19 вересня 2025 року м. Харків Справа №917/1719/23(917/1785/23)
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Россолов В.В., суддя Склярук О.І.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Радіан-А» (вх.№519П/2) на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 08.11.2023 (прийняту у приміщенні Господарського суду Полтавської області суддею Паламарчук В.В.) у справі №917/1719/23 (917/1785/23)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ір-Агромир, м.Полтава,
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Техмолпром», м.Гадяч, Полтавська область,
2. Департаменту Державної виконавчої служби начальника ВПВР ДДВС Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень, м.Київ,
про визнання аукціону таким, що не відбувся, зупинення виконавчих дій, скасування аукціонів з продажу майна,
у межах справи №917/1719/23 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ір-Агромир», м.Полтава,
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техмолпром», Полтавська область, м.Гадяч,
про банкрутство,-
Ухвалою Господарського суду Полтавської області віл 08.11.2023 у справі №917/1719/23 (917/1785/23) позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Ір-Агромир» (вх.№1906/23 від 27.09.2023) постановлено вважати неподаною та повернуто позивачу.
06.03.2025 (сформовано у підсистемі Електронний суд 05.03.2025) до Східного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Радіан-А» - особи, яка не брала участь у справі, на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 08.11.2023 у справі №917/1719/23 (917/1785/23), відповідно до якої скаржник просить визнати причини процесуального пропуску Товариством з обмеженою відповідальністю «Радіан-А» строку на подання апеляційної скарги поважними та поновити товариству пропущений процесуальний строк для подання апеляційної скарги у даній справі, ухвалу Господарського суду Полтавської області від 08.11.2023 у справі №917/1719/23 скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.03.2025 для розгляду справи сформовано такий склад колегії суддів: головуючий суддя Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О., суддя Здоровко Л.М.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.03.2025 встановлено, що ухвалу Господарського суду Полтавської області віл 08.11.2023 у справі №917/1719/23(917/1785/23) складено 08.11.2023, тобто строк на апеляційне оскарження зазначеної ухвали, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України, сплив 20.11.2023 (з урахуванням вихідних днів). Товариство з обмеженою відповідальністю «Радіан-А», особа, яка не брала участь у справі, звернулось до Східного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою 06.03.2025, тобто більш ніж через рік після закінчення строку, встановленого для її подання.
Крім того, суд зазначив, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
При цьому, апелянтом не обґрунтовано та не підтверджено жодними доказами неможливість звернутися до суду з апеляційної скаргою у період з 20.11.2023 до 06.03.2025.
Окрему увагу суд звернув, що заявником не надано доказів, що підтверджують причинний зв'язок викладених ним причин пропуску строку оскарження з введенням воєнного стану на території України, та не свідчать про наявність обставин, які є об'єктивно непереборними та такими, що не залежали від особи і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та звернення до суду апеляційної інстанції у строк, встановлений положеннями Господарського процесуального кодексу України.
Отже, суд дійшов висновку, що наведені позивачем підстави пропуску строку для подання апеляційної скарги не можуть бути визнані поважними.
Окремо, Східний апеляційний господарський суд запропонував апелянту надати нормативне обґрунтування наявності правових підстав для звернення з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 08.11.2023 про повернення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Ір-Агромир», до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техмолпром», Департаменту Державної виконавчої служби начальника ВПВР ДДВС Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень про визнання аукціону таким, що не відбувся, зупинення виконавчих дій, скасування аукціонів з продажу майна, з урахуванням того, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Радіан-А» не є учасником справи №917/1719/23 (917/1785/23).
Також апеляційний господарський суд встановив відсутність доказів сплати судового збору та невиконання обов'язку надсилання копій апеляційної скарги іншим учасникам у справі - позивачу -Товариству з обмеженою відповідальністю «Ір-Агромир» та кредиторам у справі про банкрутство - ТОВ «Техмолпром».
З огляду на вказане, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Радіан-А» залишено без руху та встановлено десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги, зокрема, шляхом надання можливості звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строків на апеляційне оскарження, вказавши інші підстави для поновлення строку.
24.03.2025 (сформовано у підсистемі Електронний суд 21.03.2025) від Товариства з обмеженою відповідальністю «Радіан-А» надійшла заява про усунення недоліків, у якій заявник просить суд визнати причини пропуску строку на подання апеляційної скарги поважними та поновити товариству строк на подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 08.11.2023 у справі №917/1719/23, відкрити апеляційне провадження та розглянути апеляційну скаргу ТОВ «Радіан-А».
До апеляційної скарги додано платіжну інструкцію №659 від 07.02.2025 про сплату 2422,40 грн та докази направлення апеляційної скарги Міністерству юстиції України, ТОВ «Техмолпром» та Васіну Є.Є.
В обґрунтування поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду заявник апеляційної скарги зазначає, що з 24.02.2022 по сьогоднішній день в Україні триває повномасштабна війна, з постійними ракетними обстрілами російською федерацією території України, ударами дронами, частими і довготривалими повітряними тривогами, що створює постійну небезпеку для життя і здоров'я громадян та позбавляє своєчасно ознайомлюватись з документами, які надходять від суду в електронний кабінет підприємства, швидко і своєчасно реагувати на них. Окрім того, заявник зазначає про постійні аварійні відключення електроенергії, збої в роботі мережі інтернет, відсутність та погана якість мобільного зв'язку та інтернету.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Радіан-А» зазначає, що єдиним працівником товариства є директор, який не є спеціалістом в галузі права, що змусило заявника шукати адвоката для співпраці, допомоги у складанні документів і роз'яснень з правових питань.
За твердженням заявника, існування воєнного стану та мобілізаційні заходи в країні безпосередньо впливають на можливість учасникам судових справ захищати свої права та інтереси в судових справах та отримувати правничу допомогу.
Разом з тим, заявник зазначив, що відповідно до положень статуту ТОВ «Техмолпром», учасники товариства, в даному випадку Товариство з обмеженою відповідальністю «Радіан-А» є органом управління товариства, що і змусило заявника звернутися із відповідною апеляційною скаргою з огляду на намагання органів виконавчої служби здійснити продаж майна ТОВ «Техмолпром» за заниженими цінами в порівнянні з існуючими ринковими цінами на подібні об'єкти на території Полтавської області, та введений судом мораторій на задоволення вимог кредиторів та продаж майна ТОВ «Техмолпром», внаслідок чого конкурсні кредитори ризикують не отримати задоволення своїх вимог, бюджет - недоотримати податки, а всі кошти, виручені від продажу майна можуть бути направлені тільки на задоволення вимог АТ «Державний експортно-імпортний банк України».
25.03.2025 Східний апеляційним господарським судом на адресу апелянта направлено лист №002370, в якому повідомлено, що перевіркою системи встановлено, що 14.03.2025 року на запит Верховного Суду матеріали справи №917/1719/23 у 30-ти томах, у тому числі №917/1719/23(917/1785/23), надіслано до суду касаційної інстанції. Враховуючи відсутність матеріалів справи у Східному апеляційному господарському суді, заява про усунення недоліків апеляційної скарги буде розглянута після їх повернення до суду.
Листом Господарського суду Полтавської області від 27.03.2025 №07-13/193 у повідомлено Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду про те, що матеріали справи №917/1719/23(917/1785/23) направлені на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 10.03.2025 про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна компанія «Гадячсир» на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 28.01.2025.
Відповідно до розпорядження Східного апеляційного господарського суду щодо повторного автоматизованого розподілу справи та витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.08.2025 у зв'язку зі звільненням у відставку головуючого судді Пуль О.А. та судді Здоровко Л.М., які входять до складу колегії суддів, для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Лакіза В.В., суддя Россолов В.В.
Відповідно до розпорядження Східного апеляційного господарського суду щодо повторного автоматизованого розподілу справи та витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.09.2025 у зв'язку з відпусткою судді Лакізи В.В., яка входить до складу колегії суддів, для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Россолов В.В., суддя Склярук О.І.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.09.2025 витребувано у Господарського суду Полтавської області матеріали справи №917/1719/23(917/1785/23).
16.09.2025 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №917/1719/23(917/1785/23).
Розглянувши клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги, суд зазначає, що лише сам факт його подання не передбачає обов'язок суду автоматично відновлювати пропущений строк, оскільки в кожному випадку суд має визначити, з якої причини такий строк було пропущено заявником, та чи підлягає він відновленню; у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин справи оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та докази, що підтверджують доводи заявника, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Відповідно до статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України основними засадами судочинства визначено, зокрема рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
При цьому, реалізація конституційного права, зокрема, на апеляційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм.
Нормами глави 1 розділу ІV ГПК України врегульовано порядок і підстави для апеляційного оскарження судових рішень у господарському судочинстві.
Так, згідно з положеннями ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина третя статті 13 ГПК України).
Частиною четвертою статті 13 ГПК України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Приписами статті 42 ГПК України встановлено обов'язок учасників справи виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини другої цієї статті).
Відповідно до частини першої статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
Виходячи із системного аналізу норм процесуального закону, поважними причинами пропуску процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати заяву у визначений законом строк у зв'язку з такими обставинами, які були чи є об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили звернення до суду у визначений законом строк.
Вирішуючи питання про поновлення пропущеного процесуального строку суд має оцінити доводи заявника та подані ним докази, що підтверджують поважність причин пропуску такого строку. При цьому, такі доводи та докази мають підтверджувати об'єктивну неможливість заявника вчинити відповідну процесуальну дію у встановлені строки. У разі ж коли пропуск такого процесуального строку настав у зв'язку із суб'єктивними чинниками, які залежали лише від самого заявника, а не через об'єктивно непереборні причини, або коли такі об'єктивно непереборні причини заявником не доведені, у суду відсутні правові підстави для визнання підстав пропуску процесуального строку поважними.
Отже, можливість поновлення судом апеляційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується із наявністю поважних причин пропуску строку звернення зі скаргою на судове рішення, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Суд у кожному випадку, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.02.2022 у справі №1227/8971/2012 зазначила, що з аналізу практики ЄСПЛ вбачається, що поновлення строку на оскарження судового рішення може бути обґрунтованим та вважається співвідносним та виправданим стосовно неповного забезпечення принципу правової визначеності, у випадках, якщо: 1) недотримання строків було зумовлене діями (бездіяльністю) суду попередньої інстанції, зокрема, особі не надіслано протягом строку на оскарження судового рішення копію повного тексту рішення суду попередньої інстанції (справа "Мушта проти України"); 2) пропуск строку на оскарження обумовлений особливими і непереборними обставинами суттєвого та переконливого характеру (справи "Рябих проти Росії", "Устименко проти України"); 3) відновлення строку необхідне для виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя (виправлення серйозних судових помилок) (справи "Безруков проти Росії", "Брумареску проти Румунії" (Brumarescu v. Romania).
У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.04.2018 у справі № 916/3188/16 звернуто увагу на необхідність врахування практики ЄСПЛ щодо поновлення строку на апеляційне оскарження. Так, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. У рішенні від 03.04.2008 у справі Пономарьов проти України, Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
Колегія суддів зазначає, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
У справі "Устименко проти України" (рішення від 29.10.2015) Європейський суд з прав людини зазначив, що задовольнивши клопотання про поновлення процесуального строку, не посилаючись при цьому на жодні конкретні обставини справи, і просто обмежившись вказівкою на наявність у відповідача "поважних причин" для поновлення пропущеного строку оскарження, національним судом було порушено пункт 1 статті 6 Конвенції.
Обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є визначені в ГПК України вимоги до заявника при зверненні до суду дотримуватись строку на апеляційне оскарження (ст. 256 ГПК України). Невиконання ж заявником вимог процесуального законодавства, зокрема, щодо подання апеляційної скарги у визначений ГПК України строк, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, наділяє суд апеляційної інстанції правом відмовити у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України. Про відповідне зазначено у постанові Верховного Суду від 06.06.2023 у справі № 922/3604/21.
Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 Господарського процесуального кодексу України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду, зокрема, від 06.04.2021 у справі № 902/560/20, від 25.01.2021 у справі № 911/224/20.
Як звернув увагу Верховний Суд у постанові від 09.10.2019 у справі №7/74, суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
Таким чином, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2018 у справі №5/452/06).
Аналогічні висновки щодо застосування приписів статей 256, 261 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від 12.07.2022 у справі №9/430-05-11867, від 05.07.2023 у справі №910/186/21.
Надаючи оцінку доводам заявника, покладеним в обґрунтування причин пропуску строку на подання апеляційної скарги, колегія суддів виходить з такого.
Заявник не навів змістовних і вагомих доводів щодо вчинення ним всіх необхідних і можливих заходів, які б об'єктивно вказували на наявність непереборних обставин, що заважали йому вчасно підготувати та подати апеляційну скаргу. При цьому, у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке міститься у заяві про усунення недоліків посилається фактично на ті самі обставини (воєнний стан в країні, обстріли, тривалі повітряні тривоги, відключення електричної енергії, технічні недоліки в роботі мережі Інтернет), які були викладені в апеляційній скарзі і яким вже надано оцінку судом апеляційної інстанції в ухвалі про залишення її без руху.
Колегія суддів зауважує, що дійсно, введення в країні воєнного стану суттєво ускладнило (подекуди унеможливило) повноцінне функціонування, зокрема, господарських товариств. Між тим, сама по собі ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов'язків учасника справи, й підтвердження її належними й допустимими доказами, не може слугувати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.
Посилання заявника лише на загальновідомі обставини довготривалого відключення електроенергії, не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги без надання відповідних доказів того, як саме ці обставини вплинули на роботу заявника апеляційної скарги та обумовили пропуск строку на подання апеляційної скарги. При цьому пропуск строку є значним.
Відсутність електроенергії, відсутність доступу до мережі інтернет, тривалі повітряні тривоги не можуть бути основною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги, оскільки вони не мають постійного та безперервного характеру, а тому не доводять фактичну неможливість подання апеляційної скарги в строк, передбачений ст. 256 ГПК України.
Виникнення організаційних складнощів у вигляді одноосібного управління товариства та відсутності адвоката є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Вказані заявником обставини, зводяться до питань його внутрішньої організаційно-господарської діяльності, тобто за своїм характером є суб'єктивними та такими, що залежать лише від його волі. Юридична особа зобов'язана виважено підходити до виконання своїх функцій, вживати заходів щодо належної організації документообігу, у тому числі щодо належної участі у судових провадженнях та дотримання вимог процесуального законодавства стосовно подачі апеляційної скарги та оформлення її змісту.
Крім того, заявником не доведено ні обставин перебоїв у функціонуванні Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, ні того, що ці обставини вплинули на можливість своєчасного звернення з апеляційною скаргою.
Колегія суддів зауважує, що суду, який перебуває в тих самих умовах, що зокрема і заявник, також відомо, що вся територія України, періодично піддається обстрілам з боку країни-агресора. Проте, скаржник, не довів жодними доказами, по-перше, що обставини, на які він посилається, дійсно мали місце у період терміну, який встановлений законом для подання апеляційної скарги, а по-друге, завадили йому своєчасно вчинити відповідну процесуальну дію.
Таким чином, заявником апеляційної скарги не наведено обставини, які зумовлені та пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, що не залежали від волі особи та унеможливили своєчасне, у встановлений процесуальним законом строк, подання апеляційної скарги та не додано жодних належних доказів на підтвердження наявності непереборних обставин, які у взаємозв'язку з відключенням електроенергії, внутрішньою організаційно-господарською діяльністю, тривалими повітряними тривогами, завадили йому звернутись до суду з апеляційною скаргою у строк, установлений ГПК України.
Колегія суддів зазначає, що процесуальний строк апеляційного оскарження, встановлений Господарським процесуальним кодексом України, забезпечує оперативність судочинства, виступає дисциплінуючим фактором регламентації процесуальних дій учасників справи, спрямований на недопущення зловживання процесуальними правами.
Звернення з апеляційною скаргою є суб'єктивною дією заявника, який зацікавлений в апеляційному перегляді судового рішення та залежить від його волевиявлення.
Таким чином, викладені у заяві причини пропуску строку на апеляційне оскарження судова колегія не розцінює як непереборні та такі, що об'єктивно перешкоджали Товариства з обмеженою відповідальністю «Радіан-А» вчасно звернутися до суду апеляційної інстанції зі скаргою.
Отже, враховуючи тривалість пропущеного строку, обставини пропуску строку звернення до суду, які залежали виключно від волевиявлення скаржника, відсутність обґрунтувань об'єктивної неможливості та непереборних обставин на подання апеляційної скарги в межах строків передбачених ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про неповажність причин пропуску строку на апеляційне оскарження судових рішень.
За положеннями ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
Відповідно до п. 4 ч. 1 статті 261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи, що апеляційна скарга була подана в електронному вигляді через систему Електронний суд, її матеріали, які були роздруковані судом, заявнику не надсилаються.
На підставі викладеного, керуючись ст. 119, 234, 242, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України,-
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Радіан-А» (вх.№519П/2) на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 08.11.2023 у справі №917/1719/23 (917/1785/23).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку статей 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя В.С. Хачатрян
Суддя В.В. Россолов
Суддя О.І. Склярук