61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
іменем України
19.09.2025 м. Харків Справа №905/285/25
Господарський суд Донецької області у складі судді Ніколаєвої Л.В.,
розглянувши справу №905/285/25
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях (61057, м. Харків, майдан Театральний, буд. 1)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Осінь» (85110, Донецька обл., м. Костянтинівка, пр-т Ломоносова, буд.103)
про стягнення 27 205,03 грн,
без повідомлення (виклику) сторін,
Суть спору: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Осінь» 27 205,03 грн, з яких: 21 141,53 грн - заборгованість з орендної плати, 3 949,35 грн - пеня, 2 114,15 грн - штраф.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності №0192Д/2020 від 31.01.2020 в частині сплати орендної плати за період січень-грудень 2023 року.
03.06.2025 господарським судом постановлено ухвалу, якою прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.
16.06.2025 за вх. №01-41/6039/25 господарський суд одержав відзив на позов, в якому відповідач заперечує проти позовних вимог з посиланням на те, що договір оренди нежитлового приміщення №0192Д/2020 від 31.01.2020 стосувався об'єкта загальною площею 92,3 кв. м. (гараж і два напівпідвальні приміщення без вікон і окремого входу), розташованого за адресою: Донецька обл., м. Костянтинівка, вул. Білоусова, 10, балансоутримувачем якого є Головне управління Державної міграційної служби України в Донецькій області. Цей договір оренди укладений щодо приміщень, необхідних для забезпечення функціонування об'єкта торгівлі відповідно до договору оренди від 31.05.2012 №5247/2012, а також діяльності Костянтинівського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України у Донецькій області, що розміщувався на другому поверсі тієї ж будівлі. Саме через вказані приміщення проходили основні комунікації (водопровід, каналізація тощо) всієї будівлі. Таким чином, обидва договори оренди (№0192Д/2020 від 31.01.2020 і №5247/2012 від 31.05.2012) фактично стосувалися одного об'єкта з одним входом та спільною системою комунікацій.
Відповідач зазначає, що у зв'язку з закінченням 12.05.2021 терміну дії договору на основне приміщення відповідно до умов договору оренди від 31.05.2012 №5247/2012, експлуатація допоміжного приміщення втратила будь-який сенс і фактично стала неможливою, оскільки вхід до нього здійснювався виключно через основне приміщення. При цьому, діяльність торговельного об'єкту, для обслуговування якого й укладався договір оренди допоміжного приміщення від 31.01.2020 №0192Д/2020, також припинено у лютому 2022 року (наказ ТОВ «ТД «Осінь» №3 від 20.02.2022), з огляду на що відповідач розірвав договори на водопостачання, енергопостачання, та інші комунальні послуги з відповідними надавачами послуг.
Одночасно, відповідач намагався встановити зв'язок із представниками позивача засобами телефонного зв'язку з метою з'ясування електронної пошти, на яку має бути направлена заява про дострокове припинення договору оренди від 31.01.2020 №0192Д/2020. Однак, через активні бойові дії на території м. Харкова усі контактні номери телефонів представників позивача були недоступними. Тобто, відповідач фактично був позбавлений можливості реалізувати своє право на дострокове припинення договору оренди відповідно до абзацу 2 пункту 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2022 №634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану». При цьому, відповідач неодноразово повідомляв балансоутримувача про те, що він не користується майном та звертався до нього щодо повернення ключів від приміщення.
Відповідач також стверджує, що договір оренди від 31.01.2020 №0192Д/2020 припинив дію з 31.12.2022 в силу закінчення строку, визначеного п. 10.6 договору оренди, а тому додаткове повідомлення позивача після цієї дати не було необхідним. Після закінчення строку дії договору відповідач майном не користувався, орендна плата позивачем не нараховувалася і відповідачем не сплачувалася, від позивача до березня 2024 року не надходило жодних претензій або повідомлень, які б могли свідчити про іншу його позицію.
У той же час, позивачем не здійснювалось жодних дій, передбачених пунктом 7.4. договору оренди від 31.01.2020 №0192Д/2020Д, згідно з яким орендодавець у разі несплати орендної плати, яка підлягає перерахуванню до державного бюджету, протягом трьох місяців підряд повинен вживати заходів відповідно до вимог законодавства щодо розірвання договору та стягненню заборгованості.
Крім того, відповідач звертає увагу на те, що у 2023 році в будівлі перебували треті особи, що унеможливлювало не лише використання орендованої частини приміщення, а й фізичний доступ до всієї будівлі.
03.07.2025 за вх. №01-41/6628/25 господарський суд одержав відповідь на відзив, в якій позивач посилається на те, що умовами договору оренди від 31.01.2020 №0192Д/2020, з огляду на зміст п. 1.2 розд. І «Предмет договору», не передбачено його укладення з метою забезпечення функціонування об'єкта торгівлі за договором оренди від 31.05.2012 №5247/2012.
На думку позивача, договір оренди від 31.01.2020 №0192Д/2020 є автоматично продовженим згідно з п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2022 №634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану», про що відповідач неодноразово повідомлявся листами від 15.08.2023 №11-03-02-1162ВС, від 25.04.2023 №11-03-02-576ВС та від 29.02.2024 №11-03-02-391ВС.
Щодо доводів відповідача про неможливість встановити зв'язок з представниками Регіонального відділення позивач зазначає, що відомості про Регіональне відділення розміщені на офіційному сайті Фонду Державного майна України в розділі «Регіональні відділення» за посиланням: https://www.spfu.gov.ua/ua/regions/fund-offices.html (назва РВ ФДМУ, керівник, адреса, код ЄДРПОУ, телефон/факс, адреса електронної пошти). Окрім цього, зазначені відомості про Регіональне відділення вказані на бланках листів Регіонального відділення, що були направлені орендарю при укладенні договору оренди та в подальшому при листуванні з питань виконання умов договору оренди. Також поштова адреса Регіонального відділення вказана в договорі оренди від 31.01.2020 №0192Д/2020 у розділі 11. «Місцезнаходження, платіжні реквізити та підписи сторін».
Крім того, позивач зазначає про недоведеність відповідачем факту перебування в орендованому приміщенні третіх осіб.
08.07.2025 за вх. №01-41/6715/25 господарський суд одержав заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач зазначає, що відповідь на відзив не може бути прийнята судом до розгляду, оскільки її подано позивачем з порушенням процесуального строку, встановленого ухвалою господарського суду від 03.06.2025 на її подання.
Також відповідач вказує, що не отримував жоден із зазначених позивачем листів від 15.08.2023 №11-03-02-1162ВС, від 25.04.2023 №11-03-02-576ВС.
Щодо доказів перебування у приміщення третіх осіб відповідач зазначає про неможливість їх надання з огляду на законодавчо встановлені обмеження/заборони.
08.07.2025 за вх. №4578/25 та №01-41/6744/25 господарський суд одержав клопотання позивача, в якому він просить суд вважати причини пропуску строку надання відповіді на відзив поважними, поновити строк та прийняти до розгляду надіслану Регіональним відділенням 03.07.2025 відповідь на відзив, а також долучити до матеріалів справи докази відправлення листів Регіонального відділення від 15.08.2023 №11-03-02-1162ВС, від 25.04.2023 №11-03-02-576ВС та від 29.02.2024 №11-03-02-391ВС на адресу ТОВ «Торговий дім «Осінь» (копії сторінок з журналів реєстрації відправки кореспонденції).
В обґрунтування поважності причин пропуску строку подання відповіді на відзив позивач посилається на кадрові зміни, велике навантаження у юридичному секторі та безпекову ситуацію в м. Харкові.
09.07.2025 за вх. №01-41/6761/25 господарський суд одержав заперечення відповідача проти задоволення клопотання позивача про поновлення строку на подання відповіді на відзив та долучення доказів.
Відповідач зазначає, що відсутність повного штату юридичного сектору є внутрішньою організаційною проблемою позивача, яка не може вважатися поважною причиною пропуску строку відповідно до ст. 114 ГПК України. Позивач не надав доказів (наказів про звільнення чи відпустки), що підтверджують неможливість залучення інших працівників чи зовнішніх консультантів. Також, на думку відповідача, велике навантаження є типовою ситуацією для державних установ і не може вважатися винятковою обставиною.
Щодо залучення додаткових доказів відповідач вважає, що документи, долучені позивачем у підтвердження надсилання листів №11-03-02-1162ВС від 15.08.2023 та №11-03-02-576ВС від 25.04.2023, підтверджують лише факт формування вихідної кореспонденції або її надсилання, проте, докази фактичного отримання листів відповідачем відсутні. Відсутність підтвердження отримання листів відповідачем свідчить про неналежність і недостатність цих доказів для встановлення факту ознайомлення відповідача з їх змістом.
Щодо клопотання позивача про поновлення строку на подання відповіді на відзив, долучення доказів до справи.
Статтею 251 ГПК України встановлено особливості подання заяв по суті справи у спрощеному позовному провадженні. За приписами частини 2 зазначеної статті позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Отже, строк на подання відповіді на відзив є строком, який встановлюється судом.
В ухвалі від 03.06.2025 позивачу встановлено строк для подання до суду відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов.
Відзив на позовну заяву доставлений до електронного кабінету Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях 13.06.2025, про що свідчить квитанція №3722411 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС.
Таким чином, відповідь на відзив мала бути подана відповідачем у строк до 18.06.2025 включно.
Водночас, відповідь на відзив подана до суду позивачем 03.07.2025, тобто з пропуском встановленого судом строку.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
З огляду на те, що строк на подання відповіді на відзив може бути продовжений, а не поновлений, а також враховуючи, що клопотання позивача про поновлення процесуального строку для подання відповіді на відзив подано після подання такої відповіді та після закінчення вказаного строку, суд дійшов висновку про залишення його без задоволення, як таке, що не відповідає приписам ст. 119 ГПК України.
Згідно зі ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Отже, строк на подання доказів є строком, який встановлюється законом, і він, в цьому випадку, є також пропущеним позивачем, клопотання про поновлення строку на подання доказів позивачем не заявлено.
Одночасно, з метою уникнення надмірного формалізму та забезпечення доступу до правосуддя, задля повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, суд визнав за можливе прийняти відповідь позивача на відзив і докази, подані ним разом з клопотанням за вх. № 01-41/6746/25 від 08.07.2025, і розглянути справу з їх урахуванням. При цьому, судом також враховано, що необхідність подання доказів направлення листів №11-03-02-1162ВС від 15.08.2023 та №11-03-02-576ВС від 25.04.2023 виникла у позивача лише після подання відповідачем заперечень на відповідь на відзив за вх.№01-41/6715/25 від 08.07.2025, в яких він зазначив про неотримання цих листів.
Щодо строку розгляду справи.
Справа розглянута з перевищенням строку, встановленого ст. 248 ГПК України, з об'єктивних причин, пов'язаних з дією воєнного стану на території України, поточною ситуацією у м. Харкові, особливим режимом роботи суду в умовах воєнного стану (дистанційний (віддалений) режим роботи суду або в приміщенні суду (за необхідності та в умовах безпеки), обмежений доступ до приміщення суду).
На підставі ч. 4 ст. 240 ГПК України 19.09.2025 господарським судом підписано рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлено наступне.
31.01.2020 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Осінь» (орендар) укладено договір №0192Д/2020 оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності.
Згідно з п.1.1. договору оренди орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення загальною площею 92,3 кв.м. першого поверху адміністративної будівлі (реєстровий номер 40109058.2.АААДИА622) (далі - майно), розташованої за адресою: Донецька обл., м. Костянтинівка, вул. Білоусова, 10, що обліковується на балансі Головного управління Національної поліції в Донецькій області (далі - балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість на 30.11.2019 і становить за незалежною оцінкою 193 544,00 грн (без ПДВ).
Майно передається в оренду з метою розміщення гаражу (площа 39,2 кв.м.), складських та допоміжних приміщень (площа 53,1 кв.м.) (п. 1.2. договору оренди).
Пунктом 7.1. договору оренди встановлений обов'язок орендодавця передати орендарю майно згідно з цим договором за актом приймання-передавання майна, який підписується одночасно з цим договором.
Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна (п. 2.1. договору оренди).
Орендна плата, визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 (зі змінами) (далі - Методика розрахунку), становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку грудень 2019 року - 2 414,46 грн. Розмір орендної плати за перший місяць оренди - січень 2020 року - встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за січень 2020 року (п. 3.1. договору оренди).
Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.3. договору оренди).
У разі користування майном протягом неповного календарного місяця (першого та/або останнього місяців оренди) добова орендна плата за дні користування визначається згідно з чинною Методикою розрахунку на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування (п. 3.4. договору оренди).
Орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 50% до 50% щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до пропорцій розподілу, установлених Методикою розрахунку і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж (п. 3.6. договору оренди).
Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати, уключаючи день оплати (п. 3.7. договору оренди).
У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості (п. 3.8. договору оренди).
Зобов'язання орендаря щодо сплати орендної плати забезпечуються у вигляді завдатку у розмірі, не меншому, ніж орендна плата за базовий місяць, який вноситься на рахунок орендної плати за останній місяць (останні місяці) оренди (п. 3.10. договору оренди).
Орендар зобов'язується протягом місяця після підписання договору внести завдаток, передбачений цим договором. Завдаток стягується до державного бюджету і балансоутримувачу у співвідношенні, визначеному у п. 3.6. цього договору. Після закінчення основного строку договору здійснюється перерахування орендної плати за останній місяць (останні місяці) з урахуванням внесеного орендарем завдатку. У разі виникнення у орендаря заборгованості з орендної плати за результатами такого перерахування орендар зобов'язаний перерахувати її до державного бюджету і балансоутримувачу у сумі, на яку вона перевищує розмір завдатку (п. 5.2. договору оренди).
У разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, в повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету та баласоутримувачу (п. 3.11. договору оренди).
За умовами договору оренди орендар зобов'язується, зокрема: використовувати орендоване майно відповідно до його призначення та умов цього договору (п. 5.1. договору оренди); своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу (п. 5.3. договору оренди).
У разі якщо орендар не сплачує розмір орендної плати (повністю або частково), яка підлягає перерахуванню до державного бюджету, протягом трьох місяців підряд орендодавець зобов'язаний вживати заходів відповідно до вимог законодавства щодо розірвання договору та стягнення заборгованості (п. 7.4. договору оренди).
За невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України (п. 9.1. договору оренди).
Цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 31 січня 2020 року до 30 грудня 2022 року включно (п. 10.1. договору оренди).
Умови цього договору зберігають силу протягом усього строку цього договору, у тому числі у випадках, коли після його укладення законодавством установлено правила, що погіршують становище орендаря, а в частині зобов'язань орендаря щодо орендної плати - до виконання зобов'язань (п. 10.2. договору оренди).
Зміни до умов цього договору або його розірвання допускаються за взаємної згоди сторін. Зміни, що пропонуються внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною. Усі зміни та доповнення до цього договору вносяться в такій самій формі, що й цей договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено законом (п. 10.3. договору оренди).
У разі, якщо уповноважений орган управління майном не попередив орендаря про намір використовувати майно для власних потреб за три місяці до закінчення строку цього договору, орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за цим договором, має право продовжити його на новий строк відповідно до вимог цього договору. У разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його дії протягом одного місяця цей договір уважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформляються договором про внесення змін до цього договору, який є невід'ємною частиною цього договору (п. 10.4. договору оренди).
Чинність цього договору припиняється внаслідок, зокрема: закінчення строку, на який його було укладено; достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду (п. 10.6. договору оренди).
Договір може бути достроково розірвано на вимогу орендодавця, зокрема, якщо орендар не сплачує орендну плату протягом трьох місяців підряд (10.7. договору оренди).
У разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів орендар повертає балансоутримувачу (п. 10.9. договору оренди).
Майно вважається поверненим бадансоутримувачу з моменту підписання між орендарем та балансоутримувачем акта приймання-передавання про повернення майна. Обов'язок щодо складання акта приймання-передавання покладається на орендаря (п. 10.10. договору оренди).
31.01.2020 за актом приймання-передавання орендодавець передав, а орендар прийняв державне майно - нежитлові приміщення загальною площею 92,3 кв.м. першого поверху адміністративної будівлі (реєстровий номер 40109058.2.АААДИА622), розташованої за адресою: Донецька обл., м. Костянтинівка, вул. Білоусова, 10, що обліковується на балансі Головного управління Національної поліції в Донецькій області, з метою розміщення гаражу (площа 39,2 кв.м.), складських та інших приміщень (площа 53,1 кв.м.), відповідно до договору оренди від 31.01.2020 №0192Д/2020.
22.02.2021 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Осінь» (орендар) укладено договір №1 про внесення змін до договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності від 31.01.2020 №0192Д/2020, згідно з п. 1 якого сторони дійшли згоди викласти найменування та ідентифікаційний код юридичної особи балансоутримувача за договором оренди від 31.01.2020 №0192Д/2020 в наступній редакції: «Головне управління державної міграційної служби України у Донецькій області (код ЄДРПОУ 37841728)».
Листом від 02.04.2024 №2 Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Осінь» повідомило Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях про намір припинити договір оренди від 31.01.2020 №0192Д/2020.
Згідно з наказом Регіонального відділення фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях від 18.04.2024 №94ВС «Про дострокове припинення договору оренди», прийнятого на підставі ст. 24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» та листа орендаря - Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Осінь» від 02.04.2024 №2, припинено достроково договір оренди від 31.01.2020 №0192Д/2020, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях (нова назва - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Осінь» на державне окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення загальною площею 92,3 кв.м. першого поверху адміністративної будівлі (реєстровий номер 40109058.2.АААДИА622), яке розташоване за адресою: Донецька обл., м. Костянтинівка, вул. Білоусова, 10, що обліковується на балансі Головного управління державної міграційної служби України у Донецькій області, з дати отримання орендодавцем заяви від орендаря про дострокове припинення договору, а саме з 03.04.2024.
17.06.2024 за актом повернення з оренди нерухомого/іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності, орендар передав, а балансоутримувач з відома орендодавця прийняв із строкового платного користування нерухоме майно, що належить до державної власності - частину нежитлових вбудованих приміщень загальною площею 92,3 кв.м., що розташовано за адресою: Донецька обл., м. Костянтинівка, вул. Білоусова, 10.
Згідно з анкетою про стан майна і розрахунків за договором оренди (додаток до акту повернення з оренди нерухомого/іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності) заборгованість орендаря становить: зі сплати частини орендної плати, яка підлягає сплаті до державного бюджету - 21 141,53 грн, зі сплати частини орендної плати, яка підлягає сплаті балансоутримувачу - 38 344,09 грн, зі сплати пені - 3 817,29 грн; інших платежів за договором оренди або зі сплати заборгованості з інших не виконаних орендарем зобов'язань за договором оренди - 2 114,15 грн.
При цьому, відповідачем висловлено незгоду зі здійсненими нарахуванням шляхом зазначення про те, що заборгованість з орендної плати, яка підлягає сплаті балансоутримувачу, складає 16 459,53 грн, з орендної плати, яка підлягає сплаті до державного бюджету, за пенею та іншими платежами за договором оренди або за іншими невиконаними орендарем зобов'язаннями за договором оренди - відсутня.
У зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості за договором оренди від 31.01.2020 №0192Д/2020, позивач звернувся до суду з позовними вимогами про стягнення з нього 21 141,53 грн заборгованості з орендної плати, 3 949,35 грн пені, 2 114,15 грн штрафу.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з наступних мотивів.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як вище встановлено судом та не заперечується сторонами, 31.01.2020 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Осінь» укладено договір №0192Д/2020 оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності - нежитлових приміщень загальною площею 92,3 кв.м. першого поверху адміністративної будівлі (реєстровий номер 40109058.2.АААДИА622), що розташоване за адресою: Донецька обл., м.Костянтинівка, вул. Білоусова, 10.
Також судом встановлено, що згідно з п. 1 Наказу Фонду державного майна України від 13.05.2021 №796 «Про внесення зміни до назви Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківський, Донецькій та Луганській областях», прийнятого відповідно до Закону України «Про Фонд державного майна України» та з урахуванням наказів Фонду державного майна України від 12.05.2021 №774 «Про виділ Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області» та від 13.05.2021 №783 «Про утворення юридичної особи», змінено назву Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківський, Донецькій та Луганській областях на Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях.
Пунктом 2 зазначеного наказу встановлено, що Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях є правонаступником Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківський, Донецькій та Луганській областях згідно з розподільчим балансом.
Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 14.05.2021 зареєстровані відповідні зміни найменування юридичної особи та відомості щодо юридичної особи - правонаступника у разі виділу в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, номер запису 1004801070009081053.
Відповідно до п. 1. Положення про Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 25.04.2023 №762, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях є правонаступником Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківський, Донецькій та Луганській областях згідно з розподільчим балансом.
Одним із основних завдань регіонального відділення є здійснення повноважень орендодавця державного майна (п. 4.4. Положення).
Отже, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях є правонаступником прав та обов'язків Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківський, Донецькій та Луганській областях за договором №0192Д/2020 оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності від 31.01.2020.
Частиною 1 ст. 283 ГК України (який був чинний на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.
До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 6 ст. 283 ГК України).
Згідно з ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
За положеннями ч. ч. 1, 3, 5 ст. 762 ЦК України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
За приписами ст. 1 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» оренда - це речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов'язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ч. ч. 1-4 ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендна плата визначається за результатами аукціону. У разі передачі майна в оренду без проведення аукціону орендна плата визначається відповідно до Методики розрахунку орендної плати, яка затверджується Кабінетом Міністрів України щодо державного майна та представницькими органами місцевого самоврядування - щодо комунального майна. У разі якщо представницький орган місцевого самоврядування не затвердив Методику розрахунку орендної плати, застосовується Методика, затверджена Кабінетом Міністрів України. Орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати. Якщо орендар отримав майно в оренду без проведення аукціону, відповідне коригування орендної плати на індекс інфляції здійснюється щомісячно. Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.
Згідно з ч. 1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Якщо наймач продовжує володіти та/або користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором (ч. 1 ст. 764 ЦК України).
Частиною 4 ст. 284 ГК України передбачено, що строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 291 ГК України договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.
За приписами ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його укладено.
Договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін. Договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором (ч. 2 ст. 24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Без проведення аукціону можуть бути продовжені договори, які: укладені та продовжуються вперше, за умови, якщо строк оренди за такими договорами становить п'ять років або менше; укладені без проведення аукціону з установами, організаціями, передбаченими частиною першою статті 15 цього Закону; укладені без проведення аукціону з підприємствами, установами, організаціями, передбаченими частиною другою статті 15 цього Закону відповідно до вимог статті 15 цього Закону, крім випадків, передбачених абзацами одинадцятим та дванадцятим частини другої статті 15 цього Закону; укладені з підприємствами, установами, організаціями, що надають соціально важливі послуги населенню, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, додатковий перелік яких може бути визначений представницькими органами місцевого самоврядування згідно із законодавством.
В силу ч. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договори оренди можуть бути продовжені на той самий строк, на який вони були укладені, на підставі заяви орендаря про продовження договору, поданої орендодавцю не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди.
Рішення про продовження договору оренди державного майна, передбаченого частиною другою цієї статті, і рішення про відмову у продовженні договору оренди державного майна приймаються орендодавцем (ч. 4 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»).
Відповідно до п. 135 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 №483 «Деякі питання оренди державного та комунального майна» орендар, що має право продовжити договір оренди без проведення аукціону, звертається до орендодавця із заявою про продовження договору оренди не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди. Якщо орендар не подав заяву про продовження договору оренди у зазначений строк, то орендодавець не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії договору оренди повідомляє орендаря про те, що договір оренди підлягає припиненню на підставі закінчення строку, на який його було укладено, у зв'язку з тим, що орендар не подав відповідну заяву у визначений Законом строк, та про необхідність звільнення орендованого приміщення і підписання акта приймання-передачі (повернення з оренди) орендованого майна.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України з 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб, який в подальшому був неодноразово продовжений та діє на теперішній час.
Законом України від 01.04.2022 № 2181-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про оренду державного та комунального майна» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про оренду державного та комунального майна» доповнено, зокрема, пунктом 61, згідно з яким під час дії воєнного стану Кабінет Міністрів України може встановити інші правила передачі в оренду державного та комунального майна, ніж ті, що передбачені цим Законом, зокрема, щодо запровадження можливості автоматичного продовження договорів оренди, строк дії яких закінчується під час дії воєнного стану, на строк до припинення чи скасування та на чотири місяці після припинення чи скасування воєнного стану.
Відповідно до Закону України 01.04.2022 №2181-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про оренду державного та комунального майна» Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №634 від 27.05.2022 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» (далі - Постанова №634).
Пунктом 5 Постанови №634 (в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин) передбачено, що договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, крім випадку, коли балансоутримувач з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди повідомив орендодавцю та орендарю про непродовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону. Норма щодо продовження договору, встановлена цим пунктом, не застосовується до договорів, щодо яких рішення про їх продовження прийнято на аукціоні і аукціон оголошено до дати набрання чинності цією постановою. Для продовження договору оренди на строк, передбачений цим пунктом, заява орендаря та окреме рішення орендодавця не вимагаються.
Договори оренди державного та комунального майна в період воєнного стану можуть бути достроково припинені за заявою орендаря, поданою ним орендодавцю на адресу електронної пошти, зазначену в договорі оренди. Заява вважається належно поданою, якщо вона підписана уповноваженою особою орендаря, а її PDF-копія надіслана з електронної адреси орендаря, зазначеної в договорі оренди.
Якщо орендодавцем майна є Фонд державного майна, його регіональні відділення або представницькі і при цьому орендоване майно розташоване на визначеній території і договір оренди не містить інформації про електронні адреси сторін, заява про дострокове припинення договору оренди надсилається Фонду державного майна або регіональному відділенню, визначеному Фондом державного майна, про що Фонд державного майна повідомляє на власному офіційному веб-сайті або в інший визначений Фондом державного майна спосіб.
Пунктом 16 Постанови №634 на орендодавців державного та комунального майна покладено обов'язок забезпечити нарахування орендної плати орендарям згідно з пунктом 1 цієї постанови, а також продовження та припинення договорів оренди відповідно до пункту 5 цієї постанови починаючи з 24.02.2022.
Зміст наведених приписів свідчить про автоматичне продовження договорів оренди, строк дії яких закінчується під час дії воєнного стану. При цьому для продовження договору оренди на строк до припинення чи скасування воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, окреме рішення орендодавця не вимагається, про що прямо зазначено у пункті 5 Постанови №634. Винятки з цього правила прямо передбачено пунктом 5 постанови №634 (балансоутримувач з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди повідомив орендодавцю та орендарю про непродовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону).
Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постановах від 21.02.2024 у справі №916/309/23, від 19.03.2024 у справі №910/3272/23, від 26.11.2024 у справі №920/478/23, від 01.07.2025 у справі №909/719/24.
Договір оренди №0192Д/2020 від 31.01.2020, за умовами п. 10.1. цього договору, укладено на строк до 30.12.2022 включно, тобто закінчення строку договору оренди припало на час дії воєнного стану в Україні.
З матеріалів справи не вбачається направлення орендодавцем повідомлення орендарю в порядку, визначеному п. 135 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 №483, про те, що договір оренди від 31.01.2020 №0192Д/2020 підлягає припиненню на підставі закінчення строку, на який його було укладено.
Відомості про направлення балансоутримувачем повідомлень орендодавцю та орендарю про непродовження договору оренди від 31.01.2020 №0192Д/2020 з підстав, визначених ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», в матеріалах справи також відсутні.
Отже, враховуючи положення п. 5 Постанови №634, дія договору оренди від 31.01.2020 №0192Д/2020 автоматично продовжилася з 31.12.2022 без заяви орендаря та окремого рішення орендодавця.
При цьому, Постановою №634 не встановлено обов'язку орендодавця письмово повідомляти орендаря про автоматичне продовження договору оренди на підставі пункту 5 зазначеної постанови, а тому посилання відповідача щодо припинення договору оренди у зв'язку з закінченням строку, на який його було укладено, на неотримання ним до березня 2024 року жодних повідомлень від позивача, які б свідчили про чинність договору оренди від 31.01.2020 №0192Д/2020 у спірний період, є безпідставними.
Крім того, в матеріалах справи наявні листи Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях від 15.08.2023 №11-03-02-1162ВС, від 25.04.2023 №11-03-02-576ВС, від 29.02.2024 №11-03-02-391ВС, адресовані Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Осінь» щодо страхування об'єкту оренди та щодо подовження дії договору оренди від 31.01.2020 №0192Д/2020 і поновлення з 01.01.2023 нарахування орендної плати, на підтвердження направлення яких позивачем надані копії сторінок з реєстраційного журналу відправки кореспонденції (розпочатого 04.01.2021 і закінченого 29.12.2023) та з журналу реєстрації відправки кореспонденції (розпочато 02.01.2024).
Слід також зазначити, що матеріали справи не містять й доказів звернення відповідача до орендодавця з заявою про дострокове припинення договору оренди (до квітня 2024 року).
Посилання відповідача про неможливість звернення до орендодавця з заявою про дострокове припинення договору оренди через те, що відділення поштового зв'язку АТ «Укрпошта» у м. Костянтинівка не здійснювали свою діяльність у спірний період, не прийняті судом до уваги з огляду на приписи абз. 2 п. 5 Постанови №634 щодо можливості надсилання орендарем заяви про дострокове припинення договору на адресу електронної пошти орендодавця.
Відсутність в договорі оренди від 31.01.2020 №0192Д/2020 адреси електронної пошти орендодавця не є перешкодою для направлення відповідної заяви, враховуючи положення п. 5 Постанови №634, а також розміщену на офіційному сайті Фонду державного майна України за посиланням https://www.spfu.gov.ua/ua/regions/fund-offices.html інформацію про регіональні відділення Фонду державного майна України (назва регіонального відділення, керівник, адреса, код ЄДРПОУ, телефон/факс, адреса електронної пошти), яка є відкритою та загальнодоступною.
Тобто, відповідач не був позбавлений можливості надіслати орендодавцю заяву про дострокове припинення договору оренди від 31.01.2020 №0192Д/2020 у спірний період, але ним цього зроблено не було. Така заява (лист № 2 від 02.04.2024) надіслана відповідачем лише у квітні 2024 року.
Таким чином, суд дійшов висновку, що договір оренди від 31.01.2020 №0192Д/2020 є автоматично продовженим на період дії воєнного стану та, в цьому випадку, діяв до 02.04.2024 включно (з урахуванням листа відповідача № 2 від 02.04.2024, на підставі якого дію договору достроково припинено з 03.04.2024 згідно наказу РВ ФДМУ по Донецькій та Луганській областях № 94 ВС від 18.04.2024).
Посилання відповідача на те, що після 30.12.2022 позивачем не вживались заходи щодо розірвання договору через несплату орендарем орендної плати протягом трьох місяців підряд та стягнення заборгованості в порядку п. 7.4. договору оренди жодним чином не свідчать про дострокове припинення договору. До того ж, відмова наймодавця від договору найму, можливість якої також передбачена частиною першою ст. 782 ЦК України, є правом, а не обов'язком наймодавця, яке може бути реалізоване в позасудовому порядку (зазначений висновок відповідає роз'ясненням, викладеним у п. 5.1. Постанови пленуму ВГСУ від 29.05.2013 №12 «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна»).
Помилкове уявлення відповідача про припинення договору оренди від 31.01.2020 №0192Д/2020 з 31.12.2022 не звільняє останнього від виконання обов'язків, зокрема, щодо сплати орендної плати за цим договором.
Щодо доводів відповідача про неможливість користування об'єктом оренди за договором оренди від 31.01.2020 №0192Д/2020 у спірний період суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 6 ст. 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08.05.2018 у справі №910/7495/16 дійшла висновку, що наведена норма права визначає в якості підстави звільнення від зобов'язання сплатити орендну плату об'єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає. Крім того, обставини, зазначені у нормі частини шостої статті 762 Цивільного кодексу України, повністю не охоплюються поняттям форс-мажорних обставин, адже на відміну від останніх, ознаками яких є їх об'єктивна та абсолютна дія, а також непередбачуваність, перші можуть бути спричинені, зокрема, й безпосередньо вольовою дією орендодавця, тобто обставини згідно з частиною шостою статті 762 Цивільного кодексу України можуть включати обставини непереборної сили та випадку, втім не обмежуються ними.
З урахуванням викладеного, відсутність у частині шостій статті 762 ЦК України вичерпного переліку обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин, засобів їх підтвердження свідчить про те, що підставою для застосування цієї норми є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством.
Отже, для застосування ч. 6 ст. 762 ЦК України та звільнення наймача від плати за користування орендованим майном визначальною умовою такого звільнення є наявність обставин, за які орендар не відповідає.
В обґрунтування неможливості користування орендованим майном відповідач зазначав, що оскільки договір оренди від 31.01.2020 №0192Д/2020 було укладено з метою забезпечення функціонування об'єкта торгівлі за іншим договором оренди від 31.05.2012 №5247/2012, а також діяльності Костянтинівського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України у Донецькій області (розміщеного на 2 поверсі будинку №10 по вул. Білоусова в м. Костянтинівка), то з припиненням 12.05.2021 договору оренди від 31.05.2012 №5247/2012, припиненням 20.02.2022 функціонування вищезазначеного об'єкта торгівлі та евакуацією на початку 2022 року Костянтинівського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України у Донецькій області, користування об'єктом оренди стало неможливим, оскільки вхід до нього здійснювався виключно через основне приміщення.
Втім, зі змісту договору оренди від 31.01.2020 №0192Д/2020 не вбачається, що його укладено з метою забезпечення функціонування об'єкта торгівлі за іншим договором оренди від 31.05.2012 №5247/2012. Будь-які посилання в спірному договорі на інші договори оренди відсутні.
Натомість, в п. 1.2. договору оренди від 31.01.2020 №0192Д/2020 визначено, що майно передається в оренду з метою розміщення гаражу (площа 39,2 кв.м.), складських та допоміжних приміщень (площа 53,1 кв.м.).
Копії договору оренди від 31.05.2012 №5247/2012 сторонами до матеріалів справи не надано.
З наявних в матеріалах справи копій документів, які стосуються договору оренди від 31.05.2012 №5247/2012, а саме: наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях від 27.07.2021 №01724 «Про припинення договору оренди» (з 16.05.2021); акту повернення з оренди нерухомого/іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності від 19.05.2021; анкети про стан майна і розрахунків за договором оренди, теж не вбачається жодної інформації, з якої можливо було б встановити взаємозв'язок між цим договором та договором оренди від 31.01.2020 №0192Д/2020.
З наданого відповідачем Плану першого поверху будівель за адресою: Донецька обл., м.Костянтинівка, вул. Білоусова, буд. 10 (далі - План), вбачається, що приміщення загальною площею 92,3 кв.м. складаються з 4 окремих приміщень: площею 39,6 кв.м. (має окремий вхід), 10,5 кв.м. (має окремий вхід), 25,4 кв.м. та 16,8 кв.м. (не мають окремого входу), тоді як за договором оренди від 31.01.2020 №0192Д/2020 було передано в оренду відповідачу приміщення загальною площею 92,3 кв.м., які складаються з приміщень площею 39,2 кв.м. та 53,1 кв.м.
При цьому, зазначений План першого поверху будівель за адресою: Донецька обл., м.Костянтинівка, вул. Білоусова, буд. 10, не є додатком до договору оренди від 31.01.2020 №0192Д/2020, не підписаний сторонами, договір оренди не містить посилань на даний План, а допис «згідно Договору оренди №0192Д/2020 від 31.01.2020р.» зроблений вже на копії Плану, яка надана відповідачем до суду.
Зі змісту наданих відповідачем копій наказу директора ТОВ «ТД «Осінь» від 20.02.2022 №3 «Про припинення діяльності торговельного об'єкта», додаткової угоди №3 до договору №143 від 01.12.2020, укладеної між МКП «Комунтранс» Костянтинівської міської ради і ТОВ «ТД «Осінь», та листів ТОВ «ТД «Осінь» від 24.02.2022 №3, від 23.06.2022 №4, від 28.12.2022 №5, які адресовані КП «СЄЗ» м. Костянтинівка, Костянтинівському ВУ ВКГ та АТ «ДТЕК Донецькі електромережі», щодо зменшення обсягу, припинення надання відповідних комунальних послуг, вбачається, що дані документи стосуються виключно діяльності магазину «Лілія», розташованого за адресою: Донецька обл., м. Костянтинівка, вул. Білоусова, буд. 10, та не містять відомостей про приміщення, які були об'єктом оренди за договором оренди від 31.01.2020 №0192Д/2020.
В матеріалах справи відсутній план інженерних мереж та комунікацій приміщень за адресою: Донецька обл., м.Костянтинівка, вул. Білоусова, буд. 10, з якого можливо було б встановити спільність системи комунікацій між приміщеннями, в яких розташовувались магазин «Лілія», відділ Головного управління Державної міграційної служби України у Донецькій області, та приміщеннями, які були об'єктом оренди за договором оренди №0192Д/2020 від 31.01.2020.
Таким чином, з наявних в матеріалах справи документів неможливо достовірно встановити наявність обставин, на які відповідач посилається в обґрунтування неможливості користування об'єктом оренди за договором від 31.01.2020 №0192Д/2020 у спірний період.
Посилання відповідача на те, що з 2023 року в орендованому приміщенні перебували треті особи судом до уваги не приймаються як такі, що не підтверджені жодними доказами.
Отже, відповідачем не доведено неможливість користування об'єктом оренди за договором оренди від 31.01.2020 №0192Д/2020 у спірний період через обставини, які від нього не залежали, а тому відсутні підставі для звільнення відповідача від орендної плати на підставі ч. 6 ст. 762 ЦК України.
Предметом цього позову є стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати, яка підлягає зарахуванню до державного бюджету, за договором оренди від 31.01.2020 №0192Д/2020 за період січень-грудень 2023 року в розмірі 21 141,53 грн (з урахуванням наявної переплати станом на 01.02.2023 у розмірі 743,05 грн), а також пені в розмірі 3 949,35 грн, штрафу в розмірі 2 114,15 грн.
Згідно з пп. 1-4 п. 1 Постанови №634 (в редакції, чинній у спірний період) на період дії воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування, але у будь-якому разі до 31 грудня 2022 р., за договорами оренди державного та комунального майна, чинними станом на 24 лютого 2022 р. або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24 лютого 2022р. або раніше, звільняються від орендної плати орендарі державного і комунального майна, які використовують майно, розташоване в адміністративно-територіальних одиницях, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних державних реєстрів, держателями яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану (Донецька область; Запорізька область в межах Бердянського, Василівського, Мелітопольського, Пологівського районів; Луганська область; Миколаївська область в межах Баштанського, Вознесенського районів (крім селищ міського типу Доманівка, Братське, м. Южноукраїнська), Миколаївського району (крім м. Миколаєва); Харківська область в межах Богодухівського району (крім мм. Валків, Богодухова, смт Краснокутськ), Ізюмського району, Куп'янського і Харківського районів (крім м. Мерефи, смт Нова Водолага, м. Харкова), Чугуївського району (крім м. Змієва); Херсонська область; Автономна Республіка Крим; м. Севастополь) (далі - визначені території).
На період дії воєнного стану, але у будь-якому разі не довше ніж 30 вересня 2022р., за договорами оренди державного майна, чинними станом на 24 лютого 2022р. або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулись 24 лютого 2022р. або раніше, звільняються від орендної плати орендарі, які використовують майно, розміщене: на територіях Київської, Чернігівської, Сумської, Харківської, Запорізької, Миколаївської областей і м. Києва (крім адміністративно-територіальних одиниць на визначених територіях); у закладах культури і освіти, якщо об'єкт оренди було передано в оренду на погодинній основі.
На період дії воєнного стану, але у будь-якому разі не довше ніж 30 травня 2022р., за договорами оренди державного майна, чинними станом на 24 лютого 2022р. або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулись 24 лютого 2022р. або раніше, звільняються від орендної плати орендарі, які використовують майно, розміщене на територіях Кіровоградської, Дніпропетровської, Житомирської, Одеської областей.
На період дії воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування за договорами оренди державного майна, чинними станом на 24 лютого 2022р. або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24 лютого 2022р. або раніше, орендарям, крім визначених підпунктами 1-3 цього пункту, орендна плата нараховується у розмірі 50 відсотків орендної плати, встановленої договором оренди (з урахуванням її індексації).
Аналіз цих положень Постанови №634 свідчить, що вона прийнята для зменшення фактичного фінансового навантаження на орендарів державного та комунального майна у зв'язку з введенням в країні воєнного стану, для підтримання суб'єктів, які несуть надмірний тягар у зв'язку з військовою агресією.
При цьому, положення пп. 1 п. 1 Постанови №634 не містять обмеження щодо кінцевої дати звільнення від сплати орендної плати, наявність правової конструкції «але у будь-якому разі до 31.12.2022» свідчить, що така дата вказана як кінцева лише у разі припинення воєнного стану раніше 31.12.2022.
Водночас, критерієм для звільнення орендарів від орендної плати у спірний період на підставі пп. 1 п. 1 Постанови №634 є розташування орендованого майна на визначених територіях в адміністративно-територіальних одиницях, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних державних реєстрів, держателями яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану.
Так, згідно з пп. 1 п. 12 постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 №209 «Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану», в редакції чинній з 25.12.2022 по 22.05.2023, протягом дії воєнного стану припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в межах адміністративно-територіальних одиниць, що належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії або тимчасово окупованих, інформація про які міститься в переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», який прийнято відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 №1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», затверджено перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії (територій можливих бойових дій, територій активних бойових дій) та тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.05.2023 №469 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату, державної реєстрації та функціонування державних електронних інформаційних ресурсів в умовах воєнного стану», яка набрала чинності 23.05.2023, внесено зміни, зокрема, до постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 №209 «Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, та до Постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 №1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією».
Згідно з пп. 1 п. 12 Постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 №209 «Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану», в редакції чинній з 23.05.2023, протягом дії воєнного стану припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в межах адміністративно-територіальних одиниць, що належать до територій активних бойових дій (крім територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації.
Відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 №1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», в редакції чинній з 23.05.2023, до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії додано ще й території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси.
У зв'язку з цим, згідно наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 13.07.2023 №199 Розділ І наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», доповнено новим розділом «Території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси».
З наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» вбачається, що територія Костянтинівської міської територіальної громади, за винятком с. Біла Гора та с. Диліївка, з 24.02.2022 по 31.12.2022 визначена територією можливих бойових дій, з 01.01.2023 по 21.06.2023 - територією активних бойових дій, а з 21.06.2023 - територією активних бойових дій, на якій функціонують державні електронні інформаційні ресурси.
Отже, враховуючи, що з 01.01.2023 по 21.06.2023 територія Костянтинівської міської територіальної громади, на якій розташований об'єкт оренди, була віднесена до території активних бойових дій, і, відповідно, на цій території за приписами пп. 1 п. 12 постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 №209 «Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану», був припинений доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, суд дійшов висновку, що у період з 01.01.2023 по 20.06.2023 включно відповідач був звільнений від орендної плати за договором оренди від 31.01.2020 №0192Д/2020 на підставі пп. 1 п. 1 Постанови №634.
Разом з цим, з 21.06.2023 територія Костянтинівської міської територіальної громади є територією активних бойових дій, на якій функціонують державні електронні інформаційні ресурси, і, відповідно, на цій території за приписами пп. 1 п. 12 постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 №209 «Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану», не припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, тому нарахування орендної плати за договором оренди від 31.01.2020 №0192Д/2020 за період з 21.06.2023 по 31.12.2023 включно є обґрунтованим.
При цьому, зважаючи на те, що відповідач є орендарем державного майна та у період з 21.06.2023 по 31.12.2023 не підпадав під категорії, визначені пп. 1-3 п. 1 Постанови №634, правомірним є нарахування орендної плати за договором оренди від 31.01.2020 №0192Д/2020 у період з 21.06.2023 по 31.12.2023 в розмірі 50 відсотків орендної плати, встановленої договором оренди (з урахуванням її індексації) на підставі пп. 4 п. 1 Постанови №634.
Посилання позивача на лист Міністерства економіки України від 14.03.2023 №3211-07/11185-09 в обґрунтування правомірності нарахування орендної плати за договором оренди №0192Д/2020 від 31.01.2020 за період січень-грудень 2023 року в 100% розмірі не приймаються господарським судом, оскільки вказаний лист має рекомендаційний характер і не може розглядатися як такий, що впливає на правовідносини, які пов'язані із застосуванням або тлумаченням законодавчих норм.
Здійснивши перерахунок орендної плати за договором оренди від 31.01.2020 №0192Д/2020 за період з 21.06.2023 по 31.12.2023 з урахуванням встановленої пп. 4 п. 1 Постанови №634 50% знижки, суд дійшов висновку, що орендна плата, яка підлягає зарахуванню до державного бюджету, за вказаний період становить 5 804,62 грн (з 21.06.2023 по 30.06.2023 - 307,72 грн, за липень 2023 року - 917,60 грн, за серпень 2023 року 904,75 грн, за вересень 2023 року - 909,28 грн, за жовтень 2023 року - 916,55 грн, за листопад 2023 року - 921,14 грн, за грудень 2023 року - 927,58 грн).
Враховуючи наявність у відповідача переплати з орендної плати, що підлягає зарахуванню до державного бюджету, яка відображена в розрахунках позивача, станом на 01.02.2023 у розмірі 743,05 грн, заборгованість з орендної плати становить 5 061,57 грн (за липень 2023 року - 482,27 грн, за серпень 2023 року 904,75 грн, за вересень 2023 року - 909,28 грн, за жовтень 2023 року - 916,55 грн, за листопад 2023 року - 921,14 грн, за грудень 2023 року - 927,58 грн).
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання.
Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч. 2 ст. 551 ЦК України).
В силу положень ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
У ч. 6 ст. 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідальність орендаря у вигляді пені та штрафу передбачена умовами п.п. 3.7, 3.8 договору оренди, за змістом яких за несвоєчасне або не в повному обсязі перерахування орендної плати орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, а за прострочення перерахування орендної плати не менше ніж на три місяці - також штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.
Здійснивши перерахунок пені, виходячи з розміру встановленої судом суми заборгованості з орендної плати, яка підлягає зарахуванню до державного бюджету, в межах визначених позивачем періодів нарахування пені, які відповідають приписам ч. 6 ст. 232 ГК України, судом встановлено, що розмір пені складає 752,23 грн, з яких:
- 85,28 грн за період з 16.08.2023 по 15.02.2024 на заборгованість з орендної плати за липень 2023 року в розмірі 482,27 грн;
- 147,76 грн за період з 16.09.2023 по 15.03.2024 на заборгованість з орендної плати за серпень 2023 року в розмірі 904,75 грн;
- 140,66 грн за період з 17.10.2023 по 16.04.2024 на заборгованість з орендної плати за вересень 2023 року в розмірі 909,28 грн;
- 114, 94 грн за період з 16.11.2023 по 15.05.2024 на заборгованість з орендної плати за жовтень 2023 року в розмірі 916,55 грн;
- 133,25 грн за період з 16.12.2023 по 15.06.2024 на заборгованість з орендної плати за листопад 2023 року в розмірі 921,14 грн;
- 130,34 грн за період з 16.01.2024 по 15.07.2024 на заборгованість з орендної плати за грудень 2023 року в розмірі 927,58 грн.
Одночасно, беручи до уваги те, що прострочення відповідачем зі сплати орендної плати становить більш ніж на три місяці, судом здійснено перерахунок штрафу, виходячи при цьому з розміру встановленої судом суми заборгованості з орендної плати, яка підлягає зарахуванню до державного бюджету, та встановлено, що розмір штрафу складає 506,16 грн (5 061 грн х 10%).
За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати в розмірі 5 061,57 грн, пені в розмірі 752,23 грн, штрафу в розмірі 506,16 грн, а отже і про їх задоволення.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» у 2025 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб становить з 1 січня 2025 року 3 028 грн.
Отже, з огляду на ціну позову, розмір судового збору, який підлягав сплаті за його подання, складає 2 422,40 грн з урахуванням понижуючого коефіцієнту 0,8 (оскільки позов подано за допомогою підсистеми «Електронний суд»).
За подання позову позивачем сплачений судовий збір у розмірі 3 028 грн, про що свідчить платіжна інструкція №50 від 18.03.2025 (тобто у більшому розмірі, ніж встановлено законом).
На підставі ст. 129 ГПК України, у зв'язку з частковим задоволенням позову, витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог: на відповідача - 562,74 грн, на позивача - 1 859,66 грн.
Судовий збір у розмірі 605,60 грн, який сплачений у більшому розмірі, ніж встановлено законом, може бути повернутий позивачу за його клопотанням в порядку п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 252 ГПК України, господарський суд -
1. Позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Осінь» (85110, Донецька обл., м. Костянтинівка, пр-т Ломоносова, буд.103, ідентифікаційний код 20361740) на користь Державного бюджету України (номер рахунку (IBAN) UA528999980313050093000005692, код класифікації доходів бюджету 22080200, отримувач: Донецьке ГУК/Костянтинів. МТГ/22080200, банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат.), код отримувача ЄДРПОУ 37967785) заборгованість з орендної плати в розмірі 5 061 (п'ять тисяч шістдесят одна) грн 57 коп., пеню в розмірі 752 (сімсот п'ятдесят дві) грн 23 коп., штраф у розмірі 506 (п'ятсот шість) грн 16 коп.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Осінь» (85110, Донецька обл., м. Костянтинівка, пр-т Ломоносова, буд.103, ідентифікаційний код 20361740) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях (61057, м. Харків, майдан Театральний, буд.1, ідентифікаційний код 43023403) судовий збір у розмірі 562 (п'ятсот шістдесят дві) грн 74 коп.
4. В решті позову відмовити.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Східного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.
Повне рішення складено 19.09.2025.
Суддя Л.В. Ніколаєва