ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
17 вересня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/350/25
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Л.В. Поліщук,
суддів: К.В. Богатиря, С.В. Таран,
секретар судового засідання - В.М. Фещук,
за участю представників сторін:
від позивача: О.Ю. Шорстов
від відповідача: О.О. Швидкий
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО»
на рішення Господарського суду Одеської області від 04.06.2025 (суддя І.А. Малярчук, м.Одеса, повне рішення складено 05.06.2025)
у справі №916/350/25
за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО»
до Акціонерного товариства «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ»
про стягнення 1973213,60 грн трьох процентів річних та 5343262,43 грн інфляційних втрат,
Короткий зміст позовних вимог. Коротка історія справи
Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» звернулося до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до Акціонерного товариства «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» про стягнення 181845628,51грн, з яких: 174529152,48 грн - основного боргу, 1973213,60 грн - 3% річних та 5343262,43 грн - інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору про надання послуг з передачі електричної енергії №0522-02041 від 01.01.2024.
07.02.2025 за вказаною позовною заявою Господарським судом Одеської області відкрито провадження у справі №916/350/25, яку вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження.
04.04.2025 за вх.№10851/25 Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» подано заяву до місцевого господарського суду про закриття провадження у справі №916/350/25 в частині стягнення основного боргу у розмірі 174529152,48 грн у зв'язку з його сплатою відповідачем та відсутністю предмета спору в цій частині позовних вимог. Також позивач просив повернути Приватному акціонерному товариству «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» з Державного бюджету України судовий збір в частині позовних вимог, що підлягають закриттю, та розглядати справу з урахуванням розміру позовних вимог, що залишився не оплаченим, а саме: 1973213,60 грн - 3% річних та 5343262,43 грн - інфляційних втрат.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.04.2025 задоволено заяву Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» від 04.04.2025 за вх.№10851/25 про закриття провадження у справі №916/350/25 в частині стягнення основного боргу; закрито провадження у справі №916/350/25 в частині позовних вимог про стягнення основного боргу у розмірі 174529152,48 грн та повернуто Приватному акціонерному товариству «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» з Державного бюджету України через Головне Управління Державної казначейської служби України в Одеській області 760042,29 грн сплаченого судового збору згідно з платіжною інструкцією №АУ-628 від 31.01.2025.
02.05.2025 за вх.№14081/25 до суду першої інстанції від Акціонерного товариства «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» надійшла заява про відстрочення виконання судового рішення строком на один рік у разі задоволення судом позовних вимог позивача.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду Одеської області від 04.06.2025 позов Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» до Акціонерного товариства «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» про стягнення 1973213,60 грн - 3% процентів річних та 5343262,43 грн інфляційних втрат задоволено повністю. Стягнуто з Акціонерного товариства «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» 1973213,60 грн - 3% річних, 5343262,43 грн - інфляційних втрат та 87797,71 грн судового збору. Відстрочено виконання рішення Господарського суду Одеської області від 04.06.2025 у справі №916/350/25 у строк до 04.06.2026.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що на час звернення позивача до суду із даним позовом за відповідачем обліковувалась заборгованість в розмірі 174529152,48 грн за розрахункові періоди з жовтня по грудень 2024 року за договором №0522-02041 від 01.01.2024, яка була сплачена позивачем у повному обсязі, з огляду на що провадження у справі в цій частині було закрито на підставі пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмета спору. Окрім основної заборгованості, позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача 5343262,43 грн інфляційних втрат та 1973213,60 грн - 3% річних, які місцевий господарський суд визнав обґрунтованими, у зв'язку з чим задовольнив позовні вимоги в цій частині у повному обсязі.
Водночас, Господарський суд Одеської області, розглянувши заяву відповідача про відстрочення виконання судового рішення на один рік, дійшов висновку, що така заява є належним чином обґрунтованою, а надані відповідачем докази є достатніми задля встановлення судом існування обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення суду та з яких вбачається можливість встановити усі сукупні фактори, визначені статтею 331 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням чого суд відстрочив виконання відповідного рішення у даній справі у строк до 04.06.2026.
Короткий зміст та обґрунтування вимог апеляційної скарги
Не погодившись з ухваленим рішенням суду, Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 04.06.2025 у справі №916/350/25 в частині відстрочення його виконання строком на 1 рік та в цій частині прийняти нове рішення, яким відповідачу відмовити у задоволенні клопотання про відстрочення виконання рішення суду, або змінити рішення суду та відстрочити його виконання строком на 5 місяців.
На переконання скаржника, оскаржуване рішення в частині відстрочення його виконання підлягає скасуванню, оскільки суд першої інстанції, задовольняючи клопотання відповідача про відстрочення рішення суду на один рік, не надав об'єктивної та належної оцінки обставинам, на які посилався позивач у своїх запереченнях, стосовно того, що:
-НЕК «Укренерго» належить до державного сектору економіки та забезпечує роботу об'єктів критичної інфраструктури, а також входить до переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 18.03.2020 №221 «Про внесення змін до переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави»;
-НЕК «Укренерго» в результаті ракетних атак на енергетичні об'єкти магістральних мереж України зазнало пошкоджень, як наслідок, для відновлення стабільної роботи енергоспроможності держави потребує великих фінансових витрат. За даними Уряду, внаслідок обстрілів у країні пошкоджено близько 50% об'єктів енергосистеми, більшість з яких перебуває на балансі позивача. На сьогодні позивач знаходиться у не менш скрутному фінансовому становищі, ніж відповідач та інші суб'єкти господарювання, які постраждали та продовжують потерпати внаслідок військової агресії;
-внаслідок військової агресії, за попереднім розрахунком, сума завданих позивачу збитків станом на 20.10.2023 складає 78243610000,00 грн. Відновлення нормальної роботи пошкоджених об'єктів електроенергетики позивача, які потребують великого фінансування, є першочерговим завданням. При цьому, відновлювальні роботи вимагають істотних коштів та зусиль, а в умовах, коли зменшилися обсяги постачання електричної енергії, погіршився стан розрахунків контрагентів. Затримка отримання коштів стратегічним підприємством створює негативні фінансові ризики, особливо в період військової агресії, які могли бути направлені на відновлення пошкодженої критичної інфраструктури;
-у зв'язку із несвоєчасною оплатою відповідачем отриманих послуг, позивач не міг спрямувати власні кошти на відновлення пошкоджених об'єктів енергетики та був вимушений залучати кредитні фінансові ресурси;
-погашення відповідачем суми основної заборгованості в ході розгляду справи не свідчить про добросовісність відповідача, оскільки своєчасна та повна оплата наданих послуг за договором є його обов'язком;
-наданий відповідачем фінансовий звіт за 9 місяців 2024 року свідчить про те, що за результатами господарського діяльності відповідач мав чистий прибуток 1159275000,00 грн, у тому числі і з урахуванням поточних видатків та затрат підприємства, водночас до матеріалів справи додано копію звіту НЕК «Укренерго» про фінансові результати за 2024 рік, з якого вбачається, що позивач має збитки від своєї господарської діяльності за 2024 в розмірі 45927840000 грн.
З посиланням на наведені вище обставини, апелянт вважає, що суд першої інстанції не встановив у повній мірі наявності виняткових обставин у відповідача для відстрочення виконання рішення, заперечення позивача проігнорував, фінансовий стан відповідача (наявність активів, зобов'язань та фінансових можливостей) для своєчасного виконання рішення суду не дослідив, а отже, безпідставно на максимально допустимий строк відстрочив виконання рішення суду, чим порушив принцип балансу інтересів сторін у спорі, порушив права позивача на судовий захист, а саме, своєчасного виконання рішення суду.
Позиція відповідача щодо апеляційної скарги
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване рішення суду залишити без змін.
Зокрема, відповідач зазначив, що враховуючи його економічне становище, різницю в тарифах позивача та відповідача, тривалий період її існування, встановлені та зафіксовані НКРЕКП фактичні обставини та логіку винесених Регулятором рішень, підтвердження, у тому числі останнім, фактів завдання збитків Товариству, знищення його майна, існування форс-мажорних обставин, які суттєво ускладнюють виконання рішення, факт виконання основного зобов'язання Товариством, його стратегічне значення для забезпечення сталого функціонування енергетичного сектору, що, у свою чергу, забезпечує функціонування економічного, військового, інфраструктурного, комунального, транспортного секторів та сфер України, суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення дійшов вірного, справедливого висновку щодо наявності об'єктивних обставин, передбачених статтею 331 Господарського процесуального кодексу України, для відстрочення виконання рішення на 1 рік.
При цьому Акціонерне товариство «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» звернуло увагу на те, що попри надскрутне фінансово-економічне становище Товариства, останнє не уникає своїх зобов'язань перед позивачем загалом, та поступово оплачує суми коштів згідно договірних зобов'язань, з огляду на отримані від діяльності кошти.
Рух справи, заяви, клопотання, інші процесуальні дії в суді апеляційної інстанції
Апеляційна скарга подана 16.06.2025 через систему «Електронний суд» (вх.№2544/25 від 16.06.2025).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.06.2025 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Л.В. Поліщук, суддів К.В. Богатиря, С.В. Таран.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.06.2025 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» на рішення Господарського суду Одеської області від 04.06.2025 у справі №916/350/25 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
Доручено Господарському суду Одеської області надіслати матеріали справи №916/350/25 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
30.06.2025 до суду апеляційної інстанції надійшли матеріали справи.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.07.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» на рішення Господарського суду Одеської області від 04.06.2025 у справі №916/350/25. Встановлено відповідачу строк до 21.07.2025 для подання відзиву на апеляційну скаргу та роз'яснено учасникам справи про їх право в строк до 21.07.2025 подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до статті 170 Господарського процесуального кодексу України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи. Крім цього, цією ухвалою призначено розгляд апеляційної скарги на 26.08.2025 о 14:30 год.
21.07.2025 відповідач через систему «Електронний суд» подав відзив на апеляційну скаргу (вх.№2544/25/Д2 від 21.07.2025).
У зв'язку із тимчасовою непрацездатністю головуючого судді, судове засідання, призначене на 26.08.2025, не відбулось, про що помічником судді складено відповідну довідку.
Після усунення обставин, які зумовили неможливість проведення судового засідання, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.09.2025 повідомлено учасників справи про те, що судове засідання у справі №916/350/25 відбудеться 17.09.2025 о 14:30 год.
З огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, ухвалою суду від 04.09.2025 вирішено розглянути апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на рішення Господарського суду Одеської області від 04.06.2025 у справі №916/350/25 поза межами строку, встановленого у частині першій статті 273 Господарського процесуального кодексу України, у розумний строк.
У судовому засіданні 17.09.2025 представники сторін надали усні пояснення, відповідно до яких підтримали свої правові позиції у справі.
В силу статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.
Фактичні обставини справи
Як встановлено судом першої інстанції та неоспорено учасниками справи, 01.01.2024 між Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» (далі - оператор системи передачі) та Акціонерним товариством «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» (далі - користувач) укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії №0522-02041-ПП (далі - договір), шляхом підписання заяви-приєднання, за яким оператор системи передачі зобов'язується надавати послугу з передачі електричної енергії (далі - послуга), а користувач зобов'язується здійснювати оплату за послугу відповідно до умов цього договору (пункту 1.1. договору).
Згідно із пунктами 3.1., 3.3. договору №0522-02041-ПП від 01.01.2024 планова та/або фактична вартість послуги визначається на підставі діючого на момент надання послуги тарифу на послуги з передачі електричної енергії або ставки плати за послуги з передачі електричної енергії до/з країн периметру та планового та/або фактичного обсягу послуги в розрахунковому періоді. На вартість послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України. Тариф на послуги з передачі електричної енергії затверджується Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (регулятором), та оприлюднюється ОСП на офіційному веб-сайті. Ставка плати за послуги з передачі електричної енергії до/з країн периметру оприлюднюється ОСП на офіційному веб-сайті в євро/МВт*год. Крім цього, ОСП щомісяця оприлюднює на офіційному веб-сайті ставку плати за послуги з передачі електричної енергії до/з країн периметру у грн/МВт*год не пізніше 03 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом. Конвертація величини ставки здійснюється щомісяця за середньомісячним курсом гривні до євро, установленим Національним банком України, за розрахунковий період надання послуги. До моменту підтвердження ENTSO-E нового рівня ставки плати за послуги з передачі електричної енергії до/з країн периметру на відповідний період ОСП має право застосовувати рівень ставки, що була розрахована та застосовувалася у попередньому періоді. Сторони здійснять фінансове врегулювання розрахунків не пізніше, ніж через один місяць після підтвердження ENTSO-E нової ставки плати за послуги з передачі електричної енергії до/з країн периметру. ОСП зобов'язаний повідомити користувача у спосіб, визначений цим договором, про новий рівень ставки та спосіб донарахування різниці протягом 14 календарних днів після її підтвердження ENTSO-E. Користувач зобов'язаний протягом 3 робочих днів у спосіб, визначений цим договором, підтвердити ОСП отримання цієї інформації. Ціна договору визначається як сума нарахованої вартості послуг за сукупністю розрахункових періодів наростаючим підсумком протягом календарного року.
Відповідно до пунктів 5.1., 5.2., 5.5., 5.6. договору №0522-02041-ПП від 01.01.2024 розрахунковим періодом за цим договором є 1 календарний місяць. Користувач здійснює поетапну попередню оплату планової вартості послуги ОСП таким чином: 1 платіж - до 17:00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі 1/5 від планової вартості послуги, визначеної згідно з розділом 3 цього договору. Подальша оплата здійснюється шляхом сплати 1/5 від планової вартості послуги, яка визначена згідно з розділом 3 цього договору, відповідно до такого алгоритму: 2 платіж - до 10 числа розрахункового місяця; 3 платіж - до 15 числа розрахункового місяця; 4 платіж - до 20 числа розрахункового місяця; 5 платіж - до 25 числа розрахункового місяця. Користувач здійснює розрахунок за фактичний обсяг послуги до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання послуги, наданих виконавцем (ОСП), або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою «Системи управління ринком» (далі - СУР), або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - Сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису тієї особи, уповноваженої на підписання документів в електронному вигляді. Вартість наданої Послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі даних, що надаються Адміністратором комерційного обліку (далі - АКО). Акти приймання-передачі послуги направляються користувачу до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Коригування обсягів та вартості наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за уточненими даними комерційного обліку, що надаються АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в СУР, що здійснюється згідно з Правилами ринку. Оплату вартості послуги, після коригування обсягів та вартості послуг, користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта приймання-передачі послуги (включно). Акти приймання-передачі послуги та акти коригування до актів приймання-передачі послуги у відповідному розрахунковому періоді ОСП направляє користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням Сервісу) або надає користувачу два примірники в паперовому вигляді, підписані власноручним підписом зі своєї сторони. Користувач здійснює підписання актів приймання-передачі послуги та актів коригування до актів приймання-передачі послуги відповідного розрахункового періоду протягом трьох робочих днів та повертає їх ОСП. У разі виникнення розбіжностей за отриманим від ОСП за попередній розрахунковий місяць актом приймання-передачі послуги, користувач має право оскаржити зазначену в акті приймання-передачі послуги вартість послуги шляхом направлення ОСП повідомлення протягом 5 робочих днів з дня отримання акта. Процедура оскарження не звільняє користувача від платіжного зобов'язання у встановлений договором термін. Якщо користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дня отримання акта приймання-передачі послуги, то вважається, що цей акт прийнятий без розбіжностей.
Пунктом 13.1. договору №0522-02041-ПП від 01.01.2024 передбачено, що договір набуває чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2022. Якщо користувач не направив ОСП у строк, не менший ніж за місяць до закінчення терміну дії договору повідомлення про припинення дії договору, то цей договір вважається подовженим на кожен наступний календарний рік на тих самих умовах.
На виконання умов договору №0522-02041-ПП від 01.01.2024, сторонами були підписані шляхом накладення електронного цифрового підпису за розрахункові періоди з жовтня по грудень 2024 року акти приймання-передачі послуг: №ДУА-0010856 від 31.10.2024 за жовтень 2024 року на суму 50357534,30 грн з ПДВ; №ДУА-0011620 від 30.11.2024 за листопад 2024 року на суму 58721478,08 грн з ПДВ; №ДУА-0012418 від 31.12.2024 за грудень 2024 року на суму 65444433,84 грн з ПДВ, а також акт коригування за попередні розрахункові періоди, які сальдуються при здійсненні поточних розрахунків від 05.11.2024 №ДУА_К-0002899 до акту надання послуги №ДУА-0009322 від 31.08.2024, за яким суму збільшено на 5706,26 грн.
Як зазначає позивач, відповідач в порушення умов укладеного між сторонами договору розрахунки за надані позивачем послуги за жовтень-грудень 2024 року не здійснював, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем у сумі 174529152,48 грн, а також позивач нарахував та заявив до стягнення 1973213,60 грн 3% річних та 5343262,43 грн інфляційних втрат.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем було погашено суму основної заборгованості за договором №0522-02041-ПП від 01.01.2024 за розрахункові періоди з жовтня по грудень 2024 року на загальну суму 174529152,48грн, що підтверджується платіжними інструкціями від 28.02.2025 №3870680 на суму 40152141,88 грн, від 07.03.2025 №3877288 на суму 50000000,00 грн, від 07.03.2025 №3877287 на суму 10205392,42 грн, від 18.03.2025 №3897745 на суму 31593,36 грн, від 18.03.2025 №3897743 на суму 81798,25 грн, від 18.03.2025 №3897742 на суму 5706,26 грн, від 18.03.2025 №3897744 на суму 42919,54 грн, від 18.03.2025 №3897746 на суму 3863,40 грн, від 18.03.2025 №3897740 на суму 8721478,08 грн, від 18.03.2025 №3897741 на суму 65444433,84 грн, з огляду на що судом першої інстанції провадження у справі в цій частині було закрито на підставі пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 1973213,60 грн - 3% річних та 5343262,43 грн інфляційних втрат місцевий господарський суд визнав обґрунтованими, у зв'язку з чим задовольнив їх у повному обсязі.
02.05.2025 відповідач звернувся до Господарського суду Одеської області із заявою б/н від 01.05.2025 (вх.№14081/25 від 02.05.2025) про відстрочення виконання судового рішення на один рік.
В обґрунтування поданої заяви Акціонерне товариство «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» послалось на запровадження в Україні воєнного стану та систематичні обстріли енергетичної інфраструктури, а також те, що НКРЕКП своїми розпорядженнями від 17.01.2023 №13-р та від 25.04.2023 №118-р фактично підтвердило наявність об'єктивних причин для розстрочення виконання Акціонерним товариством «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» господарських зобов'язань, які виникли перед Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго», як оператором системи передачі, та які свідчать про скрутне матеріальне становище відповідача.
Додатково відповідач зазначив, що скрутне становище Товариства внаслідок військової агресії проти України підтверджується фінансовою звітністю за 2022-2024 роки, згідно якої підтверджуються падіння доходів, а загальний збиток від діяльності Товариства з початку повномасштабного вторгнення російської федерації проти України складає близько 2 млрд. грн, що ставить останнє у скрутне становище. При цьому відповідач звернув увагу на те, що ним сплачено позивачу основну суму заборгованості за договором.
Також відповідач просив врахувати, що сторони не знаходяться в рівних умовах, а їх економічні інтереси не є збалансованими. Так, як вбачається з офіційного сайту позивача та підтверджено постановою НКРЕКП від 21.12.2022 №1788, Приватному акціонерному товариству «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» з 01.01.2023 було збільшено тариф на послуги з передачі електричної енергії та, відповідно, і тариф на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління. Натомість для Акціонерного товариства «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» такого збільшення тарифу на послуги з розподілу електричної енергії НКРЕКП не було передбачено. Відповідно, позивач перебував у більш вигідних умовах, оскільки мав збільшення тарифу на свої послуги, в той час як відповідач такого збільшення не мав. Лише постановою НКРЕКП від 23.05.2023 №922 було передбачено поетапне збільшення тарифу на послуги з розподілу електричної енергії для Акціонерного товариства «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» з 01.06.2023. Однак, навіть при такому підвищенні тарифу, в останній не закладені втрати Товариства, пов'язані з руйнуванням обстрілами електрообладнання та кошти на їх відновлення й супутні роботи, направлені на їх безпеку й підготовку до осінньо-зимового опалювального періоду. Таким чином, між позивачем і відповідачем існує шестимісячний розрив у тарифах, не кажучи вже про існування інших вищезазначених обставин.
В обґрунтування наявності підстав для відстрочення виконання рішення суду Акціонерним товариством «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» подано до суду наступні документи: звіти про фінансові результати діяльності Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» за 2023 рік та 2024 рік; звіт виконавчого органу Акціонерного товариства «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» за 2023 рік та 2024 рік; постанову НКРЕКП про затвердження інвестиційних програм Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» на 2023-2025 роки із зазначенням джерел фінансування; акт звірки розрахунків з ДП «Енергоринок»; лист Акціонерного товариства «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» до НКРЕКП від 24.12.2024 з додатком щодо звітування про знищення електричного майна внаслідок військових дій; довідку ТПП України від 28.02.2022; розпорядження та постанови НКРЕКП від 14.06.2023, від 17.01.2023, від 25.04.2023, від 21.12.2022, від 23.05.2023, від 17.07.2024, від 19.12.2024.
Позивач заперечував проти задоволення заяви відповідача про відстрочення виконання рішення у даній справі.
Господарський суд Одеської області, розглянувши заяву відповідача про відстрочення виконання судового рішення на один рік, дійшов висновку, що остання є належним чином обґрунтованою, а надані відповідачем докази є достатніми задля встановлення судом існування обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення суду, та з яких вбачається можливість встановити всі сукупні фактори, визначені статтею 331 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим судом відстрочено виконання відповідного рішення у даній справ у строк до 04.06.2026 року.
Позиція суду апеляційної інстанції
За умовами частин першої, другої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Виходячи із вказаної норми процесуального закону, Південно-західний апеляційний господарський суд переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги стосовно висновків суду першої інстанції про наявність підстав для відстрочення виконання рішення Господарського суду Одеської області від 04.06.2025 у справі №916/350/25 строком на один рік до 04.06.2025.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. У статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість судового рішення.
Конституційний Суд України вказує, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (абзац третій пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (перше речення абзацу другого пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 225.04.2012 №11-рп/2012); право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист (абзац п'ятий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 26.06.2013 №5-рп/2013).
Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Згідно із статтею 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
За приписами частини першої статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (частина п'ята статті 331 Господарського процесуального кодексу України).
Аналізуючи норми статті 331 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд зазначає, що відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом (частина третя статті 331 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини четвертої статті 331 Господарського процесуального кодексу України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1)ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2)стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3)стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Таким чином, законодавець у будь-якому випадку пов'язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
При цьому положення чинного господарського процесуального законодавства України не містять визначеного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання.
Передбачені статтею 331 Господарського процесуального кодексу України обставини, з якими закон пов'язує можливість надання відстрочки, є оціночними, а необхідність використання права на відстрочку, закон відносить на розсуд суду. Вказане право застосовується за визначених в законі умов, з урахуванням всіх обставин справи.
Тобто можливість відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку у будь-якому випадку пов'язується з об'єктивними, непереборними, винятковими обставинами, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.
З огляду на те, що основним принципом судочинства має бути відновлення прав та інтересів кредитора, до обов'язків суду відноситься дослідження усієї сукупності обставин потенційної можливості виконання судового рішення, задля отримання кредитором повної суми коштів, що складають предмет заборгованості.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 року «Чижов проти України» зазначено, що на державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до параграфу 1 статті 6 Конвенції.
Колегією суддів установлено, що заява відповідача про відстрочення виконання рішення суду обґрунтована загальновідомими обставинами, зокрема, військовою агресією проти України, масованими ракетними обстрілами енергетичної інфраструктури України.
Як слідує із заяви про відстрочення виконання рішення суду, першочерговим завданням Акціонерного товариства «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» є забезпечення безперебійного електрозабезпечення м.Одеси та Одеської області, а відтак, відновлення енергетичної інфраструктури є пріоритетом серед інших зобов'язань.
Відтак, твердження відповідача про те, що кошти, які він наразі отримує під час здійснення своєї господарської діяльності, мають скеровуватися в першу чергу на відновлення і ремонт електричних мереж та підготовку до наступного осінньо-зимового періоду, та особливо ця обставина актуальна напередодні початку опалювального періоду, є суттєвим та таким, що має право на існування в даних надзвичайних умовах.
При цьому колегія суддів враховує, що як позивач, так і відповідач, зазнали таких ушкоджень, на усунення яких необхідний значний обсяг коштів та матеріальних ресурсів.
Суд враховує, що як позивач, так і відповідач є юридичними особами, діяльність яких спрямована, відповідно, на забезпечення передачі електроенергії та її розподіл.
Тобто, якнайшвидше відновлення зруйнованих та пошкоджених об'єктів як відповідача, так і позивача має соціально важливе значення.
Разом з тим, відстрочка виконання рішення призведе до реального виконання рішення суду, оскільки дасть можливість відповідачу продовжувати свою господарську діяльність та належним чином виконувати свої господарські зобов'язання.
Окрім того, погашення відповідачем основної суми заборгованості свідчить про те, що ним вчинено фактичні дії, спрямовані на погашення заборгованості перед позивачем, та відсутні підстави вважати, що останній має на меті уникнення сплати нарахованих позивачем та стягнутих судом першої інстанції сум 3% річних та інфляційних втрат за прострочення виконання основного зобов'язання за спірним договором про надання послуг.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що негайне звернення стягнення на кошти і майно відповідача хоча й може забезпечити виконання цього рішення, однак з великою вірогідністю не буде сприяти ефективному відновленню та може порушити господарську діяльність відповідача, яку останній здійснює, в тому числі з метою забезпечення вирішення соціально важливих питань.
Враховуючи понесені від військової агресії збитки та матеріальний стан, у якому опинився відповідач, необхідність проведення ремонтних робіт об'єктів критичної інфраструктури, зруйнованих внаслідок військової агресії, з огляду на викладені інші обставини справи щодо скрутного фінансового становища відповідача та приймаючи до уваги особливості та вид господарської діяльності відповідача, яка у даний час має стратегічно важливе значення для життєзабезпечення населення, дію воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про можливість відстрочення виконання судового рішення з підстав, зазначених заявником, та задоволення відповідної заяви відповідача.
Стосовно посилань апелянта на те, що задовольняючи клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення суду на 1 рік, суд першої інстанції поставив інтереси приватного бізнесу над інтересами НЕК «Укренерго», яке входить до державного сектору економіки, колегія суддів зазначає, що енергетична система України є єдиною, і в ній є важливим функціонування як об'єктів загальнонаціонального рівня, так і об'єктів на регіональному рівні.
У справі, яка розглядається, відповідачем надано достатні докази та наведено переконливі аргументи, які свідчать, що його фінансовий стан і зазначені у заяві обставини ускладнюють негайне виконання рішення у цій справі з урахуванням соціально важливої діяльності та необхідності якнайшвидшого відновлення господарської діяльності відповідача.
За таких обставин, відстрочення виконання рішення для відповідача в даному випадку не є інструментом ухилення від виконання рішення, відповідач лише намагається через існування певних обставин, які таке виконання ускладнюють, відновити нормальну господарську діяльність з метою забезпечення повного виконання рішення та погашення заборгованості (з оплати процентів річних та інфляційних втрат) перед позивачем.
Відстрочення виконання рішення суду в повній мірі буде відповідати принципам справедливого судового розгляду в контексті частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Висновки суду апеляційної інстанції
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
В силу приписів статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції про задоволення заяви відповідача про відстрочення виконання рішення, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування рішення Господарського суду Одеської області від 04.06.2025 в частині відстрочення виконання судового рішення колегія суддів не вбачає, а в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Розподіл судових витрат
У зв'язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за її подання та розгляд покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 276, 281 - 284 ГПК України,
Південно-західний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Одеської області від 04.06.2025 у справі №916/350/25 залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені статтями 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повну постанову складено 18.09.2025.
Головуючий суддя Л.В. Поліщук
Суддя К.В. Богатир
Суддя С.В. Таран