19 вересня 2025 року м. Харків Справа № 905/1538/24
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Крестьянінов О.О., суддя Тарасова І.В.,
розглянувши в приміщенні Східного апеляційного господарського суду в порядку письмового провадження (без виклику сторін у судове засідання) апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях (вх.№1526Д/2)
на рішення Господарського суду Донецької області від 12.06.2025 (повне рішення складено 12.06.2025, суддя Хабарова М.В.)
у справі №905/1538/24
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях, м. Харків,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техпринтцентр", м. Слов'янськ,
про стягнення 80 136,35 грн,
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техпринтцентр" про стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 69275,62 грн та пені у розмірі 10860,73 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором оренди №5960/2014 від 17.01.2014 в частині повної та своєчасної сплати орендних платежів за період січень 2023 року - листопад 2024 року.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 12.06.2025 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Техпринтцентр (84116, Донецька обл., м. Слов'янськ, вул. Батюка, буд. 19, ідентифікаційний код 37467335) на користь Державного бюджету України (номер рахунку (IBAN) UA688999980313010093000005658, код класифікації доходів бюджету 22080200, отримувач Донецьке ГУК/Слов'янська МТГ/22080200, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код отримувача (ЄДРПОУ) 37967785) заборгованості з орендної плати у розмірі 34577 (тридцять чотири тисячі п'ятсот сімдесят сім) грн 69 коп. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техпринтцентр" (84116, Донецька обл., м.Слов'янськ, вул.Батюка, буд. 19, ідентифікаційний код 37467335) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях (61057, м. Харків, майдан Театральний, б. 1, код 43023403; р/р UA188201720343160001000122001, МФО 820172, ДКС України) витрати зі сплати судового збору в сумі 1306 (одна тисяча триста шість) грн 59 коп. В іншій частині позову відмовлено.
Місцевий господарський суд, частково задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що оскільки відповідач не відноситься до орендарів, визначених підпунктами 1-3 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану" №634 від 27.05.2022, до останнього має бути застосовано положення п.п. 4 п. 1 вказаної Постанови, тому за період з 01.01.2023 по 08.05.2024 наявні підстави для нарахування орендної плати за користування майном державної власності в розмірі 50% від розміру місячних платежів за відповідний період часу. Водночас суд першої інстанції зазначає, що при встановленні нерозповсюдження дії п.п. 1 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 634 на орендаря (відповідача), який знаходиться на території Донецької області (зокрема, як у спірному випадку, коли орендар знаходиться на території можливих бойових дій), нарахування 100% розміру орендної плати є вочевидь несправедливим у порівнянні з іншими орендарями, які розташовані в інших регіонах України, однак до яких протягом 2023 року застосовується відповідна пільга.
З урахуванням того, що станом на 01.01.2023 у відповідача наявна переплата з орендної плати у розмірі 3143,80 грн, судом першої інстанції встановлено, що за січень 2023 року перед Державним бюджетом України заборгованість зі сплати орендної плати за договором від 17.01.2014 № 5960/2014 відсутня, за 2023 рік становить 18 580,76 грн, за січень - листопад 2024 року - 20 929,81 грн.
За наслідками того, що суд дійшов висновку про неправомірність нарахування 100% орендної плати за період з 01.01.2023 по 08.05.2024, здійснивши перерахунок заявленої до стягнення суми пені, суд першої інстанції встановив, що її обґрунтований розмір становить 5467,12 грн.
Крім того, враховуючи, що укладений між сторонами договір є припиненим, а майно повернутим, суд дійшов висновку, що суму забезпечувального депозиту у розмірі 10400,00 грн, сплаченої згідно платіжної інструкції №368 від 23.06.2021, підлягає зарахуванню в рахунок невиконаних зобов'язань відповідача (у визначеному договором порядку черговості). Відтак, встановив, що заборгованість зі сплати пені за порушення строків сплати орендних платежів за договором є погашеною; залишок заборгованості з орендної плати становить 34 577,69, що й підлягає стягненню з відповідача.
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях не погодилось з рішенням Господарського суду Донецької області та 02.07.2025 через підсистему "Електронний суд" звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 12.06.2025 у справі № 905/1538/24; прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях (61057, м. Харків, майдан Театральний, б. 1, код ЄДРПОУ 43023403) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техпринтцентр" (84116, Донецька обл., м. Слов'янськ, вул. Батюка, буд. 19, код ЄДРПОУ 37467335) на користь Державного бюджету України (номер рахунку (IBAN) UA688999980313010093000005658, код класифікації доходів бюджету 22080200, отримувач Донецьке ГУК/Слов'янська МТГ/22080200, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код отримувача (ЄДРПОУ) 37967785) заборгованості з орендної плати у розмірі 69275,62 грн та пені у розмірі 10 860,73 грн.
Стягувач: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях (61057, м. Харків, майдан Театральний, б. 1, код ЄДРПОУ 43023403).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техпринтцентр" (84116, Донецька обл., м. Слов'янськ, вул. Батюка, буд. 19, код ЄДРПОУ 37467335) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях (61057, м. Харків, майдан Театральний, б. 1, код ЄДРПОУ 43023403) витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви в сумі 3028,00 грн.
Стягувач: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях (61057, м. Харків, майдан Театральний, б. 1, код ЄДРПОУ 43023403).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техпринтцентр" (84116, Донецька обл., м. Слов'янськ, вул. Батюка, буд. 19, код ЄДРПОУ 37467335) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях (61057, м. Харків, майдан Театральний, б. 1, код ЄДРПОУ 43023403) витрати зі сплати судого збору за подання апеляційної скарги в сумі 3633,60 грн.
Стягувач: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях (61057, м. Харків, майдан Театральний, б. 1, код ЄДРПОУ 43023403).
В обґрунтування заявлених апеляційних вимог вказує, що при звільненні орендаря від орендної плати за договором оренди від 17.01.2014 №5960/2014 в період з 24.02.2022 по 31.12.2022 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях враховано розташування предмету оренди за адресою: Донецька область, м.Слов'янськ, вул.Батюка, 19, у зв'язку з чим правомірно застосовано до спірних правовідносин положення підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану" №634 від 27.05.2022. Враховуючи, що п.п 1 п. 1 вказаної Постанови № 634 чітко встановлено звільнення від орендної плати "але у будь-якому разі до 31 грудня 2022 р.", Регіональне відділення відновило подальше нарахування орендної плати згідно з умовами договору оренди від 17.01.2014 №5960/2014. В свою чергу, на думку апелянта, у позивача при нарахуванні орендної плати за період з 01.01.2023 по 07.05.2024 відсутні правові підстави для застосування положень, передбачених підпунктом 4 пункту 1 вказаної вище Постанови №634. Таким чином, позивач вказує про правомірність нарахування орендної плати наступним чином: за період з 24.02.2022 по 31.12.2022 орендаря звільнено від орендної плати; за період з 01.01.2023 по 07.05.2024 у розмірі 100% розміру орендної плати, встановленої договором оренди (з урахуванням індексації); з 08.05.2024 у розмірі 50 % розміру орендної плати, встановленої договором оренди (з урахуванням її індексації). Відповідно, вказує, що позовні вимоги про стягнення з ТОВ "Техпринтцентр" заборгованості зі сплати орендної плати у сумі 69 275,62 грн та пені у сумі 10 860,73 грн є правомірними.
В свою чергу, на думку позивача, господарським судом першої інстанції помилково нараховано орендну плату у розмірі 50 % розміру орендної плати, встановленої договором оренди (з урахуванням її індексації) за період з 01.01.2023 по 07.05.2024, а також помилково здійснено перерахування пені та арифметично неправильно визначено період нарахування пені з урахуванням переплати на суму боргу 476,96 грн з 16.02.2023 по 16.08.2023.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.07.2025, для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Крестьянінов О.О., суддя Тарасова І.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.07.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях на рішення Господарського суду Донецької області від 12.06.2025 у справі №905/1538/24; постановлено розглянути апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях на рішення Господарського суду Донецької області від 12.06.2025 у справі №905/1538/24 у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження); встановлено відповідачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв і клопотань по суті справи та з процесуальних питань - 15 днів з дня вручення даної ухвали; витребувано у Господарського суду Донецької області матеріали справи №905/1538/24.
Відповідно до ч. 1, 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Клопотань від учасників справи про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням не надійшло.
За таких обставин, не вбачаючи підстав для розгляду апеляційної скарги в даній справі у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи з власної ініціативи, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги в порядку спрощеного письмового провадження, в межах встановленого чинним процесуальним законодавством строку, без проведення судового засідання.
09.07.2025 через підсистему "Електронний суд" Товариством з обмеженою відповідальністю "Техпринтцентр" подано відзив на апеляційну скаргу (вх.№ 8456 від 09.07.2025), в якому просить залишити апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях без задоволення.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Техпринтцентр" вказує про звільнення його від сплати орендної плати за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, №5960/2014 від 17.01.2014 за спірний період з 01.01.2023 по 07.05.2024; з 08.05.2024 орендна плата мала бути сплачена з застосуванням 50 % пільги. В обґрунтування своєї позиції у справі вказує про поширення на спірні правовідносини п.п. 1 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану" №634 від 27.05.2022, оскільки перелік адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану, визначений у самій нормі Постанови №634. В свою чергу, в абзаці 3 підпункту 1 пункту 1 Постанови №634 законодавцем використане словосполучення "на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування, але у будь-якому разі до 31 грудня 2022 р.". Таким формулюванням, на думку відповідача, законодавець підкреслив, що незалежно від того, закінчиться (чи буде скасований) воєнний стан до 31 грудня 2022 р. орендарі на цих територіях звільнені від орендної плати.
Таким чином, відповідач зазначає, що оскільки територія Донецької області визначена як умова для застосування підпункту 1 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України №634, тому визначена в підпункту 4 пункту 1 цієї Постанови пільга щодо зменшення розміру орендної плати на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування за оренду державного майна, яке становить предмет укладеного між сторонами договору, не застосовується.
Ухвала суду про відкриття апеляційного провадження була направлена сторонам через підсистему "Електронний суд" до кабінетів користувачів і доставлена 07.07.2025 о 23:58 год.
Відтак, судом апеляційної інстанції було вчинено всі належні та допустимі заходи, направленні на повідомлення учасників справи про відкриття апеляційного провадження у даній справі і її розгляд у порядку спрощеного (письмового) провадження. У ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Враховуючи обставини, пов'язані зі запровадженням воєнного стану в Україні з 24.02.2022 Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, та його неодноразове продовження, з метою повного, об'єктивного та всебічного розгляду апеляційної скарги, зважаючи на знаходженні у період з 26.08.2025 по 15.09.2025 судді-доповідача Лакізи В.В., а також судді Тарасової І.В. у період з 16.09.2025 по 17.09.2025 у відпустці, керуючись принципом незмінності складу суду, а також з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, апеляційна скарга Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях розглядається у розумний строк, тобто такий, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій і вирішення справи, після виходу суддів, які входять до складу суду, визначеного для розгляду даної справи, з відпустки.
Відповідно до ч.1 ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
17.01.2014 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області (орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Техпринтцентр" (орендар, відповідач) було укладено договір оренди №5960/2014 нерухомого майна, що належить до державної власності (договір оренди), відповідно до п.1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне майно - нежитлові вбудовані приміщення загальною площею 116,4 кв.м, у тому числі: частину нежитлового вбудованого приміщення площею 6,0 кв.м та нежитлове вбудоване приміщення площею 17,4 кв.м на першому поверсі будівлі аудиторного корпусу (реєстровий №38177113.1. РЛФФИУ021 1263.2), нежитлові вбудовані приміщення загальною площею 15,4 кв.м на другому поверсі та загальною площею 77,6 кв.м на третьому поверсі будівлі актового залу (реєстровий №38177113.1 РЛФФИУО020 1263.2), які розташовані за адресою : м. Слов'янськ, вул Г. Батюка,19, що знаходиться на балансі ДВНЗ "Донбаський державний педагогічний університет", вартість якого визначена згідно з висновком про вартість на 30.09.2013 і становить за незалежною оцінкою 139716,24 грн.
Відповідно до акту приймання-передачі майна від 17.01.2014 орендодавець передав, а орендар прийняв державне майно, відповідно до договору оренди №5960/2014 від 17.01.2014.
Між сторонами було укладено ряд договорів, якими сторони внесли зміни до договору оренди №5960/2014 від 17.01.2014.
28.01.2016 сторони уклали договір №1 про внесення змін до договору оренди №5960/2014 від 17.01.2014, яким внесли зміни до п.3.3, п.10.1, п.10.2, п.10.4 та п.10.10 договору.
12.03.2016 договором №2 про внесення змін сторони внесли зміни до договору оренди №5960/2014, до розділу "предмет договору", "орендна плата" та "обов'язки орендаря".
10.04.2017 договором №3 про внесення змін до договору оренди сторони виклали в новій редакції п.1.1 розділу 1 "Предмет договору", п.3.1 "Орендна плата", п.10.1 "Строк чинності, умови зміни та припинення договору" та до розділу 11 "Платіжні та поштові реквізити сторін".
Договором №4 від 11.02.2020 сторони внесли зміни до договору оренди, яким внесли зміни до найменування орендодавця на Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях та виклали розділ 1-12 договору в новій редакції.
25.06.2021 сторони уклали договір №5 оренди нерухомого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності від 17.01.2014 №5960/2014, відповідно до п.1.1 Розділу ІІ "Незмінювані умови договору", орендодавець і балансоутримувач передають, а орендар приймає у строкове платне користування майно, зазначене у пункті 4 Умов, вартість якого становить суму, визначену у пункті 6 Умов.
Об'єктом оренди є нежитлові вбудовані приміщення загальною площею 110,4 кв.м у тому числі: нежитлове вбудоване приміщення площею 17,4 кв.м на першому поверсі будівлі аудиторного корпусу (реєстровий номер 38177113:1 РЛФФИУ 021 1263.2). нежитлові вбудовані приміщення загальною площею 15.4 кв.м на другому поверсі та загальною площею 77,6 кв.м на третьому поверсі будівлі актового залу (реєстровий номер 38177113.1 РЛФФИУ020 1263.2), яке розташоване за адресою Донецька обл., м.Слов'янськ, вул. Батюка, 19. (п.4.1 договору розділу І "Змінювані умови договору").
Згідно з п. 2.1 розділу І "Незмінювані умови договору" орендар вступає у строкове платне користування майном у день підписання акта приймання-передачі майна. Акт приймання-передачі від 17.01.2014 б/н. Акт приймання-передачі майна в оренду та акт повернення майна з оренди складаються за формою, що розробляється Фондом державного майна і оприлюднюється на його офіційному веб-сайті.
Відповідно п. 3.1 Розділу ІІ "Незмінювані умови договору" та п. 9 Розділу І "Змінювані умови договору" встановлено, що орендна плата становить 5200,00 грн без ПДВ. Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.
Якщо орендна плата визначена за результатами аукціону, орендна плата за січень-грудень року оренди, що настає за роком, на який припадає перший місяць оренди, визначається шляхом коригування орендної плати за перший місяць оренди на річний індекс інфляції року, на який припадає перший місяць оренди. Орендна плата за січень-грудень третього року оренди і кожного наступного календарного року оренди визначається шляхом коригування місячної орендної плати, що сплачувалась у попередньому році, на річний індекс інфляції такого року (п. 3.2 Незмінюваних умов договору).
Сторони погодили, що припинення договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи пеню та неустойку (за наявності) (п. 3.10 Незмінюваних умови Договору).
Відповідно до п.4.1. Розділу ІІ "Незмінювані умови договору" у разі припинення договору орендар зобов'язаний: звільнити протягом трьох робочих днів орендоване майно від належних орендарю речей і повернути його відповідно до акта повернення з оренди орендованого майна в тому стані, в якому майно перебувало на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу; сплатити орендну плату, нараховану до дати, що передує даті повернення майна з оренди, пеню (за наявності), сплатити балансоутримувачу платежі за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю, нараховану до дати, що передує даті повернення майна з оренди; відшкодувати балансоутримувачу збитки в разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря (і в межах сум, що перевищують суму страхового відшкодування, якщо воно поширюється на випадки погіршення стану або втрати орендованого майна) або в разі демонтажу чи іншого вилучення невід'ємних поліпшень/капітального ремонту.
Майно вважається повернутим з оренди з моменту підписання балансоутримувачем та орендарем акта повернення з оренди орендованого майна (п. 4.3 розділу ІІ "Незмінювані умови договору").
Відповідно до п. 12.1 змінюваних умов договору цей договір продовжено на 5 років, тобто до 11.01.2026.
Цей договір набирає чинності в день його підписання сторонами. Строк оренди за цим договором починається з дати підписання акта приймання-передачі і закінчується датою припинення цього договору (п. 12.1 розділу ІІ "Незмінювані умови договору").
Умови цього договору зберігають силу протягом всього строку дії договору, в тому числі у разі, коли після його укладення законодавством встановлено правила, що погіршують становище орендаря, а в частині зобов'язань орендаря щодо орендної плати до виконання зобов'язань (п.12.2 розділу ІІ "Незмінювані умови договору").
Згідно з умовами п. 12.6.7 Розділу ІІ "Незмінювані умови договору" - договір припиняється на вимогу будь-якої із сторін цього договору за рішенням суду з підстав, передбачених законодавством.
Сторони узгодили в п. 12.7.1 Розділу ІІ "Незмінювані умови договору", що договір може бути достроково припинений на вимогу орендодавця, якщо орендар допустив прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяців або сумарна заборгованість з орендної плати більша, ніж плата за три місяці.
Про наявність однієї з підстав для дострокового припинення договору з ініціативи орендодавця, передбачених пунктом 12.7 цього договору, орендодавець або балансоутримувач повідомляє орендареві та іншій стороні листом. У листі повинен міститись опис порушення і вимогу про його усунення в строк не менш як 15 та не більш як 30 робочих днів з дати реєстрації листа (у строк п'яти робочих днів, якщо порушення стосується прострочення сплати орендної плати або перешкоджання у здійсненні орендодавцем або балансоутримувачем контролю за використання майна). Лист пересилається на адресу електронної пошти орендаря і поштовим відправленням із повідомленням про вручення і описом вкладення за адресою місцезнаходження орендаря, а також за адресою орендованого майна.
Якщо протягом встановленого у приписі часу орендар не усунув порушення, орендодавець надсилає орендарю лист, у якому повідомляє орендареві про дострокове припинення договору на вимогу орендодавця. У листі зазначається підстава припинення договору, посилання на вимогу про усунення порушення, а також посилання на обставини, які свідчать про те, що порушення триває після закінчення строку, відведеного для його усунення.
Договір вважається припиненим на п'ятий робочий день після надіслання орендодавцем або балнсоутримувачем орендарю листа про дострокове припинення цього договору. Орендодавець надсилає орендарю лист про дострокове припинення цього договору електронною поштою, а також поштовим відправленням із повідомленням про вручення і описом вкладення за адресою місцезнаходження орендаря, а також на адресою орендованого майна. Дата дострокового припинення цього договору на вимогу орендодавця встановлюється на підставі штемпеля поштового відділення на поштовому відправленні орендодавця. (п. 12.8 Розділу ІІ "Незмінювані умови договору").
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до акта приймання-передачі від 17.01.2014 орендодавець передав, а орендар прийняв державне майно нежитлові вбудовані приміщення загальною площею 116,4 кв.м, у тому числі: частину нежитлового вбудованого приміщення площею 6,0 кв.м та нежитлове вбудоване приміщення площею 17,4 кв.м на першому поверсі будівлі аудиторного корпусу (реєстровий №38177113.1 РЛФФИУ021 1263.2), нежитлові вбудовані приміщення загальною площею 15,4 кв.м на другому поверсі та загальною площею 77,6 кв.м на третьому поверсі будівлі актового залу (реєстровий №38177113.1. РЛФФИУ020 1263.2), які розташовані за адресою: м.Слов'янськ, вул. Г.Батюка, 19, що знаходяться на балансі ДВНЗ "Донбаський державний педагогічний університет", з метою розміщення торговельного об'єкта з продажу книг, виданих українською та іноземними мовами (площа 6,0 кв.м); ксерокопіювальної техніки для надання населенню послуг із ксерокопіювання документів та продажу канцелярських товарів (площа 17,4 кв.м); ремонту та обслуговування оргтехніки (площа 15,4 кв.м); виробництва друкованої продукції, що друкується іноземними та українською мовами (площа 40,6 кв.м); продажу оргтехніки та книг (площа 26,8 кв.м); ремонту та обслуговування оргтехніки (площа 10,2 кв.м), відповідно до договору оренди №5960/2014 від 17 січні 2014.
Договір та акт приймання-передавання підписаний сторонами та скріплений їх печатками.
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях звернулося до ТОВ "Техпринтцентр" з вимогою №11-03-1919ВС від 21.11.2024 про вжиття заходів щодо погашення заборгованості із сплати орендної плати перед бюджетом в сумі 69275,62 грн та нарахованої пені в сумі 10860,73 грн.
У зв'язку з тим, що відповідач не виконав умови укладеного між ним та позивачем договору оренди в частині своєчасної та в повному обсязі оплати орендних платежів за період з 01.01.2023 по 30.11.2024, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 80136,35 грн, з яких, заборгованість з орендної плати у розмірі 69275,62 грн та пеня у розмірі 10860,73 грн.
12.06.2025 ухвалено оскаржуване судове рішення з підстав, викладених вище.
Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Пунктом 1 ч.2 ст.11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Укладений між сторонами у даній справі договір за своєю правовою природою є договором оренди нерухомого майна.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Особливості найму (оренди) державного і комунального майна встановлюються Законом України "Про оренду державного та комунального майна".
Як встановлено судом, між сторонами 17.01.2014 укладено договір оренди 5960/2014 (в редакції Договору №5 від 25.06.2021 оренди нерухомого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності від 17.01.2014), який підписаний уповноваженими особами та скріплений печатками сторін.
На виконання п.1.1 договору орендодавець і балансоутримувач передав, а орендар прийняв у платне користування майно, відповідно до акту приймання-передавання від 17.01.2014.
Приписами ч.1 ст.762 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором.
У частинах 3, 4 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати. Якщо орендар отримав майно в оренду без проведення аукціону, відповідне коригування орендної плати на індекс інфляції здійснюється щомісячно. Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.
Відповідно до п.9.1. Розділу І "Змінювані умови договору" оренди місячна орендна плата, визначена за результатами проведення аукціону становить 5200,00 грн без ПДВ.
Згідно з п. 3.2 Розділу І "Незмінювані умови договору" сторони погодили, якщо орендна плата визначена за результатами аукціону, орендна плата за січень-грудень року оренди, що настає за роком, на який припадає перший місяць оренди, визначається шляхом коригування орендної плати за перший місяць оренди на річний індекс інфляції року, на який припадає перший місяць оренди. Орендна плата за січень-грудень третього року оренди і кожного наступного календарного року оренди визначається шляхом коригування місячної орендної плати, що сплачувалась у попередньому році, на річний індекс інфляції такого року.
Річний індекс інфляції за 2021 рік становить 110,0 %, за 2022 рік - 126,6 %, за 2023 рік - 105,1 %, за 2024 рік - 112,0 %, таким чином, місячна орендна плата у 2022 році складає 5720,00 грн, у 2023 році - 7241,52 грн, у 2024 році - 7610,84 грн.
Згідно з пунктом 3.3 Розділу ІІ "Незмінювані умови договору" сторони погодили, що орендар сплачує орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні, визначеному у пункті 16 умов (до державного бюджету 50 відсотків, балансоутримувачу 50 відсотків) до 15 числа поточного місяця оренди для орендарів, які отримали майно в оренду за результатами аукціону.
Таким чином, до Державного бюджету України повинно бути сплачено місячну орендну плату, яка становить у 2022 році - 2860,00 грн, у 2023 році - 3620,76 грн, у 2024 році - 3805,42 грн.
Згідно з ч.3 ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Частиною 1 ст.612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не припустив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи, 23.12.2024 складено акт повернення з оренди нерухомого/іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності, який підписаний балансоутримувачем та орендарем та скріплений їх печатками, відповідно до якого орендар передав, а балансоутримувач прийняв із строкового платного користування нерухоме/інше окреме індивідуально визначене майно, що належить до державної власності, а саме: нежитлові вбудовані приміщення загальною площею 110,4 кв.м, місцезнаходженням якого є: Донецька область, м.Слов'янськ, вулиця Батюка, 19.
Додатком до акту є інформація про стан майна та розрахунків за договором оренди, відповідно до якого заборгованість з орендної плати, яка підлягає сплаті балансоутримувачу, складає 101 387,09 грн; заборгованість із пені перед балансоутримувачем відсутня. Вказаний акт містить зауваження представника орендаря про незгоду із наявністю визначеної орендодавцем заборгованості.
Відповідно до п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану" договори оренди державного та комунального майна в період воєнного стану можуть бути достроково припинені за заявою орендаря, поданою ним орендодавцю на адресу електронної пошти, зазначену в договорі оренди. Заява вважається належно поданою, якщо вона підписана уповноваженою особою орендаря, а її PDF-копія надіслана з електронної адреси орендаря, зазначеної в договорі оренди.
Орендарем було подано заяву щодо припинення договору оренди відповідно до п.5 Постанови КМУ №634 (вих.№1 від 13.12.2024), яка була відправлена на електронні пошти позивача та балансоутримувача.
Відповідно до Наказу Фонду державного майна України договір є достроково припинений з отримання орендодавцем заяви орендаря про дострокове припинення, а саме з 13.12.2024. Майно повернуто балансоутримувачу відповідно до акту повернення з оренди нерухомого майна/іншого окремого майна, що належить до державної власності, від 23.12.2024.
Як встановлено судом першої інстанції, відповідачем належними та допустимими доказами не доведено, що у спірний період наймач не міг використовувати об'єкт оренди; сам по собі факт дії воєнного стану та призупинення діяльності балансоутримувачем не свідчить про неможливість використання об'єкту оренди орендарем та відповідно не звільняє від сплати орендної плати.
Вказані висновки не спростовуються учасникам справи, у зв'язку з чим суд не надає правової оцінки законності рішення суду з зазначених підстав.
Предметом даного судового розгляду є правомірність визначення позивачем належного до стягнення розміру орендної плати за користуванням державним майном, що становить предмет договору оренди № 5960/2014 від 17.01.2014, за період з 01.01.2023 по 19.11.2024, а також пені за порушення строків виконання грошового зобов'язання за договором за період з 16.02.2023 по 19.11.2024.
Так, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Верховною Радою України Законом України від 24.02.2022 р. № 2102-IX, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який в подальшому відповідними затвердженими Верховною Радою України Указами Президента України було неодноразово продовжено.
27.05.2022 Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України від 1 квітня 2022 р. № 2181-IX "Про внесення змін до Закону України "Про оренду державного та комунального майна", прийнято постанову №634 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану".
Постанова Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022 була опублікована у офіційному друкованому виданні Урядовий кур'єр 01.06.2022, тому вона набрала чинності 01.06.2022.
Місцевий господарський суд, виходячи з положень постанови Кабінету Міністрів України "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану" №634 від 27.05.2022 (в редакції від 27.05.2022), частково задовольняючи позовні вимоги, прийняв до уваги місцезнаходження орендованого нерухомого майна в Донецькій області, дійшов висновку, що, з огляду на недоведеність позивачем припинення доступу користувачів м. Слов'янськ до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, при визначення розміру орендної плати, що підлягає стягненню з відповідача, не підлягає застосуванню положення п.п. 1 п. 1 вказаної Постанови. Разом з тим, з огляду на те, що законодавець не пов'язує звільнення від орендної плати з окремим рішенням орендодавця, при стягненні до Державного бюджету України має бути застосовано пільгу у розмірі 50%, з огляду на положення п.п. 4 п. 1 вказаної Постанови. Таким чином, вказав, що місячна орендна плата за укладеним між сторонами договором за 2023 рік становить 1810,38 грн, за 2024 рік - 1902,71 грн.
В свою чергу, в обґрунтування апеляційної скарги позивач вказує на те, що судом першої інстанції неправильно трактовано п.п.1 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України №634, а позивачем правомірно за період з 01.01.2023 по 07.05.2024 здійснено нарахування орендної плати у розмірі 100% розміру орендної плати, встановленої договором оренди (з урахуванням її індексації).
Щодо вказаних доводів апеляційної скарги суд апеляційної інстанції зазначає таке.
Постановою Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022 було передбачено звільнення певних категорій орендарів державного і комунального майна від орендної плати у період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування.
Зокрема, відповідно до підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022 (в редакції від 27.05.2022) на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування, але у будь-якому разі до 31 грудня 2022 р., за договорами оренди державного і комунального майна, чинними станом на 24 лютого 2022 р. або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24 лютого 2022 р. або раніше, звільняються від орендної плати орендарі державного і комунального майна, зокрема, які використовують майно, розташоване в адміністративно-територіальних одиницях, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану (Донецька область; Запорізька область в межах Бердянського, Василівського, Мелітопольського, Пологівського районів; Луганська область; Миколаївська область в межах Баштанського, Вознесенського районів (крім селищ міського типу Доманівка, Братське, м. Южноукраїнська), Миколаївського району (крім м. Миколаєва); Харківська область в межах Богодухівського району (крім мм. Валків, Богодухова, смт Краснокутськ), Ізюмського району, Куп'янського і Харківського районів (крім м. Мерефи, смт Нова Водолага, м. Харкова), Чугуївського району (крім м. Змієва); Херсонська область; Автономна Республіка Крим; м. Севастополь) (далі - визначені території).
Відповідно до п.п. 5 п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022 (в редакції від 27.05.2022) звільнення або перерахунок орендної плати відповідно до цього пункту здійснюється без окремого рішення орендодавця.
Колегія суддів зазначає, що оскільки положення Постанови Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022 не містять обмеження щодо кінцевої дати звільнення від сплати орендної дати 31.12.2022, наявність правової конструкції "але у будь-якому разі до 31.12.2022" свідчить, що така дата вказана як кінцева лише у разі припинення воєнного стану раніше 31.12.2022.
Проаналізувавши положення Постанови Кабінету Міністрів України № 634, як станом на дату її прийняття, так і з урахуванням внесених до неї змін, суд приходить до висновку, що така постанова прийняття для зменшення фактичного фінансового навантаження на орендарів державного та комунального майна у зв'язку з введенням в країні воєнного стану, для підтримання суб'єктів, які опинились в зоні бойових та можливих бойових дій, які несуть надмірний тягар у зв'язку з військовою агресією. При цьому, законодавець на певний період звільнив від сплати орендної плати орендарів державного та комунального майна, яке знаходилось на території, на якій велися активні бойові дії або які були максимально наближені до лінії активних бойових дій. Так, від сплати орендної плати звільнялись усі орендарі державного та комунального майна, розташованого в Донецькій області, але щодо такого звільнення був встановлено умову розташованого відповідного майна в адміністративно-територіальних одиницях, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану.
Таким чином, слід враховувати, що вказаний підпункт 1 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України №634 наявність підстав для застосування пільг при нарахуванні орендної плати за користування державним майном ставить в залежність не тільки від часового проміжку спірних правовідносин, але й від місцезнаходження об'єкта орендованого нерухомого майна державної власності та припинення на відповідній адміністративно-територіальній одиниці доступу користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України (в сукупності).
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 209 "Деякі питання державної реєстрації в умовах воєнного стану та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 164" (далі - Постанова КМУ № 209) установлено, що в умовах воєнного стану державна реєстрація юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація) проводиться з урахуванням визначених постановою особливостей.
Відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України № 209 припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в межах адміністративно-територіальних одиниць, що належать до територій активних бойових дій (крім територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією територій.
Пунктом 4 вказано Постанови Кабінету Міністрів України № 209 встановлено Міністерству юстиції забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цієї постанови, а технічному адміністратору реєстрів - доступ відповідних державних реєстраторів та посадових осіб до реєстрів.
На момент прийняття Кабінетом Міністрів України постанови №634 від 27.05.2022 діяв наказ Міністерства юстиції України від 01.04.2022 № 1307/5, "Про затвердження Переліку адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.04.2022 за № 386/37722, який до переліку вказаних адміністративно-територіальних послуг відносить Донецьку область, зокрема, Краматорський район (крім міст Дружківка, Костянтинівка, Краматорськ, Лиман, смт Новодонецьке, міста Слов'янськ, смт Олександрівка).
В подальшому, наказом Міністерства юстиції України від 06.10.2022 № 4320/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.10.2022 за № 1198/385340, внесено зміни до Переліку адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 01 квітня 2022 року № 1307/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 квітня 2022 року за № 386/37722, шляхом викладення його у новій редакції.
Наказом Міністерства юстиції України від 27.12.2022 № 5840/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.12.2022 за № 1687/39023, визнано таким, що втратив чинність наказ Міністерства юстиції України від 01.04.2022 № 1307/5 "Про затвердження Переліку адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05.04.2022 за № 386/37722.
Вказаний наказ було опубліковано в Офіційному віснику України 13.01.2023 та набрав чинності.
Нового нормативно-правового акту, яким визначено перелік адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану, не прийнято.
Відтак, суд не має обґрунтованих підстав для висновку щодо розширення переліку адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких було припинено доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану, визначеного на підставі вищезазначених нормативно-правових актів Міністерства юстиції України, на підставі підпункту 1 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022. Належних доказів, якими підтверджується припинення доступу користувачів у м. Слов'янську до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, матеріали справи не містять.
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 року №309, зазначається, що Слов'янська міська територіальна громада віднесена до територій можливих бойових дій з 24.02.2024.
Враховуючи принцип справедливості, віднесення м. Слов'янськ до територій можливих бойових дій, а також відсутність належних доказів на підтвердження віднесення м.Слов'янська до адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану, суд приходить до висновку, що п.п. 1 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану" № 634 від 27.05.2022 (в редакції від 27.05.2025) є не релевантним до спірних правовідносин та позбавляє орендодавця того, на що він розраховував при укладенні договору оренди, та наділяє суб'єктів господарювання у спірних правовідносинах нерівними правами, а відтак не звільняє відповідача у спірних правовідносинах від сплати орендної плати після 31.12.2022 на період воєнного стану з зазначених підстав.
Водночас, згідно підпункту 4 пункту 1 Постанови КМУ № 634 (в редакції від 27.05.2022) на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування за договорами оренди державного майна, чинними станом на 24 лютого 2022 р. або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24 лютого 2022 р. або раніше: орендарям, крім визначених підпунктами 1-3 цього пункту, орендна плата нараховується у розмірі 50 відсотків розміру орендної плати, встановленої договором оренди (з урахуванням її індексації).
Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.
Як судове рішення, так і правозастосовний акт повинні бути не лише законними, але й справедливими. В нормативно-правових актах мають закріплюватися норми права, які є результатом узагальнення найбільш важливих повторювальних суспільних відносин, а також засобом подолання шкідливої суспільної практики. Одночасно, нормативний документ не може врегулювати абсолютно всі ситуації, які можуть виникнути.
Загальновідомим є той факт, що територія Донецької області з початку воєнної агресії Російської Федерації та по теперішній час залишається територією особливо небезпечною та територією, яка зазнає значних руйнувань та наслідків незаконного вторгнення.
Судова колегія вважає, що законодавець, надавши можливість звільнення певної категорії орендарів державного та комунального майна, розташованого в Донецькій області, надав можливість застосовувати до інших орендарів Донецької області нарахування орендної плати в розмірі 50 відсотків орендної плати, встановленої договором оренди (з урахуванням її індексації).
Отже, в період з 01.01.2023 по 07.05.2024 позивач мав право нарахувати орендну плату за договором оренди № 5960/2014 від 17.01.2014 в розмірі 50 % від орендної плати, встановленої у договорі з урахуванням її індексації, а нарахування її позивачем за даний період у розмірі 100% розміру орендної плати - суперечить постанові Кабінету Міністрів України №634.
Крім того, 07.05.2024 постановою Кабінету Міністрів України №512 були внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану" № 634 від 27.05.2022.
Згідно з п.п. 1 п.1 постанови Кабінету Міністрів України №634 (з урахуванням змін після 07.05.2024) орендарям державного та комунального майна, розташованого на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (далі - визначені території), не нараховується орендна плата за період з 1 числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку бойових дій або тимчасової окупації, по 1 число місяця, що настає через три місяці після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації, що визначаються відповідно до зазначеного переліку.
Відповідно до п.п.4 ч.1 постанови Кабінету Міністрів України №634 (із змінами) на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування за договорами оренди державного майна, чинними станом на 24.02.2022 або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24.02.2022 або раніше орендарям, крім визначених підпунктами 1-3 цього пункту, орендна плата нараховується у розмірі 50 відсотків розміру орендної плати, встановленої договором оренди (з урахуванням її індексації).
Отже, враховуючи те, що відповідач (орендар) не відноситься до орендарів, визначених підпунктами 1-3 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №634, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку, що відповідач підпадає під дію п.п. 4 п. 1 Постанови №634, тому у спірних правовідносинах наявні підстави для нарахування орендної плати з урахуванням застосування пільги, що складає 50% від встановленого умовами договору розміру орендної плати, за період з 08.05.2024 по 19.11.2024.
Здійснивши перерахунок частки орендної плати, що підлягає сплаті до Державного бюджету України, враховуючи застосування пільги у розмірі 50%, суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що місячна орендна плата, що підлягає стягненню до Державного бюджету України, за 2023 рік становить 1810,38 грн, за 2024 рік - 1902,71 грн.
З урахуванням того, що станом на 01.01.2023 у відповідача наявна переплата у розмірі 3143,80 грн, яка у відповідності до п. 3.9 укладеного між сторонами договору має бути зарахована в рахунок майбутніх платежів, у позивача за січень 2023 року відсутня заборгованість перед Державним бюджетом України, за лютий 2023 року - її розмір становить 476,96 грн, за березень-грудень 2023 року 18103,80 грн (1810,38*10 місяців).
Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача з орендної плати перед Державним бюджетом України за 2023 рік становить 18 580,76 грн; заборгованість за січень - листопад 2024 року становить 20 929,81 грн.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Так, стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими, зокрема, є сплата неустойки.
У відповідності до ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 549 ЦК України визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п.3.8 розділу ІІ "Незмінювані умови договору" на суму заборгованості орендаря зі сплати орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати.
Оскільки позивачем здійснено нарахування на орендну плату в період з 01.01.2023 по 07.05.2024, яка була нарахована у розмірі 100%, у той час, як зазначено вище, суд дійшов висновку про неправомірність нарахування 100% орендної плати за період з 01.01.2023 по 07.05.2024, враховуючи, що за січень 2023 року відсутня заборгованість з урахуванням переплати, місцевий господарський суд, здійснивши перерахунок пені, встановив, що її загальний розмір становить 5467,12 грн.
Водночас перевіривши детально викладений розрахунок суду першої інстанції в оскаржуваному рішенні, здійснений в межах заявлених позовних вимог, судова колегія не вбачає помилки при визначенні періодів відповідних нарахувань та/або арифметичної невірності визначення сум, які підлягають стягненню з відповідача за визначені періоди часу. В цій частині висновки суду першої інстанції гуртуються на вимогах чинного законодавства, якими врегульовано порядок обчислення штрафних санкцій за порушення сторонами грошових зобов'язань за господарським договором, а також відповідають обставинам даної справи.
Водночас, при розрахунку остаточного розміру заборгованості відповідача перед Державним бюджетом України судом також має бути враховано, що за обставинами справи укладений між сторонами договір є припиненим, а майно повернутим, у зв'язку з чим суму забезпечувального депозиту у розмірі 10400,00 грн, сплаченого відповідачем згідно платіжної інструкції №368 від 23.06.2021, також має бути зараховано в рахунок невиконаних зобов'язань відповідача.
Відповідно до п.11 розділу І "Змінювані умови договору" сума забезпечувального депозиту встановлена у розмірі 2 місячних орендних плат, але в будь-якому разу у розмірі не меншому, ніж розмір мінімальної заробітною плати станом на перше число місяця, в якому укладається цей договір; сума, гривень, без ПДВ 10400,00.
Згідно з п.4.8 розділу ІІ "Незмінювані умови договору" орендодавець не пізніше ніж протягом п'ятого робочого дня з моменту отримання Балансоутримувачем примірника акта повернення з оренди орендованого майна із зауваженнями (або за наявності зауважень орендодавця) зараховує забезпечувальний депозит в рахунок невиконаних зобов'язань орендаря і перераховує забезпечувальний депозит на погашення зобов'язань орендаря, зокрема, у такій черговості:
- у першу чергу погашаються зобов?язання орендаря із сплати пені (пункт 3.8. цього договору) (у такому разі відповідна суму забезпечувального депозиту розподіляється між державним бюджетом і балансоутримувачем);
- у другу чергу погашаються зобов?язання орендаря із сплати неустойки (пункт 4.4 цього договору);
- у третю чергу погашаються зобов?язання орендаря із сплати частини орендної плати, яка відповідно до пункту 16 Умов підлягає сплаті до державного бюджету;
-у четверту чергу погашаються зобов'язання орендаря із сплати частини орендної плати, яка відповідно до пункту 16 Умов підлягає сплаті балансоутримувачу.
Орендодавець повертає орендарю суму забезпечувального депозиту, яка залишилася після здійснення вирахувань, передбачених цим пунктом.
З метою остаточних розрахунків між сторонами судом першої інстанції правомірно здійснено першочергове визначення належної до стягнення з відповідача суми пені за порушення стороною грошового зобов'язання, за наслідками чого здійснено розподіл сплаченого забезпечувального депозиту в порядку черговості, визначеної умовами п. 4.8 розділу ІІ "Незмінювані умови договору".
З огляду на те, що, як зазначено вище, в першу чергу перерахування забезпечувального депозиту в розмірі 10 400,00 грн слід здійснювати в рахунок погашення пені, місцевий господарський суд правомірно встановив, що остаточно визначений розмір пені є погашеним (залишок депозиту складає 4932,88 грн (10400,00 - 5467,12). При цьому, судом враховано обставину відсутності заборгованості з пені перед балансоутримувачем, як підстави для здійснення розподілу вказаного забезпечувального депозиту між державним бюджетом та балансоутримувачем, у зв'язку з чим зарахування здійснено в рахунок погашення пені, яка нарахована позивачем.
Відповідно, вказаний залишок забезпечувального депозиту відповідно до третьої черги правомірно зараховано в рахунок погашення заборгованості за зобов'язання орендаря зі сплати орендної плати до Державного бюджету України, у зв'язку з чим остаточна заборгованості за орендну плату за спірний період часу становить 34 577,69 грн (39510,57-4932,88) та підлягає стягненню з відповідача.
Відтак, суд дійшов висновку, що наведені Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях у апеляційній скарзі підстави для скасування оскаржуваного рішення суду не можуть бути визнані обґрунтованими. У даному випадку суд першої інстанції, постановляючи оскаржуване рішення, вірно застосував положення національного законодавства, надав вірну оцінку спірним правовідносинам у контексті зазначених норм, у зв'язку із чим оскаржуване рішення, яке переглядається в апеляційному порядку, є правомірним.
Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відтак, враховуючи, що апеляційний господарський суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, які (доводи і вимоги апеляційної скарги) у даному випадку не підтверджують ухвалення оскаржуваного рішення із порушеннями, визначеними ст.277 ГПК України в якості підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення. Суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог у порядку ч.4 ст.269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було. За таких обставин, апеляційна скарга Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях підлягає залишенню без задоволення, оскаржуване рішення Господарського суду Донецької області від 12.06.2025 у справі №905/1538/24 - без змін.
З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Донецької області від 12.06.2025 у справі №905/1538/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287-289 ГПК України.
Повна постанова складена 19.09.2025.
Головуючий суддя В.В. Лакіза
Суддя О.О. Крестьянінов
Суддя І.В. Тарасова