вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"26" серпня 2025 р. Справа№ 910/411/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кравчука Г.А.
суддів: Коробенка Г.П.
Сибіги О.М.
при секретарі судового засідання: Нагулко А.Л.
за участю представників сторін:
від позивача: Павлов Р.В.;
від відповідача: Нікітіна-Дудікова Г.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Лондон Парк"
на рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2025 (повний текст складено 30.04.2025)
у справі № 910/411/25 (суддя Балац С.В.)
за позовом Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Лондон Парк"
про стягнення 3 006 024,54 грн,
Короткий зміст і підстави позовних вимог і заперечень.
Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до господарського суду міста Києва із позовом до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Лондон Парк" про стягнення 3 006 024,54 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не здійснено виконання обов'язку з перерахування до місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (пайової участі), що призвело до звернення позивача до господарського суду з вимогами про стягнення з відповідача грошових коштів в порядку приписів статті 1212 Цивільного кодексу України в сумі 3 006 024,54 грн, з яких: 1 928 174,82 грн - сума пайового внеску, 173 535,73 грн - 3 % річних та 904 313,99 грн - інфляційні втрати.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.04.2025 у справі № 910/411/25 позовні вимоги задоволено повністю.
Присуджено до стягнення з Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Лондон Парк" 1 928 174,82 грн пайової участі, 3% річних у розмірі 173 535,73 грн та інфляційні втрати у розмірі 904 313,99 грн на бюджетний рахунок бюджету розвитку спеціального фонду міського бюджету.
Присуджено до стягнення з Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Лондон Парк" на користь Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) витрати по сплаті судового збору у розмір 36 072,29 грн.
Задовольняючи позов, суд виходив з доведеності та обґрунтованості заявлених позовних вимог
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Лондон Парк" 14.05.2025 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2025 у справі № 910/411/25 скасувати; ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі; судові витрати покласти на позивача.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суд першої інстанції не ґрунтується на фактичних обставинах справи, судом неправильно застосовані норми матеріального права, не було надано належної оцінки доказам, наявним у матеріалах справи, а висновки суду є необ'єктивними та упередженими.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт відмічає, що законодавцем були внесені зміни до ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та скасовано обов'язок укладати договір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. На сьогоднішній день пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту існує як стаття наповнення місцевого бюджету, Рішення КМР існує як механізм внесення бюджетного платежу до бюджету м. Києва, але тепер цей платіж є не обов'язковим, а добровільним.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.
Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.05.2025 апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Лондон Парк" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2025 у справі № 910/411/25 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Кравчук Г.А. (суддя-доповідач), судді: Сибіга О.М., Коробенко Г.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.05.2025 апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Лондон Парк" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2025 у справі № 910/411/25 залишено без руху на підставі ст. 174, ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Надано скаржнику десять днів з моменту отримання ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.
На виконання вимог вищезазначеної ухвали, скаржником 20.05.2025 усунуто недоліки апеляційної скарги та надано суду докази (підтвердження) реєстрації Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Лондон Парк" в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Лондон Парк" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2025 у справі № 910/411/25, справу призначено до розгляду на 30 червня 2025 року о 16 год 00 хв.
У зв'язку з відпусткою судді Сибіги О.М., судове засідання у призначений час не відбулось.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2025 апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Лондон Парк" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2025 у справі № 910/411/25 призначено на 23 липня 2025 року о 16 год 00 хв.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2025 розгляд апеляційної скарги Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Лондон Парк" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2025 у справі № 910/411/25 відкладено на 26 серпня 2025 о 15 год 00 хв.
Позиції інших учасників справи.
04.06.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому останній просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін.
Явка представників сторін.
У судове засідання 26.08.2025 з'явився представник відповідача, вимоги апеляційної скарги підтримали, просили апеляційний господарський суд задовольнити апеляційну скаргу, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2025 у справі № 910/411/25 та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Представник позивача у судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив апеляційний господарський суд залишити без задоволення вимоги апеляційної скарги, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.
Як убачається з матеріалів справи Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт на будівництво зблокованого житлового будинку за адресою: м. Київ, вул. Лугова (Солом'янський р-н), 1-Д, 1-Ж, 3-К (КВ051200805686) замовником якого є обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "ЛОНДОН ПАРК", на земельних ділянках з кадастровими номерами: 8000000000:72:528:0103; 8000000000:72:528:0146, 8000000000:72:528:0145. (інформація з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва від 11.01.2025 (далі - ЄДЕССБ).
Частиною 5 статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката.
12.01.2022 Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зареєстровано за №КВ101211228847 декларацію про готовність до експлуатації об'єкта: Будівництво зблокованого житлового будинку за адресою: 03169, м. Київ, Солом'янський район (мікрорайон "Жуляни"), вул. Лугова, 1-Д, 1-Ж, 3-К (КВ101211228847) (далі - об'єкт будівництва).
Відповідно до інформації з ЄДЕССБ щодо технічної інвентаризації TI01:9962-0522-1793-1639 від 07.07.2021, загальна площа об'єкту будівництва становить 5 453,6 м2.
Позивач направив на адресу відповідача вимогу щодо отримання розрахунку та сплати пайової участі у розвитку інфраструктури міста Києва від 26.05.2023 № 050/08-2005, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовою накладною №0104406022285 від 29.05.2023 та описом вкладення у цінний лист №К-014406022285 від 29.05.2023).
Не отримавши відповіді, позивач повторно надіслав вимоги на адресу відповідача, а саме: № 050/08-1373 від 03.04.2024 (опис вкладення у цінний лист №К-4406193403 від 04.04.2024, поштова накладна №0104406193403 від 04.04.2024) та № 050/08-3160 від 27.08.2024 (поштова накладна та опис вкладення у цінний лист за №0100198373790 від 28.08.2024).
Відповідь на зазначені вимоги позивачем не отримано, кошти пайової участі не сплачено.
Оскільки відповідач не виконав свого обов'язку зі сплати пайової участі у розвитку інфраструктури м. Києва у сумі 1 928 174,82 грн, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частин 1, 4 статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності в Україні визначені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" № 3038-VI від 17.02.2011 р. (далі - Закон № 3038-VI).
Відповідно до ст. 1 Закону № 3038-VI замовником будівництва визначається фізична або юридична особа, яка має намір забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.
Частиною 1 ст. 2 Закону № 3038-VI визначено, що плануванням і забудовою територій є діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об'єктів; реконструкцію існуючої забудови та територій; створення та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури.
З 01.01.2020 набули чинності норми Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" № 132-IX від 20.09.2019 р. (далі - Закон № 132-IX), яким виключено ст. 40 Закону № 3038-VI, що регулювали пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту.
Стаття 40 Закону № 3038-VI (в редакції, що діяла до 01.01.2020 р.) визначала зобов'язання замовника будівництва, який має намір забудови земельної ділянки, шляхом перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту, де здійснюється будівництво, у строк до прийняття об'єкта в експлуатацію.
За змістом Закону № 132-IX та прикінцевих та перехідних положень до нього, з 01.01.2020 р. у замовників будівництва відсутній обов'язок укладати з органом місцевого самоврядування відповідний договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту. Дійсними та такими, що продовжують свою дію до моменту їх виконання, є лише договори про пайову участь, укладені до 01.01.2020 р.
Таким чином, починаючи з 01.01.2020 р. передбачений до цього ст. 40 Закону № 3038-VI обов'язок замовників забудови земельної ділянки у населеному пункті щодо необхідності укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту перестав існувати.
Законодавцем під час внесення змін до № 3038-VI (шляхом виключення ст. 40 вказаного Закону на підставі Закону № 132-IX від 20.09.2019 р.) було чітко встановлено, що протягом 2020 р. замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) (абз. 2 п. 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-IX у такому розмірі та порядку:
1) розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом):
для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта;
для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об'єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування;
2) пайова участь не сплачується у разі будівництва: об'єктів будь-якого призначення на замовлення державних органів або органів місцевого самоврядування за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів; будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення; будинків житлового фонду соціального призначення та доступного житла; індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів, господарських споруд, розташованих на відповідних земельних ділянках; об'єктів комплексної забудови територій, що здійснюється за результатами інвестиційних конкурсів або аукціонів; об'єктів будівництва за умови спорудження на цій земельній ділянці об'єктів соціальної інфраструктури; об'єктів, що споруджуються замість тих, що пошкоджені або зруйновані внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру; об'єктів, передбачених Державною цільовою програмою підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, за рахунок коштів інвесторів; об'єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об'єктів енергетики, зв'язку та дорожнього господарства (крім об'єктів дорожнього сервісу); об'єктів у межах індустріальних парків на замовлення ініціаторів створення індустріальних парків, керуючих компаній індустріальних парків, учасників індустріальних парків; об'єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до будівель сільськогосподарського призначення, лісництва та рибного господарства; об'єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до будівель промислових; об'єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до силосів для зерна та складських майданчиків (для зберігання сільськогосподарської продукції);
3) замовник будівництва зобов'язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об'єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об'єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об'єкта будівництва;
4) пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об'єкта будівництва в експлуатацію;
5) кошти, отримані як пайова участь, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту;
6) інформація щодо сплати пайової участі зазначається у декларації про готовність об'єкта до експлуатації або в акті готовності об'єкта до експлуатації.
Відповідно до пп. 5 п. "а" ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", до власних (самоврядних) повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать залучення на договірних засадах коштів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, розташованих на відповідній території, та коштів населення, а також бюджетних коштів на будівництво, розширення, ремонт і утримання на пайових засадах об'єктів соціальної і виробничої інфраструктури та на заходи щодо охорони навколишнього природного середовища.
Рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 року № 411/1415 затверджено Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва (далі - Порядок №411/1415).
За змістом пункту 3.1 розділу ІІІ Порядку №411/1415 (зі змінами і доповненнями, внесеними рішенням Київської міської ради від 19 грудня 2019 року № 460/8033 та від 26.03.2020 року № 908/9078) пайова участь є обов'язковим внеском, який замовник має сплатити до бюджету міста Києва, крім випадків, передбачених законами України та цим Порядком.
Відповідно до пункту 3.3 розділу ІІІ Порядку №411/1415 (зі змінами і доповненнями, внесеними рішенням Київської міської ради від 19 грудня 2019 року № 460/8033 та від 26.03.2020 року № 908/9078) в усіх питаннях щодо залучення коштів пайової участі Київська міська рада виступає в особі Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Пунктом 3.4 розділу ІІІ Порядку №411/1415 (зі змінами і доповненнями, внесеними рішенням Київської міської ради від 19 грудня 2019 року № 460/8033 та від 26.03.2020 року № 908/9078) визначено, що Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є єдиним органом, уповноваженим здійснювати розрахунок пайової участі та укладання, зміну та розірвання договорів про пайову участь (з урахуванням особливостей інших положень цього Порядку).
Відповідно до п. 4.1 розділу ІV Порядку №411/1415 (зі змінами і доповненнями, внесеними рішенням Київської міської ради від 19 грудня 2019 року № 460/8033 та від 26.03.2020 року № 908/9078), замовник, який здійснює або має намір здійснити нове будівництво або реконструкцію об'єктів (у разі збільшення загальної площі об'єкта), зобов'язаний до прийняття об'єкта в експлуатацію взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Києва, крім випадків, передбачених законодавством та цим Порядком.
Замовник зобов'язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва/реконструкції об'єкта звернутися до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва/реконструкції. Департамент протягом 15 робочих днів з дня отримання документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об'єкта будівництва.
Отже, обов'язок відповідача, як замовника будівництва, здійснити оплату пайового внеску визначений безпосередньо приписами п. 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" № 132-IX, а також положеннями приведеного у відповідність до цього Закону.
Передбачений Прикінцевими та Перехідними положеннями Закону № 132-IX порядок пайової участі замовника будівництва було впроваджено законодавцем для:
- об'єктів будівництва, зведення яких розпочато у попередні роки, однак які станом на 01.01.2020 р. не були введені в експлуатацію, а договори про сплату пайової участі між замовниками та органами місцевого самоврядування до 01.01.2020 р. не були укладені;
- об'єктів, будівництво яких розпочате у 2020 р.
У вказаних двох випадках, враховуючи вимоги пп. пп. 3, 4 абз. 2 п. 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-IX, замовник будівництва зобов'язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об'єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва, а також сплатити пайову участь грошовими коштами до прийняття цього об'єкта в експлуатацію.
Таким чином, обов'язок замовника будівництва щодо звернення у 2020 р. до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва виникає:
- для об'єктів, будівництво яких розпочато у попередні роки, якщо станом на 01.01.2020 р. вони не введені в експлуатацію і договори про сплату пайової участі не були укладені, - протягом 10 робочих днів після 01.01.2020 р.;
- для об'єктів, будівництво яких розпочате у 2020 р., - протягом 10 робочих днів після початку такого будівництва.
Наведене свідчить про те, що норми абзацу першого та другого пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-IX не перебувають у взаємозв'язку та не є взаємодоповнюючими.
Наведені вище правові висновки викладені, зокрема, в постановах Верховного Суду від 13.12.2022 у справі № 910/21307/21, від 23.05.2024 р. у справі № 915/149/23 та від 20.07.2022 у справі № 910/9548/21.
Судом встановлено, що будівництво зблокованого житлового будинку за адресою: м. Київ, вул. Лугова (Солом'янський р-н), 1-Д, 1-Ж, 3-К (КВ051200805686) замовником якого є обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "ЛОНДОН ПАРК", на земельних ділянках з кадастровими номерами: 8000000000:72:528:0103; 8000000000:72:528:0146, 8000000000:72:528:0145 було розпочате 05.08.2020р., відтак застосуванню підлягає абз. 2 п. 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-IX, яким визначено обов'язок щодо перерахування замовником об'єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету пайової участі до прийняття такого об'єкта в експлуатацію.
Крім того факт початку будівництва в 2020 році підтверджується наданими позивачем фото з моніторингу будівництва ЖК "Лондон Парк" (https://lun.ua/uk/жк-лондон-парк-київ/хід-будівництва), що також відповідачем не заперечується та не спростовано.
Суд не бере до уваги твердження відповідача про те, що у замовників будівництва з 01.01.2020 року відсутній обов'язок укладати з органом місцевого самоврядування відповідний договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, оскільки предметом спору в даній справі є не визнання укладеним договору про пайову участь, а стягнення із замовника будівництва безпідставно збереженого пайового внеску та нарахованих за несвоєчасне виконання відповідного обов'язку компенсаційних виплат.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не звернувся до Департаменту із заявою про визначення розміру пайової участі щодо вказаного об'єкту будівництва протягом 10 робочих днів після 05.08.2020 р. і до введення його в експлуатацію (12.01.2022), не перерахував кошти пайової участі у розвиток інфраструктури м. Києва, чим порушив обов'язок, встановлений п. 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-IX.
Абзацом 2 пункту 4.3. Порядку №411/1415 передбачено, що прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію без сплати пайової участі в повному обсязі не звільняє замовника від обов'язку її сплати.
Верховний Суд у постанові від 07.09.2023 р. у справі № 916/2709/22 зазначив, що відсутність звернення замовника будівництва з відповідною заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва на виконання вимог пп. 3 абз. 2 п. 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-ІХ та ненадання ним передбачених цією нормою документів, не є перешкодою для самостійного визначення органом місцевого самоврядування розміру пайової участі на підставі наявних у нього документів із доведенням під час розгляду справи їх обґрунтованості.
Згідно пп. 6.4.2. п. 6.4. Порядку №411/1415 розмір пайової участі при новому будівництві/реконструкції для житлових будинків (крім індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків з господарськими будівлями) та квартир розраховується за наступною формулою: РПУ = Sоб'єкта х Nжитл х 2 %, де РПУ - розмір пайової участі об'єкта (грн); Sоб'єкта - загальна площа (крім загальної площі приміщень, визначених в п. 4.2 цього Порядку) об'єкта будівництва або додатково створені площі в результаті реконструкції (кв.м); Nжитл - норматив одиниці створеної потужності для житлових будинків, який дорівнює опосередкованій вартості спорудження 1 кв.м житлових будинків для міста Києва, яка затверджена наказом Міністерства розвитку громад та територій України і діє на дату здійснення розрахунку (грн./кв.м).
Згідно з наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 16.12.2021 № 337 "Про показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України", який діяв на момент введення в експлуатацію об'єкта будівництва, показник опосередкованої вартості спорудження житла в м. Київ становить 17.678,00 грн.
У випадку, якщо замовниками вищевказаних об'єктів будівництва не буде дотримано передбаченого розділом ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-IX обов'язку щодо перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (пайової участі) саме до дати прийняття таких об'єктів в експлуатацію, то, враховуючи викладені у постанові від 14.12.2021 зі справи № 643/21744/19 висновки Великої Палати Верховного Суду, належним та ефективним способом захисту є звернення в подальшому органів місцевого самоврядування з позовом до замовників будівництва про стягнення безпідставно збережених грошових коштів пайової участі на підставі статті 1212 ЦК України.
Аналогічні висновки містяться в постановах Верховного Суду, а саме: від 20.07.2022 у справі № 910/9548/21, 13.12.2022 у справі № 910/21307/21, від 07.09.2023 у справі № 916/2709/22, від 25.05.2024 у справі № 915/149/23.
Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Таким чином, відповідач без достатньої правової підстави та за рахунок територіальної громади міста Києва зберіг у себе кошти, які мав сплатити як пайовий внесок.
З урахуванням зазначеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що наданий позивачем розрахунок суми пайової участі є правомірним та арифметично вірним, позовна вимога щодо стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів пайової участі в сумі 1 928 174, 82 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Позивачем також нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 173 535, 73 грн. 3 % річних та 904.313,99 грн. інфляційних втрат.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
Нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов'язання.
Прийняття об'єкта в експлуатацію є строком, з якого вважається, що забудовник порушує зазначені зобов'язання. Аналогічний висновок зазначено Верховним Судом у постанові від 03.12.2024 у справі № 910/6226/23.
Невиконання боржником грошового зобов'язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову (постанови Верховного Суду від 10.04.2018 та 27.04.2018 у справах № 910/16945/14 та № 908/1394/17, від 16.11.2018 у справі № 918/117/18, від 30.01.2019 у справах № 905/2324/17 та № 922/175/18, від 13.02.2019 у справі № 924/312/18, від 01.06.2021 у справі № 910/9544/19, постанова Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2019 у справі № 127/15672/16-ц.
Таким чином, порушення грошового зобов'язання щодо сплати пайової участі починається з 13.01.2022 - наступного дня після введення об'єкту будівництва в експлуатацію. Загальний термін порушення становить 1096 днів (13.01.2021 - 12.01.2025).
Перевіривши обрані позивачем періоди та розрахунки інфляційних втрат та 3% річних, колегія суддів дійшла висновку, що вони є обґрунтованими та арифметично вірними, у зв'язку з чим підлягають стягненню з відповідача в заявленому позивачем розмірі.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції керується висновками, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Колегія суддів апеляційного господарського суду з огляду на викладене зазначає, що у даній постанові надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах. З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судом апеляційної інстанції, інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції у вказаній справі та, відповідно, не впливають на вирішення спору у даній справі.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Статтею 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Нормою статті 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду у даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається. Скаржником не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства щодо спростування висновків суду першої інстанції.
Судові витрати.
Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника (відповідача).
Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Лондон Парк" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2025 у справі № 910/411/25 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2025 у справі № 910/411/25 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 910/411/25 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
У зв'язку з відпусткою судді Кравчука Г.А. з 01.09.2025 по 14.09.2025, повний текст постанови складено 15.09.2025.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
Судді Г.П. Коробенко
О.М. Сибіга