79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"09" вересня 2025 р. Справа №921/272/25
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Бонк Т.Б.,
суддів Бойко С.М.,
Якімець Г.Г.,
секретар судового засідання Шатан Т.О.
представники сторін:
позивача: Безносик А.О.,
відповідачів: Ярмусь В.Д.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Теребовлянської міської ради б/н від 23.05.2025 (вх. суду від 23.05.2025 № 01-05/1578/25)
на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 13.05.2025 про забезпечення позову (повний текст складено 13.05.2025, суддя Хома С.О.)
у справі № 921/272/25
за позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю аграрного підприємства “Колос-2»,
м. Теребовля, Тернопільська обл.
до відповідача: Теребовлянська міська рада, м. Теребовля, Тернопільська обл.
про: визнання протиправним та скасувати рішення Теребовлянської міської ради, визнання додаткової угоди укладеною у запропонованій редакції,
Товариство з обмеженою відповідальністю аграрного підприємства “Колос-2» звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Теребовлянської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення Теребовлянської міської ради від 10.04.2025 № 5483 “Про відмову в укладенні Договору оренди землі на новий строк та внесення змін до договору оренди землі від 16.03.2018 року з ТОВ АП “Колос-2»; визнання укладеною між Теребовлянською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю аграрного підприємства “Колос- 2» додаткової угоди до Договору оренди землі від 16.03.2018, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (запис №25454756) щодо земельної ділянки кадастровий номер 6125086600:01:001:0036 площею 3.6462 га на той самий строк у запропонованій редакції.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 06.05.2025 прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю аграрного підприємства “Колос- 2» - до розгляду та відкрито провадження у справі №921/272/25.
12.05.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю аграрного підприємства “Колос- 2» подало суду першої інстанції заяву про забезпечення позову , в якій просив:
- заборонити Теребовлянській міській раді в будь-який спосіб передавати в користування (оренду) третім особам земельну ділянку з кадастровим номером 6125086600:01:001:0037 площею 24,4128 га, яка знаходиться за межами с. Семенів Теребовлянського району Тернопільської області;
- заборонити будь-яким суб'єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державному реєстратору Держгеокадастру вчиняти (здійснювати) реєстраційні дії та/або вносити відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та до Державного земельного кадастру України, приймати рішення про державну реєстрацію права оренди щодо нерухомого майна - земельної ділянки з кадастровим номером 6125086600:01:001:0037 площею 24,4128 га, яка знаходиться за межами с. Семенів Теребовлянського району Тернопільської області;
- заборонити Теребовлянській міській раді приймати рішення про передачу в користування, укладення договорів про оренду, про проведення земельних торгів у формі електронного аукціону з продажу права оренди щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6125086600:01:001:0037 , площею 24,4128 га, яка знаходиться за межами с. Семенів Теребовлянського району Тернопільської області.
Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що Теребовлянська міська рада має намір виставити право оренди земельної ділянки, яка знаходяться у користуванні ТОВ АП «Колос-2», на земельні торги у формі електронного аукціону.
Так, на адвокатський запит щодо надання інформації стосовно продажу права оренди спірної земельної ділянки від відповідача відповіді не надійшло, проте на запит на доступ до публічної інформації надійшла відповідь від 09.05.2025 № 02-10/921 в якій зазначено, що продаж права оренди на земельних торгах у формі аукціону щодо земельних ділянок з кадастровими номерами:6125086600:01:001:0037, 6125086600:01:001:0036 та 6125086600:01:001:1128 буде проводитись на підставі рішень, які будуть прийматись на наступних сесіях.
У разі прийняття рішення про проведення земельних аукціонів (торгів) щодо земельної ділянки, проведення торгів, будуть наявні законні підстави для державної реєстрації права оренди на зазначені земельні ділянки за переможцями.
Таким чином, позивач зазначив, що у разі якщо до закінчення розгляду даної справи відповідач передасть в будь-який спосіб в користування (оренду) третім особам земельну ділянку, то ТОВ АП «Колос-2» не зможе захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 13.05.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Аграрного підприємства "КОЛОС-2" про забезпечення позову задоволено.
Заборонено Теребовлянській міській раді в будь-який спосіб передавати в користування (оренду) третім особам земельну ділянку з кадастровим номером 6125086600:01:001:0037 площею 24,4128 га, яка знаходиться за межами с. Семенів Теребовлянського району Тернопільської області.
Заборонено будь-яким суб'єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державному реєстратору Держгеокадастру вчиняти (здійснювати) реєстраційні дії та/або вносити відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та до Державного земельного кадастру України, приймати рішення про державну реєстрацію права оренди щодо нерухомого майна - земельної ділянки з кадастровим номером 6125086600:01:001:0037 площею 24,4128 га, яка знаходиться за межами с. Семенів Теребовлянського району Тернопільської області.
Заборонено Теребовлянській міській раді (48100, Тернопільська обл., Теребовлянський р-н, місто Теребовля, вул. Князя Василька, будинок 104а, код ЄДРПОУ 04058456) приймати рішення про передачу в користування, укладення договорів про оренду, про проведення земельних торгів у формі електронного аукціону з продажу права оренди щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6125086600:01:001:0037 площею 24,4128 га, яка знаходиться за межами с. Семенів Теребовлянського району Тернопільської області.
Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що обраний заявником захід забезпечення позову є виправданим, адекватним та співмірним заходом забезпечення позову та невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, Теребовлянська міська рада звернулась до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 13.05.2025 скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Аграрного підприємства "Колос-2" про забезпечення позову.
Скаржник стверджує, що судом першої інстанції не надано обґрунтування необхідності прийняття спірної ухвали, і не наведено мотивів та відсутні докази, що не прийняття спірної ухвали може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.
Апелянт наголошує на тому, що відповідно до частини 12 статті Господарського процесуального кодексу України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) в припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб'єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.
Товариство з обмеженою відповідальністю аграрного підприємства “Колос-2» подало відзив на апеляційну скаргу, у якому просить апеляційну скаргу Теребовлянської міської ради залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції від 14.05.2025 у справі № 921/272/25 залишити без змін.
На думку позивача, вжиття заходів забезпечення позову сприятиме захисту та поновленню порушених прав позивача та виконанню в подальшому рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Позивач вказує, що вжиті заходи забезпечення позову є обґрунтованими, адекватними та співмірними із заявленими позовними вимогами та такими, що забезпечують збалансованість інтересів сторін, з огляду на те, що відповідні заходи не призведуть до негативних наслідків для відповідача чи інших осіб та спрямовані на те, щоб не допустити переходу прав до третіх осіб, що унеможливить виконання рішення в даній справі та призведе до необхідності звернення до суду з іншим позовом. Більше того, такі заходи носять тимчасовий характер, є адекватними та не порушують балансу інтересів сторін.
Відповідно до Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 26.05.2025 справу № 921/272/25 розподілено колегії суддів у складі: головуючого судді Бонк Т.Б., суддів Бойко С.М., Якімець Г.Г.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 11.06.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Теребовлянська міська рада б/н від 23.05.2025 (вх. суду від 23.05.2025 № 01-05/1578/25) на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 13.05.2025 про забезпечення позову у справі № 921/272/25.
Ухвалою від 09.07.2025 розгляд справи призначено на 19.08.2025.
Врахувавши клопотання відповідача про відкладення судового засідання, з метою забезпечення процесуальних прав учасників судового процесу та об'єктивного з'ясування обставин, що мають значення для справи, суд постановив відкласти судове засідання на 09.09.2025.
У судовому засіданні 09.09.2025 апелянт підтримав доводи апеляційної скарги, позивач заперечив такі доводи з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, сторони надали суду пояснення.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до пункту 10 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).
Таким чином, суд, враховуючи обставини справи, застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.
При перегляді ухвали місцевого господарського суду судова колегія Західного апеляційного господарського суду керувалась таким:
Предметом апеляційного оскарження у цій справі є ухвала суду першої інстанції, якою задоволено заяву позивача про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу в будь-який спосіб передавати в користування (оренду) третім особам земельну ділянку з кадастровим номером 6125086600:01:001:0037 площею 24,4128 га, яка знаходиться за межами с. Семенів Теребовлянського району Тернопільської області; приймати рішення про передачу в користування, укладення договорів про оренду, про проведення земельних торгів у формі електронного аукціону з продажу права оренди щодо такої земельної ділянки та заборонит будь-яким суб'єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державному реєстратору Держгеокадастру вчиняти (здійснювати) реєстраційні дії та/або вносити відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та до Державного земельного кадастру України, приймати рішення про державну реєстрацію права оренди щодо такої земельної ділянки.
Згідно з частинами 1, 2 статті 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 137 ГПК України).
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Предметом позову у даній справі є визнання протиправним та скасування рішення Теребовлянської міської ради від 10.04.2025 № 5483 “Про відмову в укладенні Договору оренди землі на новий строк та внесення змін до договору оренди землі від 16.03.2018 року з ТОВ АП “Колос-2»; визнання укладеною між Теребовлянською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю аграрного підприємства “Колос- 2» додаткової угоди до Договору оренди землі від 16.03.2018, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (запис №25454756) щодо земельної ділянки кадастровий номер 6125086600:01:001:0036 площею 3.6462 га на той самий строк.
Отже позивач звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків від заборони відповідачу вчиняти певні дії.
Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу (така правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 12.04.2018 у справі №922/2928/17 та від 05.08.2019 у справі №922/599/19).
Верховний Суд у постанові від 17.04.2023 у справі 910/11021/22 зробив висновок, що у випадку заявлення вимоги немайнового характеру, яка не вимагатиме примусового виконання, не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Як слідує з матеріалів справи, на адвокатський запит щодо надання інформації стосовно продажу права оренди спірної земельної ділянки від відповідача відповіді не надійшло, проте на запит на доступ до публічної інформації надійшла відповідь від 09.05.2025 № 02-10/921 в якій зазначено, що продаж права оренди на земельних торгах у формі аукціону щодо земельних ділянок з кадастровими номерами:6125086600:01:001:0037, 6125086600:01:001:0036 та 6125086600:01:001:1128 буде проводитись на підставі рішень, які будуть прийматись на наступних сесіях.
У постанові Верховного Суду від 21.01.2019 у справі №902/483/18 вказано, що вирішуючи питання щодо забезпечення позову, суд насамперед повинен з'ясувати зміст позовних вимог, а також правові підстави позову, оскільки суд, який не вирішує спір по суті, у будь-якому випадку не може застосувати такий захід забезпечення позову, який за змістом є тотожним задоволенню заявлених позовних вимог.
Враховуючи предмет позову у цій справі, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно наявності обґрунтованого припущення, що у разі передачі відповідачем в будь-який спосіб в користування (оренду) третім особам земельної ділянки, позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Колегія суддів акцентує, що забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є запобігання можливому порушенню в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому ґарантується виконання судових актів. Цим забезпечується можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Тобто, забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.
Поряд з тим, апеляційний суд зауважує, що інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
Суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі дійшов висновку про вжиття заходів забезпечення позову, зокрема, заборони відповідачу проводити земельні торги у формі електронного аукціону щодо земельної ділянки та заборони Теребовлянській міській раді в будь-який спосіб передавати в користування (оренду) третім особам земельну ділянку.
Однак, судом попередньої інстанції не обґрунтовано в чому полягає ефективність захисту оспорюваних прав заявника у цей спосіб, застосовуючи одночасно наведені вище заходи забезпечення позову, позаяк спірна земельна ділянка є комунальною власністю, передача якої в користування (оренду) третім особам та укладення договору оренди без проведення земельних торгів є неможливим.
Більше того, вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчинення таких дій є втручанням в проведення аукціону, що прямо заборонено положеннями частини 12 ст. 137 ГПК України.
Так, вказана стаття імперативно визначає, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб'єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.
У постанові Верховного Суду від 14.09.2023 у справі № 918/531/23 зроблено такий висновок: «суди попередніх інстанцій в порушення принципу jura novit curia ("суд знає закони") не врахували імперативних приписів частини дванадцятої статті 137 ГПК України, у зв'язку з чим дійшли помилкового висновку про можливість забезпечення позову, оскільки вони за своїм змістом є втручанням у проведення аукціону».
Таким чином, судова колегія вважає, що суд першої інстанції в порушення норм ст. 137 ГПК України вжив заходи забезпечення позову шляхом заборони Теребовлянській міській раді приймати рішення про передачу в користування, укладення договорів про оренду, про проведення земельних торгів у формі електронного аукціону з продажу права оренди щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6125086600:01:001:0037.
Водночас такий вжитий судом попередньої інстанції захід забезпечення позову як заборона Теребовлянській міській раді в будь-який спосіб передавати в користування (оренду) третім особам земельну ділянку з кадастровим номером 6125086600:01:001:0037 гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів відповідача.
Апеляційний суд вважає, що обраний вид забезпечення позову є достатнім та співмірним стосовно заявлених позовних вимог; він не призведе до невиправданого обмеження прав та законних інтересів відповідача та інших осіб, адже не зумовлює вирішення спору по суті, має тимчасовий характер.
Крім цього, заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений, зокрема, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постановах від 16.05.2023 у справі № 906/151/23 та від 07.02.2022 у справі № 916/3594/21.
При цьому, судом попередньої інстанції вжито заходи забезпечення у вигляді заборони приймати рішення про державну реєстрацію лише права оренди щодо земельної ділянки, що є спірмірним з позовними вимогами.
Відповідно до ч.1 ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Статтею 277 ГПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез?ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
На підставі викладеного, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга Теребовлянської міської ради підлягає частковому задоволенню, а ухвала Господарського суду Тернопільської області від 13.05.2025 частковому скасуванню.
З урахуванням положень ст.129 ГПК України, апеляційний суд не вирішує питання щодо відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання позивачем апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, оскільки не вирішує спір по суті.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 136, 137, 236, 255, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Теребовлянської міської ради б/н від 23.05.2025 (вх. суду від 23.05.2025 № 01-05/1578/25) - задоволити частково.
2. Ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 13.05.2025 у справі № 921/272/25 - частково скасувати в частині вжитих заходів забезпечення позову шляхом заборони Теребовлянській міській раді (48100, Тернопільська обл., Теребовлянський р-н, місто Теребовля, вул. Князя Василька, будинок 104а, код ЄДРПОУ 04058456) приймати рішення про передачу в користування, укладення договорів про оренду, про проведення земельних торгів у формі електронного аукціону з продажу права оренди щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6125086600:01:001:0037 площею 24,4128 га, яка знаходиться за межами с. Семенів Теребовлянського району Тернопільської області.
В цій частині у заяві Товариства з обмеженою відповідальністю аграрного підприємства “Колос-2» про забезпечення позову - відмовити.
В решті ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 13.05.2025 у справі № 921/272/25 - залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.
4. Матеріали оскарження ухвали повернути до суду першої інстанції.
Повну постанову складено 19.09.2025.
Головуючий суддя Т.Б. Бонк
суддя С.М. Бойко
суддя Г.Г. Якімець