вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
19.09.2025м. ДніпроСправа № 904/4403/25
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ
в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро
до Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення 11 937,37 грн., -
Суддя Бажанова Ю.А.
Без виклику (повідомлення) учасників
Акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" 3 % річних в сумі 1926,21 грн., інфляційних втрат в сумі 10011,16 грн. Судові витрати просить стягнути з відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані порушення строків виконання грошових зобов'язань щодо внесення плати за користування вагонами по відомостям плати за користування вагонами ф.ГУ-46 №26059321, 26059322, 26059323, 26059324, 27059325, 27059326, 28059330, 30059335, 30059336, 27059327, 31059340, 30059338, 31059339, 31059341у розмірі 52 012,32 грн з ПДВ та збору за зберігання вантажу по накопичувальних картках ф.ФДУ-92 №27059097, 27059098, 28059099, 31059105, 02069113, 27069157 у розмірі 10 806,00 грн з ПДВ.
В позовній заяві Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" просить суд здійснити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами справи.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними у справі матеріалами.
28.08.2025 від представника Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" до господарського суду надійшов відзив на позовну заяву в якому просить суд в задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення 3 % річних в сумі 1 926,21 грн та інфляційних втрат в сумі 10 011,16 грн, відмовити у стягненні інфляційних втрат в повному обсязі, а у стягненні 3% річних відмовити в частині стягнення 1 874,58 грн.
Приватне акціонерне товариство "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" зазначає, що позивач помилково ототожнює строк підписання накопичувальних карток та відомостей плати за користування вагонами (два робочі дні від дня надання послуг) із строком здійснення оплати, змішуючи при цьому строк оплати та строк списання коштів з особового рахунку відповідача.
В даному випадку відповідач не може вважатись таким, що прострочив виконання зобов'язання, оскільки зобов'язання по оплаті наданих послуг було виконано ним ще до їх надання - шляхом попередньої оплати.
Відповідач зазначає, що договором не визначено строк виконання відповідачем обов'язку з оплати послуг у разі не підписання ним таких документів або наявності спору щодо наданих послуг. правила розрахунків за перевезення вантажів також не визначають строку виконання замовником (вантажовласником) обов'язку з оплати наданих перевізником послуг у випадку наявності спірних питань між сторонами договору.
Обставини, встановлені судом у справі № 904/3695/24, свідчать про те, що між сторонами у позасудовому порядку не було досягнуто згоди щодо плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу. Тому стягнення здійснювалось у судовому порядку за позовом залізниці.
На думку відповідача, за вказаних обставин, з огляду на наявність спору між сторонами стосовно надання послуг та їх вартості, виникнення у відповідача (замовника) обов'язку з оплати таких послуг перед позивачем безпосередньо пов'язано з рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 29.10.2024 по справі № 904/3695/24, яке набрало законної сили 29.05.2025 (аналогічна правова позиція викладена у постановах Центрального апеляційного господарського суду від 03.12.2024 у справі № 904/256/24 та від 01.08.2025 у справі № 904/1561/25).
Як зазначає позивач, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.10.2024 по справі № 904/3695/24, яке набрало законної сили 29.05.2025, було добровільно виконано відповідачем 09.06.2025, що відповідач також підтверджує. Таким чином, прострочення відповідача існувало в період з 30.05.2025 (наступний день після набрання рішенням суду у справі № 904/3695/24 законної сили) до 08.06.2025 (день, що передує дню оплати), тобто 10 календарних днів.
Приватне акціонерне товариство "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" зазначає, що інфляційні втрати в даному випадку не нараховуються, оскільки прострочення тривало менше половини місяця. 3 % річних від суми заборгованості в розмірі 62 818,32 грн, що була стягнута з відповідача у справі № 904/3695/24, складатимуть: 62 818,32 x 3 % x 10 : 365 : 100 = 51,63 грн.
03.09.2025 від представника Акціонерного товариства "Українська залізниця" до господарського суду надійшла відповідь на відзив в якому зазначає, що є всі правові підстави для нарахування та застосування інфляційних втрат та 3% річних, як наслідок заперечення відповідача є безпідставними.
Позивач зазначає, що договір прямо покладає на нього додаткові дії, без яких належне виконання зобов'язання є неможливим. Необґрунтована відмова відповідача від підписання цих документів є проявом недобросовісності та зловживанням своїми правами, спрямованою виключно на ухилення від належної фіксації факту отримання послуг та створення штучних перепон у взаємовідносинах сторін. Таким чином, з моменту спливу двох робочих днів після отримання зазначених документів на підпис відповідачем, його бездіяльність кваліфікується як прострочення виконання зобов'язань.
Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Враховуючи, що відповідач використав наданим законом права на подання відзиву на позов та доказів, позивачем подано відповідь на відзив, матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, господарський суд вважає за можливе розглянути справу в порядку частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України за наявними у ній матеріалами.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Між Акціонерним товариством "Українська залізниця" та Приватним акціонерним товариством "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" укладено договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 45-00190905/2020-0001 від 30.06.2020, відповідно до пункту 1.1. якого предметом договору про надання послуг з організації перевезень є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов'язаних з цим супутніх послуг і проведення розрахунків за ці послуги.
Надання послуг за цим договором може підтверджуватись накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, зведеними відомостями та іншими документами (пункт 1.4 договору).
Пунктом 2.1.4 договору передбачено обов'язок замовника сплачувати послуги перевізника та інші платежі, належні перевізнику за договором з сум внесеної передоплати за кодом платника. самостійно визначати розмір попередньої оплати та періодичність її внесення на підставі діючих тарифів та умов договору, при цьому зобов'язаний враховувати обсяг запланованих перевезень, вагонообіг, строк перебування вагону за межами України та інших послуг перевізника.
Відповідно до п. 2.1.7 договору до обов'язків замовника, відповідача у справі, віднесено зокрема підписувати не пізніше двох робочих днів від дня надання послуг накопичувальні картки зборів за роботи (послуги) та штрафів, пов'язаних з перевезенням вантажів (вантажобагажу) форми ФДУ-92, відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46, відомості плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, відомості плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу форми ГУ-46а. А у випадку оформлення вказаних вище документів в паперовій формі на вимогу замовника - підписувати та надавати перевізнику не пізніше двох робочих днів від дня надання такої його вимоги.
Відповідно до п.2.3.2. договору залізниця зобов'язана Приймати до перевезення вантажі у вагонах (контейнерах) Замовника або у власних вагонах (контейнерах) Перевізника, надавати власні вагони (контейнери) Перевізника для навантаження вантажів згідно із затвердженими планами і заявками Замовника згідно інформації розміщеної у Системі планування перевезень, надавати додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначається в додатках до Договору та Збірнику тарифів. Розрахунки за Договором здійснюються через філію “Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень» АТ “Укрзалізниця» (пункт 4.1 Договору).
Пунктом 4.4 договору передбачено, що по мірі виконання перевезень та надання послуг, перевізником відображається в особовому рахунку використання замовником коштів за добу для оплати:
- провізних платежів за перевезення, зазначених в накладних;
- суми додаткових зборів та додаткових послуг за вільними тарифами;
- плати за використання власних вагонів перевізника за межами України, що відображається в щодобових інформаційних повідомленнях;
- штрафів на підставі відповідних перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами (контейнерами), інформаційних повідомлень, тощо;
- неустойки, нарахованої, згідно з додатками до договору та відображеної в інформаційному повідомленні;
- пені.
Відносини щодо подачі і забирання вагонів між Регіональною філією “Придніпровська залізниця» та ПрАТ “Інгулецький ГЗК» здійснюється на підставі договору № ПР/М-20 240/НЮдч від 20.03.2020 “Про експлуатацію залізничної під'їзної колії Публічного акціонерного товариства “Інгулецький гірничо - збагачувальний комбінат», яка примикає до станції Інгулець регіональної філії “Придніпровська залізниця» акціонерного товариства “Українська залізниця» (далі - Договір про експлуатацію).
На кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за № 863/5084 (зі змінами та доповненнями). Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. ... Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем.
Пунктом 6.4 Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 28.09.2004р. № 856 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.10.2004р. за № 1316/9915 (зі змінами та доповненнями) встановлено, що перевезення власних вагонів у завантаженому і порожньому стані у всіх випадках (передислокація, ремонт тощо) оформляється перевізним документом (накладною) в електронному (із накладенням електронного цифрового підпису) або паперовому вигляді згідно з правилами оформлення перевізних документів.
Згідно п. 1.5 Правил оформлення перевізних документів перевезення власних (орендованих) локомотивів і вагонів у завантаженому та порожньому стані оформлюються перевізними документами, в яких у графі 20 "Найменування вантажу" відправником зазначається: для локомотивів і завантажених вагонів - "Власний (орендований) вагон (локомотив). Власник (орендар) (найменування власника, державної вагонної компанії, оператора, орендаря)"; для порожніх вагонів - "Порожній власний (орендований) вагон. З-під... (найменування вантажу). Власник (орендар) (найменування власника, державної вагонної компанії, оператора або орендаря). Направляється до пункту навантаження (в ремонт тощо)".
Порядок та розмір нарахування плати за перевезення власних приватних порожніх вагонів встановлений у п. 14 розділу 2 Тарифного керівництва 1.
За час перебування вагонів на станції з вини вантажовласника було нараховано плату за користування спірними вагонами по відомостях плати ф.ГУ-46 в сумі 52 012, 32 грн з ПДВ та збір за зберігання вантажу по накопичувальних картках в сумі 10 806,00 грн.
Відомості плати за користування вагонами та накопичувальні картки підписані відповідачем із запереченнями.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 29.10.2024 по справі № 904/3695/24 стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" збір за зберігання вантажу у розмірі 10 806,00 грн, плата за користування вагонами у розмірі 52 012,32 грн., та витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 028,00 грн.
Після набрання судовим рішенням законної сили відповідач у добровільному порядку платіжною інструкцією № 4500013598 від 09.06.2025 сплатив борг у розмірі 62 818,32 грн.
Філія "Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень" АТ "Укрзалізниця" переліком № 20250612 від 12.06.2025 відобразила в особовому рахунку відповідача кошти, що надійшли, як оплату спірних сум плати за користування вагонами.
Позивач вважає, що оскільки відповідач не визнав суми, що були нараховані на підставі відомостей плати за користування вагонами та накопичувальних карток, відмовився їх сплачувати, про що зазначив у зауваженнях до них, то відповідно до п. 2.1.7 договору через два робочі дні після складення цих документів і пред'явлення на підпис, грошове зобов'язання відповідача є простроченим, і з цього дня починається облік часу прострочення.
Закінчується період прострочення напередодні дня сплати коштів за рішенням суду, тобто 08.06.2025.
За частиною четвертою статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
У зв'язку з простроченням відповідачем зі сплати основної суми боргу, яка підтверджена рішеннями Господарського суду Дніпропетровської області від 29.10.2024 у справі № 904/3695/24, Акціонерне товариство "Українська залізниця" просить стягнути з Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" інфляційні втрати в сумі 10 011,16 грн та 3% річних у сумі 1 926,21 грн, що і є причиною спору.
Предметом спору є стягнення з відповідача на користь позивача 10 011,16 грн інфляційних втрат від простроченого зобов'язання, 1 926,21 грн 3 % річних від простроченого зобов'язання.
Предметом доказування є обставини, пов'язані з наявністю підстав для застосування до відповідача заходів відповідальності, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України.
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин)).
Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
За змістом статті 174 Господарського кодексу України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин договір є підставою для виникнення господарських зобов'язань.
За приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України, які відповідають положенням частин першої, сьомої статті 194 Господарського кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Укладеним сторонами договором про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 45-00190905/2020-0001 від 30.06.2020 передбачений обов'язок відповідача як замовника здійснювати оплату послуг перевізника та інших платежів, належних перевізнику за договором, із сум внесеної попередньої оплати за кодом платника (пп. 2.1.4 договору).
Відповідно до пункту 1.4 договору Надання послуг за цим договором може підтверджуватись накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, зведеними відомостями та іншими документами.
Проте договором не визначено строку виконання відповідачем обов'язку з оплати послуг у разі не підписання ним таких документів або наявності спору щодо наданих послуг.
Обставини, встановлені у справах № 904/3695/24 свідчать про те, що між сторонами у позасудовому порядку не було досягнуто згоди щодо плати за користування вагонами за відомостями ф. ГУ-46 та збору за зберігання вантажу за накопичувальною карткою форми ФДУ-92. Тому, стягнення платежів за вказаними документами здійснювалось у судовому порядку за позовом залізниці.
Порядок оплати належних залізниці платежів передбачений Правилами розрахунків за перевезення вантажів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 року (далі - Правила, Правила розрахунків за перевезення вантажів).
Так, пунктом 2.3 Правил розрахунків за перевезення вантажів визначено, що розрахунки за перевезення вантажу та вантажобагажу між залізницею і платником (відправником, одержувачем, експедитором) здійснюються на підставі договору (додаток 1), згідно з яким залізниця відкриває особовий рахунок кожному платнику (відправнику, одержувачу, експедитору) з присвоєнням коду платника.
Платник згідно з договором у порядку передоплати перераховує на рахунок розрахункового підрозділу кошти для оплати перевезень і додаткових послуг (п. 2.5 Правил).
Відповідно до пункту 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів розрахунковий підрозділ веде облік надходження коштів на особовий рахунок платника і використання їх платником для оплати перевезень та наданих залізницею послуг.
Облік витрачених коштів здійснюється на підставі перевізних документів, накопичувальних карток (додаток 3), відомостей плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу, які можуть бути оформлені в електронному вигляді (з накладенням електронного цифрового підпису).
Усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.
У випадках, визначених чинним законодавством, на суми платежів і зборів, що підлягають сплаті, залізниця нараховує податок на додану вартість, сума якого відображається в особовому рахунку платника.
Згідно з пунктом 2.10 Правил розрахунків за перевезення вантажів усі спірні питання з розрахунків за перевезення вантажів і додаткових послуг платники регулюють безпосередньо з станціями, які нараховували платежі, і розрахунковим підрозділом, що провадили розрахунки. У разі недосягнення домовленості спірні питання вирішуються в претензійно-позовному порядку.
Отже, Правила розрахунків за перевезення вантажів також не визначають строк виконання замовником (вантажовласником) обов'язку з оплати наданих перевізником послуг у випадку наявності спірних питань між сторонами договору.
Облік використання коштів з особового рахунку ведеться на підставі перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами та контейнерами. Усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (якщо вони не були включені у відомості плати за користування вагонами і контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і платника.
Перевізні документи, відомості плати за користування вагонами і контейнерами, накопичувальні картки мають бути підписані уповноваженим працівником платника. У разі відмови від підписання зазначених документів станція складає акт загальної форми, додає його до відповідного документа та надсилає в ТехПД для списання грошей з особового рахунку. У разі незгоди платника з підставами або розміром нарахування він має право звернутися з претензією та/або позовом до залізниці з вимогою повернути у встановленому Статутом (457-98-п) порядку на особовий рахунок зайво нараховану суму.
Однак якщо платник підписує відомості плати за користування вагонами і контейнерами, накопичувальні картки тощо із запереченнями, зауваженнями чи застереженням, залізниця не має права списувати спірні суми із попередньої оплати; в такому разі спір має врегульовуватись платником безпосередньо зі станціями, які нарахували платежі, і ТехПД, що провадить розрахунки. У разі недосягнення домовленості стягнення коштів вирішується в претензійно-позовному порядку за позовом залізниці.
За усталеною судовою практикою, викладеною, зокрема, у постанові Верховного Суду від 23.11.2023 року у справі № 904/2543/22 (п. 50), у постанові Верховного Суду від 18.09.2020 року у справі № 908/1795/19, при розгляді спору про стягнення залізницею плати за користування вагонами (контейнерами) до предмета доказування належить доведення позивачем належними й допустимими доказами факту використання вагонів (контейнерів) для перевезення вантажів замовника послуг з перевезення у відповідний період, а у разі якщо мала місце затримка вагонів на станціях призначення і на підходах до них (якими можуть бути проміжні станції) в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження, - надання доказів того, що така затримка була спричинена саме з вини вантажоодержувача (власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства).
При цьому настання строку виконання зобов'язання з оплати послуг не входить до предмета доказування, що пояснюється особливостями нормативного регулювання оплати послуг залізниці.
Як зазначено вище, між сторонами у позасудовому порядку не було досягнуто згоди щодо плати за користування вагонами за відомістю ф. ГУ-46 та збору за зберігання вантажу за накопичувальною картками форми ФДУ-92.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 29.10.2024 по справі № 904/3695/24 стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" збір за зберігання вантажу у розмірі 10 806,00 грн, плата за користування вагонами у розмірі 52 012,32 грн., та витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 028,00 грн.
Після набрання судовим рішенням законної сили відповідач у добровільному порядку платіжною інструкцією № 4500013598 від 09.06.2025 сплатив борг у розмірі 62 818,32 грн.
Відповідно до частини 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Таким чином, виникнення у відповідача (замовника) обов'язку з оплати таких послуг перед позивачем безпосередньо пов'язано з рішеннями Господарського суду Дніпропетровської області від 29.10.2024 року у справі № 904/3695/24 яке набрало законної сили 29.05.2025.
Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Приписами пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, законом установлено обов'язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов'язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов'язання.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у виді інфляційного нарахування на суму боргу та процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Отже, у розумінні положень статті 625 Цивільного кодексу України позивач, як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов'язання.
Із наданих позивачем розрахунків заборгованості вбачається, що заявлені позивачем до стягнення інфляційні втрати в сумі 10 011,16 грн та 3% річних у сумі 1 926,21 грн по справі про стягнення основного боргу 904/3695/24, розраховані за період з 29.05.2024 року по 08.06.2025 року із заборгованості в сумі 62 818,32 грн з урахуванням здійснених відповідачем платежів.
Разом з тим, оскільки обов'язок з оплати спірних сум за цими документами виник у відповідача з дня набрання законної сили рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 29.10.2024 року у справі № 904/3695/24, обґрунтованим періодом нарахування інфляційних втрат і 3% річних, з урахуванням меж позовних вимог, є період травень - червень 2025 року.
Оскільки прострочення існувало всього 10 днів (з 30.05.2025 до 08.06.2025) інфляційні втрати за травень - червень 2025 року нарахуванню не підлягають.
Заявлені позивачем до стягнення інфляційні втрати в сумі 10 011,16 грн та 3% річних у сумі 1 926,21 грн по справі про стягнення основного боргу 904/3695/24, розраховані за період з 29.05.2024 року по 08.06.2025 року із заборгованості в сумі 62 818,32 грн.
За усталеною судовою практикою, викладеною, зокрема, у постановах Верховного Суду від 23.11.2023 у справі № 904/2543/22, 18.09.2020 у справі № 908/1795/19, при розгляді спору про стягнення залізницею плати за користування вагонами (контейнерами) до предмета доказування належить доведення позивачем належними й допустимими доказами факту використання вагонів (контейнерів) для перевезення вантажів замовника послуг з перевезення у відповідний період, а у разі якщо мала місце затримка вагонів на станціях призначення і на підходах до них (якими можуть бути проміжні станції) в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження, - надання доказів того, що така затримка була спричинена саме з вини вантажоодержувача (власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства).
При цьому настання строку виконання зобов'язання з оплати послуг не входить до предмета доказування, що зумовлено особливостями нормативного регулювання оплати послуг залізниці.
За вказаних обставин, з огляду на наявність спору між сторонами стосовно надання послуг та їх вартості, виникнення у відповідача (замовника) обов'язку з оплати таких послуг перед Позивачем безпосередньо пов'язано з рішеннями Господарського суду Дніпропетровської області від 29.10.2024 по справі № 904/3695/24, яке набрало законної сили 29.05.2025,
Аналогічні висновки викладені у постанові Центрального апеляційного господарського суду від 03.12.2024 у справі № 904/256/24 та від 01.08.2025 у справі № 904/1561/25 (щодо нарахування 3% річних та інфляційних втрат з дня набрання чинності рішенням про стягнення плати за користування вагонами).
За результатом здійсненого судом перерахунку 3% річних, з урахуванням здійснених відповідачем платежів, фактично становлять 51,63 грн.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За викладеного, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 51,63 грн 3% річних.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання позову покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 231, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення 11 937,37 грн задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (50064, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Рудна, буд. 47, код ЄДРПОУ 00190905) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи ґедройця, 5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49605, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 108, ідентифікаційний код 40081237) 51,63 грн. 3% річних, 10,48 грн. витрат по сплаті судового збору.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 19.09.2025
Суддя Ю.А. Бажанова