, на якій розміщений об'єкт оцінки, станом на дату оцінки. У разі виконання ретроспективної оцінки на дослідження необхідно надати матеріали з вихідними даними щодо показників (функціонального використання, об'ємно-планувального рішення, технічного стану тощо) об'єкта на дату оцінки.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" (Заява № 61679/00) від 01.06.2006, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури. Більше того, суд вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та встановлює строк для їх отримання.
Судова експертиза призначається лише в разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто в разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.
Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта (ч.ч. 3- 5 ст. 99 ГПК України).
Відповідно до положень ч.1 ст.100 ГПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
З урахуванням викладеного, беручи до уваги, що жодною стороною справи не подано відповідний висновок (звіт про оцінку), який би не викликав обґрунтованих сумнівів в його правильності, суд вважає за необхідне задоволити клопотання позивача з метою повного та всебічного розгляду справи призначити в справі судову оціночно-будівельну експертизу на вирішення якої поставити питання, які заявлено позивачем, а інших питань відповідачем не пропонувалося.
Згідно з ч. 5 ст.100 ГПК України в ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Незалежність судового експерта та правильність його висновку забезпечуються: визначеним законом порядком призначення судового експерта; забороною під загрозою передбаченої законом відповідальності втручатися будь-кому в проведення судової експертизи; існуванням установ судових експертиз, незалежних від органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування та суду; створенням необхідних умов для діяльності судового експерта, його матеріальним і соціальним забезпеченням; кримінальною відповідальністю судового експерта за дачу свідомо неправдивого висновку та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків; можливістю призначення повторної судової експертизи; присутністю учасників процесу в передбачених законом випадках під час проведення судової експертизи (ст. 4 3акону України Про судову експертизу).
Відтак, суд зазначає, що особа чи особи, які безпосередньо проводитимуть судову експертизу, несуть відповідальність, передбачену статтями 384 і 385 Кримінального кодексу України за дачу завідомо неправдивого висновку або відмову дати висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків.
Згідно зі ст. 7 3акону України Про судову експертизу судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 10 цього ж Закону судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань. До проведення судових експертиз (обстежень і досліджень), крім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому цим Законом.
За змістом ч. 3 ст. 99 ГПК України, при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно.
З огляду на наведене суд дійшов висновку про необхідність доручити проведення експертизи Закарпатському відділенню Львівського науково дослідного інституту судових експертиз (м. Ужгород, пл. Петефі, 14).
Про призначення експертизи, відповідно до ст. 100 ГПК України, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Обов'язок по авансуванню сум, що підлягають сплаті за проведення експертизи, покладається судом на позивача в справі, яким ініційовано цей спір та заявлено клопотання про проведення такої експертизи, з подальшим розподілом судових витрат відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.
За приписами п. 2 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.
Провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої ст. 228 цього Кодексу - на час проведення експертизи (п.6 ч.1 ст.229 ГПК України).
З урахуванням викладеного, провадження в даній справі підлягає зупиненню.
Керуючись ст. 86, 99, 100, 104, 127, 129, 182, 183, 228, 229, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Призначити у справі №907/507/25 судову оціночно-будівельну експертизу (ретроспективної оцінки) за наявними у справі матеріалами (технічною документацією, звітами про оцінку тощо), на вирішення якої поставити наступне питання:
1). Яка ринкова вартість станом на 29.12.2022 року таких об'єктів нерухомого майна:
1.1. Об'єкту незавершеного будівництва, житловий будинок 62% готовності та земельної ділянки, на якій він розташований, площею 0,069 га, що знаходиться за адресою: Закарпатська обл., Ужгородський р-н., с.Сторожниця, вул.Перемоги, буд.141, кадастровий номер ділянки 2124886301:02:015:0242, цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка);
1.2. Об'єкту незавершеного будівництва, житловий будинок 62% готовності та земельної ділянки, на якій він розташований, площею 0,0695 га, що знаходиться за адресою: Закарпатська обл., Ужгородський р-н., с.Сторожниця, вул.Перемоги, буд.141/1, кадастровий номер ділянки 2124886301:02:015:0241, цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка);
1.3. Об'єкту незавершеного будівництва, житловий будинок 62% готовності та земельної ділянки, на якій він розташований, площею 0,069 га, що знаходиться за адресою: Закарпатська обл., Ужгородський р-н., с.Сторожниця, вул.Перемоги, буд.141/2, кадастровий номер ділянки 2124886301:02:015:0240, цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка).
2. Доручити проведення експертизи Закарпатському відділенню Львівського науково дослідного інституту судових експертиз (м. Ужгород, пл. Петефі, 14).
3. До вирішення питання розподілу судових витрат у порядку ст. 127, 129 Господарського процесуального кодексу України, оплату проведення експертизи покласти на позивача - ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 .
4. Цією ухвалою суд попереджає судового експерта про кримінальну відповідальність за ухилення від проведення судової експертизи та подання завідомо неправдивого висновку, передбачену ст. ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.
5. Зупинити провадження у справі №907/507/25 до отримання судом експертного висновку.
6. Матеріали справи скерувати на адресу Закарпатського відділення Львівського науково дослідного інституту судових експертиз (88000, м. Ужгород, пл. Петефі, 14).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч.1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя П.Д. Пригуза