Провадження № 11-сс/821/443/25 Справа № 711/8060/25 Категорія: 176,183 КПК України Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
18 вересня 2025 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів:
головуючоїОСОБА_2
суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря прокурора захисника підозрюваного ОСОБА_5 ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 31 серпня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, українця за національністю, громадянина України, з середньою освітою, перебуваючого в цивільному шлюбі, маючого на утриманні трьох малолітніх дітей, не працюючого, інвалідом, депутатом, учасником бойових дій не являється, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, -
Старший слідчий ВРЗЗКС СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_9 , звернулася до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотанням, погодженим прокурором відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_10 , поданим в рамках кримінального провадження №12025250000000577, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307, ч.2 ст.310 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України.
Ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 31 серпня 2025 року клопотання слідчого - задоволено.
Застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто до 27.10.2025 року включно, без визначення розміру застави.
Відповідно до ухвали, слідчий суддя, задовольняючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_8 врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, тяжкість злочину, в якому він підозрюється, конкретні обставини вчинення злочину, дані про особу підозрюваного та дійшов висновку про недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, оскільки слідчим доведено, що підозрюваний може вчиняти дії, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, захисник підозрюваного ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та постановити нову, якою клопотання слідчого задовольнити частково, а саме: визначити підозрюваному ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави в розмірі 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Вимоги скарги обґрунтовує тим, що наведені в клопотанні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, є лише припущенням сторони обвинувачення, які жодним чином не підтверджені.
Зазначає про те, що слідчим суддею не було враховано, що підозрюваний до часу свого затримання проживав разом з цивільною дружиною, на вихованні та утриманні має трьох неповнолітніх дітей, що свідчить про його міцні соціальні зв'язки.
Вважає, що слідчим суддею при розгляді клопотання не було враховано ст. 6 Конвенції та сталу судову практику як Верховного Суду, так і ЄСПЛ, що є, на її думку грубим порушенням.
Заслухавши доповідь судді, думку захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 , яка просила задовольнити подану нею апеляційну скаргу з підстав, наведених у ній, позицію прокурора ОСОБА_6 , яка просила ухвалу слідчого судді, як законну залишити без змін, а апеляційну скаргу, як необґрунтовану - залишити без задоволення, дослідивши матеріали провадження, вивчивши клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 , обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до приписів ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
З матеріалів судового провадження вбачається, що органи досудового слідства підозрюють ОСОБА_8 у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України - незаконне придбання, перевезення, зберігання з метою збуту наркотичного засобу, вчиненого за попередньою змовою групою осіб у особливо великих розмірах, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 (дванадцяти) років з конфіскацією майна, при наявності в матеріалах справи достатніх доказів для його обґрунтованої підозри у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.
Із врахуванням вищенаведеного та вимог п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя прийняв законне та обґрунтоване рішення, обравши ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Що стосується ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зазначених в клопотанні слідчого, то колегія суддів вважає, що їх наявність доведена матеріалами кримінального провадження.
При цьому, КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Запобіжний захід обирається з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваного та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження. Тобто в даному випадку, слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд мають зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.
Також колегією суддів приймаються до уваги обставини, визначені ст. 178 КПК України, зокрема, молодий вік підозрюваного, стан його здоров'я, відсутність будь-яких фізичних чи психічних вад, офіційного місця роботи, що свідчить про відсутність у останнього достатніх соціально-стримуючих факторів.
Із урахуванням вищенаведених обставин, колегія суддів приходить до обґрунтованого висновку про те, що слідчим суддею було враховано усі ці обставини і вірно зроблено висновок про наявність ризиків, що підозрюваний ОСОБА_8 , перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду (враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, санкцію інкримінованої статті та безальтернативний вид покарання у разі доведеності його вини.)
При цьому, практика ЄСПЛ виходить з того, що якщо тяжкість покарання, якому може бути підданий підозрюваний, можна законно розглядати, як таку, що може спонукати його до втечі, рішення у справах: «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року, «Ілійков проти Болгарії».); незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні з метою зміни ними показань про обставини вчинення злочинів для покращення його кримінально-процесуального становища і уникнення кримінальної відповідальності; вчинити інше кримінальне правопорушення (оскільки підозрюваний може продовжити розповсюдження наркотичних речовин, тим більше, що останній не має постійного джерела доходів).
Згідно п.5 ч. 4 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні: щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Посилання сторони захисту в поданій апеляційній скарзі на можливість застосування до підозрюваного альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави є необґрунтованими, оскільки слідчим суддею при обранні основного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відповідно до п. 4 ч. 1 ст.184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, прийнято до уваги, що злочин, у вчиненні якого підозрюються ОСОБА_8 , є особливо тяжким злочином у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, тому колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді, що обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_8 більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім.
Проаналізувавши заперечення та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає їх необґрунтованими та зазначає, що у даному кримінальному провадженні зазначені захисником заперечення і доводи не перевищують суспільного інтересу у даному кримінальному провадженні, який з урахуванням обставин злочину та його тяжкості є наявним в даній справі та полягає у повному, всебічному та неупередженому проведенні досудового розслідування та розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання підозрюваним процесуальних рішень та запобігання процесуальних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Вказані суспільні інтереси, не дивлячись на презумпцію невинуватості, мають більшу вагу ніж правила про повагу до свободи особи (справа ЄСПЛ «Лабіта проти Італії», «Рохліна проти РФ»).
З огляду на викладене, приймаючи до уваги суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення та сукупність встановлених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слід прийти до висновку, що тримання підозрюваного під вартою без можливості внесення застави є єдиним, виключним і достатнім запобіжним заходом, який зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Не надано стороною захисту апеляційному суду і будь-яких документів, які б свідчили про неможливість перебування підозрюваного під вартою.
Підстав для зміни обраного слідчим суддею запобіжного заходу, колегія суддів не вбачає.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б перешкоджали прийняттю у даному кримінальному провадженні законного та обґрунтованого рішення, не встановлено.
Відтак, беручи до уваги зазначене, виходячи з положень ст.ст. 177-178 КПК України, ст.ст 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та матеріалів справи, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість постановленого слідчим суддею рішення, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.
Керуючись статтями 176, 177, 178, 183, 193, 194, 422, 423 КПК України, суд, -
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 31 серпня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуюча ОСОБА_2
Судді ОСОБА_4
ОСОБА_3