вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"19" вересня 2025 р. Cправа № 902/1003/25
Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука В.В., розглянувши без виклику сторін за наявними матеріалами в порядку спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи
за позовом: Хмельницької обласної прокуратури (пров. Військоматський, 3, м. Хмельницький, 29608)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл" (вул. Привокзальна, буд. 3Б, м. Вінниця, 21001)
про стягнення 240 575,03 грн
На розгляд Господарського суду Вінницької області через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшла позовна заява № 15/2-1245-25 від 17.07.2025 (вх. № 1068/25 від 18.07.2025) Хмельницької обласної прокуратури з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл" про стягнення 240 575,03 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов укладених між сторонами Договорів про закупівлю товарів за державні кошти № 120 від 25.07.2024 та № 119 від 15.08.2024 в частині належного виконання зобов'язань щодо передачі пального (дизельного палива, бензину А-92) відповідно до скретч-карток, придбаних у відповідача.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.07.2025, вказану позовну заяву розподілено судді Матвійчуку В.В.
Судом за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 902/1003/25 за правилами спрощеного позовного провадження, при цьому розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалів (без проведення судового засідання), про що 23.07.2025 була постановлена відповідна ухвала. Зазначеною ухвалою встановлено сторонам строки для вчинення процесуальних дій, зокрема, на подання відповідачем відзиву на позовну заяву.
Вказана ухвала вручена відповідачу 23.07.2025, що підтверджується довідкою, сформованою в КП "ДСС" про доставку електронного листа, згідно із якою документ був доставлений до електронного кабінету відповідача у зазначену дату.
У визначений судом строк відзиву відповідача на позовну заяву до суду не надійшло.
За приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.
Розглядаючи дану справу, суд, з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" бере до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Хмельницькою обласною прокуратурою на веб-порталі уповноваженого органу оприлюднено відомості про укладення договору закупівлі, без використання електронної системи закупівель, предметом якого є товар за кодом ДК 021:2015: 09130000-9 - Нафта і дистиляти, а саме: 6 000 літрів бензину А-92 для роботи бензинових генераторів (у талонах), ідентифікатор закупівлі № UA-2024-07-25-007072-a.
На підставі протоколу розкриття тендерних пропозицій, 25.07.2024 між Хмельницькою обласною прокуратурою (позивач, за Договором Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл" (відповідач, за Договором Учасник) укладено Договір № 120 про закупівлю товарів за державні кошти (далі - Договір № 120), відповідно до п. 1.1 якого Учасник зобов'язується у 2024 році поставляти Замовникові товари, зазначені в Специфікації, а Замовник - прийняти і оплатити такі товари.
У пункті 1.2 Договору № 120 визначено найменування товару - код ДК 021:2015 - 09130000-9 "Нафта і дистиляти" (Бензин А-92 для роботи бензинових генераторів (у талонах)) та кількість - 6 000 літрів.
Згідно із п. 2.1 Договору № 120, Учасник повинен поставити Замовнику товар, якість якого відповідає затвердженим стандартам України та/або технічним умовам підприємства-виробника, затвердженим на цю продукцію та мати відповідний сертифікат якості (якщо це передбачено законодавством України), також товар повинен відповідати умовам Специфікації, яка обов'язково містить вимоги до товару передбачені документацією з конкурсних торгів.
Пунктом 3.1 Договору № 120 встановлено, що сума цього Договору становить: 327 000 грн. 00 коп. (Триста двадцять сім тисяч грн. 00 коп.) з ПДВ.
Відповідно до положень пункту 4.1 Договору № 120, розрахунки між Сторонами здійснюються в Українській національній валюті - гривнях. Вид розрахунків - безготівковий, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Учасника. Розрахунки за Товар (партію Товару) Замовник здійснює протягом 7 (семи) банківських днів з моменту підписання видаткової накладної. При цьому, моментом виконання зобов'язань Замовника по оплаті Товару вважається момент поступлення грошових коштів на розрахунковий рахунок Учасника. Сторони погодили, що у випадку неоплати Замовником Товару більше як 7 (сім) календарних днів з моменту видачі Учасником видаткової накладної дана накладна анульовується. Замовник здійснює оплату після надходження коштів на його реєстраційний рахунок в органах Державної казначейської служби.
Строк поставки товару: до 31.12.2024 року (п. 5.1 Договору № 120).
У пункті 5.2 Договору № 120 визначено, що місце поставки товарів: м. Хмельницький, м. Кам'янець-Подільський, м. Шепетівка, м. Волочиськ, селище Летичів, за місцем розташування окружних прокуратур Товар вважається переданим Учасником і прийнятим Замовником по кількості і якості з моменту фактичного отримання Товару згідно умов Договору. Якість Товару повинна відповідати дійсним на дату отримання Товару ДСТУ.
Згідно із п. 7.1 Договору № 120, у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим Договором.
Пунктом 7.2 Договору № 120 визначено види порушень та санкції за них, зокрема: у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань при закупівлі товарів за бюджетні кошти Учасник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1 % від вартості непоставленого товару за кожен день прострочення, але у будь-якому випадку не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період заборгованості (пп. 7.2.2).
Цей Договір набирає чинності з дати підписання і діє до 31.12.2024 р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх обов'язків (п. 10.1 Договору № 120).
Договір № 120 підписано уповноваженими особами та скріплено печатками.
Сторони підписали до Договору № 120 Додаток № 1 "Специфікація товару", в якому зазначено найменування товару, його кількість, ціну та загальну вартість. Вказаний додаток є невід'ємною частиною Договору № 120.
У Специфікації до Договору № 120 Сторони визначили найменування товару - бензин А-92 (у талонах), одиницю виміру - л., кількість - 6 000, виробника товару - Україна, ціну без ПДВ - 45,416666 грн, суму без ПДВ - 272 500,00 грн, загальну суму з ПДВ - 327 000,00 грн.
Позивачем на підставі платіжної інструкції № 1705 (внутрішній номер 359527819) від 25.07.2024 перераховано відповідачу кошти у розмірі 327 000,00 грн.
Відповідно до видаткової накладної № 0005/0001541 від 25.07.2024 та специфікації № 0005/0001541-С до неї, щодо відпущених скретч-карток на нафтопродукти, відповідачем було передано, а позивачем прийнято товар - бензин А-92 у вигляді 200 скретч-карток номіналом по 20 літрів (загальним обсягом 4 000 літрів) та 200 скретч-карток номіналом по 10 літрів (загальним обсягом 2 000 літрів) на загальну суму 327 000,00 грн.
У подальшому, Хмельницькою обласною прокуратурою на веб-порталі уповноваженого органу оприлюднено відомості про проведення відкритих торгів з особливостями, із закупівлі товару за кодом ДК 021:2015: 09130000-9 - Нафта і дистиляти, а саме: 4 000 літрів дизельного палива для роботи дизельних генераторів (у талонах), ідентифікатор закупівлі UA-2024-07-23-010472-a.
В результаті проведених торгів, рішенням уповноваженої особи замовника, оформленим протоколом № 98 від 05.08.2024, ТОВ "Армерія Ойл" визнано переможцем закупівлі.
15.08.2024 між Хмельницькою обласною прокуратурою (позивач, за Договором Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл" (відповідач, за Договором Учасник) укладено Договір № 119 про закупівлю товарів за державні кошти (далі - Договір № 119), відповідно до п. 1.1 якого Учасник зобов'язується у 2024 році поставляти Замовникові товари, зазначені в Специфікації, а Замовник - прийняти і оплатити такі товари.
У пункті 1.2 Договору визначено найменування товару - код ДК 021:2015 - 09130000-9 "Нафта і дистиляти" (Дизельне паливо для роботи дизельного генератора (у талонах)) та кількість - 4 000 літрів.
Згідно із п. 2.1 Договору № 119, Учасник повинен поставити Замовнику товар, якість якого відповідає затвердженим стандартам України та/або технічним умовам підприємства-виробника, затвердженим на цю продукцію та мати відповідний сертифікат якості (якщо це передбачено законодавством України), також товар повинен відповідати умовам Специфікації, яка обов'язково містить вимоги до товару передбачені документацією з конкурсних торгів.
Пунктом 3.1 Договору № 119 встановлено, що сума цього Договору становить: 194 892,00 грн. (Сто дев'яносто чотири тисячі вісімсот дев'яносто дві гривні 00 копійок) з ПДВ.
Відповідно до положень пункту 4.1 Договору № 119, розрахунки між Сторонами здійснюються в Українській національній валюті - гривнях. Вид розрахунків - безготівковий, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Учасника. Розрахунки за Товар (партію Товару) Замовник здійснює протягом 7 (семи) банківських днів з моменту підписання видаткової накладної. При цьому, моментом виконання зобов'язань Замовника по оплаті Товару вважається момент поступлення грошових коштів на розрахунковий рахунок Учасника. Сторони погодили, що у випадку неоплати Замовником Товару більше як 7 (сім) календарних днів з моменту видачі Учасником видаткової накладної дана накладна анульовується. Замовник здійснює оплату після надходження коштів на його реєстраційний рахунок в органах Державної казначейської служби.
Строк поставки товару: до 31.12.2024 року (п. 5.1 Договору № 119).
У пункті 5.2 Договору № 119 визначено, що місце поставки товарів: м. Хмельницький, м. Кам'янець-Подільський, за місцем розташування обласної та окружної прокуратур Товар вважається переданим Учасником і прийнятим Замовником по кількості і якості з моменту фактичного отримання Товару згідно умов Договору. Якість Товару повинна відповідати дійсним на дату отримання Товару ДСТУ.
Згідно із п. 7.1 Договору № 119, у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим Договором.
Пунктом 7.2 Договору № 119 визначено види порушень та санкції за них, зокрема: у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань при закупівлі товарів за бюджетні кошти Учасник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1 % від вартості непоставленого товару за кожен день прострочення, але у будь-якому випадку не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період заборгованості (пп. 7.2.2).
Цей Договір набирає чинності з дати підписання і діє до 31.12.2024 р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх обов'язків (п. 10.1 Договору № 119).
Договір № 119 підписано уповноваженими особами та скріплено печатками.
Сторони підписали до Договору № 119 Додаток № 1 "Специфікація товару", в якому зазначено найменування товару, його кількість, ціну та загальну вартість. Вказаний додаток є невід'ємною частиною Договору № 119.
У Специфікації до Договору № 119 Сторони визначили найменування товару - дизельне паливо (у талонах), одиницю виміру - л., кількість - 4 000, виробника товару - Україна, ціну без ПДВ - 40,6025 грн, суму без ПДВ - 162 410,00 грн, загальну суму з ПДВ - 194 892,00 грн.
Позивачем на підставі платіжної інструкції № 1965 (внутрішній номер 364997053) від 27.08.2024 перераховано відповідачу кошти у розмірі 194 892,00 грн.
Відповідно до видаткової накладної № 0005/0001749 від 27.08.2024 та специфікації № 0005/0001749-С до неї, щодо відпущених скретч-карток на нафтопродукти, відповідачем було передано, а позивачем прийнято товар - дизпаливо у вигляді 200 скретч-карток номіналом по 10 літрів (загальним обсягом 2 000 літрів) та 100 скретч-карток номіналом по 20 літрів (загальним обсягом 2 000 літрів) на загальну суму 194 892,00 грн.
Як зазначено в гарантійному листі, долученому до тендерної пропозиції Учасника закупівлі, ТОВ "Армерія Ойл" гарантує, що передані скретч-картки є безтерміновими та діють до повного їх використання.
Позивач зазначає, що відповідач не виконав належним чином умови Договорів № 120 від 25.07.2024 та № 119 від 15.08.2024 щодо повної передачі замовнику товару бензину А-92 та дизельного пального в кількості та об'ємі, визначеному Специфікаціями до Договорів (Додатки № 1). Зокрема, відповідач не забезпечив відпуск товару через закриття мережі АЗС "АВІАС", внаслідок чого у позивача залишилися невикористані талони на пальне: бензин А-92 номіналом 10 л, еквівалентні 30 літрам бензину А-92 на суму 1 635 грн (30 л * (45,416666 грн + 20% ПДВ)), а також на дизельне пальне номіналом 10 л і 20 л, еквівалентні 3 910 літрам дизельного пального на суму 190 506,90 грн (3 910 л * (40,6025 грн + 20% ПДВ)).
09.04.2025 Хмельницька обласна прокуратура направила Товариству з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл" претензії № 34-27вих-25 та № 34-28вих-25, в яких зазначено, що станом на 08.04.2025 за Договором № 120 ТОВ "Армерія Ойл" поставило 5 970 літрів бензину А-92, однак 30 літрів на суму 1 635,00 грн не були поставлені, а за Договором № 199 фактично було поставлено лише 90 літрів дизельного палива, тоді як недопоставленим залишилось 3 910 літрів на суму 190 507,20 грн. Враховуючи це, позивач вимагав до 30.04.2025 виконати умови Договорів та передати Хмельницькій обласній прокуратурі недопоставлений товар з урахуванням ціни, зазначеної в договорах.
Претензії, надіслані позивачем, були отримані представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл" 11.04.2025 і 15.04.2025, що підтверджується відмітками на рекомендованих повідомленнях про вручення поштового відправлення.
Разом з тим реагування відповідача на такі вимоги матеріали справи не містять.
Невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договорами в частині повної передачі товару стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою про стягнення сплачених коштів у загальному розмірі 192 141,90 грн, з яких: 1 635,00 грн - за Договором № 120 від 25.07.2024, та 190 506,90 грн - за Договором № 119 від 15.08.2024.
Разом з тим, за порушення строків поставки палива відповідачем, позивачем відповідно до п. 7.2.2 Договорів нараховано пеню, а саме: за Договором № 120 від 25.07.2024 в розмірі 295,90 грн, та за Договором № 119 від 15.08.2024 в розмірі 34 480,50 грн.
Також, на підставі частини другої статті 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано 3% річних та інфляційні втрати, зокрема: 24,32 грн - 3% річних і 91,89 грн - інфляційних втрат за Договором № 120 від 25.07.2024, а також 2 834,11 грн - 3% річних та 10 706,41 грн - інфляційних втрат за Договором № 119 від 15.08.2024.
З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.
Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Проаналізувавши умови Договору № 120 від 25.07.2024 та Договору № 119 від 15.08.2024 про закупівлю товарів за державні кошти, суд встановив, що вказані договори за своєю правовою природою є договорами поставки.
Згідно частини першої статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно із ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 655 ЦК України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.
Згідно із ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Судом встановлено, що позивачем на виконання умов Договорів зобов'язання щодо оплати товару виконані в повному обсязі, що підтверджується платіжними інструкціями № 1705 (внутрішній номер 359527819) від 25.07.2024 на суму 327 000,00 грн та № 1965 (внутрішній номер 364997053) від 27.08.2024 на суму 194 892,00 грн.
Частиною 1 статті 662 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Згідно із ст. 663 ЦК України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним, зокрема, у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару (ч. 1 ст. 664 ЦК України).
Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
В силу вимог ст. 610, ч. 2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
За видатковими накладними № 0005/0001541 від 25.07.2024 та № 0005/0001749 від 27.08.2024, а також відповідними специфікаціями на відпущені скретч-картки на нафтопродукти по купюрах, Товариство з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл" передало Хмельницькій обласній прокуратурі бензин А-92 у вигляді талонів (скретч-карток) на загальну суму 327 000,00 грн та дизельне пальне у вигляді талонів (скретч-карток) на загальну суму 194 892,00 грн, які були оплачено покупцем.
Суд зазначає, що факт підписання сторонами видаткових накладних № 0005/0001541 від 25.07.2024 та № 0005/0001749 від 27.08.2024 не свідчить про факт передачі відповідачем товару позивачу, а лише підтверджує факт передачі талонів (скретч-карток), які надавали позивачу право на отримання відповідної кількості товару у майбутньому.
Отже, право власності на товар, що був переданий позивачу відповідно до видаткових накладних, перейшло до покупця, в той час як товар залишався на зберіганні у продавця. Оплата за товар була здійснена в повному обсязі.
Відповідно до положень пункту 5.1 Договорів, поставка товарів повинна бути здійснена до 31 грудня 2024 року.
У матеріалах справи відсутні докази передачі пального відповідачем позивачу за талонами, при цьому до позовної заяви додано копії паливних талонів відповідного номіналу.
Позивач зазначає, що на автозаправних станціях, які належать відповідачу, йому неодноразово відмовляли в заправці автомобілів пальним по талонах, виданим згідно із умовами Договорів, в результаті чого він не зміг у повному обсязі отримати паливно-мастильні матеріали, за які вже була сплачена попередня оплата.
Статтею 664 Цивільного кодексу України передбачено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець про це поінформований. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.
Відповідно до ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Частиною другою статті 693 Цивільного кодексу України закріплено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Зі змісту зазначеної норми права, умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю, а у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.
Ураховуючи, що за умовами укладених Договорів строк поставки товару був визначений до 31.12.2024, а фактична передача товару не відбулася в цей строк, матеріали справи не містять доказів поставки товару на суму 192 141,90 грн, з яких: 1 635,00 грн - за Договором № 120 від 25.07.2024 та 190 506,90 грн - за Договором № 119 від 15.08.2024, суд вважає правомірною вимогу Хмельницької обласної прокуратури про повернення суми попередньої оплати товару, який не був поставлений відповідачем.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог у частині стягнення з відповідача грошових коштів на загальну суму 192 141,90 грн і, відповідно, задоволення позову в цій частині.
Поряд з цим, за порушення відповідачем зобов'язань, позивачем було заявлено вимогу щодо стягнення пені, зокрема: за Договором № 120 від 25.07.2024 - 295,90 грн, та за Договором № 119 від 15.08.2024 - 34 480,50 грн. Окрім того, на підставі частини другої статті 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано 3% річних та інфляційні втрати, а саме: 24,32 грн - 3% річних та 91,89 грн - інфляційні втрати за Договором № 120 від 25.07.2024, а також 2 834,11 грн - 3% річних і 10 706,41 грн - інфляційні втрати за Договором № 119 від 15.08.2024.
Розглядаючи вимоги позивача про стягнення пені за Договором № 120 від 25.07.2024 - 295,90 грн та за Договором № 119 від 15.08.2024 - 34 480,50 грн, суд зважає на таке.
Відповідно до статті 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно із частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.
Відповідно до положень статей 546, 548 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання.
Згідно статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно із частинами 1, 2 статті 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до вимог частини 1 статті 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Підпунктом 7.2.2 пункту 7.2 Договорів сторони погодили, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань при закупівлі товарів за бюджетні кошти Учасник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1 % від вартості непоставленого товару за кожен день прострочення, але у будь-якому випадку не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період заборгованості
При перевірці розрахунку пені в розмірі 0,1 % від суми непоставленого товару, передбаченої умовами Договорів, за допомогою калькулятора сертифікованої комп'ютерної програми інформаційно-правової системи "ЛІГА:ЗАКОН", із сум заборгованості в розмірі 1 635,00 грн та 190 506,90 грн, а також у межах періодів прострочення, зазначених позивачем, судом встановлено, що відповідна сума пені перевищує розмір, заявлений у позові: за Договором № 120 від 25.07.2024 - 297,57 грн; за Договором № 119 від 15.08.2024 - 34 672,26 грн (розрахунок додається).
Водночас, враховуючи положення частини першої статті 14 Господарського процесуального кодексу України, суд задовольняє вимоги позивача в межах заявлених сум, а саме: за Договором № 120 від 25.07.2024 - 295,90 грн; за Договором № 119 від 15.08.2024 - 34 480,50 грн.
Розглядаючи вимоги позивача про стягнення 24,32 грн - 3% річних та 91,89 грн - інфляційних втрат за Договором № 120 від 25.07.2024, а також 2 834,11 грн - 3% річних і 10 706,41 грн - інфляційних втрат за Договором № 119 від 15.08.2024, суд зважає на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом цієї норми Закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Виходячи із положень ст. 625 ЦК України наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Зазначені інфляційні нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
При цьому розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Аналогічна правова позиція щодо застосування частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/190/18, постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18 та постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 905/587/18.
Згідно правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 917/1421/18, оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов'язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць із моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення.
За результатами перевірки правильності нарахування 3 % річних, здійсненої із застосуванням калькулятора сертифікованої комп'ютерної програми інформаційно-правової системи "ЛІГА:ЗАКОН", судом встановлено, що розрахована сума перевищує ту, що заявлена позивачем у межах: Договору № 120 від 25.07.2024 - 24,46 грн; Договору № 119 від 15.08.2024 - 2 849,77 грн. Вказані розрахунки здійснено із сум заборгованості в розмірі 1 635,00 грн та 190 506,90 грн відповідно, з урахуванням періодів прострочення, наведених у позовній заяві.
Враховуючи положення частини першої статті 14 Господарського процесуального кодексу України, якими передбачено, що суд розглядає справу в межах позовних вимог, суд дійшов висновку про задоволення позовної вимоги про стягнення 3 % річних в межах заявлених сум, а саме: за Договором № 120 від 25.07.2024 - 24,32 грн; за Договором № 119 від 15.08.2024 - 2 834,11 грн.
Перевіривши розрахунки інфляційних втрат, здійснені позивачем, а саме: 91,89 грн - за Договором № 120 від 25.07.2024; 10 706,41 грн - за Договором № 119 від 15.08.2024, судом встановлено, що вказані суми обраховані арифметично правильно, а отже, підлягають задоволенню в повному обсязі.
Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами ч.ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Водночас, відповідачем не надано належних доказів в спростування доводів позивача та підтверджених матеріалами справи обставин.
Отже, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є доказово обґрунтованими та нормативно підставними, а тому підлягають до задоволення, з наведених вище мотивів.
Вирішуючи питання судових витрат суд враховує таке.
Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Згідно вимог статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини 2 статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір за ставкою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. (підпункт 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір").
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" у 2025 році встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року - 3028 грн.
Так, при зверненні до суду з позовною заявою № 15/2-1245-25 від 17.07.2025 (вх. № 1068/25 від 18.07.2025) Хмельницькою обласною прокуратурою було заявлено вимоги майнового характеру на загальну суму 240 575,03 грн, відповідно до якої розмір судового збору становить 3 608,63 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, за подання позовної заяви до суду позивачем сплачено судовий збір у загальному розмірі 5 284,74 грн, що підтверджується платіжними інструкціями: № 1408 (внутрішній номер 431710401) від 24.06.2025 на суму 2 422,20 грн; № 1434 (внутрішній номер 432558580) від 26.06.2025 на суму 0,20 грн; № 1568 (внутрішній номер 435146827) від 10.07.2025 на суму 2 862,34 грн.
При цьому суд зважає, що позовну заяву № 15/2-1245-25 від 17.07.2025 було направлено до Господарського суду Вінницької області засобами підсистеми ЄСІТС "Електронний суд" та зареєстровано в канцелярії суду 18.07.2025, що підтверджується штампом суду за вх. 1068/25.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, за подання позовної заяви позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 2 886,90 грн.
З огляду на наведене, на відповідача покладаються витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 2 886,90 грн.
Поряд з цим суд зауважує, що надмірно сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 2 397,84 грн може бути повернута у порядку, визначеному статтею 7 Закону України "Про судовий збір".
Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд,
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл" (вул. Привокзальна, 3Б, м. Вінниця, 21001; код ЄДРПОУ 44618933) на користь Хмельницької обласної прокуратури (пров. Військоматський, 3, м. Хмельницький, 29608; код ЄДРПОУ 02911102) 1 635 грн 00 коп - основного боргу (попередньої оплати) за Договором № 120 про закупівлю товарів за державні кошти від 25.07.2024; 91 грн 89 коп - інфляційних втрат; 295 грн 90 коп - пені; 24 грн 32 коп - 3% річних.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл" (вул. Привокзальна, 3Б, м. Вінниця, 21001; код ЄДРПОУ 44618933) на користь Хмельницької обласної прокуратури (пров. Військоматський, 3, м. Хмельницький, 29608; код ЄДРПОУ 02911102) 190 506 грн 90 коп - основного боргу (попередньої оплати) за Договором № 119 про закупівлю товарів за державні кошти від 15.08.2024; 10 706 грн 41 коп - інфляційних втрат; 34 480 грн 50 коп - пені; 2 834 грн 11 коп - 3% річних.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл" (вул. Привокзальна, 3Б, м. Вінниця, 21001; код ЄДРПОУ 44618933) на користь Хмельницької обласної прокуратури (пров. Військоматський, 3, м. Хмельницький, 29608; код ЄДРПОУ 02911102) 2 886 грн 90 коп - витрат зі сплати судового збору.
Примірник повного судового рішення надіслати сторонам до електронних кабінетів в ЄСІТС.
Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду, в порядку та строки визначені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне рішення складено 19 вересня 2025 р.
Суддя Василь МАТВІЙЧУК
віддрук. прим.:
1 - до справи