вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"16" липня 2025 р. Справа№ 910/15005/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кравчука Г.А.
суддів: Коробенка Г.П.
Тищенко А.І.
при секретарі судового засідання: Нагулко А.Л.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Талалай А.С.;
від третьої особи: Канівець Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бренвель"
на рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2025 (повний текст складено 19.03.2025)
у справі № 910/15005/24 (суддя Андреїшина І.О.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бренвель"
до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська енергетична біржа"
про зобов'язання вчинити дії,
Короткий зміст і підстави позовних вимог.
У грудні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Бренвель" (далі - ТОВ "Бренвель", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (далі - ДП "Ліси України", відповідач) про зобов'язання Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" поставити Товариству з обмеженою відповідальністю "Бренвель" необроблену деревину в кількості 929,358 м3 відповідно до умов договору купівлі-продажу необробленої деревини № UEEX-9099-4 від 12.09.2024, згідно біржового (аукціонного свідоцтва № 9099/120924/36704615/1 від 12.09.2024, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бренвель" та Державним спеціалізованим господарським підприємством "Ліси України" (ідентифікаційний код 44768034) в особі підписувача - уповноваженої особи філії "Славутське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (ідентифікаційний код 45091889).
Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором купівлі-продажу необробленої деревини №UEEX-9099-4 від 12.09.2024, згідно біржового (аукціонного свідоцтва) №9099/120924/36704615/1 від 12.09.2024 як в частині вчинення дій, які передують господарській операції з поставки товару, так і в частині самої поставки товару.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2025 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська енергетична біржа" (далі - ТОВ "Українська енергетична біржа", третя особа).
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.03.2025 у справі № 910/15005/24 у позові відмовлено повністю.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що за обставин невиконання саме позивачем умов Договору, відповідач позбавлений можливості виконати обов'язок в натурі та здійснити допоставку товару згідно з заявленими позовними вимогами, оскільки:
- позивачем було порушено пункт 4.5 Договору, а саме: не здійснено оплати партії товару на умовах 100% передоплати;
-за умовами Договору, у зв'язку із несплатою позивачем партії товару на умовах 100% передоплати, у відповідача взагалі не виникло обов'язку здійснювати поставку відповідної партії товару;
-відповідач, навіть при недотриманні позивачем вимог Договору, здійснив фактичну поставку товару обсягом 675,713 куб.м;
- зі змісту спірного Договору вбачається, що даний Договір вичерпав юридичну силу 30.09.2024; можливість пролонгації договору за існуючими умовами відсутня; предмет договору, його обсяг і вартість були сталими протягом усього часу дії; відпуск деревини суб'єктам господарювання здійснювався виключно за умовами проведених торгів та не передбачав вихід за межі встановлених цими торгами обсягів та цін;
- згідно з заявленими позовними вимогами позивач просить здійснити допоставку деревини в межах умов Договору, де його предмет станом на момент подання позову у справі № 910/15005/24 вже має іншу закупівельну ціну та собівартість у бік збільшення. Тобто, допоставка здійснюватиметься за цінами, вищими за визначені умовами аукціону, що фактично виходитиме за межі самого Договору.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ТОВ "Бренвель" 08.04.2025 звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2025 у справі № 910/15005/24 скасувати, постановити нове рішення, яким позов задовольнити; стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 36 968,44 грн за подання позовної заяви та 55 452,66 грн за подання апеляційної скарги, а також витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги позивач вважає, що рішення суду першої інстанції є незаконним та таким, що прийняте з неповним з'ясуванням та недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.
Так, за твердженням скаржника, суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов неправомірних висновків про те, що позивачем не здійснено оплати партії товару на умовах 100% передоплати та щодо припинення зобов'язань сторін за спірним Договором у зв'язку з припиненням дії Договору 30.09.2024, з огляду на таке:
-помилкового ототожнення рахунку на оплату всього обсягу товару, визначеного Договором, який було виставлено відповідачем, із рахунком на оплату конкретної партії товару, готової до відвантаження позивачу, який передбачений у підпункті 3.5.1 та пунктах 4.4, 4.5 Договору, за яким у позивача виник би обов'язок сплати 100% вартості такої партії;
-позивач здійснив 100% оплату вартості того товару, що був готовий до відвантаження та того, який у подальшому був відвантажений відповідачем;
-позивач сплатив навіть більше, ніж 100% вартості готового до відвантаження товару, внаслідок чого у нього виникла переплата за Договором, що підтверджується Актом звірки та не заперечується відповідачем;
-відповідач не повідомляв позивача про готовність до відвантаження тих партій товару, які зрештою так і не були поставлені та які є предметом позовних вимог у цій справі. А отже, у позивача не виникло обов'язку здійснення 100% передоплату товару;
-чинне законодавство не передбачає таку підставу припинення зобов'язання як закінчення строку дії договору, тобто зобов'язання, яке існувало на момент дії договору, однак залишилось невиконаним, підлягає виконанню незалежно від того, що термін дії договору закінчився;
- у даному спорі позивач, керуючись частиною 2 статті 693 ЦК України, правомірно заявив вимогу про зобов'язання відповідача виконати зобов'язання за Договором в натурі, шляхом передачі необробленої деревини, і обраний позивачем спосіб захисту узгоджується як з умовами укладеного Договору, так і з приписами статті 16 ЦК України, статті 20 ГК України, а відповідачем не спростована відсутність у нього зобов'язання виконати свій обов'язок за Договором в натурі.
У відповіді на відзив ДП "Ліси України" на апеляційну скаргу, що поданий позивачем через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" 23.04.2025, останній виклав свої пояснення, міркування та аргументи проти заперечень відповідача та мотиви їх відхилення, акцентуючи увагу на тому, що незалежно від того, як визначати поняття "партія", має місце ситуація, коли позивач виконав свій обов'язок і здійснив попередню оплату відповідачу за партію товару, в тому числі за Додатком. Водночас, відповідачем було поставлено позивачу лише 670,64 куб.м деревини, що очевидно не є навіть тим обсягом, що був повністю оплачений позивачем наперед. Що ж стосується іншої частини товару (решти 800 куб. м, що складають другу партію за Додатком до Договору), то позивач не отримував від відповідача письмового повідомлення в порядку пункту 3.4 Договору про готовність вказаної деревини для відвантаження, а тому у нього і не виникло обов'язку здійснювати будь-яку попередню оплату цього обсягу товару. Оскільки відповідач не вчинив дій, передбачених пунктом 3.4 Договору, та не надав відповідного рахунку щодо здійснення передоплати партії товару, що готова до відвантаження, то виконання зобов'язання позивача щодо сплати попередньої оплати наступних партій товару відстрочене на час прострочення кредитора.
Відхиляючи доводи відповідача, позивач вказує, що обов'язок щодо поставки другої партії деревини обсягом 800 куб. м згідно з графіком поставок у відповідача виник не в силу здійснення чи не здійснення оплати за товар, а з огляду на положення Договору, зокрема його пунктів 1.1, 3.4, 3.6, 6.2.1, 6.2.2 та 6.2.3.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.
Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.04.2025 апеляційну скаргу ТОВ "Бренвель" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2025 у справі № 910/15005/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А., суддів Коробенка Г.П., Тищенко А.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.04.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Бренвель" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2025 у справі №910/15005/24, справу призначено до розгляду на 21.05.2025 о 10 год 15 хв, запропоновано учасникам справи вчинити відповідні процесуальні дії у встановлені судом строки, витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/15005/24.
17.04.2025 матеріали справи № 910/15005/24 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.
За результатами розгляду поданого представником відповідача - адвокатом Талалай А.С. клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2025 у даній справі його задоволено, постановлено судове засідання, призначене на 21.05.2025 о 10 год 15 хв, проводити в режимі відеоконференції; визначено особу, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду - представника відповідача: адвоката Талалай А.С.; попереджено сторін, що відповідно до частини 5 статті 197 ГПК України, ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.04.2025 задоволено клопотання ТОВ "Українська енергетична біржа" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, постановлено судове засідання у даній призначене на 21.05.2025 о 10 год 15 хв проводити в режимі відеоконференції за участю представника третьої особи - Канівець Н.М; попереджено сторін, що відповідно до частини 5 статті 197 ГПК України, ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
У судовому засіданні, яке відбулося 21.05.2025, колегією суддів у даній справі оголошено перерву до 09 год 45 хв 12.06.2025, про що винесено відповідну ухвалу з визначенням осіб, які братимуть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду: представника від відповідача- адвоката Талалай А.С. та представника від третьої особи - Канівець Н.М.
Однак, у зв'язку з перебуванням головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А. у відпустці з 09.06.2025 по 22.06.2025 включно, судове засідання у призначений час не відбулось.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2025 розгляд апеляційної скарги ТОВ "Бренвель" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2025 у справі № 910/15005/24 призначено на 16.07.2025 о 14 год 30 хв; визначено осіб, які братимуть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду: представника від відповідача- адвоката Талалай А.С. та представника від третьої особи - Канівець Н.М.
Позиція інших учасників справи.
21.04.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суду" до суду апеляційної інстанції від ДП "Ліси України" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2025 у справі №910/15005/24 залишити без змін, апеляційну скаргу ТОВ "Бренвель" без задоволення.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач звертає увагу на недобросовісність поведінки скаржника, який здійснив повну передоплату першої партії товару в останній день дії Договору, поставивши відповідача, через обов'язок здійснення допоставки першої партії деревини обсягом 129,358 куб.м, у завідомо невигідне становище через фізичну неможливість виконання відповідного обов'язку в межах строку дії Договору.
Обов'язок щодо поставки другої партії деревини обсягом 800 куб. м згідно графіка поставок, на думку відповідача, у нього не міг виникнути в силу того, що попередня оплата товару в розмірі 377 432,01 грн (як надлишок після здійснення скаржником оплати 30.09.2024 першої партії товару), здійснена скаржником в останній день дії Договору, не відповідала вимогам пунктів 3.2, 4.5, 6.4.1 Договору та не покривала 100% вартості партії товару на умовах передоплати (не покривала навіть вартості лоту деревини згідно аукціону від 12.09.2024).
За доводами відповідача, позовні вимоги скаржника щодо здійснення допоставки відповідачем деревини загальним обсягом 929,358 куб. м, заявлені у даній справі, з огляду на одночасне твердження скаржника про існування чотирьох лотів як передумов партій поставки (з обов'язком оплати скаржником за кожну з чотирьох партій товару) є неспроможними та необгрунтованими, оскільки в розмірі 48,92% вартості предмету Договору не сплачені скаржником та виходять за межі такого Договору.
21.04.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" ТОВ "Українська енергетична біржа" подано до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому викладено прохання оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача- без задоволення.
Третя особа у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх помилковість та про законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, оскільки наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що скаржником було здійснено оплати за товар по Договору довільними, визначеними на власний розсуд сумами, не в порядку, передбаченому пунктом 4.5 Договору, та лише в частині на суму 2 179 185,27 грн із загальної вартості товару за Договором - 4 266 316,00рн, тобто не в повному обсязі. У зв'язку з наведеним, третя особа вважає безпідставним посилання скаржника в обґрунтування заявлених вимог на положення частини 2 статті 693 ЦК України та висновки, викладені у постановах Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2024 у справі №910/12098/23 та від 16.11.2023 у справі №910/7764/23, а також постанові Північно-Західного апеляційного господарського суду від 29.05.2024 у справі №906/967/23.
Крім того, з огляду на відсутність у спірному Договорі обов'язку сторін виконувати свої зобов'язання за ним після закінчення строку, визначеного у Договорі для їх виконання, у тому числі і після закінчення строку дії Договору, враховуючи суть спірних правовідносин, які виникли між сторонами, третя особа у відзиві на апеляційну скаргу наголосила на тому, що на її думку, відсутні правові підстави для задоволення вимог про зобов'язання відповідача вчинити дії щодо виконання умов Договору шляхом передання товару за цим Договором.
Явка представників сторін.
У судове засідання 16.07.2025 з'явились представники відповідача та третьої особи.
Позивач не забезпечив участь у судовому засіданні свого представника, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання.
При цьому представником позивача - адвокатом Івановим А.О. 14.07.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду подано клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, яке обґрунтовано тим, що він не має можливості бути присутнім у судовому засіданні, оскільки перебуває на стаціонарному лікуванні у ДП "Інститут серця" МОЗ України. До клопотання представником відповідача додані документи на підтвердження даних обставин.
Розглянувши зазначене клопотання, колегія суддів апеляційного господарського суду його відхилила з таких підстав.
Відповідно до частин 11, 12 статті 270 ГПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними; неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що учасників справи було належним чином завчасно повідомлено про дату, час і місце розгляду справи у судовому засіданні 16.07.2025, явка представників сторін в судове засідання не визнавалася обов'язковою, юридична особа не позбавлена можливості залучити іншого представника для участі у судовому засіданні з огляду на укладення Договору про надання правничої допомоги з АО "Моріс Груп", представник апелянта брав участь у попередньому судовому засіданні і надав усні пояснення, отже колегія суддів дійшла висновку про те, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи.
Представники відповідача і третьої особи у судовому засіданні заперечили вимоги апеляційної скарги позивача та просять оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.
Як убачається з матеріалів справи, 12.09.2024 між ТОВ "Бренвель" (покупець) та ДП "Ліси України" в особі підписувача - уповноваженої особи філії "Славутське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (продавець) було укладено Договір купівлі-продажу необробленої деревини №UEEX-9099-4 (далі - Договір), згідно біржового (аукціонного) свідоцтва №9099/120924/36704615/1 від 12.09.2024, сформованого на підставі укладеної біржової угоди за результатами біржових торгів (аукціону) з продажу необробленої деревини №9099, що відбувся 12.09.2024 на товарній біржі - ТОВ "Українська енергетична біржа" відповідно до Регламенту з організації та проведення біржових торгів з купівлі-продажу необробленої деревини та пиломатеріалів на товарній біржі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська енергетична біржа", за умовами якого, продавець зобов'язався поставити покупцю необроблену деревину, загальною кількістю 1600 м3, термін поставки - до 30 вересня 2024 року включно.
Пунктом 1.3 Договору передбачено, що право власності на товар за цим Договором переходить до покупця з моменту виконання умов поставки відповідно до цього Договору.
Згідно з пунктом 3.2 Договору поставка товару за даним Договором здійснюється на умовах FCA (нижній/проміжний склад продавця) / EXW (верхній склад продавця) окремими частинами (партіями товару) відповідно до Графіку поставки, сформованому та укладеному в електронній торговій системі біржі за формою, наведеною у Додатку №1, який с невід'ємною частиною даного Договору. Графік поставки підписується в електронній торговій системі Біржі уповноваженими представниками сторін шляхом застосування електронних підписів в термін, встановлений Регламентом на укладання даного Договору.
Відповідно до пункту 3.4 Договору продавець у письмовому вигляді повідомляє покупця про готовність партії товару та надсилає запрошення на відбір партії товару (до відвантаження партії товару).
За змістом пункту 3.5 Договору покупець протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання від продавця повідомлення про готовність партії товару до відвантаження та запрошення на відбір партії товару вчиняє наступні дії:
-надсилає продавцю у письмовому вигляді підтвердження про прибуття свого представника для відбору партії товару, (з зазначенням відомостей про особу представника та його повноважень) або відмову від проведення такого відбору;
-представник покупця, повноваження якого підтверджуються відповідними документами щодо представництва, у разі письмового направлення покупцем підтвердження про прибуття представника на такий відбір, проводить відбір партії товару.
За узгодженими сторонами у підпункті 3.5.1 Договору умовами передбачено, що за результатами відбору товару (у разі його проведення) сторони складають:
-Акт відбору за формою, наведеною у Додатку №2 до даного Договору;
-Специфікацію за формою, наведеною у Додатку №3 до даного Договору.
Продавець повинен надати покупцеві рахунок на здійснення передоплати партії товару, що готова до відвантаження. Акт відбору та Специфікація, що призначені для Біржі, направляються покупцем на електронну адресу Біржі не пізніше 3 (трьох) робочих днів з моменту їх укладання.
Згідно з підпунктом 3.5.2 Договору у випадках, якщо покупець:
-відмовився від проведення відбору партії товару;
-надав продавцеві підтвердження про прибуття свого представника на відбір партії товару, але представник покупця не прибув на такий відбір;
-письмово не відповів на запрошення продавця на відбір партії товару у встановлений цим пунктом строк;
-рахунок на передоплату партії товару, що готова до відвантаження, виставляється продавцем покупцю через 3 (три) робочих дні з дня, наступного за днем направлення покупцю повідомлення про готовність партії товару до відвантаження / запрошення на відбір партії товару.
Відповідно до пункту 3.6 Договору повідомлення про готовність партії товару до відвантаження / запрошення на відбір партії товару, що надсилається продавцем покупцю, відповідь на запрошення на відбір партії товару, що надсилається покупцем продавцю, рахунок на передоплату партії товару, яка готова до відвантаження, що виставляється продавцем покупцю, направляється відповідною стороною Договору в письмовому вигляді у формі листа на офіційну адресу електронної пошти іншої сторони, вказаної у розділі ІІ даного Договору, також сторона Договору додатково може поінформувати іншу сторону по телефону / письмово у формі листа за адресою місцезнаходження або поштовою адресою.
Біржа перераховує продавцю суму гарантійного внеску (за вирахуванням суми комісійного збору Біржі), перераховану покупцем на рахунок Біржі для участі в аукціоні з продажу необробленої деревини, в рахунок часткової оплати за придбаний на аукціоні товар у порядку та в строки, визначені Регламентом (пункт 4.3 Договору).
За умовами пункту 4.4 Договору рахунок на оплату партії товару направляється продавцем покупцю у строк та в порядку, що визначені пп. 3.5.1 та пп. 3.5.2 та п. 3.6 даного Договору, з урахуванням підписаного сторонами Графіку поставки.
Приписами пункту 4.5 Договору передбачено, що покупець зобов'язаний протягом 5 (п'яти) робочих днів після отримання рахунку на оплату партії товару здійснити оплату (на умовах 100 % передоплати) вартості кожної партії товару виключно у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця у розмірі, визначеному продавцем в рахунку з урахуванням умов, встановлених п. 4.3 Договору, якщо інше не обумовлено сторонами згідно п. 4.7 Договору.
У випадку поставки партії товару на умовах DAP у погоджене сторонами місце призначення (доставки), покупець зобов'язаний додатково сплатити продавцю документально підтверджену вартість послуг з перевезення партії товару, вартість пакувальних реквізитів, карантинних та радіологічних сертифікатів тощо.
У випадку поставки партії товару на умовах FCA (нижній/проміжний склад продавця) у погоджений сторонами залізничний термінал із завантаженням на залізничні вагони, покупець зобов'язаний додатково сплатити продавцю документально підтверджену вартість послуг з перевезення партії товару до місця відвантаження та вартість послуг із завантаження на залізничні вагони.
Відповідно до пункту 4.6 Договору у випадку ненадходження коштів на рахунок продавця протягом 5 (п'яти) робочих днів після направлення продавцем рахунку для оплати партії товару, продавець має право реалізувати таку партію товару на свій розсуд або відмовитись від даного договору, при цьому сума гарантійного внеску продавцем не повертається, якщо інше не обумовлено сторонами згідно з пунктом 4.7 Договору. Про прийняте рішення продавець повідомляє покупця в письмовому вигляді у формі листа на офіційну адресу електронної пошти останнього, вказану у розділі 11 даного договору.
Покупець втрачає право на придбання неоплаченої партії товару у випадку прийняття продавцем рішення про продаж такої партії товару іншій особі, ніж покупець.
Пунктом 4.7 Договору встановлено, що сторони можуть домовитись про здійснення покупцем оплати партії товару після поставки, але в строк не більше, ніж 10 (десять) робочих днів з моменту поставки відповідної партії товару. Зміна умов оплати допускається лише шляхом укладення сторонами Додаткової угоди до даного Договору.
Згідно з пунктом 5.2 Договору продавець зобов'язаний протягом 5 робочих днів передати покупцеві партію товару після отримання на свій рахунок 100% передоплати за партію повару або здійснити відвантаження партії товару відповідно до Графіку поставки, з урахуванням пункту 4.7 Договору продавець зобов'язаний надати покупцеві наступні документи під час передачі кожної партії товару: товарно-транспортна (залізнична) накладна, рахунок-фактура на оплату товару.
Відповідно до підпунктів 6.2.1, 6.2.7 пункту 6.2 Договору продавець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі, відповідно до інформації, зазначеної в біржовому (аукціонному) свідоцтві, умов цього Договору, Графіку поставки та інших додатків до Договору, передати покупцеві партію товару, нести відповідальність за порушення умов цього Договору.
У підпунктах 6.3.1, 6.3.2, 6.3.4 пункту 6.3 Договору визначено, що покупець має право вимагати від продавця своєчасного та якісного виконання своїх договірних зобов'язань; на своєчасне та в повному обсязі отримання партії товару від продавця відповідно до умов цього Договору та Графіку поставки; на сплату продавцем покупцю усіх штрафних санкцій, що передбачені цим Договором, у зв'язку з неналежним виконанням продавцем взятих на себе зобов'язань за цим Договором.
Згідно з підпунктом 6.4.2 пункту 6.4 Договору покупець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі прийняти партію товару від продавця відповідно до умов цього Договору та вивезти таку партію у строки, зазначені у Графіку поставки.
За змістом пункту 7.1 Договору його порушенням є невиконання або неналежне виконання умов даного Договору.
У разі виникнення між сторонами будь-яких спорів щодо виконання цього Договору, якщо сторони не можуть дійти взаємної згоди та суперечки і розбіжності не можуть бути вирішені шляхом проведення переговорів, вони вирішуються в судовому порядку, встановленому чинним законодавством України, з дотриманням правил підсудності (пункт 7.11 Договору).
Відповідно до пунктів 10.1, 10.2 Договору він набирає чинності з моменту його підписання сторонами в електронній торговій системі Біржі шляхом використання електронних підписів представників сторін і діє до 30 вересня 2024р.
Закінчення строку даного Договору не звільняє сторін від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії даного Договору (пункт 10.3 Договору).
Графіком поставки (Додатком №1 до Договору) сторони узгодили строки поставки/ вивезення партій товару, обсяг партій товару (куб.м) та вартість партій товару, зокрема:
21.09.2024 - 800 куб.м, вартістю 2 133 158,00 грн;
30.09.2024 - 800 куб.м, вартістю 2 133 158,00 грн;
всього 1 600 куб. м, вартістю 4 266 316,00 грн.
У позовній заяві позивачем зазначено, що філією "Славутське лісове господарство" ДП "Ліси України" поставлено лише 670,642 м3 продукції, що становить 41,92 %, що підтверджується ТТН-ліс серії ЮЧГ №251919 , ТТН-ліс серії ЮЧГ №263022, ТТН-ліс серії ЮЧГ №263034, ТТН-ліс серії ЮЧГ №251964, ТТН- ліс серії ЮЧГ №263049, ТТН-ліс серії ЮЧГ №251990, ТТН-ліс серії ЮЧГ №263066, ТТН-ліс серії ЮЧГ №263070, ТТП-ліс серії ЮЧГ №263078, ТТН-ліс серії ЮЧГ №263083, ТТН-ліс серії ЮЧГ №263092, ТТН-ліс серії ЮЧГ №263098, ТТН-ліс серії ЮЧГ №252034, ТТН-ліс серії ЮЧ1 №263104, ТТН-ліс серії ЮЧГ №263110, ТТН-ліс серії ЮЧГ №171748. ТГН-ліс серії ЮЧГ №263119, ТТН-ліс серії ЮЧГ №252044, ТТН-ліс серії ЮЧГ №281011, ТГН-ліс серії ЮЧГ №221880, ТТН-ліс серії ЮЧГ №263135, ТТН-ліс серії ЮЧГ №263140.
Вказана обставина також підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків за Договором № UEEX-9099-4 від 12.09.2024 та даними особистого кабінету в електронній торговій системі Української енергетичної біржі.
Непоставленими, за твердженнями позивача, залишились 929,358 м3 круглих лісоматеріалів.
Позивач у позовній заяві зазначає, що ним виконувались зобов'язання з приймання та оплати товару добросовісно та в повному обсязі, вживалися всі можливі заходи для вчасного отримання придбаного товару, своєчасно надавалися машини під його завантаження тощо.
Вважаючи, що всупереч умовам укладеного Договору, відповідач не здійснив поставку товару належним чином та ухиляється від виконання своїх зобов'язань за Договором, чим порушує право позивача на отримання придбаного за цим Договором товару, останній звернувся до господарського суду з даним позовом.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Спір у даній справі виник у зв'язку з тим, що відповідач, на думку позивача, в порушення умов укладеного Договору, поставку товару в повному обсязі не здійснив, у зв'язку з чим у нього існує зобов'язання з поставки товару, щодо якого позивач в межах строку дії цього Договору здійснив попередню оплату за відповідну партію товару, а також не отримував від відповідача повідомлення про готовність до відвантаження наступної партії товару та рахунок на проведення передоплати на вказану партію товару.
Відповідно, предметом позову у даній справі є вимога про спонукання відповідача виконати в натурі взяте на себе зобов'язання за Договором.
Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (частина 1 статті 173 ГК України).
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як правильно встановлено судом першої інстанції, спірні правовідносини між позивачем і відповідачем є відносинами за договором поставки товару, тому права і обов'язки останніх регулюються, зокрема, положеннями глави 54 ЦК України, що регулюють!!! (унормовують)!!! загальні положення про купівлю-продаж.
Частинами 1 та 2 статті 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з частиною 1 статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Поряд з цим, відповідно до частини 1 статті 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (частина 1 статті 663 ЦК України).
У статті 664 ЦК України закріплені норми, що визначають момент виконання обов'язку продавця передати товар, за змістом яких обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:
1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;
2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
Аналізуючи умови Договору, суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні правильно встановив, що сторони узгодили алгоритм дій при виконанні своїх зобов'язань.
Так, у відповідності до пунктів 3.4, 3.5, 3.6 Договору визначено:
1) продавець у письмовому вигляді повідомляє покупця про готовність партії товару та надсилає запрошення на відбір партії товару (до відвантаження партії товару) (пункт 3.4 Договору);
2) покупець протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання від продавця повідомлення про готовність партії товару до відвантаження та запрошення на відбір партії товару вчиняє наступні дії:
- надсилає продавцю у письмовому вигляді підтвердження про прибуття свого представника для відбору партії товару (з зазначенням відомостей про особу представника та його повноважень) або відмову від проведення такого відбору;
- представник покупця, повноваження якого підтверджуються відповідними документами щодо представництва, у разі письмового направлення покупцем підтвердження про прибуття представника на такий відбір, проводить відбір партії товару (пункт 3.5 Договору);
3) сторони за результатами відбору товару (у разі його проведення) складають: акт відбору за формою, наведеною у додатку №2 до даного Договору, та специфікацію за формою, наведеною у додатку №3 до даного Договору. Водночас зі складанням за результатами відбору акта відбору і специфікації, продавець повинен надати покупцеві рахунок на здійснення передоплати партії товару, що готова до відвантаження (підпункт 3.5.1 Договору);
4) у випадках, якщо покупець: і) відмовився від проведення відбору партії товару; іі) надав продавцеві підтвердження про прибуття свого представника на відбір партії товару, але представник покупця не прибув на такий відбір; ііі) письмово не відповів на запрошення продавця на відбір партії товару у встановлений цим пунктом строк, рахунок на передоплату партії товару, що готова до відвантаження, виставляється продавцем покупцю через 3 (три) робочих дні з дня, наступного за днем направлення покупцю повідомлення про готовність партії товару до відвантаження / запрошення на відбір партії товару (пункт 3.5.2 Договору).
При цьому за умовами пункту 3.6 Договору визначено порядок направлення сторонами один одному передбачених у пунктах 3.4 та 3.5 (в тому числі підпунктів 3.5.1, 3.5.2) Договору письмових документів.
Сторони узгодили, що повідомлення про готовність партії товару до відвантаження / запрошення на відбір партії товару (що надсилається продавцем покупцю), відповідь на запрошення на відбір партії товару (що надсилається покупцем продавцю), рахунок на передоплату партії товару, яка готова до відвантаження, (що виставляється продавцем покупцю) направляється відповідною стороною Договору в письмовому вигляді у формі листа на офіційну адресу електронної пошти іншої сторони, вказаної у розділі 11 даного Договору, також сторона Договору додатково може проінформувати іншу сторону по телефону / письмово у формі листа за адресою місцезнаходження або поштовою адресою.
Із зазначеними умовами кореспондуються положення пункту 4.4 Договору, якими передбачено, що рахунок на оплату кожної партії товару направляється продавцем покупцю у строк та в порядку, що визначені підпунктами 3.5.1, 3.5.2 та пунктом 3.6 даного Договору, з урахуванням підписаного сторонами Графіку поставки.
Згідно з умовами пункту 4.5 Договору покупець зобов'язаний протягом 5 (п'яти) робочих днів після отримання рахунку на оплату партії товару здійснити оплату (на умовах 100 % передоплати) вартості кожної партії товару виключно у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця у розмірі, визначеному продавцем в рахунку з урахуванням умов, встановлених п. 4.3 Договору, якщо інше не обумовлено сторонами згідно п. 4.7 Договору.
З наведеного убачається, що у покупця за Договором виникає обов'язок 100% передоплати продавцю лише на підставі виставленого ним рахунку щодо тієї партії товару, яка готова до відвантаження покупцю. Договором не передбачено умов та порядку виставлення продавцем покупцю рахунку на весь обсяг товару, що є предметом спірного Договору.
Водночас, колегія суддів зазначає, що з досліджених умов Договору слідує про узгодження сторонами порядку надання (виставлення) рахунків на кожну партію товару, за яким передбачається:
1) надання продавцем покупцю рахунку на здійснення передоплати партії товару за результатами проведеного представником покупця відбору партії товару та складанням сторонами акта відбору та специфікації, тобто в день проведення відбору (підпункт 3.5.1 Договору);
2) виставлення продавцем покупцю рахунку на передоплату партії товару, що готова до відвантаження, через 3 (три) робочих дні з дня, наступного за днем направлення покупцю повідомлення про готовність партії товару до відвантаження / запрошення на відбір партії товару у випадках, коли покупець відмовився від проведення такого відбору або надав підтвердження про прибуття свого представника на відбір партії товару, але представник покупця не прибув на відбір, або письмово не відповів на запрошення продавця на відбір партії товару у встановлений строк (підпункт 3.5.2 Договору).
Графіком поставки, що є Додатком №1 до Договору, визначено здійснення поставки товару за укладеним Договором двома партіями, обсяг кожної з яких складає 800 куб. м вартістю 2 133 158,00грн, строк поставки першої партії товару - 21.09.2024 (її постачання починається з дати підписання Договору та графіку поставки обома сторонами), другої партії товару - 30.09.2024.
Сторонами не заперечується, що Договір та Графік поставки (Додаток №1 до Договору) підписані сторонами в установленому Регламентом Біржі порядку 12.09.2024.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідач в особі філії "Славутське лісове господарство" направив 16.09.2024 позивачу запрошення на відбір лісопродукції листом №754/25.7-2-2024, в якому, запросивши покупця на відбір партії товару, відповідач просив узгоджувати дату прибуття в телефонному режимі з головним інженером Туринським В.В. із зазначенням номеру телефону останнього.
Підтвердження про прибуття представника позивача на відбір першої партії товару, складених сторонами Актів відбору та Спеціфікації на першу партію товару та наданого (виставленого) відповідачем позивачу в установленому пунктом 3.5.1 або пунктом 3.5.2 рахунку на передоплату такої партії товару, що готова до відвантаження, матеріали справи не містять.
На підтвердження виставлення відповідачем позивачу рахунку на передоплату за спірним Договором, відповідачем та третьою особою додано до матеріалів справи рахунок на оплату №1389 від 17.09.2024 на загальну суму 4 266 316,00 грн, у тому числі ПДВ -711 052,67грн, а саме на передоплату за лісопродукцію в кількості 1 600 м3, тобто за весь обсяг поставки товару, що не передбачено умовами Договору.
Наявні в матеріалах справи копії платіжних інструкцій та Акта звіряння взаємних розрахунків за вересень 2024 року між ДП "Ліси України", філія "Славутське лісове господарство", і ТОВ "Бренвель" за спірним Договором свідчать про здійснення позивачем оплати за товар в загальній сумі 2 179 185,27 грн:
- 179 185, 27 грн згідно з платіжною інструкцією №ОР127324 від 17.09.2024 (перерахування третьою особою частини гарантійного внеску позивача на поточний рахунок відповідача для подальшого врахування при розрахунках між сторонами за придбану необроблену деревину за Договором на підставі листа відповідача №753/25.7-2-2024 від 13.09.2024 в порядку, визначеному підпунктом 11.5.1 та пунктом 11.6 Регламенту Біржі);
- 1 500 000,00 грн згідно з платіжною інструкцією №15295 від 24.09.2024;
- 500 000,00 грн згідно з платіжною інструкцією №15560 від 30.09.2024.
Копіями товарно-транспортних накладних підтверджується, що відповідачем у період з 13.09.2024 по 30.09.2024 поставлено позивачу за спірним Договором товар в обсязі 670,642 куб.м загальною вартістю 1 801 753, 25 грн, тобто відповідач не виконав зобов'язання з поставки першої партії товару, що оплачена позивачем, недопоставка першої партії товару складає 129,358 куб.м вартістю 331 404,75 грн. Крім того, позивачем перераховано відповідачеві на його поточний рахунок станом на 30.09.2024 кошти в сумі 46 027,27 грн, що перевищує вартість першої партії товару.
Зазначені обставини підтверджуються також даними Акта звіряння взаємних розрахунків за вересень 2024 між ДП "Ліси України", філія "Славутське лісове господарство", і ТОВ "Бренвель" за Договором №UEEX-9099-4 від 12.09.2024, що підписаний представниками сторін без застережень, за якими станом на 30.09.2024 заборгованість відповідача на користь позивача складає 377 432,01 грн.
Таким чином, матеріали справи свідчать про виконання позивачем взятих на себе зобов'язань згідно з пунктом 4.5 Договору в частині 100% передоплати першої партії товару на суму 2 133 158,00 грн, з урахуванням перерахованої Біржею суми гарантійного внеску за вирахуванням суми комісійного збору Біржі (пункт 4.3 Договору), а також перерахуванням на користь відповідача коштів у сумі 46 027,27 грн.
Однак, відповідач поставку товару за першою партією здійснив частково у розмірі 670,642 куб.м загальною вартістю 1 801 753, 25 грн, недопоставка склала 129,358 куб.м.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, матеріали справи не містять, а відповідачем не доведено, що ним направлено на адресу відповідача в порядку, визначеному пунктами пунктом 3.4 Договору, повідомлення про готовність наступної, другої, партії товару обсягом 800 куб.м вартістю 2 133 158,00грн, із відповідним запрошенням на відбір цієї партії товару, яке має відбутися до відвантаження партії товару, а також не надано доказів виставлення відповідачем позивачеві рахунку на оплату другої партії товару ні як за узгодженими сторонами правилами, передбаченими підпунктом 3.5.1, так і за пунктом 3.5.2 Договору.
Як вже встановлено, відповідно до положень пункту 4.5 Договору покупець зобов'язаний здійснити оплату (на умовах 100% передоплати) вартості кожної партії товару протягом 5 (п'яти) робочих днів після отримання рахунку на оплату партії товару у розмірі, визначеному продавцем у рахунку, з урахуванням умов, встановлених пунктом 4.3. Договору.
З наведеного убачається, що у позивача, як покупця за Договором, не виникло обов'язку здійснення на користь відповідача, як продавця за Договором, 100% передоплати вартості другої партії товару обсягом 800,000 куб. м необробленої деревини у розмірі 2 133 158,00 грн в порядку, визначеному Договором.
За приписами частин 1, 2 статті 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.
На момент пред'явлення позовної заяви та вирішення даного спору у суді першої інстанції відповідачем не доведено вчинення ним дій щодо повідомлення позивача про готовність другої партії товару, направлення запрошення на відбір цієї партії товару, виставлення рахунку на вказану партію товару, що, у свою чергу, свідчить про неможливість позивача виконати свій обов'язок зі здійснення передоплати другої партії товару, якому за умовами Договору передують зазначені дії відповідача. Отже, позивач мав право на відстрочення свого зобов'язання на час прострочення кредитора, у даному випадку відповідача.
За таких обставин, до спірних правовідносин не підлягають застосування положення пункту 4.6 Договору щодо права відповідача як продавця реалізувати таку партію товару на свій розсуд або відмовитись від даного Договору.
Крім того, колегія суддів апеляційного господарського суду констатує про не надання відповідачем доказів щодо прийняття ним такого рішення і про повідомлення про це позивача у письмовому вигляді у формі листа на офіційну адресу електронної пошти останнього.
Отже, посилання суду першої інстанції на вказані умови Договору в обґрунтування ухваленого рішення є безпідставними.
При цьому з огляду на встановленні обставини щодо виконання позивачем 100% передоплати першої партії товару та відповідно невиконання відповідачем поставки товару першої партії в повному обсязі, узгодженого сторонами певного алгоритму своїх дій щодо оплати товару та поставки товару, наявності факту прострочення кредитора (відповідача) щодо повідомлення позивача, запрошення його на відбір другої партії товару, виставлення відповідного рахунку на вказану партію товару, а отже відстрочення боржником (позивачем) свого зобов'язання з оплати другої партії товару на час прострочення відповідача, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що даний Договір вичерпав свою дію 30.09.2024.
Відповідно до частини 1 статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Частиною 2 цієї статті визначено, що припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Статтею 599 ЦК України та статтею 202 ГК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Поряд з належним виконанням законодавство передбачає і інші підстави припинення зобов'язань, встановлені приписами статей 600, 601, 604-609 ЦК України (передання відступного, зарахування, припинення за домовленістю сторін, прощення боргу, неможливість виконання тощо).
Проте, із комплексного аналізу наведених норм права, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що законодавство не передбачає таку підставу припинення зобов'язання як закінчення строку дії договору. Тобто, зобов'язання, невиконане належним чином, продовжує існувати, незважаючи на закінчення строку дії договору.
Отже, сам факт закінчення строку дії двостороннього правочину, виконання якого здійснено тільки однією стороною повністю чи частково, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін цього правочину та не звільняє другу сторону такого правочину від відповідальності за невиконання нею свого обов'язку.
Поряд з цим, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає помилковим посилання суду першої інстанції в обґрунтування відмови у задоволенні позовних вимог на зміст відповіді відповідача на претензію від 17.10.2024 № 857/25.7-2024, в якій відповідачем було запропоновано повернути позивачу надмірно сплачені кошти в сумі 377 432,01 грн шляхом надання реквізитів власного банківського рахунку, проте дана відповідь відповідача була проігнорована позивачем.
Відповідно до вимог частини 2 статті 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Зі змісту зазначеної норми вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця. Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову (такі висновки викладено у постановах Верховного Суду від 15.02.2024 у справі № 910/3611/23, від 09.02.2023 у справі № 910/5041/22, від 07.02.2018 у справі № 910/5444/17).
Отже, у даних спірних правовідносинах саме покупцю (позивачу) належить право визначати варіант правової поведінки боржника (продавця, відповідача), відповідно до якого позивач заявив вимогу щодо зобов'язання відповідача виконати обов'язок за Договором в натурі шляхом передачі необробленої деревини, і обраний позивачем спосіб захисту відповідає як умовам Договору, так і приписам статті 16 ЦК України та статті 20 ГК України.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1-3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (пункт 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" від 15.05.2008 року зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Виходячи з усієї сукупності обставин і доказів, з'ясованих і досліджених у даній справі, надаючи їм оцінку у відповідності до вимог статті 86 ГПК України, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає наявними підстави для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача поставити позивачу необроблену деревину в кількості 929,358 куб. м відповідно до умов спірного Договору.
За викладених обставин, апеляційна скарга ТОВ "Бренвель" є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Щодо посилання відповідача та третьої особи у відзивах на апеляційну скаргу на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 02.03.2023 у справі №909/595/21, суд апеляційної інстанції їх відхиляє з огляду на таке.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим і залежить насамперед від позиції сторін спору, а також доводів і заперечень, якими вони обґрунтовують свою позицію. Предмет доказування формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права (постанова об'єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 910/4994/18, постанови Верховного Суду від 10.07.2024 у справі № 914/1574/23, від 02.07.2024 у справі № 910/12295/23, від 14.05.2024 у справі № 910/4437/23).
Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (такий правовий висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц).
Верховний Суд у своїй діяльності висловлює правові висновки у справах з огляду на встановлення судами певних фактичних обставин справи. Такі висновки не є універсальними та типовими до всіх справ і фактичних обставин, які можуть бути встановлені судами.
З огляду на різноманітність суспільних правовідносин та обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, з урахуванням фактичних обставин, які встановлюються судами на підставі наданих сторонами доказів у кожній конкретній справі, суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин та оцінку релевантності та необхідності застосування таких правових висновків у кожній конкретній справі.
Схожа правова позиція є усталеною та знайшла своє відображення у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.03.2023 у справі №154/3029/14-ц.
Відповідач та третя особа у своїх відзивах на апеляційну скаргу послалися на висновки у наведеній постанові Верховного Суду від 02.03.2023 у справі №909/595/21, виокремивши їх із контексту вказаного судового рішення, при цьому не урахувавши викладених в постанові правових позицій Верховного Суду стосовно спірних правовідносин та предмету спору в контексті досліджуваних судами у вказаній справі доказів та встановлених фактичних обставин, які не можуть вважатися релевантними до цієї справи, що розглядається.
Вказана відповідачем та третьою особою постанова була прийнята судом касаційної інстанції з огляду на інші предмет і підстави позову, іншу фактично-доказову базу, за інших обставин, встановлених у справі, і за інших поданих сторонами й оцінених судами доказів, у залежності від яких (обставин і доказів) прийнято відповідне судове рішення.
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Колегія суддів апеляційного господарського суду з огляду на викладене зазначає, що у даній постанові надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах. З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судом апеляційної інстанції, інші доводи позивача та заперечення відповідача та третьої особи, викладені в апеляційній скарзі та відзивах на апеляційну скаргу, не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з частиною 1 статті 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що під час перегляду цієї справи судом апеляційної інстанції знайшли своє підтвердження доводи апеляційної скарги позивача про те, що суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, має місце недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, а висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають встановленим обставинам справи, що відповідно до наведених вище положень статті 277 ГПК України є підставою для скасування такого рішення.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
З огляду на встановлені у даній справі обставини та враховуючи положення чинного законодавства, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а оскаржене рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню повністю з ухваленням нового рішення - про задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі.
Судові витрати.
Відповідно до приписів статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви до суду першої інстанції та за подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції покладаються на відповідача.
Судові витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу після надання позивачем відповідних доказів протягом встановленого частиною 8 статті 129 ГПК України строку в порядку, передбаченому ГПК України.
Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бренвель" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2025 у справі №910/15005/24 задовольнити.
2.Рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.20255 у справі №910/15005/24 скасувати.
3. Постановити нове рішення, яким позов задовольнити.
4. Зобов'язати Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" поставити Товариству з обмеженою відповідальністю "Бренвель" необроблену деревину в кількості 929, 358 м3, відповідно до умов Договору купівлі-продажу необробленої деревини №UEEX-9099-4 від 12.09.2024. згідно біржового (аукціонного) свідоцтва №9099/120924/36704615/1 від 12.09.2024.
5. Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бренвель" сплачений пос справі судовий збір в розмірі 36 968 грн (тридцять шість тисяч дев'ятсот шістдесят вісім грн) 44 коп (за подання позову) та 55 452 грн (п'ятдесят п'ять тисяч чотириста п'ятдесят дві грн) 66 коп (за подання апеляційної скарги), а також витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.
6. Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
У зв'язку з відпусткою судді Кравчука Г.А. з 01.09.2025 по 14.09.2025, повний текст постанови складено 15.09.2025.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
Судді Г.П. Коробенко
А.І. Тищенко