майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"18" вересня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/966/25
Господарський суд Житомирської області
Суддя Нестерчук С. С.
при вирішенні питання про ухвалення додаткового рішення у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Діптар»
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Тердвер»
про стягнення 40 460,37 грн
без участі представників сторін
05.09.2025 через підсистему “Електронний суд» представник ТОВ “Діптар» - адвокат Луцюк В.В. подав заяву (вх.№01-44/2663/25 від 08.09.2025) про відшкодування судових витрат на професійну на правничу допомогу в сумі 16 000 грн.
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 08.09.2025 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Діптар» задоволено частково, вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Тердвер» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Діптар»:
- 31 852,30 грн (тридцять одну тисячу вісімсот п'ятдесят дві гривні 30 копійок) - заборгованість;
- 6 226,83 грн (шість тисяч двісті двадцять шість гривень 83 копійки) - пеня;
- 1 609,89 грн (одна тисяча шістсот дев'ять гривень 89 копійок) - інфляційні втрати;
- 623,11 грн (шістсот двадцять три гривні 11 копійок) - 3 % річних;
- 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) - судові витрати зі сплати судового збору.
Питання про судові витрати на професійну на правничу допомогу не вирішувалося.
Ухвалою від 09.09.2025 Суд прийняв до розгляду заяву представника позивача адвоката - Луцюка В. В. про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу та постановив здійснювати розгляд заяви без повідомлення учасників справи.
10.09.2025 через підсистему “Електронний суд» відповідач подав клопотання (вх.01-44/2712/25) про зменшення суми відшкодування витрат на правничу допомогу до 1 000,00 грн. В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначає про неспівмірність заявлених витрат в розмірі 16 000,00 грн при ціні позову 40 460,37 грн (40 % від ціни позову) з урахуванням того, що справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Крім того, у доданому акті не вказано фактичної кількості витрачених годин адвокатом, а також не наведено розподілу виконаних дій, що суперечить принципу доказування розміру судових витрат, а також відсутні документи які підтверджують їхню реальність: графік виконаних робіт, підписи клієнта, погоджена сума гонорару. Крім того, не подано проведені платіжні документи на підтвердження фактичної оплати зазначених витрат.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч.3 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
За змістом статті 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що передбачено ст.124 ГПК України;
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст.126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат, відповідно до ст. 129 ГПК України.
Відповідно до ч.1, 2 ст.124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Згідно з частиною 1 статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
У частині 2 статті 126 ГПК України установлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 статті 126 ГПК України).
Згідно з положеннями частин 5, 6 статті 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Разом із тим, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на професійну правничу допомогу адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5- 7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Зазначеними нормами права передбачені такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін. Водночас обов'язок доведення неспівмірності витрат покладено на сторону, яка заявляє відповідне клопотання про зменшення їх розміру.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до статті 19 зазначеного Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
У статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
За змістом наведеної норми адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, додаткова постанова Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 927/153/22).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).
Суд зобов'язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 775/9215/15ц).
Отже, розмір таких витрат має бути розумним, обґрунтованим, підтвердженим належними доказами, тобто відповідати вказаним критеріям.
Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовуються з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення (пункт 180 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024 у справі № 910/14524/22).
У постанові Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 звернуто увагу на те, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеною в постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.
Суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19).
Отже, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною п'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку з розглядом справи заявник долучив до заяви копію Договору №23/07-2025 про надання правової допомоги від 23.07.2025, який укладений між ТОВ “Діптар» (далі-клієнт) та Адвокатським бюро “Володимира Луцюка» (далі-адвокатське бюро).
Відповідно до п.1.2 Договору правова допомога клієнту за цим договором включає: аналіз документів, підготовку та подання позовної заяви до суду (1 етап), а також інших процесуальних документів після відкриття судом позовного провадження та прийняття участі у судових засіданнях (2 етап) підготовка та подання процесуальних документів та прийняття участі у судах апеляційної та касаційної інстанції у випадку наявності таких (3 етап).
Згідно з п.3.1 вартість послуг, які зазначені в 1 етапі робіт пункту 1.2 Договору складає 12 000,00 грн.
У пункті 3.2 вказана вартість послуг адвокатського бюро, які зазначені в 2 етапі робіт пункту 1.2 цього договору розраховується за тарифом 2000,00 грн за 1 (одну) годину надання послуг (підготовки додаткових документів, представництво інтересів в суді).
Відповідно до звіту по послугам, наданим Адвокатським бюро Володимира Луцюка, адвокатське бюро здійснило: аналіз документів наданих ТОВ “Діптар», підготовку позовної заяви про стягнення заборгованості, пені, 3% річних, збитки від інфляції та розрахунок нарахувань та подачі її до суду, що становить 12 000,00 грн.
Крім того, адвокатське бюро підготувало та подало до суду інші процесуальні документи у справі №906/966/25, зокрема оригінали документів, які були витребувані судом для огляду, також підготовка та подання клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції та представництво інтересів ТОВ “Діптар» у судовому засіданні 20.08.2025, що становить 4000,00 грн.
Підтвердженням надання послуги є підписаний між сторонами акт приймання - передачі наданих послуг, згідно якого загальна вартість за надані послуги становить 16 000,00 грн. Порядок оплати послуг:
12 000 грн - до 05.09.2025 на підставі окремого рахунку-фактури;
4 000 грн - потягом 5 робочих днів з дати прийняття додаткового рішення по справі на підставі окремого рахунку-фактури.
Адвокатське бюро виставило рахунок на оплату №286 від 29.08.2025, а ТОВ “Діптар» сплатило за надані послуги 12 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №3310 від 01.09.2025.
До позовної заяви доданий ордер на надання правничої допомоги ТОВ "Діптар" на підставі Договору №23/07-2025 від 23.07.2025 у Господарському суді Житомирської області адвокату Луцюку В. В., виданий 27.07.2025 Адвокатським бюро “Володимира Луцюка».
Суд встановив, що заявлені витрати на правничу допомогу пов'язані з розглядом цієї справи та підтверджуються наданими доказами.
Вирішуючи питання про співмірність (пропорційність) витрат на правничу допомогу, суд враховує:
- предмет спору (стягнення боргу);
- ціну позову - 40 460,37 грн;
- обсяг наданих адвокатом послуг - складання та подання позовної заяви про стягнення з відповідача заборгованості, а також пені, інфляційних втрат та 3% річних; представник позивача взяв участь у одному судовому засіданні (20.08.25) у режимі відеоконференці;ї
- порядок розгляду справи - спрощене позовне провадження; ця справа в силу закону є малозначною, не містила виняткових правових питань або значного обсягу доказів.
Крім того суд бере до уваги, що позовні вимоги ТОВ “Діптар» задоволено частково у зв'язку з неправильним розрахунком пені, інфляційних втрат та 3% річних.
Таким чином, хоча заявлені витрати підтверджені належними доказами, їх розмір у сумі 16 000,00 грн є явно неспівмірним із ціною позову та характером спору, що не відповідає критеріям розумності й пропорційності.
З огляду на викладене, суд вважає обґрунтованим зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до справедливого і співмірного рівня.
Керуючись критеріями, що визначені частиною п'ятою статті 129 ГПК України, суд дійшов висновку, що справедливим і розумним розміром відшкодування витрат на правничу допомогу в межах цієї справи є 7 000 грн. У задоволенні решти заявлених витрат слід відмовити як надмірних.
Суд зазначає про відсутність втручання суду в договірні відносини між стороною та адвокатом за укладеним договором про надання правової допомоги, позаяк обов'язок виконання прав і обов'язків за цим договором не змінюється і не припиняється у зв'язку з покладенням судом судових витрат на правничу допомогу на сторону не в повній сумі, про яку вона домовились з адвокатом (постанови Верховного Суду від 08.02.2022 у справі №910/20792/20, від 14.06.2022 у справі №904/4876/21, від 22.06.2022 у справі №904/7334/21, від 30.05.2022 у справі №904/7347/21).
Отже, наявні підстави для ухвалення додаткового рішення у частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Тердвер» витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 221, 241, 244 ГПК України, Суд
Заяву представника позивача - адвоката Луцюка В. В. (вх.№01-44/2663/25 від 08.09.2025) про відшкодування судових витрат на професійну на правничу допомогу задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Тердвер» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Діптар» 7 000,00 (сім тисяч гривень 00 копійок) витрат на професійну правничу допомогу.
У задоволені решти вимог заяви представника позивача - відмовити.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Діптар» (код ЄДРПОУ 43498078; пр. Шевченка, буд. 2, м. Одеса, Одеська обл., 65044)
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Тердвер» (код ЄДРПОУ 45087081, проспект Незалежності, буд. 75, офіс 307, м. Житомир, Житомирська обл., 10001)
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи мають право оскаржити це рішення до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Наказ може бути виданий за заявою стягувача, в якій має бути зазначена бажана форма його видачі (паперова або електронна).
Дата складання повного додаткового рішення - 18.09.2025.
Суддя С. НЕСТЕРЧУК