майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"09" вересня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/25/25
Господарський суд Житомирської області у складі: судді Сікорської Н.А.
секретар судового засідання: Газарова Є.Д.
за участю прокурора: Тарасюк В.С., посвідчення № 071188 від 01.03.2023р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Керівника Коростишівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вишевицької сільської ради
до Фермерського господарства "Лукас - Агро"
про повернення земельних ділянок
Процесуальні дії по справі.
Керівник Коростишівської окружної прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Вишевицької сільської ради про:
- стягнення з Фермерського господарства «Лукас - Агро» на користь Вишевицької сільської ради заборгованості з орендної плати за використання земельних ділянок: площею 5,4800 га кадастровий номер 1825081800:01:000:1157, площею 25,4000 га кадастровий номер 1825081800:01:000:1158, площею 36,1070 га кадастровий номер 1825081800:01:000:1159 в сумі 149 962,25 грн., з них орендна плата - 108795,07 грн., штраф - 41167,18 коп. грн.;
- розірвання договору оренди земельних ділянок для ведення фермерського господарства площею 5,4800 га кадастровий номер 1825081800:01:000:1157, площею 25,4000 га кадастровий номер 1825081800:01:000:1158 та площею 36,1070 га кадастровий номер 1825081800:01:000:1159 від 18.03.2019, укладений між Вишевицькою сільською радою та Фермерським господарством «Лукас - Агро»;
- зобов'язання ФГ «Лукас - Агро» повернути Вишевицькій сільській раді земельну ділянку площею 5,4800 га кадастровий номер 1825081800:01:000:1157 за актом приймання-передачі;
- зобов'язання ФГ «Лукас - Агро» повернути Вишевицькій сільській раді земельну ділянку площею 25,4000 га кадастровий номер 1825081800:01:000:1158 за актом приймання-передачі;
- зобов'язання ФГ «Лукас-Агро» повернути Вишевицькій сільській раді земельну ділянку площею 36,1070 га кадастровий номер 1825081800:01:000:1159 за актом приймання- передачі.
Ухвалою від 13.01.2025р. суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 11.02.2025р.
Ухвалою від 11.02.2025р. суд відклав підготовче засідання на 18.03.2025р.
17.03.2025р. від Коростишівської окружної прокуратури надійшла заява про зміну підстав позову (а.с. 90-99) та заява про залишення позову без розгляду в частині стягнення заборгованості із орендної плати та розірвання договору оренди землі (а.с.101-109).
Протокольною ухвалою від 18.03.2025р. суд оголосив перерву в судовому засіданні до 03.04.2025р.
Ухвалою від 03.04.2025р. суд постановив розглядати справу в межах вимог про зобов'язання ФГ "Лукас Агро" повернути Вишевицькій сільській раді за актами приймання-передачі земельні ділянки: площею 5,4800 га, кадастровий номер 1825081800:01:000:1157; площею 25,4000 га, кадастровий номер 1825081800:01:000:1158; площею 36,1070 га, кадастровий номер 1825081800:01:000:1159. Підставою для заявлених вимог є нікчемність договору оренди земельних ділянок від 18.03.2019р., з урахуванням поданих прокурором заяв про зміну підстав позову та залишення позову без розгляду в частині вимог. Ппідготовче судове засідання відкладено на 06.05.2025р. та
06.05.2025р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 146-149).
Ухвалою від 06.05.2025р. суд відклав підготовче засідання на 29.05.2025р.
13.05.2025р. від Коростишівської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив (а.с. 155-161).
20.05.2025р. від Вишевицької сільської ради надійшла відповідь на відзив (а.с. 163-175).
29.05.2025р. позивач надіслав до суду відповідь на відзив (а.с. 176-183), зміст якої є аналогічним відповіді, поданій 20.05.2025р.
Ухвалою від 29.05.2025р. суд закрив підготовче провадження та призначив справу №906/25/25 до судового розгляду по суті на 03.07.2025р.
Ухвалою від 03.07.2025р. суд відклав розгляд справи по суті на 17.07.2025р.
17.07.2025р. від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, з метою укладення договору про надання правничої допомоги з іншим адвокатом (а.с. 193).
Ухвалою від 17.07.2025р. суд відклав розгляд справи по суті на 29.07.2025р.
28.07.2025р. від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв'язку із зайнятістю адвоката (а.с. 206-215).
Протокольною ухвалою від 29.07.2025р. на стадії з'ясування обставин справи, суд оголосив перерву в судовому засіданні до 09.09.2025р.
08.09.2025р. від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із зайнятістю адвоката в іншому судовому засіданні (а.с. 234-237).
Суд розглянувши клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про відмову в його задоволенні з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 216 ГПК України, суд відкладає розгляд справи у випадках встановлених частиною другою статті 202 цього кодексу.
Відповідно до приписів ч.1-2 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (ст. 2 ГПК України).
Одночасно, застосовуючи відповідно до ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Разом з тим, суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника. При цьому суд виходить з того, що відповідач не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.
В разі неможливості забезпечити явку іншого представника в судове засідання, представництво інтересів відповідача, міг здійснювати безпосередньо керівник останнього у відповідності до ч.3 ст.56 ГПК України.
Учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи та виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом відповідно до ч.2 ст.42 ГПК України.
Відповідно до ч.1 статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Оскільки відповідач тричі звертався з клопотаннями про відкладення розгляду справи по суті, два з яких були задоволені судом, що свідчить про надання відповідачу достатнього часу для реалізації свого права на участь у процесі, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.
В судовому засіданні 09.09.2025р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що Коростишівською окружною прокуратурою встановлено порушення процедури отримання Фермерським господарством «Лукас-Агро» земельних ділянок комунальної власності в оренду (кадастровий номер 1825081800:01:000:1157 площею 5,4800 га, кадастровий номер 1825081800:01:000:1158 площею 25,4000 га, кадастровий номер 1825081800:01:000:1159 площею 36,1070 га ), які знаходяться на території Вишевицької сільської ради Житомирської області та факт незаконного її використання.
Надання ФГ «Лукас-Агро» земельних ділянок в оренду для ведення фермерського господарства без проведення процедури земельних торгів порушує вимоги Земельного Кодексу України та позбавляє державу можливості реалізувати право оренди земельної ділянки на більш вигідних умовах з урахуванням засад конкурентного ринку, що підриває економічні основи держави.
Прокурор вказує, що договір оренди земельних ділянок від 18.03.2019р., укладений між Вишевицькою сільською радою та Фермерським господарством «Лукас-Агро» без дотримання конкурентних засад, тому є нікчемним і відповідач має повернути територіальній громаді в особі Вишевицької сільської ради, за актами приймання-передачі земельні ділянки: кадастровий номер 1825081800:01:000:1157 площею 5,4800 га, кадастровий номер 1825081800:01:000:1158 площею 25,4000 га, кадастровий номер 1825081800:01:000:1159 площею 36,1070 га для ведення фермерського господарства.
Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечує проти доводів прокурора, щодо незаконності передачі земельної ділянки в оренду. Доводить, що всі дії були здійснені в межах чинного на момент укладення договору законодавства. Відповідно до редакції Земельного кодексу України, чинної у 2018 році, рішення про передачу земельної ділянки в оренду приймалося органом місцевого самоврядування виключно на підставі рішення відповідної ради, без обов'язку проведення електронних земельних торгів.
Відповідач вважає, що застосування нової редакції закону до спірних правовідносин є недопустимим, оскільки відповідно до статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, за винятком випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Прокурор у відповіді на відзив зазначає, що твердження відповідача про дотримання порядку передачі спірної земельної ділянки в оренду не відповідають вимогам чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства. Матеріалами справи підтверджено, що Вишевицькою сільською радою передано в оренду земельні ділянки фермерському господарству без проведення обов'язкових земельних торгів, що є порушенням Земельного кодексу України, а також Закону України «Про оренду землі». Відповідно до чинної на момент укладення договору редакції ст. 134 ЗК України, передача в оренду земель комунальної власності можлива виключно на конкурентних засадах, крім випадків, прямо передбачених законом, які до спірної ситуації не застосовуються. Водночас, посилання відповідача на постанову ВП ВС від 20.07.2022р. у справі № 923/196/20 як на таку, що нібито не підлягає застосуванню, є помилковим. У зазначеній постанові наведено правовий висновок, згідно з яким укладення договорів оренди без дотримання вимог щодо проведення земельних торгів тягне за собою їх нікчемність. Цей висновок не змінює норм матеріального права, а лише роз'яснює порядок їх правильного застосування. Таким чином, прокурор, реалізуючи надані йому законом повноваження, звернувся до суду на підставі чинного законодавства, з метою захисту інтересів держави, порушених у результаті укладення спірного договору оренди земельних ділянок з істотними порушеннями норм права.
В свою чергу Вишевицька сільська рада, ознайомившись із доводами сторін та правовими позиціями, визнає, що рішення №526 від 08.08.2018р. було прийнято передчасно, до набуття сільською радою права розпорядження відповідними земельними ділянками, а також без дотримання встановленого порядку передачі земель в оренду на конкурентних засадах. Таким чином, договір оренди, укладений на підставі цього рішення, не відповідає вимогам законодавства, що є підставою для визнання його недійсним.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Рішенням Вишевицької сільської ради 33 сесії 7 скликання №526 від 08.08.2018р. надано дозвіл ФГ «Лукас-Агро» на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах оренди для створення фермерського господарства в с. Вишевичі в урочищі "Посьолок" кадастрові номери 1825081800:01:000:1157 площею 5,4800 га, 1825081800:01:000:1158 площею 25,4000 га, 1825081800:01:000:1159 площею 36,1070 га та 1825081800:01:000:1224. Вказаним рішенням сільському голові доручено укласти договір оренди земельних ділянок (а.с. 130).
18.03.2019р. між Вишевицькою сільською радою та ФГ «Лукас-Агро» укладено договір оренди земельних дiлянок (а.с. 22-25).
Відповідно до п.п. 1, 2 Договору, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування на умовах оренди земельнi дiлянки для ведення фермерського господарства площею 5,4800 га кадастровий номер 1825081800:01:000:1157, площею 25,4000 га кадастровий номер 1825081800:01:000:1158 та площею 36,1070 га кадастровий номер 1825081800:01:000:1159, що знаходяться на території Вишевицької сільської ради Радомишльського району, Житомирської області.
Як зазначено у пункті 2 договору, в оренду передаються земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства загальною площею - 66,9870 га, в тому числі сільськогосподарські угіддя - 66,9870 га.
На земельних ділянках відсутні об'єкти нерухомого майна, а також інші об'єкти інфраструктури, що належать орендарю на правi власності (п. 3 договору).
Відповідно до п. 8 договору, строк його дiї становить 49 років.
Пунктом 16 договору визначено цільове призначення земельних ділянок - землі сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства.
Разом з цим, п. 15 вказаного договору визначено, що земельні ділянки передаються в оренду для ведення фермерського господарства.
Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п. 44 договору).
Згідно акту приймання-передачі земельної ділянки від 18.03.2019р. Вишевицька сільська рада в особі сільського голови Гаврутенка С.В., діючого на підставі ст.42 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні" (орендодавець) передала в строкове платне користування Фермерському господарству "Лукас-Агро" (орендар) земельні ділянки для ведення фермерського господарства, кадастрові номери: 1825081800:01:000:1157 площею 5,4800 га, 1825081800:01:000:1158 площею 25,4000 га, 1825081800:01:000:1159 площею 36,1070 га, що знаходяться на території Вишевицької сільської ради Радомишльського району Житомирської області (а.с. 32).
Згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно 26.03.2019р. було здійснено державну реєстрацію права оренди за ФГ "Лукас-Агро" щодо трьох різних земельних ділянок: індексні номери рішень про державну реєстрацію 46205566, 46205464, 46205312; номери записів про інші речові права - 30928573, 30928456, 30928322; реєстраційні номери об'єктів нерухомого майна - 1709927418250, 1709904718250, 1709853118250 (а.с. 42-44).
Вишевицька сільська рада 12.03.2025р. надала інформацію про те, що передача права оренди ФГ "Лукас-Агро" відбулася без проведення земельних торгів.
Прокурор вважає, що договір оренди спірних земельних ділянок від 18.03.2019р., укладений між Вишевицькою сільською радою та ФГ «Лукас-Агро» без дотримання конкурентних засад, був спрямований на незаконне заволодіння земельними ділянками комунальної власності, а відтак є нікчемним відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 228 ЦК України.
Враховуючи зазначене, прокурор просить зобов'язати відповідача повернути територіальній громаді в особі Вишевицької сільської ради за актами приймання-передачі: земельну ділянку площею 5,4800 га кадастровий номер 1825081800:01:000:1157; земельну ділянку площею 25,4000 га кадастровий номер 1825081800:01:000:1158; земельну ділянку площею 36,1070 га кадастровий номер 1825081800:01:000:1159.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзац 1, 2 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абзац 1-3 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").
Верховний Суд звертав увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Разом із тим прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (постанови Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, від 20.09.2018 у справі №924/1237/17, від 18.08.2020 у справі №914/1844/18, від 08.12.2020 у справі №908/1664/19).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 виклала правову позицію, за якою:
- прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу (п. 7);
- бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк (п. 38);
- звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення (п. 39);
- невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу (п. 40);
- прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва (п. 43).
В якості позивача прокурор визначив Вишевицьку сільську раду.
Відповідно до ст.ст. 13, 14 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють орган державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.
Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Земельні відносини регулюються Конституцією України, цим кодексом та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами (ст.ст.1,3 ЗК України).
З урахуванням статей 1, 2, 6, 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", орган місцевого самоврядування представляє відповідну територіальну громаду і здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Однак первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада - жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.
Конституція України визначає, що місцеве самоврядування в Україні здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи (стаття 140 Конституції України).
Відповідно до статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування територіальної громади є однією з гарантій держави.
Згідно із частиною 1статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські рада є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Відповідно до статті 142 Конституції України, статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" матеріальною та фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів.
Положення статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлюють, що територіальним громадам міст належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.
До повноважень сільських рад у галузі земельних відносин згідно зі статтями 12, 83, 122 Земельного кодексу України, статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" належить розпорядження землями комунальної власності в межах, визначених Земельним кодексом України.
Зокрема, статтею 83 Земельного кодексу України визначено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю.
У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; в) землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.
Враховуючи викладене, органом, уповноваженим здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, є Вишевицька сільська рада, як орган місцевого самоврядування, що виконує повноваження власника земельних ділянок комунальної власності на території відповідної територіальної громади, а також суб'єкт, уповноважений на здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною відповідних земель.
Факт протиправного використання земель сільськогосподарського призначення комунальної власності порушує інтереси держави, як власника, щодо реалізації передбаченого ч. 1ст. 319 ЦК України права вільно, у встановленому законом порядку, розпоряджатися ними через уповноважений орган виконавчої влади або місцевого самоврядування.
Неконкурентне надання землі у користування не відповідає принципам справедливості, розумності і добросовісності (пункт 6 частини 1 статті З Цивільного кодексу України). Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020р. у справі №688/2908/16-ц.
В даному випадку, порушення інтересів держави полягає в недотриманні Вишевицькою сільською радою вищевказаних вимог законодавства щодо надання в оренду земельної ділянки без проведення обов'язкових земельних торгів (аукціону), чим підривається авторитет держави в особі органів місцевого самоврядування, які уповноваженні на виконання функцій держави та реалізації державної політики на конкретній території.
З матеріалів справи вбачається, що Коростишівська окружна прокуратура листом-повідомленням від 11.12.2024р. №53/1-3209 вих-24 поінформувала Вишевицьку сільську раду про виявлені порушення та необхідність вжиття належних заходів реагування, а також повідомила про намір звернутися до суду з позовом в інтересах держави (а.с. 62-65).
Водночас, Вишевицька сільська рада, будучи обізнаною про наявність порушень і наділеною повноваженнями для їх усунення шляхом самостійного звернення до суду, не вчинила жодних дій для належного захисту інтересів держави. Це підтверджується, зокрема, листом від 16.12.2024р. №1455, у якому орган місцевого самоврядування повідомив про невжиття заходів претензійно-позовного характеру та не навів відомостей про намір їх вчинити у майбутньому (а.с. 66).
Оцінюючи наведені обставини, суд доходить висновку, що прокурор дотримався вимог ст. 53 ГПК України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» і мав законні підстави для звернення до суду з цим позовом, оскільки Вишевицька сільська рада не здійснила належного захисту порушених інтересів держави у спірних правовідносинах.
Суд також враховує, що якщо попереднє листування прокурора з відповідним органом свідчить про інформування останнього щодо виявлених порушень, але орган протягом розумного строку не відреагував належним чином або повідомив лише про обізнаність без фактичного вжиття заходів, це свідчить про свідоме невиконання чи неналежне виконання обов'язку щодо захисту інтересів держави. У такому разі наявні підстави для представництва, передбачені абз. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру». При цьому дотримання додаткового «розумного строку» після повідомлення про намір прокурора звернутися до суду не є обов'язковим.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.06.2022 у справі №927/172/21, від 28.06.2022 у справі №916/1283/20 та від 13.09.2022 у справі №910/14844/21.
Отже, суд дійшов висновку, що керівник окружної прокуратури, дотримавшись вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", правомірно звернувся з цим позовом до суду.
Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення учасників процесу, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
При цьому, порядок набуття права користування земельною ділянкою державної та комунальної власності чітко регламентовано земельним законодавством.
Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (абзац перший частини першої, частина 2статті 116 ЗК України).
Згідно з частиною 1 статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Продаж земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) на конкурентних засадах у формі аукціону здійснюється у випадках та порядку, встановлених главою 21 цього Кодексу (ч. 2ст. 127 ЗК України у редакції, чинній на час укладення спірного договору).
Земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною 2 цієї статті (частина перша статті 134 ЗК України у редакції, чинній на час укладення спірного договору).
При цьому, ч. ч. 2, 3 ст. 134 Земельного Кодексу України передбачає виключення, серед яких відсутня передача в оренду земельних ділянок для ведення фермерського господарства.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 6 Закону України "Про оренду землі" визначено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. У разі набуття права оренди земельної ділянки на конкурентних засадах підставою для укладення договору оренди є результат аукціону.
Частиною 2 ст. 16 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.
Зазначена норма кореспондується з ст. 124 Земельного кодексу України, якою передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їхніми повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів.
Разом, з цим відповідно до інформації Вишевицької сільської ради відповідне рішення щодо передачі земельної ділянки в оренду ФГ "Лукас-Агро" не приймалось, земельні торги не проводились.
Відповідно до ч. 1 ст. 134 Земельного кодексу України земельні ділянки комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Верховний Суд у постанові від 11.06.2024р. у справі № 917/1710/23, вирішуючи питання щодо правомірності договору оренди земельної ділянки від 19.10.2016р., наданої для ведення фермерського господарства без проведення земельних торгів, у випадку неодноразової реалізації такого права, зазначив, що Законом України від 18.02.2016р. № 1012-VIII "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів" (далі - Закон № 1012- VIII), який набув чинності з 03.04.2016р., було внесено зміни до частини 2 статті 134 Земельного кодексу України шляхом викладення абзацу 16 у такій редакції: "передачі громадянам земельних ділянок для сінокосіння і випасання худоби, для городництва". Отже, з 03.04.2016р. земельні ділянки для ведення фермерського господарства було виключено з переліку земель, які не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах).
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019р. у справі № 621/2501/18 та від 15.01.2020р. у справі № 627/1351/18 наведено висновок про те, що після державної реєстрації фермерське господарство має право на отримання додаткової земельної ділянки (ділянок), але як юридична особа, на конкурентних засадах через участь у торгах, а не як громадянин із метою створення фермерського господарства.
Відповідно до ч. 2 ст. 135 Земельного кодексу України продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) здійснюється виключно на земельних торгах, крім випадків, встановлених частинами другою і третьою статті 134 цього Кодексу. На земельних торгах не може бути використане переважне право купівлі.
Отже, необхідною умовою передачі в оренду земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності, є проведення земельних торгів. Недотримання цієї процедури є порушенням чинного законодавства під час укладення договору оренди землі.
Укладення договору оренди земельних ділянок від 18.03.2019р. підтверджує передачу у користування ФГ "Лукас-Агро" спірних земельних ділянок поза процедурою проведення земельних торгів.
Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (частини перша, друга статті 228 ЦК України).
Оскільки спірний договір оренди земельної ділянки від 22.05.2019 року за відсутності для цього підстави, визначеної в абзаці другому частини другої статті 134 ЗК України, укладений без дотримання конкурентних засад, тобто спрямований на незаконне заволодіння земельною ділянкою комунальної власності, такий договір згідно з частинами першою та другою статті 228 ЦК України є нікчемним.
Близькі за змістом висновки щодо нікчемності договору через порушення конкурентного порядку її набуття наведені у Постановах Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц, від 20 липня 2022 року у справі № 923/196/20.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (абзац перший частини другоїстатті 215 ЦК України). Отже, якщо недійсність певного правочину встановлена законом, вимога про визнання його недійсним за загальним правилом не є належним способом захисту права чи інтересу позивача. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 463/5896/14-ц (пункт 72), від 4 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (пункт 95)).
За змістом абзацу першого частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює для сторін тих прав та обов'язків, які зумовлені його вчиненням, а породжує лише передбачені законом наслідки, пов'язані з його недійсністю. Одним із таких наслідків є реституція. Вона спрямована на відновлення statusу фактичному та правовому становищі сторін, яке існувало до вчинення недійсного правочину, шляхом нівелювання юридичного значення будь-яких дій, які сторони вчинили на виконання цього правочину. Тому кожна сторона зобов'язана повернути іншій у натурі все, що вона одержала на виконання недійсного правочину (абзац другий частини першої статті 216 ЦК України).
За змістом ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Негаторний позов - це позов власника, який є володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні або розпорядженні майном. Позивач за таким позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди або зобов'язати відповідача утриматися від дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Предметом негаторного позову є усунення порушень прав власника, які не пов'язані з позбавленням його володіння майном, зокрема шляхом повернення земельної ділянки, приведення її у попередній стан, звільнення від неправомірного перебування третіх осіб або усунення інших перешкод у користуванні та розпорядженні майном.
Підставою для звернення з негаторним позовом слугують: наявність у позивача права власності або титульного володільця на майно; факти, що підтверджують протиправні дії відповідача, які створюють перешкоди у здійсненні цих правомочностей; відсутність правомірних підстав для таких дій відповідача. Для задоволення позову необхідно, щоб майно знаходилося у власника або титульного володільця, інша особа перешкоджала користуванню або розпорядженню майном, і такі перешкоди не мали правового підґрунтя (законного припису або договору). Позов повинен чітко визначати дії, які має виконати відповідач для усунення порушень.
Суд встановив, що земельні ділянки кадастрові номери 1825081800:01:000:1157 площею 5,4800 га, 1825081800:01:000:1158 площею 25,4000 га та 1825081800:01:000:1159 площею 36,1070 га перебувають у комунальній власності територіальної громади в особі Вишевицької сільської ради. Договір оренди від 18.03.2019р., укладений між сільською радою та ФГ «Лукас-Агро», є нікчемним у силу закону, а отже, не створює у відповідача жодних правових підстав для користування цими земельними ділянками.
Перебування відповідача на спірних земельних ділянках є неправомірним і створює перешкоди власнику у здійсненні правомочностей щодо користування та розпорядження майном. Відповідач не має законних підстав для використання земельних ділянок, що перешкоджає реалізації прав територіальної громади як власника.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимога прокурора про повернення ФГ «Лукас-Агро» територіальній громаді в особі Вишевицької сільської ради земельних ділянок кадастрові номери 1825081800:01:000:1157 площею 5,4800 га, 1825081800:01:000:1158 площею 25,4000 га та 1825081800:01:000:1159 площею 36,1070 га є обґрунтованою, відповідає належному способу захисту права власності та підлягає задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати за результатами розгляду справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збіру спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При цьому ч. 9 ст. 129 ГПК України унормовано, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Зважаючи, що спір виник внаслідок неправильних дій позивача також (щодо надання в оренду спірних земельних ділянок), суд покладає в рівних частинах на позивача та відповідача судовий збір, а саме: 4542,00 грн. - на позивача та 4542,00 грн. - на відповідача.
Судовий збір стягується на користь особи, яка його сплатила - Житомирської обласної прокуратури.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити.
2. Фермерському господарству "Лукас-Агро" (12214, Житомирська обл., Житомирський р-н., с. Вишевичі, вул. Клевцова, 16, код ЄДРПОУ 42306657) повернути Вишевицькій сільській раді (12214, Житомирська обл., Житомирський р-н., с. Вишевичі, вул. Миру, 18, код ЄДРПОУ 04343748) земельну ділянку площею 5,4800 га, кадастровий номер 1825081800:01:000:1157.
3. Фермерському господарству "Лукас-Агро" (12214, Житомирська обл., Житомирський р-н., с. Вишевичі, вул. Клевцова, 16, код ЄДРПОУ 42306657) повернути Вишевицькій сільській раді (12214, Житомирська обл., Житомирський р-н., с. Вишевичі, вул. Миру, 18, код ЄДРПОУ 04343748) земельну ділянку площею 25,4000 га, кадастровий номер 1825081800:01:000:1158.
4. Фермерському господарству "Лукас-Агро" (12214, Житомирська обл., Житомирський р-н., с. Вишевичі, вул. Клевцова, 16, код ЄДРПОУ 42306657) повернути Вишевицькій сільській раді (12214, Житомирська обл., Житомирський р-н., с. Вишевичі, вул. Миру, 18, код ЄДРПОУ 04343748) земельну ділянку площею 36,1070 га, кадастровий номер 1825081800:01:000:1159.
5. Стягнути з Фермерського господарства "Лукас-Агро" (12214, Житомирська обл., Житомирський р-н., с. Вишевичі, вул. Клевцова, 16, код ЄДРПОУ 42306657) на користь Житомирської обласної прокуратури (10002, вул. Святослава Ріхтера, 11, м. Житомир, Житомирська обл., код ЄДРПОУ 02909950) 4542,00 грн. судового збору.
6. Стягнути з Вишевицької сільської ради (12214, Житомирська обл., Житомирський р-н., с. Вишевичі, вул. Миру, 18, код ЄДРПОУ 04343748) на користь Житомирської обласної прокуратури (10002, вул. Святослава Ріхтера, 11, м. Житомир, Житомирська обл., код ЄДРПОУ 02909950) 4542,00 грн. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повне рішення складено: 19.09.25
Суддя Сікорська Н.А.
1 - в справу
2- відповідачу (рек. з пов.)