вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"27" серпня 2025 р. Справа№ 910/16322/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гончарова С.А.
суддів: Тищенко О.В.
Сибіги О.М.
за участю секретаря судового засідання Кузьмінської О.Р.,
за участю представника (-ів) згідно протоколу судового засідання від 27.08.2025
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника керівника Київської міської прокуратури
на рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2025 (повний текст складено 29.05.2025)
у справі № 910/16322/24(суддя - Мандичев Д.В.)
за позовом Заступника керівника Вараської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Поліського округу
до відповідача 1 - Державного агентства лісових ресурсів України
до відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Беркут Ягд"
за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України"
за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Рівненської міської ради
про визнання недійним договору, зобов'язання звільнити мисливські угіддя,
Заступник керівника Вараської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Поліського округу з позовною заявою до 1) Державного агентства лісових ресурсів України; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Беркут Ягд", в якій просив:
- визнати недійним договір про умови ведення мисливського господарства, укладений 09.08.2023 між Державним агентством лісових ресурсів України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Беркут Ягд", в частині мисливських угідь, які розташовані у виділі 24 кварталу 45 та кварталах 12,15,16,23-25,32-40,58,59,62-64,67-76 Озерецького лісництва та кварталі 86 Мульчицького лісництва філії "Рафалівське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України";
- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Беркут Ягд" звільнити мисливські угіддя, які розташовані у виділі 24 кварталу 45 та кварталах 12,15,16,23-25,32-40,58,59,62-64,67-76 Озерецького лісництва та кварталі 86 Мульчицького лісництва філії "Рафалівське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України".
Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.05.2025 у задоволенні позову відмовлено повністю. Судові витрати покладено на позивача.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, 16.06.2025 (згідно дати звернення до засобів поштового зв'язку) Заступник керівника Київської міської прокуратури звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2025 у справі № 910/16322/24, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2025 по справі № 910/16322/24 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Заступника керівника Вараської окружної прокуратури задовольнити повністю. Судовий збір за подання апеляційної скарги стягнути з відповідача на користь Київської міської прокуратури.
Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив, що на території зазначених об'єктів ПЗФ забороняється будь- яка діяльність, що порушує природні процеси, які відбуваються у природних комплексах, включених до їх складу, здійснення мисливського господарства є неможливим, оскільки останнє є порушенням таких природних процесів.
Апелянт вказує, що необхідність пред'явлення цього позову зумовлена потребою в забезпеченні на загальнодержавному рівні екологічної безпеки громадян та охорони об'єктів і територій природно-заповідного фонду як національного багатства.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу скаржник вказує, що Державна екологічна інспекція є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, які стосуються порушення вимог природоохоронного законодавства, додержання режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, а також територій, що підлягають особливій охороні.
Скаржник зазначає, що Помилкове застосування судом першої інстанції висновків Верховного Суду, викладених у постанові Верховного Суду від 18.02.2025 у справі № 910/5857/22, до даних спірних правовідносин призвело до неправильного застосування судом ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», порушення ст. 236 ПІК України, а також до того, що порушення інтересів держави триває.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.06.2025, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Гончаров С.А., судді Тищенко О.В., Сибіга О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2025 апеляційну скаргу Заступника керівника Київської міської прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2025 у справі № 910/16322/24 залишено без руху. Роз'яснено Заступнику керівника Київської міської прокуратури, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали особа має право усунути недоліки, надавши суду апеляційної інстанції докази, що підтверджують доплату судового збору у встановленому законодавством розмірі. Попереджено Заступника керівника Київської міської прокуратури, що якщо відповідна заява про усунення недоліків не буде подана особою в зазначений строк, суд апеляційної інстанції не приймає таку апеляційну скаргу до розгляду та повертає скаржнику.
03.07.2025 (згідно дати звернення до канцелярії суду) від Заступника керівника Київської міської прокуратури до Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про продовження строку на усунення недоліків.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2025 задоволено заяву Заступника керівника Київської міської прокуратури про продовження строку усунення недоліків. Продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених в ухвалі Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2025 у справі № 910/16322/24, строком до 18.07.2025 включно.
09.07.2025 (згідно дати звернення до канцелярії суду) від Заступника керівника Київської міської прокуратури до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги на виконання вимог ухвали Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2025, а саме докази доплати судового збору на суму 1 816, 80 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1396 від 07.07.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Київської міської прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2025 у справі № 910/16322/24. Витребувано матеріали справи № 910/16322/24 у Господарського суду міста Києва. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Заступника керівника Київської міської прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2025 у справі № 910/16322/24. Повідомлено учасників справи, що апеляційна скарга розглядатиметься у судовому засіданні 27.08.2025.
28.07.2025 (згідно дати звернення до системи «Електронний суд») від Державного агентства лісових ресурсів України надійшов відзив на апеляційну скаргу, який вмотивований тим, що земельні ділянки та мисливській угіддя є різними об'єктами користування з різним порядком надання їх в таке користування, а тому, рішення Рівненської обласної ради від 17.03.2023 № 679 «Про надання у користування мисливських угідь товариству з обмеженою відповідальністю «Беркут Ягд» не встановлює, не змінює та не припиняє жодних прав саме на земельні ділянк
Державне агентство лісових ресурсів України зазначає, що ведення мисливського господарства на території такого заказнику не суперечить його цілям і завданням.
29.07.2025 (згідно дати звернення до системи «Електронний суд») від Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" надійшов відзив на апеляційну скаргу, який вмотивований тим, що спірні правовідносини, стосуються саме дотримання законодавства в галузі мисливського господарства і полювання, державне регулювання у якій здійснюється згідно з Розділом ІІ Закону України «Про мисливське господарство та полювання», а обов'язок захисту інтересів держави у сфері мисливського господарства у спірних правовідносин покладено саме на Держлісагентство.
Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" вказує, судом першої інстанції не було встановлено наявності фактів порушення інтересів держави, захист яких, відповідно до функціональних обов'язків мав би бути покладений на органи Державної екологічної інспекції, отже судом першої інстанції вірно зроблено висновок про те, що Державна екологічна інспекція не є належним позивачем у даній справі.
29.07.2025 (згідно дати звернення до системи «Електронний суд») від Товариства з обмеженою відповідальністю «Беркут Ягд» надійшов відзив на апеляційну скаргу, який вмотивований тим, що жодним органом, що згідно із Законом розглядав та погоджував матеріали не зазначено про заборону надання таких площ для ведення мисливського господарства.
Відповідач-2 вказує, що прокурором суду не подано доказів, які б підтверджували порушення ТОВ «Беркут Ягд» умов Договору та здійснення діяльність, яка завдає шкоди території природньо заповідного фонду.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Беркут Ягд» зазначає, що спірні правовідносини, як зробив висновок суд першої інстанції, стосуються саме дотримання законодавства в галузі мисливського господарства і полювання, державне регулювання у якій здійснюється згідно з Розділом ІІ Закону України «Про мисливське господарство та полювання».
06.08.2025 (згідно дати звернення до системи «Електронний суд») від Вараської окружної прокуратури надійшло три відповіді на відзиви, які вмотивовані тим, що здійснення мисливського господарства у будь-якій її формі несумісне з цілями та завданнями створення заказників, метою якого є збереження у природному стані лісових, степових, болотних та інших відокремлених цілісних ландшафтів, що мають важливе наукове, природоохоронне і естетичне значення та з цілями та завданнями створення пам'яток природи, які мають найвищий природоохоронний статус і забезпечують абсолютний захист природного середовища від господарської діяльності.
Прокуратура вказує, що спірні правовідносини стосуються дотримання вимог природоохоронного законодавства порушення якого відбулось внаслідок передачі об'єктів природно-заповідного фонду для ведення мисливського господарства.
12.08.2025 (згідно дати звернення до системи “Електронний суд») від Рівненської міської ради надійшли письмові пояснення, які вмотивовані тим, що відсутні докази щодо здійснення користувачем мисливських угідь діяльності, що суперечить цілям і завданням, передбаченими положеннями про відповідні об'єкти природно-заповідного фонду, також вказує на передчасність висновків прокуратури про порушене право, що в свою чергу є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
12.08.2025 (згідно дати звернення до системи “Електронний суд») від представника Рівненської міської ради Навроцького Едуарда Анатолійовича до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про проведення засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
21.08.2025 (згідно дати звернення до системи “Електронний суд») від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Беркут Ягд" адвоката Багацького Євгена Григоровича до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про проведення засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2025 заяви представника Рівненської міської ради Навроцького Едуарда Анатолійовича та представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Беркут Ягд" адвоката Багацького Євгена Григоровича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено. Розгляд апеляційної скарги Заступника керівника Київської міської прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2025 у справі № 910/16322/24 призначено в режимі відеоконференції на раніше визначену дату 27.08.2025.
У судове засідання, що відбулось 27.08.2025 з'явились прокурор, представники відповідачів-2,3 та третьої особи-2, надали свої пояснення щодо суті спору та просили задовольнити вимоги викладені в їх процесуальних документах. Позивач, третя особи-1 в судове засідання не з'явились, своїх представників не направили про час, дату та місце судового засідання повідомлені належним чином через систему «Електронний суд».
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, рішенням Рівненського облвиконкому № 343 від 22.11.1983 (зі змінами рішення облвиконкому № 98 від 18.06.1991) створено об'єкти природо-заповідного фонду, ботанічні заказники місцевого значення “Мульчицький», “Партизанський» та “Озерецький».
Відповідно до Положень про ботанічні заказники місцевого значення “Мульчицький» та “Партизанський», затверджених наказами виконувача обов'язків начальника Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Рівненській області від 25.08.2022, ботанічний заказник “Мульчицький» розташований в межах Озерецького лісництва: квартали 33-37, 39, 40, 42, 46, 47, 52 та Мульчицького лісництва: квартали 3, 5, 7, 8, 15-18 ,23, 24, 27-32. Ботанічний заказник “Партизанський» розташований в межах Партизанського лісництва: квартали 12, 15, 16, 23 - 25, 32 - 40. Відповідно до Положення про ботанічний заказник місцевого значення “Озерецький», затвердженого начальником Рівненського обласного управління лісового господарства та лісозаготівель від 1986 року, ботанічний заказник “Озерецький» розташований в межах Озерецького лісництва: квартали 1, 2, 5 - 7, 10 - 15, 17 - 20.
Згідно інформації філії “Рафалівське лісове господарство» ДСГП “Ліси України», після зміни квартальної сітки ботанічний заказник місцевого значення “Мульчицький», знаходиться в межах Мульчицького лісництва, а саме кварталів 3, 5, 7, 8, 15, 16, 17, 18, 23, 24, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 71, 72, 73, 74, 75, 77, 78, 80, 84, 85, 86. Ботанічний заказник місцевого значення “Партизанський», знаходиться в межах Озерецького лісництва, а саме кварталів 12, 15, 16, 23 - 25, 32 - 40. Ботанічний заказник місцевого значення “Озерецький», знаходиться в межах Озерецького лісництва, а саме кварталів 58, 59, 62 - 64, 67 - 76. Крім того, рішенням Рівненської обласної ради від 09.09.2022 № 556 створені на території Озерецького лісництва ДП “Рафалівський лісгосп» пралісові пам'ятки природи місцевого значення “Чубино», “Носов ліс», “Вільхова», “Матруна».
Пралісова пам'ятка “Чубино» площею 20,9 га розташована в межах кв.45 вид 24 ДП “Рафалівський лісгосп». Пралісова пам'ятка “Носов ліс» площею 27 га розташована в межах кв.72 вид 12, кв. 76 вид 5, 6, 19 ДП “Рафалівський лісгосп». Пралісова пам'ятка “Вільхова» площею 37,6 га розташована в межах кв.15 вид 32, 35, 37, 38, 40, 41 ДП “Рафалівський лісгосп». Пралісова пам'ятка “Матруна» площею 20 га розташована в межах кв. 32 вид 17 ДП “Рафалівський лісгосп».
Рішенням Рівненської обласної ради від 17.03.2023 № 679 надано ТОВ “Беркут Ягд» у користування мисливські угіддя для ведення мисливського господарства загальною площею 9934,3 га строком на 15 років.
Відповідно до пункту 3 рішення Рівненської обласної ради від 17.03.2023 № 679 користувачу забороняється на територіях об'єктів природно-заповідного фонду, розташованих в межах мисливських угідь, проводити полювання та іншу діяльність. що суперечить цілям і завданням, передбаченим положенням про заказники.
Підпунктом 9 пункту 2 рішення Рівненської обласної ради від 17.03.2023 № 679 зобов'язано ТОВ “Беркут Ягд» нанести на планово-картографічні матеріали всі об'єкти природно-заповідного фонду: заповідні території, полювання на яких відповідно до Положення про них заборонено, віднести до відтворюючих ділянок.
Згідно додатку до вказаного рішення, до користування входять мисливські угіддя, розташовані на Держлісфонді - ДП “Рафалівське лісове господарство» загальною площею - 9934,3 га, Озерецьке лісництво площею - 9407,7 га (кв. 1- 25; 28 - 80), Мульчицьке лісництво площею - 526,6 га (кв. 86 - 89).
На підставі вказаного рішення між Державним агентством лісових ресурсів України та ТОВ “Беркут Ягд» 09.08.2023 укладено договір про умови ведення мисливського господарства № 98, відповідно до пункту 1.1 якого предметом договору є відносини між Центральним органом та Користувачем щодо умов ведення мисливського господарства та полювання. Рішенням Рівненської обласної ради від 17.03.2023 № 679, надано ТОВ “Беркут Ягд» терміном до 17.03.2038 мисливські угіддя для ведення мисливського господарства загальною площею 9934,3 га, у тому числі: лісові 9934,3 га. Карта-схема угідь і опис теж додаються користувачем.
Відповідно до пункту 2.2 Договору № 98 Користувач зобов'язується раціонально використовувати державний мисливський фонд, не допускати погіршення екологічного стану мисливських угідь.
Розглянувши апеляційну скаргу Заступника керівника Київської міської прокуратури колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 131-1 Конституції України передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з частинами 3, 5 статті 53 ГПК України встановлюють, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
У положеннях частини 4 статті 53 ГПК України визначено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Згідно з частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов'язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об'єднань.
Частиною 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.
У постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновків, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно (постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 826/13768/16, від 05.03.2020 у справі № 9901/511/19, від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, пункти 45, 47; від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, пункт 8.39, 8.40; від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21, пункт 8.56, 8.57).
Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб'єкта лише тоді, коли той має повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але не здійснює чи неналежно їх здійснює. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача (постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 698/119/18, пункти 57, 58; від 28.09.2022 у справі № 483/448/20, на які посилається скаржник).
Вараською окружною прокуратурою листами від 08.10.2024 № 52/1- 1712ВИХ-24 повідомлено Державну екологічну інспекцію Поліського округу про виявлені порушення вимог природоохоронного законодавства та з'ясовано питання щодо намірів на відповідне судове реагування.
У відповідь листом № 5303/11-05 від 10.10.2024 Державною екологічною інспекцією Поліського округу повідомлено, що заходи представницького характеру інспекцією не здійснювалися, та остання просить прокуратуру звернутися до суду щодо захисту інтересів держави.
За змістом статті 45 ГПК України сторони - це суб'єкти матеріально-правових відносин, які виступають на захист своїх інтересів і на яких поширюється законна сила судового рішення. Позивачем є особа, яка має право вимоги (кредитор), а відповідачем - особа, яка повинна виконати зобов'язання (боржник). При цьому відповідач має бути такою юридичною чи фізичною особою, за рахунок якої, в принципі, можливо було б задовольнити позовні вимоги. Захисту в судовому порядку підлягають порушене право й охоронювані законом інтереси саме від відповідача. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 зі справи № 910/17792/17.
Відповідно до статті 61 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства у галузі мисливського господарства і полювання, належить, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства в галузі мисливського господарства і полювання.
Згідно з пунктом 1 Положення про Державне агентство лісових ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2014, Державне агентство лісових ресурсів України (Держлісагентство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 р. №275, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Згідно з Положенням про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07.04.2020 № 230 Територіальний (міжрегіональний територіальний) орган Держекоінспекції здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог закону про охорону і використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду, зокрема щодо, у тому числі додержання режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду (п.п. 15 п. 2 Розділу ІІ); проводить перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до його компетенції, надає обов'язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням (п. 3 Розділу ІІ Положення); вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах (п. 11. Розділу ІІ Положення).
У Положенні про Державну екологічну інспекцію Поліського округу, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 20.02.2023 № 32 вказано, що Інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, також юридичними особами - не резидентами вимог законодавства про охорону земель, надр, зокрема щодо, додержання режиму використання земель природо - заповідного та іншого природоохоронного призначення, а також територій, що підлягають особливій охороні (Абз 5 п.п. 2 п. 2 Розділу ІІ).
Відповідно до п. 6 Розділу ІІ Положення про Державну екологічну інспекцію Поліського округу, Інспекція звертається до суду із позовом щодо визнання протиправним дій чи бездіяльності фізичних чи юридичних осіб, органів державної влади та місцевого самоврядування, їх посадових осіб, про визнання недійсними індивідуальних актів або їх окремих частин, правочинів, що порушують вимоги законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Як слідує зі змісту пред'явлених позовних вимог, прокурор наголосив, що договір № 98 від 09.08.2023 про умови ведення мисливського господарства, укладений між Державним агентством лісових ресурсів України та ТОВ “Беркут Ягд», не містить жодних зобов'язань щодо забезпечення режиму охорони та збереження ботанічних заказників “Партизанський», “Озерецький» та “Мульчицький», та відомостей про наявність на території наданих товариству мисливських угідь, об'єктів природно-заповідного фонду України. Так, рішення Рівненської обласної ради від 17.03.2023 № 679 прийнято з порушенням вимог статті 9 Закону України “Про природно-заповідний фонд України», оскільки надання у користування мисливських угідь в межах території заказнику не передбачає використання території природно-заповідного фонду у природоохоронних, науково-дослідних, освітньо-виховних, оздоровчих та інших рекреаційних цілях, для потреб моніторингу навколишнього природного середовища. Також у позові зазначено, що приймаючи участь у процедурі відведення мисливських угідь у користування, ТОВ “Беркут Ягд» діяло недобросовісно.
Відтак, за доводами прокурора, рішення Рівненської обласної ради від 17.03.2023 № 679 не відповідає вимогам законодавства та є незаконним, а оспорюваний договір про умови ведення мисливського господарства укладений саме на підставі цього рішення, тому договір має бути визнаний недійсним, у зв'язку з чим спірна територія в межах ботанічних заказників “Партизанський», “Озерецький» та “Мульчицький», пралісових пам'яток природи “Чубино», “Носов ліс», “Вільхова», “Матруна» підлягає звільненню з боку ТОВ “Беркут Ягд».
З огляду на викладене, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції, що спірні правовідносини стосуються саме дотримання законодавства в галузі мисливського господарства і полювання, державне регулювання у якій здійснюється згідно з Розділом ІІ Закону України “Про мисливське господарство та полювання».
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що Державна екологічна інспекція України не є належним позивачем у цій справі, оскільки позов стосується саме недотримання порядку надання у користування мисливських угідь при прийнятті рішення Рівненської обласної ради від 17.03.2023 № 679, на підставі якого в подальшому укладено оспорюваний договір про умови ведення мисливського господарства № 98 від 09.08.2023.
Водночас, обов'язок захисту інтересів держави у сфері мисливського господарства у спірних правовідносин покладено саме на Держлісагентство, що визначено прокурором у статуті відповідача, оскільки за доводами прокурора дії вказаного органу фактично також призвели до порушень інтересів держави.
За таких обставин, коли уповноважений державою орган сам є учасником спірних відносин і порушником інтересів держави, статусом позивача має наділятись прокурор, а уповноважений орган має бути відповідачем. Відтак, прокурор не позбавлений права на звернення із позовом в інтересах держави як самостійний позивач.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18.02.2025 у cправі № 910/5857/22.
Верховний Суд у своїх постановах зазначав, що у випадку, якщо суд встановить, що визначений прокурором позивач не є органом, уповноваженим державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах, тобто, відбулося звернення прокурора в інтересах неналежного позивача, це має процесуальним наслідком відмову в задоволенні відповідного позову (подібний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 05.10.2021 у справі №925/1214/19, від 16.02.2022 у справі №904/1407/21, від 19.05.2022 у справі №904/5558/20, від 20.09.2023 у cправі № 910/1978/22).
Інші доводи, на які посилалися сторони під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо задоволення позову.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Судом враховується, що Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та правомірного висновку про відмову у задоволені позовних вимог Заступника керівника Вараської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Поліського округу до Державного агентства лісових ресурсів України та Товариства з обмеженою відповідальністю "Беркут Ягд".
З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Заступника керівника Київської міської прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2025 у справі № 910/16322/24 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.
Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281 - 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Заступника керівника Київської міської прокуратури - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2025 у справі № 910/16322/24 - залишити без змін.
Судові витрати, за перегляд рішення у суді апеляційної інстанції, покласти на скаржника.
Матеріали справи повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складено 17.09.2025
Головуючий суддя С.А. Гончаров
Судді О.В. Тищенко
О.М. Сибіга