Рішення від 08.09.2025 по справі 902/1317/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" вересня 2025 р. Cправа №902/1317/24

Господарський суд Вінницької області у складі головуючої судді Нешик О.С., при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л.,

за участю:

представника позивача: Бобко Т.Є. (довіреність від 01.11.2024),

представника відповідачів: Долі В.Б. (ордери №№ 1875176, 187577 від 17.04.2025),

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут", м.Вінниця

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Калинівський маслосирзавод", м.Калинівка Хмільницького району Вінницької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Калина ЛТД плюс", м.Київ

про визнання недійсними правочинів та скасування рішень про державну реєстрацію прав

ВСТАНОВИВ:

Процесуальні дії у справі, стислий виклад позицій сторін.

До Господарського суду Вінницької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Калинівський маслосирзавод" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Калина ЛТД плюс" про визнання недійсними правочинів та скасування рішень про державну реєстрацію прав.

Ухвалою суду від 27.12.2024 відкрито провадження у справі №902/1317/24, яку вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут" також було подано заяву про забезпечення позову, в задоволенні якої судом було відмовлено відповідно до ухвали від 08.01.2025.

Ухвалою суду від 19.06.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу №902/1317/24 до судового розгляду по суті.

Під час розгляду справи №902/1317/24 по суті в судових засіданнях, за клопотанням представників сторін, неодноразово оголошувались перерви, востаннє - до 29.08.2025.

За наслідками слухання справи, 29.08.2025, судом оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення - 08.09.2025.

У зв'язку з неявкою до суду відповідачів (Товариства з обмеженою відповідальністю "Калинівський маслосирзавод" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Калина ЛТД плюс"), суд ухвалою від 01.09.2025 повідомив їх про те, що проголошення судового рішення в справі №902/1317/24 відбудеться 08 вересня 2025 року о 10 год. 30 хв.

В обґрунтування заявлених позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз збут" посилається на те, що після ухвалення Господарським судом Вінницької області рішення від 16.05.2024 у справі №902/1261/23 про стягнення з відповідача 1 на користь позивача заборгованості у розмірі 4524665,30 грн та додаткового рішення від 30.05.2024 про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 16000,00 грн, ТОВ "Калинівський маслосирзавод" незаконно відчужило належне йому нерухоме майно.

Позивач розцінює такі дії ТОВ "Калинівський маслосирзавод" як уникнення від виконання зазначених судових рішень та порушення прав позивача як кредитора. Вважає, що відповідач 1 незаконно позбувся належного йому нерухомого майна та будь-якого іншого майна, за рахунок реалізації якого можливо було б виконати рішення господарського суду від 16.05.2024 та від 30.05.2024 у справі №902/1261/23, які наразі є невиконаними.

Позивач стверджує, що дії відповідачів як сторін оспорюваних ним правочинів були спрямовані на фіктивний перехід права власності на нерухоме майно від відповідача 1 до відповідача 2 з метою приховати це майно від державного чи приватного виконавця, щоб в майбутньому за рахунок нього не виконати рішення Господарського суду Вінницької області у справі №902/1261/23.

Згідно правової позиції позивача, оспорювані ним правочини відповідачів є фраундаторними.

Відповідач 2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Калина ЛТД плюс" заперечує проти задоволення позовної заяви ТОВ "Вінницягаз Збут" та вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.

Згідно з відзивом на позов, поданого 14.01.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю "Калина ЛТД плюс" через систему "Електронний суд" (а.с. 145-152, т.2), відповідач 2 вказує на відсутність та ненадання позивачем доказів на підтвердження порушення його прав оспорюваними правочинами.

Позивач в позовній заяві зазначає, що інформація щодо коштів та майна, належного боржнику від інших осіб відсутня, однак належних доказів на підтвердження зазначеного твердження, як вказав відповідач 2, позивач до позовної заяви не надав.

Відповідно до правової позиції Товариства з обмеженою відповідальністю "Калина ЛТД плюс", позивачем не надано достатніх доказів в обґрунтування позовних вимог та необхідності захисту порушених прав, оскільки згідно з Законом України "Про виконавче провадження", стягнення у виконавчому провадженні звертається в першу чергу на грошові кошти боржника і тільки у разі відсутності або недостатності таких коштів звертається стягнення на інше майно боржника. В той же час, позивачем до позовної заяви не надано доказів вжиття приватним виконавцем вичерпних заходів зі стягнення на грошові кошти боржника та не надано інформацію про відкриті банківські рахунки боржника в установах банків, не надано іншу інформацію щодо вжиття заходів з розшуку іншого майна боржника крім нерухомого, на яке можливо звернути стягнення у виконавчому провадженні, що на думку відповідача 2, вказує на передчасність та безпідставність позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Калина ЛТД плюс" вказує на те, що виконавче провадження з примусового виконання судового рішення в справі №902/1261/23 про стягнення з відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Калинівський маслосирзавод" на користь позивача заборгованості у розмірі 4524665,30 грн триває, а тому у позивача відсутні правові підстави для звернення з позовом до суду щодо визнання недійсними правочинів боржника з одних лише підстав відкриття виконавчого провадження та виявлення факту відчуження боржником власного майна, оскільки необхідною умовою звернення до суду є захист порушеного права. Позивач, на думку відповідача 2, не довів, що відчуження відповідачем власного майна призвело до очевидного порушення його прав, а саме до доведеної та підтвердженої доказами неможливості виконання судових рішень у справі №902/1261/23 внаслідок вчинення відповідачами оспорюваних правочинів. Товариство з обмеженою відповідальністю "Калинівський маслосирзавод" не ухилялось від виконання судового рішення в справі №902/649/22.

Представник відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Калинівський маслосирзавод", який одночасно є представником відповідача 2, заявлені позовні вимоги заперечив з тих же підстав.

Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин.

В жовтні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут" звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Калинівський маслосирзавод" 3460000,00 грн заборгованості по розрахунках та 664509,59 грн пені згідно з укладеним договором постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АР217-599-22 від 31.12.2021, а також 589 081,18 грн інфляційних втрат та 143 329,32 грн 3% річних.

За результатами розгляду справи №902/1261/23 Господарським судом Вінницької області позов ТОВ "Вінницягаз Збут" задоволено частково. Рішенням від 16.05.2024 присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 3460000,00 грн основного боргу, 332254,80 грн пені, 589081,18 грн інфляційних втрат, 143329,32 грн 3% річних та 72853,80 грн витрат зі сплати судового збору (а.с. 33-48, т.1).

Також 30.05.2024 Господарським судом Вінницької області було ухвалено додаткове рішення в справі №902/1261/23, яким стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Калинівський маслосирзавод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут" 16000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу (а.с. 12-21, т.1).

Не погоджуючись із рішенням Господарського суду Вінницької області від 16.05.2024, Товариство з обмеженою відповідальністю "Калинівський маслосирзавод" подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати вказане рішення суду в частині стягнення з ТОВ "Калинівський маслосирзавод" на користь ТОВ "Вінницягаз Збут" 589081,18 грн інфляційних втрат та 143329,32 грн 3% річних та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.10.2024 у справі №902/1261/23 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Калинівський маслосирзавод" на рішення Господарського суду Вінницької області від 16.05.2024 у справі №902/1261/ 23 залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін (а.с. 24-32, т.1).

25.10.2024 Господарським судом Вінницької області видані накази на виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 16.05.2024 та додаткового рішення від 30.05.2024 в справі №902/1261/23, які набрали законної сили 02.10.2024 відповідно до постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.10.2024 (а.с. 22-23, т.1).

Позивач пред'явив зазначені накази Господарського суду Вінницької області до виконання: 04.11.2024 за заявами позивача про відкриття виконавчого провадження, приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Думанською А.Л. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_3.

Пунктом 2 резолютивної частини постанови приватного виконавця зобов'язано відповідача 1 (боржника), протягом 5-ти робочих днів подати декларацію про доходи та майно. В той же день, приватним виконавцем винесена постанова про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження НОМЕР_2, у зв'язку з перебуванням на виконанні ще одного виконавчого провадження НОМЕР_1 про стягнення коштів з одного боржника.

08.11.2024 позивач з метою отримання інформації щодо вжитих заходів щодо боржника з примусового виконання ним судових рішень, встановлення наявності майна боржника, звернувся із заявою до приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Думанської А.Л.

19.11.2024 приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Думанська А.Л. у відповідь на заяву позивача надала йому лист-інформацію за №79397, де зазначила, що на виконанні у приватного виконавця знаходиться зведене виконавче провадження НОМЕР_2 з примусового виконання судових наказів по справі №902/1261/23, а також надала інформацію про те, що на дату відкриття виконавчого провадження, згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна право власності на нерухоме майно у боржника відсутнє (а.с.211, т.1).

Натомість, відповідно до деталізованої інформації із зазначеного Державного реєстру у боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Калинівський маслосирзавод" перебувало у власності нерухоме майно, яке було відчужене до відкриття виконавчого провадження.

Інформація щодо коштів та майна, належного боржнику від інших осіб, - відсутня.

Приватним виконавцем Думанською А.Л. надана позивачу інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (деталізована) №404481679 від 19.11.2024, відповідно до якої 20.11.2024 позивач витребував інформацію за реєстраційними номерами об'єктів нерухомого майна, належних Товариству з обмеженою відповідальністю "Калинівський маслосирзавод".

Відповідно до інформації, отриманої з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідач 1 - ТОВ "Калинівський маслосирзавод" здійснило відчуження належного йому нерухомого майна на користь відповідача 2 - ТОВ "Калина ЛТД плюс", а саме:

- земельної ділянки, реєстраційний номер 1333159005253, кадастровий номер 0525310100:05:007:0053, площею 2,2039 га, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, яка знаходиться за адресою: Вінницька область, м.Шаргород, вул.Коцюбинського, буд.91, індексний номер рішення: №73841900 від 26.06.2024;

- земельної ділянки, реєстраційний номер 1333156605253, кадастровий номер 0525310100:05:011:0021, площею 0,1171 га, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, яка знаходиться за адресою: Вінницька область, м.Шаргород, вул.Пушкіна, індексний номер рішення №73842172 від 26.06.2024;

- нежитлових будівель відомчого автомобільного газозаправного пункту, реєстраційний номер 1333154405253, загальною площею 8,1 кв.м, №1-3, споруди, які знаходяться за адресою: Вінницька область, м.Шаргород, вул.Героїв Майдану, буд.284А, індексний номер рішення №73841514 від 26.06.2024;

- земельної ділянки, реєстраційний номер 1333148905253, кадастровий номер 0525310100:05:007:0054, площею 0,0025 га, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, яка знаходиться за адресою: Вінницька область, м.Шаргород, вул.Коцюбинського, буд.91, індексний номер рішення №73842449 від 26.06.2024;

- земельної ділянки, реєстраційний номер 1298581605253, кадастровий номер 0525310100:05:011:0020, площею 3,2234 га, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, які знаходиться за адресою: Вінницька область, м.Шаргород, вул.Героїв Майдану, земельна ділянка 284, індексний номер рішення №73840031 від 26.06.2024;

- нежитлових будівель та споруд, реєстраційний номер 1298572905253, індексний номер рішення №73839529, які знаходяться за адресою: Вінницька область, м.Шаргород, вул.Героїв Майдану, буд.284, на земельних ділянках, кадастровий номер:0525310100:05:011:0020, площею 3,2234 га.

Відповідач 2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Калина ЛТД Плюс" набуло право власності на вказане нерухоме майно на підставі документів, поданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Калинівський маслосирзавод" для державної реєстрації оспорюваних правочинів: протоколу загальних зборів учасників Відповідача 1, виданого 10.06.2024, актів приймання-передачі, виданих та узгоджених зазначеними сторонами 19.06.2024, посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колотіловим Олександром Олександровичем та зареєстрованими в реєстрі за №№270, 271.

21.06.2024 право власності на вищезазначене нерухоме майно зареєстровано за ТОВ "Калина ЛТД плюс", про що 26.06.2024 приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Вінницької області Майструк Валентиною Іванівною внесено відповідні відомості до державного реєстру (а.с. 83-87, т.1).

Позивач звертався до приватних нотаріусів із адвокатськими запитами про надання завірених матеріалів нотаріальних справ щодо правочинів, укладених в червні 2024 року між ТОВ "Калинівський маслосирзавод" та ТОВ "Калина ЛТД плюс" з відчуження на користь останнього нерухомого майна, у т.ч. належно завірених відповідних договорів, протоколів загальних зборів учасників ТОВ "Калинівський маслосирзавод", актів приймання-передачі нерухомого майна, узгоджених сторонами 19.06.2024 та посвідчених нотаріусом за реєстровими №№ 270, 271.

Відповідно до листа-відповіді від 27.11.2024 за №84/01-16, наданого приватним нотаріусом Колотіловим О.О., та листа-відповіді від 04.12.2024 за №216/01-16, наданого приватним нотаріусом Майструк В.І., нотаріуси відмовили позивачу у наданні запитуваної інформації, посилаючись на нотаріальну таємницю, передбачену ч.1 ст. 8 Закону України "Про нотаріат", у зв'язку з чим позивач був позбавлений можливості самостійно надати такі докази до суду.

Позивач зазначав про те, що відповідні договори, протоколи загальних зборів учасників ТОВ "Калинівський маслосирзавод", акти приймання-передачі нерухомого майна, які знаходяться в матеріалах нотаріальних справ щодо оспорюваних правочинів, укладених між ТОВ "Калинівський маслосирзавод" та ТОВ "Калина ЛТД плюс" з відчуження нерухомого майна, є предметом позову, при цьому матеріали нотаріальних справ щодо посвідчення спірних договорів захищені нотаріальною таємницею, отже не можуть бути надані позивачем самостійно.

З огляду на означене, суд, за клопотанням позивача, відкриваючи провадження у справі №902/1317/24, ухвалою від 27.12.2024 (п. 10 резолютивної частини) витребував у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Колотілова Олександра Олександровича та зобов'язав його протягом десяти днів з дня отримання цього судового рішення надати Господарському суду Вінницької області належним чином засвідчені матеріали нотаріальних справ щодо правочинів, укладених в червні 2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Калинівський маслосирзавод" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Калина ЛТД плюс" з відчуження на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Калина ЛТД плюс" нерухомого майна (земельних ділянок з кадастровими номерами: 0525310100:05:007:0053; 0525310100:05:011:0021; 0525310100:05:007:0054, 0525310100:05:011:0020; нежитлових будівель відомчого автомобільного газозаправного пункту з реєстраційним номером в ДРРП 1333154405253; нежитлових будівель та споруд з реєстраційним номером в ДРРП 1298572905253), зокрема належно засвідчені відповідні договори, протоколи загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Калинівський маслосирзавод", акти приймання-передачі нерухомого майна, узгоджені сторонами 19.06.2024 та посвідчені за реєстровими №270, 271 (а.с. 45-47, т.1).

Як слідує з відповіді приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Колотілова Олександра Олександровича (лист №1/01-16 від 03.01.2025, а.с. 101, т.2), надати належним чином засвідчені матеріали нотаріальних справ щодо правочинів, укладених в червні 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Калинівський маслосирзавод" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Калина ЛТД плюс", приватний нотаріус не має можливості, оскільки такі документи повертаються сторонам та не підлягають зберіганню в матеріалах справ нотаріуса.

22.05.2025 Господарським судом Вінницької області постановлено ухвалу, якою поміж іншим, витребувано у приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Майструк В.І. та зобов'язано його протягом десяти днів з дня отримання цього судового рішення надати Господарському суду Вінницької області належним чином засвідчені копії таких документів: правочинів, укладених в червні 2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Калинівський маслосирзавод" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Калина ЛТД плюс" з відчуження на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Калина ЛТД плюс" нерухомого майна (земельних ділянок з кадастровими номерами: 0525310100:05:007:0053; 0525310100:05:011:0021; 0525310100:05:007:0054, 0525310100:05:011:0020; нежитлових будівель відомчого автомобільного газозаправного пункту з реєстраційним номером в ДРРП 1333154405253; нежитлових будівель та споруд з реєстраційним номером в ДРРП 1298572905253), зокрема належно засвідчені: протокол загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Калинівський маслосирзавод", серія та номер: 01/06/24, виданий 10.06.2024, акти приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: реєстр. №270, 271, виданих 19.06.2024, що посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колотіловим О.О., відомості про що внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Майструк В.І.

09.06.2025 на виконання ухвали від 22.05.2025 до Господарського суду Вінницької області надійшов супровідний лист від 06.06.2025 за №47/01-06 приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Майструк В.І. (а.с. 25-44, т.3) із документами про відчуження на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Калина ЛТД плюс" нерухомого майна - земельних ділянок, нежитлових будівель та споруд.

З наданих приватним нотаріусом документів слідує, що 10.06.2024 відбулись Загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Калинівський маслосирзавод" ОСОБА_1 , який володіє часткою в статутному капіталі Товариства, що складає 70% голосів, та ОСОБА_2 , яка володіє часткою в статутному капіталі Товариства, що складає 30% голосів, за участю директора Товариства ОСОБА_3 .

Вказаними Загальними збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Калинівський маслосирзавод" прийнято рішення у зв'язку із виробничою та економічною доцільністю взяти Товариству з обмеженою відповідальністю "Калинівський маслосирзавод" участь у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Калина ЛТД плюс" та увійти до його складу в порядку внесення додаткового вкладу до статутного капіталу як третьою особою.

Вирішили передати Товариством з обмеженою відповідальністю "Калинівський маслосирзавод" в якості внеску (вкладу) до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Калина ЛТД плюс" нерухоме майно, до вкладу якого входять:

- земельна ділянка, реєстраційний номер 1333159005253, кадастровий номер 0525310100:05:007:0053, площею 2,2039 га, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, яка знаходиться за адресою: Вінницька область, м.Шаргород, вул.Коцюбинського, буд.91, індексний номер рішення: №73841900 від 26.06.2024;

- земельна ділянка, реєстраційний номер 1333156605253, кадастровий номер 0525310100:05:011:0021, площею 0,1171 га, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, яка знаходиться за адресою: Вінницька область, м.Шаргород, вул.Пушкіна, індексний номер рішення №73842172 від 26.06.2024;

- нежитлові будівлі відомчого автомобільного газозаправного пункту, реєстраційний номер 1333154405253, загальною площею 8,1 кв.м, №1-3 - споруди, які знаходяться за адресою: Вінницька область, м.Шаргород, вул.Героїв Майдану, буд.284А, індексний номер рішення №73841514 від 26.06.2024;

- земельна ділянка, реєстраційний номер 1333148905253, кадастровий номер 0525310100:05:007:0054, площею 0,0025 га, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, яка знаходиться за адресою: Вінницька область, м.Шаргород, вул.Коцюбинського, буд.91, індексний номер рішення №73842449 від 26.06.2024;

- земельна ділянка, реєстраційний номер 1298581605253, кадастровий номер 0525310100:05:011:0020, площею 3,2234 га, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, які знаходиться за адресою: Вінницька область, м.Шаргород, вул.Героїв Майдану, земельна ділянка 284, індексний номер рішення №73840031 від 26.06.2024;

- нежитлові будівлі та споруди, реєстраційний номер 1298572905253, індексний номер рішення №73839529, які знаходяться за адресою: Вінницька область, м.Шаргород, вул.Героїв Майдану, буд.284, на земельних ділянках, кадастровий номер: 0525310100:05:011:0020, площею 3,2234 га.

Загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Калинівський маслосирзавод" також було уповноважено директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Калинівський маслосирзавод" ОСОБА_3 вчинити всі необхідні дії для вступу Товариства до складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Калина ЛТД плюс" , передати зазначене у цьому рішенні нерухоме майно до його статутного капіталу, підписати відповідний акт приймання-передачі тощо (а.с. 28-29, т.3).

19.06.2024 відповідачем 1 - Товариством з обмеженою відповідальністю "Калинівський маслосирзавод" в особі директора ОСОБА_3 та відповідачем 2 - Товариством з обмеженою відповідальністю "Калина ЛТД плюс" в особі директора ОСОБА_4 підписано Акт приймання-передачі майна до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Калина ЛТД плюс".

Згідно з зазначеним Актом, Товариство з обмеженою відповідальністю "Калинівський маслосирзавод" передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Калина ЛТД плюс" прийняло в якості додаткового грошового вкладу (внеску) до статутного капіталу Товариства нерухоме майно, яке складається з:

- земельної ділянки, реєстраційний номер 1333159005253, кадастровий номер 0525310100:05:007:0053, площею 2,2039 га, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, яка знаходиться за адресою: Вінницька область, м.Шаргород, вул.Коцюбинського, буд.91, індексний номер рішення: №73841900 від 26.06.2024;

- земельної ділянки, реєстраційний номер 1333156605253, кадастровий номер 0525310100:05:011:0021, площею 0,1171 га, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, яка знаходиться за адресою: Вінницька область, м.Шаргород, вул.Пушкіна, індексний номер рішення №73842172 від 26.06.2024;

- нежитлових будівель відомчого автомобільного газозаправного пункту, реєстраційний номер 1333154405253, загальною площею 8,1 кв.м, №1-3 - споруди, які знаходяться за адресою: Вінницька область, м.Шаргород, вул.Героїв Майдану, буд.284А, індексний номер рішення №73841514 від 26.06.2024;

- земельної ділянки, реєстраційний номер 1333148905253, кадастровий номер 0525310100:05:007:0054, площею 0,0025 га, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, яка знаходиться за адресою: Вінницька область, м.Шаргород, вул.Коцюбинського, буд.91, індексний номер рішення №73842449 від 26.06.2024;

- земельної ділянки, реєстраційний номер 1298581605253, кадастровий номер 0525310100:05:011:0020, площею 3,2234 га, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, які знаходиться за адресою: Вінницька область, м.Шаргород, вул.Героїв Майдану, земельна ділянка 284, індексний номер рішення №73840031 від 26.06.2024;

- нежитлових будівель та споруд, реєстраційний номер 1298572905253, індексний номер рішення №73839529, які знаходяться за адресою: Вінницька область, м.Шаргород, вул.Героїв Майдану, буд.284, на земельних ділянках, кадастровий номер:0525310100:05:011:0020, площею 3,2234 га.

Згідно Витягів з Державного реєстру речових прав, 21.06.2024 право власності на вищевказане нерухоме майно зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Калина ЛТД плюс (а.с. 39-44, т.3).

Таким чином, обставини щодо: наявності у відповідача 1 заборгованості перед позивачем, присудженої до стягнення згідно рішення Господарського суду Вінницької області від 16.05.2024 та додаткового рішення від 30.05.2024 у справі №902/1261/23, наявності відкритого виконавчого провадження щодо примусового виконання зазначених рішень, передача права власності від відповідача 1 на користь відповідача 2 на належне останньому вказане вище нерухоме майно та реєстрація за відповідачем 2 відповідних речових прав, є встановленими, підтверджуються матеріалами справи та учасниками справи не заперечуються.

Звернення з цим позовом про визнання недійсними правочинів щодо передачі майна відповідача 1 на користь відповідача-2 спрямоване на усунення несприятливих наслідків для позивача, пов'язаних із неможливістю відповідача 1 виконати рішення суду, що в кінцевому результаті призводить до ухилення відповідача 1 від погашення заборгованості перед позивачем.

Норми права, які застосував суд, оцінка доказів та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України ). Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Згідно з частинами другою та третьою статті 13 Цивільного кодексу України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоду довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Таким чином, зі змісту ч.3 ст.13 Цивільного кодексу України випливає, що дії особи, які полягають у реалізації такою особою свого права, однак вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, є формою зловживання правом. Вчинення власником майна правочину з розпорядження належним йому майном з метою унеможливити задоволення вимоги іншої особи - стягувача за рахунок майна цього власника, може бути кваліфіковане як зловживання правом власності, оскільки власник використовує правомочність розпорядження майном на шкоду майновим інтересам кредитора.

За приписами статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

За змістом частини п'ятої статті 203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до положень статті 234 Цивільного кодексу України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Отже, будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов'язання з погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину - правочину, що вчинений боржником на шкоду кредиторам.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.04.2021 у справі №908/794/19 (905/1646/17).

Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю "Калинівський маслосирзавод" на момент вчинення правочинів було обізнане про наявність у нього обов'язку про повернення боргу, оскільки основне та додаткове рішення Господарського суду Вінницької області в справі №902/1261/23 були прийняті 16.05.2024 та 30.05.2024 відповідно, а передача Товариством з обмеженою відповідальністю "Калинівський маслосирзавод" майна до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Калина ЛТД плюс" здійснена наступного місяця - в червні 2024 року з метою уникнення звернення стягнення на майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Калинівський маслосирзавод", що свідчить про наявність умислу обох сторін приховати справжні наміри укладення правочинів.

Укладення договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, є порушенням частин першої та п'ятої статті 203 ЦК України, що за правилами статті 215 цього Кодексу є підставою для визнання його недійсним відповідно до статті 234 ЦК України.

Таким чином, враховуючи положення діючого законодавства та беручи до уваги висновки Верховного Суду, між відповідачем 1 та відповідачем 2 правочини були укладені з метою ухилення відповідача 1 від виконання зобов'язань, підтверджених судовими рішеннями, що підтверджується такими обставинами:

- нерухоме майно Товариство з обмеженою відповідальністю "Калинівський маслосирзавод" за оскаржуваними правочинами відповідач 1 передав відповідачу 2 як внесок до статутного капіталу, за відсутності доказів оплатності цих правочинів;

- після відчуження нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Калинівський маслосирзавод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Калина ЛТД плюс", у відповідача-1 не залишилось активів, за рахунок яких можливо було б задовольнити вимоги позивача, підтверджені рішеннями суду;

- відчуження нерухомого майна Товариством з обмеженою відповідальністю "Калинівський маслосирзавод" здійснювалось після ухвалення Господарським судом Вінницької області рішення про стягнення заборгованості у справі №902/1261/23, а отже, відповідач-1 усвідомлював ризик можливості примусового стягнення заборгованості за рахунок реалізації нерухомого майна, що дає підстави для висновку про наявність умислу в діях відповідача 1 та відповідача 2;

- оспорювані правочини не відповідають критерію розумності, який передбачає, що кожне зобов'язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, тобто не мало на меті добросовісне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Калинівський маслосирзавод" вказаних рішень суду, а фактично було направлено на зменшення розміру активів Товариства з обмеженою відповідальністю "Калинівський маслосирзавод" та уникнення ним від виконання зобов'язань перед позивачем за судовими рішеннями, які набрали законної сили і є обов'язковими до виконання.

Сукупність цих обставин дає підстави суду для висновку про те, що вчинення відповідачами правочинів щодо передачі нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Калинівський маслосирзавод" до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Калина ЛТД плюс" не відповідає критеріям розумності та добросовісності, а самі правочини не були спрямований на реальне настання правових наслідків, обумовлених ними, що суперечить вимогам ч.5 статті 203 ЦК України, яка містить загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, та є підставою для визнання цих правочинів недійсними згідно з положеннями статей 215, 234 ЦК України.

Положення статей 15, 16 ЦК України визначають, що кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права, а також цивільного інтересу, що загалом може розумітися як передумова для виникнення або обов'язковий елемент конкретного суб'єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги за допомогою суб'єктивного права та виражатися в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав або майна в інших осіб.

Частиною 3 ст.215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує її дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Таким чином, оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, на час розгляду справи судом не має права власності чи речові права на предмет правочину та/або не претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння.

Таким чином, наведені доводи вказують на те, що сторони при передачі нерухомого майна відповідача 1 відповідачу 2 як внеску у статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю "Калина ЛТД плюс", діяли недобросовісно, а істинною метою укладання таких правочинів було виведення активів Товариства з обмеженою відповідальністю "Калинівський маслосирзавод" з метою уникнення погашення вимог перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут"

У юридичній науці правочини про відчуження, обтяження активів або прийняття зобов'язань особою, вчинені особою з метою уникнення виконання іншого майнового зобов'язання цієї особи або з метою унеможливити задоволення вимоги стягувача за рахунок майна, є за певних умов нікчемними (частина 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб") або можуть бути визнані недійсними (частина 1 статті 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", частина 4 статті 9 Закону України "Про виконавче провадження"). Такі правочини відомі як фраудаторні правочини (правочини, що вчинені боржником на шкоду інтересам кредиторів).

Зокрема, вирішуючи питання про наявність підстав для визнання недійсним правочину внаслідок укладення договору, зміст якого суперечить ЦК України, Верховний Суд у постанові від 24.07.2019 у справі №405/1820/17 врахував, що відповідач відчужив майно після пред'явлення до нього позову про стягнення заборгованості та після відчуження спірного майна у відповідача відсутнє інше майно, за рахунок якого він може відповідати за своїми зобов'язаннями перед кредитором.

В даному випадку Товариство з обмеженою відповідальністю "Калинівський маслосирзавод", відчуживши спірне майно на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Калина ЛТД плюс" після пред'явлення позову та часткового задоволення позовних вимог господарським судом, вчинило дії, які призвели до відсутності майна, за рахунок якого може бути виконано рішення суду.

В матеріалах справи наявна інформація приватного виконавця Думанської А.Л. про відсутність нерухомого майна у Товариства з обмеженою відповідальністю "Калинівський маслосирзавод". Відповідна інформація підтверджується листами приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Думанської А.Л. №79397 від 19.11.2024 та НОМЕР_2 від 10.04.2025.

Автомобілі "Рено Дастер" 2019 року випуску та ГАЗ 5312 1990 року випуску, які залишись у власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Калинівський маслосирзавод" - постановами від 01.11.2024 за НОМЕР_1 приватного виконавця Думанської А.Л. оголошені у розшук.

За висновком суду, майно, яке залишилось, недостатньо для виконання наказів Господарського суду Вінницької області від 25.10.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю "Калинівський маслосирзавод" .

Таким чином, сукупність наведених обставин доводить той факт, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Калинівський маслосирзавод" діяло недобросовісно, зловживаючи своїми цивільними правами на шкоду правам інших осіб, оскільки відчуження належного йому майна відбулося з метою уникнення звернення стягнення на його майно як боржника.

Верховний Суд вважає, що такі правочини, вчинені боржником у період настання у нього зобов'язання із погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину.

При цьому, та обставина, що правочин із третьою особою, за яким боржник відчужив майно, реально виконаний, не виключає тієї обставини, що він направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника та, відповідно, може бути визнаний недійсним на підставі загальних засад цивільного законодавства. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду в справі № 405/1820/17 від 24.07.2019.

Зокрема, договором, що вчиняється на шкоду кредиторам (фраудаторним договором), може бути як сплатний, так і безоплатний договір. Застосування конструкції "фраудаторності" при сплатному цивільно-правовому договорі має певну специфіку, яка проявляється в обставинах, що дозволяють кваліфікувати сплатний договір як такий, що вчинений на шкоду кредитору. До таких обставин, зокрема, відноситься: момент укладення договору; контрагент з яким боржник вчиняє оспорюваний договір (наприклад пов'язана чи афілійована юридична особа); ціна (ринкова/неринкова), наявність/від сутність оплати ціни контрагентом боржника. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №755/17944/18.

Важливими ознаками фраудаторності правочину є те, що на час укладення договору (коли боржник усвідомлює, що майно буде конфісковано за борги), тобто в даному випадку Товариство з обмеженою відповідальністю "Калинівський маслосирзавод" знаючи, що майно буде стягнуто за борги, оскільки є рішення суду у господарській справі № 902/1261/23, та усвідомлюючи факт відсутності іншого майна на підприємстві, окрім нерухомого майна, здійснило відчуження 6-ти об'єктів нерухомого майна.

Наступна ознака фраудаторності правочину, це характеристика контрагента, з яким боржник укладає оскаржуваний договір (наприклад пов'язана особа).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Калинівський маслосирзавод" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Калина ЛТД плюс" суд вважає пов'язаними особами, які мають ознаки афілійованості, на що вказує така інформація.

Засновниками ТОВ "Калинівський маслосирзавод" (відповідач 1) на момент вчинення спірного правочину були: ОСОБА_1 і ОСОБА_2 .

Відповідно до інформації, отриманої з ЄДР, відповідач 2 - ТОВ "Калина ЛТД плюс" було засновано (дата державної реєстрації) - 03.06.2024.

Відповідно до історії змін реєстраційної інформації по ТОВ "Калина ЛТД плюс" (відповідач 2) (корпоративна структура):

20.06.2024:

- додано до переліку засновників - Товариство з обмеженою відповідальністю "Калинівський маслосирзавод";

- змінено статутний капітал з 1 000,00 грн до 4 617 207,00 грн.

17.07.2024:

- додано до переліку бенефіціарів - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які є засновниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Калинівський маслосирзавод";

- видалений бенефіціарний власник - ОСОБА_4 .

02.09.2024:

- виведено з переліку засновників - ТОВ "Калинівський маслосирзавод";

- змінено частку в статутному капіталі засновника з 1 000,00 грн до 4 617 206,00 грн.

06.09.2024:

- додано до переліку бенефіціарів - ОСОБА_4 ;

- видалений бенефіціарний власник - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (засновники Товариства з обмеженою відповідальністю "Калинівський маслосирзавод").

Відповідачі, заперечуючи проти позовних вимог та вказуючи на передчасність захисту прав позивача, не надали суду доказів про те, що задоволення вимог позивача згідно судових рішень можливе за рахунок грошових коштів або іншого майна боржника.

Суду також не надано доказів часткового виконання боржником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Калинівський маслосирзавод" рішення суду у справі №902/1261/23.

Суд оцінює критично наведені відповідачем 2 доводи про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Калинівський маслосирзавод" на момент відчуження свого нерухомого майна, у зв'язку із відсутністю жодних заборон, обмежень чи обтяжень у реєстрі не мало, а також відсутнє будь яке накладення арешту в рамках виконавчого провадження, яке могло б заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Калинівський маслосирзавод" вільно розпоряджатися своїм нерухомим майном.

Посилання відповідачів на те, що наявність рішення суду про стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю "Калинівський маслосирзавод" не нівелює право боржника на відчуження нерухомого майна, суд вважає недоречним, оскільки виходячи з принципу добросовісності, таке право боржник може повноцінно реалізувати тоді, коли в нього є інше майно, достатнє для виконання зобов'язань перед третіми особами, особливо коли вони підтверджені рішенням суду.

Щодо застосування наслідків недійсності оспорюваного правочину та скасування рішення приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Вінницької області Майструк В.І. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно (припинення речового права) суд вважає за необхідне відзначити таке.

У пункті 1 частини першої статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" №1952-IV від 01 липня 2004 року (далі - Закон № 1952-IV) встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини третьої статті 26 Закону №1952-IV відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Отже, частина третя статті 26 Закону №1952-IV встановлює такі способи судового захисту порушених прав та інтересів особи:

1) судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав;

2) судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав;

3) судове рішення про скасування державної реєстрації прав (такі висновки викладено в постанові Верховного Суду від 12.02.2025 у справі №759/8167/20).

Відповідно до ч.1 ст.25 Закону, Державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі:

1) документів, що подаються заявником для державної реєстрації;

2) судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо: визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу;

визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи;

заборони (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій;

накладення/зняття арешту корпоративних прав;

зобов'язання вчинення реєстраційних дій;

скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі;

виділу юридичної особи;

провадження у справах про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, прийнятих відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом";

припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи;

відміни державної реєстрації припинення юридичної особи;

припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи;

відміни державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця;

відміни в порядку апеляційного/касаційного оскарження судового рішення, на підставі якого вчинено реєстраційну дію;

3) рішень, прийнятих Міністерством юстиції України, його територіальними органами відповідно до статті 34 цього Закону.

Статтею 5 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

З викладеного слідує, що державний реєстратор зобов'язаний поновити права, які існували до порушення, на підставі судового рішення про скасування реєстраційної дії або запису в Єдиному державному реєстрі. Тому, у цьому спорі належним та ефективним способом захисту прав позивача є вимога про скасування реєстраційних дій та записів про державну реєстрацію, оскільки правочин, на підставі якого було здійснено реєстрацію, визнано недійсним.

Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу повинні застосовуватись з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Так, стаття 55 Конституції України передбачає, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право захищати свої права та свободи від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.

Відповідно до частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України), завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, а також розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб, а також держави. Згідно з частиною першою статті 4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, а також державні та суспільні інтереси в спосіб, визначений законом або договором. У разі, якщо закон або договір не передбачають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги може визначити такий спосіб захисту в своєму рішенні, який не суперечить закону (стаття 5 ГПК України).

Тлумачення наведених положень статті 5 ГПК України дає підстави для висновку, що законодавець мав на меті надати більше інструментів для судового захисту, визначивши можливість застосування судом способу захисту, який відрізняється від того, що передбачено законом чи договором. Щодо того, чи є належним обраний позивачем спосіб захисту у цій справі, слід врахувати наступне. Кожна особа має право на захист її особистого немайнового або майнового права чи інтересу в суді, як це передбачено статтями 15 і 16 Цивільного кодексу України.

Шляхом вчинення провадження у справах суд здійснює захист осіб, чиї права та охоронювані законом інтереси порушені або оспорюються. Право на захист є важливою складовою цивільного законодавства і полягає в тому, що особа, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, має можливість застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у статті 16 Цивільного кодексу України. Згідно з частиною третьою цієї статті, суд може застосувати інші способи захисту цивільного права чи інтересу, якщо це передбачено договором, законом або у визначених законом випадках за рішенням суду. Ці приписи статті 16 Цивільного кодексу України узгоджуються з нормами статті 5 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої, якщо закон або договір не передбачають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд може визначити такий спосіб захисту в своєму рішенні, який не суперечить закону. Таким чином, способи захисту цивільного права чи інтересу - це дії, спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або інтересу. При цьому важливо, щоб ці способи були доступними та ефективними.

Ефективним засобом захисту слід вважати той, що призводить до необхідного результату, забезпечує поновлення порушеного права та дає найбільший ефект. Тобто, ефективний засіб повинен бути таким, що відповідає інтересам особи, права якої порушені. Лише сама особа, чиє право порушене, має право визначати, чи відповідає обраний спосіб захисту її інтересам. Водночас суд не повинен вирішувати замість позивача, з яким саме позовом йому звертатися до суду, щоб захист його прав був реальним та ефективним. Суд не має права визнавати неефективним спосіб захисту, передбачений законом, якщо особа вважає, що він відповідає її інтересам. Протилежне тлумачення цих положень суперечило б принципу диспозитивності, закріпленому в статті 2 Господарського процесуального кодексу України. Обрання способу захисту є правом позивача, і цей вибір залежить від його розсуду. Навіть якщо є сумніви щодо перспектив успіху певного засобу правового захисту, передбаченого законом і що відповідає природі порушеного права, характеру порушення та наслідкам, це не може бути підставою для відмови від його використання, зокрема з тих міркувань, що спосіб захисту, про який просить позивач, є менш ефективним, ніж інший.

Проте, якщо позивач просить про спосіб захисту, який прямо передбачений законом (ст.ст. 25, 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань»), хоча цей спосіб і не є єдиним способом захисту таких прав, проте відновлює порушене право, на захист якого він спрямований, то наявність сумнівів щодо можливих перспектив успіху конкретного засобу правового захисту, який не є очевидно марним, не може бути підставою для відмови від його використання. Це узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема в рішеннях «Акдівар та інші проти Туреччини» (п. 71 від 16 вересня 1996 року), «Красуський проти Польщі» (п. 69-73 від 14 вересня 2005 року), «Скоппола проти Італії» (№ 10249/03, п. 70 від 17 вересня 2009 року) та «Вучковіч та інші проти Сербії» (п. 74 від 25 березня 2014 року), де суд вказав, що сумніви щодо ефективності способу захисту не можуть бути підставою для відмови від його застосування, якщо цей спосіб є передбаченим законом та сприяє відновленню порушеного права.

Господарський суд вважає, що особа може обрати спосіб захисту своїх прав, передбачений законом або договором, або такий, що не передбачений ними, але не суперечить закону і відповідає її інтересам. Правомірність обраного способу захисту є об'єктивною категорією, а тому може оцінюватися як самим суб'єктом права, так і судом. Водночас категорія «ефективність способу захисту» має суб'єктивний характер, оскільки пов'язана з оцінкою інтересів конкретної особи. Тому суд не має втручатися у вибір способу захисту, зроблений позивачем, якщо такий спосіб не суперечить закону.

Згідно з принципом диспозитивності, особа, яка звертається до суду, має право обрати та використовувати той спосіб захисту, який є правомірним (тобто передбаченим законом), на її думку відповідає критерію ефективності, не суперечить нормам чинного законодавства та узгоджується із завданнями судочинства. Таким чином, обраний позивачем спосіб захисту, який прямо передбачений законом (статті 25, 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"), є правомірним та ефективним.

Окрім того, враховуючи, що вимога про застосування наслідків недійсності правочину та скасування рішення приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Вінницької області Майструк В.І. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно (припинення речового права) є похідною від основної вимоги про визнання недійсним правочину з відчуження нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Калинівський маслосирзавод" (припинення речового права) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Калина ЛТД плюс", тому, за висновком суду, також підлягає задоволенню.

Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

У відповідності з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Відповідно до ст.77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ч. 1, 2 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, сукупність вищенаведених обставин доводить той факт, що відповідачі діяли недобросовісно, зловживаючи своїми цивільними правами на шкоду правам позивача, який правомірно очікує на примусове стягнення заборгованості та задоволення його вимог, підтверджених рішеннями Господарського суду Вінницької області у справі №902/1261/23, оскільки відчуження належного Товариству з обмеженою відповідальністю "Калинівський маслосирзавод" нерухомого майна відбулося з метою уникнення звернення стягнення на його майно як боржника, що суперечить ст. 6, 13, 234 ЦК України, внаслідок чого правочин з відчуження нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Калинівський маслосирзавод" (припинення речового права) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Калина ЛТД плюс", оформлений актом приймання-передачі майна до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Калина ЛТД плюс", узгодженого сторонами 19.06.2024, підлягає визнанню недійсним відповідно до ст.215 ЦК України.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Всі документи з процесуальних питань та докази, які подавали сторони в справу на всіх стадіях, суд приєднав до її матеріалів керуючись ст.2 ГПК України для забезпечення всебічного вирішення спору та наданням учасникам справи можливості найбільш повно представити суду їх позиції. Всі клопотання учасників справи, в т.ч. і щодо отримання доказів за допомогою суду, судом розглянуті, пояснення всіх учасників справи заслухані та взяті до уваги судом.

Щодо судових витрат.

За правилами ч.9 ст.129 ГПК України, суд покладає судовий збір для відшкодування його позивачу на двох відповідачів у рівних частинах - на Товариство з обмеженою відповідальністю "Калинівський маслосирзавод" і Товариство з обмеженою відповідальністю "Калина ЛТД плюс". За висновком суду, саме через неправильні дії відповідачів виник цей спір.

Окрім того, в судовому засіданні 29.08.2025 представник позивача заявив усне клопотання про призначення окремого судового засідання для вирішення питання про відшкодування понесених ним судових витрат на правову допомогу в справі.

Так, відповідно до ст.221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з п.5 ч.6 ст.238 ГПК України, у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дата, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру, понесених нею судових витрат.

Таким чином, суд вважає за доцільне задовольнити усне клопотання представника позивача та призначити окреме судове засідання для вирішення питання стосовно понесених позивачем судових витрат на правову допомогу у цій справі.

Керуючись ст.7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов у справі №902/1317/24 задовольнити.

2. Визнати недійсним правочин з відчуження нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Калинівський маслосирзавод" (припинення речового права) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Калина ЛТД плюс", оформлений актом приймання-передачі майна до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Калина ЛТД плюс", узгодженого сторонами 19.06.2024, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колотіловим Олександром Олександровичем за реєстровими №270, 271, зареєстрованого та внесеного до державного реєстру 26.06.2024 приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Вінницької області Майструк Валентиною Іванівною, зокрема:

- земельної ділянки, реєстраційний номер 1333159005253, кадастровий номер 0525310100:05:007:0053, площею 2,2039 га, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, яка знаходиться за адресою: Вінницька область, м.Шаргород, вул.Коцюбинського, буд.91, індексний номер рішення: №73841900 від 26.06.2024 року;

- земельної ділянки, реєстраційний номер 1333156605253, кадастровий номер 0525310100:05:011:0021, площею 0,1171 га, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, яка знаходиться за адресою: Вінницька область, м.Шаргород, вул.Пушкіна, індексний номер рішення №73842172 від 26.06.2024 року;

- нежитлових будівель відомчого автомобільного газозаправного пункту, реєстраційний номер 1333154405253, загальною площею 8,1 кв.м, №1-3 - споруди, які знаходяться за адресою: Вінницька область, м.Шаргород, вул.Героїв Майдану, буд.284А, індексний номер рішення №73841514 від 26.06.2024 року;

- земельної ділянки, реєстраційний номер 1333148905253, кадастровий номер 0525310100:05:007:0054, площею 0,0025 га, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, яка знаходиться за адресою: Вінницька область, м.Шаргород, вул.Коцюбинського, буд.91, індексний номер рішення №73842449 від 26.06.2024 року;

- земельної ділянки, реєстраційний номер 1298581605253, кадастровий номер 0525310100:05:011:0020, площею 3,2234 га, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, які знаходиться за адресою: Вінницька область, м.Шаргород, вул.Героїв Майдану, земельна ділянка 284, індексний номер рішення №73840031 від 26.06.2024 року;

- нежитлових будівель та споруд, реєстраційний номер 1298572905253, індексний номер рішення №73839529, які знаходяться за адресою: Вінницька область, м.Шаргород, вул.Героїв Майдану, буд.284, на земельних ділянках, кадастровий номер:0525310100:05:011:0020, площею 3,2234 га.

3. Застосувати наслідки недійсності правочину та скасувати рішення приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Вінницької області Майструк В.І. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно (припинення речового права), зокрема:

- земельної ділянки, реєстраційний номер 1333159005253, кадастровий номер 0525310100:05:007:0053, площею 2,2039 га, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, яка знаходиться за адресою: Вінницька область, м.Шаргород, вул.Коцюбинського, буд.91, індексний номер рішення: №73841900 від 26.06.2024 року;

- земельної ділянки, реєстраційний номер 1333156605253, кадастровий номер 0525310100:05:011:0021, площею 0,1171 га, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, яка знаходиться за адресою: Вінницька область, м.Шаргород, вул.Пушкіна, індексний номер рішення №73842172 від 26.06.2024 року;

- нежитлових будівель відомчого автомобільного газозаправного пункту, реєстраційний номер 1333154405253, загальною площею 8,1 кв.м, №1-3- споруди, які знаходяться за адресою: Вінницька область, м.Шаргород, вул.Героїв Майдану, буд.284А, індексний номер рішення №73841514 від 26.06.2024 року;

- земельної ділянки, реєстраційний номер 1333148905253, кадастровий номер 0525310100:05:007:0054, площею 0,0025 га, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, яка знаходиться за адресою: Вінницька область, м.Шаргород, вул.Коцюбинського, буд.91, індексний номер рішення №73842449 від 26.06.2024 року;

- земельної ділянки, реєстраційний номер 1298581605253, кадастровий номер 0525310100:05:011:0020, площею 3,2234 га, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, які знаходиться за адресою: Вінницька область, м.Шаргород, вул.Героїв Майдану, земельна ділянка 284, індексний номер рішення №73840031 від 26.06.2024 року;

- нежитлових будівель та споруд, реєстраційний номер 1298572905253, індексний номер рішення №73839529, які знаходяться за адресою: Вінницька область, м.Шаргород, вул.Героїв Майдану, буд.284, на земельних ділянках, кадастровий номер:0525310100:05:011:0020, площею 3,2234 га.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Калинівський маслосирзавод" (адреса: 22400, Вінницька область, Хмільницький район, м.Калинівка, вул.Островського, буд.68; код ЄДРПОУ 37503582) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут" (адреса: 21036, м.Вінниця, Хмельницьке шосе, буд.23; код ЄДРПОУ 39593306) 7267,20 грн відшкодування витрат зі сплати судового збору за подання позову.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Калина ЛТД плюс" (адреса: 03039, м.Київ, вул.Саперно-слобідська, буд. 24, нежитлове приміщення №192-1; код ЄДРПОУ 45438466) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут" (адреса: 21036, м.Вінниця, Хмельницьке шосе, буд. 23; код ЄДРПОУ 39593306) 7267,20 грн відшкодування витрат зі сплати судового збору за подання позову.

6. Призначити судове засідання для вирішення питання про понесені позивачем судові витрати ув справі №902/1317/24 на 15 жовтня 2025 року на 10 год. 30 хв. у приміщенні Господарського суду Вінницької області (вул.Пирогова, буд.29, м.Вінниця, 21018, 3-й поверх, зала судових засідань №2).

7. Повне рішення надіслати учасникам справи.

8. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів із дня його проголошення. Враховуючи, що в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256, 257 ГПК України).

Повний текст рішення оформлено та підписано 18 вересня 2025 р.

Суддя Нешик О.С.

кількість прим. рішення:

1 - до справи;

2, 3 - ТОВ "Вінницягаз Збут" - в електронній формі до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти (court@vngaszbut.com.ua);

4, 5 - представнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Калинівський маслосирзавод" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Калина ЛТД плюс" адвокату Долі Б.В. - в електронній формі до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти ( ІНФОРМАЦІЯ_1 );

6 - представнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Калинівський маслосирзавод" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Калина ЛТД плюс" адвокату Василику В.В. ( ІНФОРМАЦІЯ_2 );

7, 8 - представнику відповідачів адвокату Бігунець І.М. - в електронній формі до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти ( ІНФОРМАЦІЯ_3 )