Провадження № 11-сс/821/435/25 Справа № 693/1254/25 Категорія: ст. 284 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
18 вересня 2025 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участі секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Жашківського районного суду Черкаської області від 27 серпня 2025 року про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_7 на постанову дізнавача СД ВП №1 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_8 від 22.07.2025 про закриття кримінального провадження №12023255370000179, внесеного до ЄРДР 12.08.2023 за ознаками кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 384 КК України,-
ОСОБА_7 звернулась до слідчого судді зі скаргою на постанову про закриття кримінального провадження, відомості щодо якого 12 серпня 2023 року внесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023255370000179 з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч.1 ст. 384 КК України.
В обґрунтування скарги покликається на те, що сектором дізнання ВП №1 Уманського РУП ГУНП у Черкаській області проводилось досудове розслідування в кримінальному провадженню № 12023255370000179 від 12.08.2023.
22 липня 2025 року дізнавачем СД ВП №1 Уманського РУГ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_8 вказане кримінальне провадження закрито відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
З вказаною постановою ОСОБА_7 не погоджується, та вважає, що органом досудового розслідування, під час винесення постанови про закриття кримінального провадження, не виконано вказівки прокурора, не усунуто розбіжності в показанням свідка ОСОБА_9 та потерпілої ОСОБА_7 , не виконано заходи, викладені в клопотаннях та скаргах потерпілої, не досліджено документи та не призначено експертизи для встановлення ознак внесення неправдивих відомостей до офіційних документів та протоколів допиту свідка ОСОБА_9 .
Ухвалою Жашківського районного суду Черкаської області від 27 серпня 2025 року в задоволенні скарги ОСОБА_7 відмовлено.
Ухвала слідчого судді мотивована тим, що при проведенні досудового розслідування було вжито всіх засобів, у межах наданих їй повноважень, для встановлення дійсних обставин справи та надано об'єктивну оцінку таким, наведені скаржницею доводи не спростовують висновків дізнавача про наявність достатніх підстав для закриття кримінального провадження, оскільки, при проведенні досудового розслідування були ретельно перевірені обставини даного провадження, при цьому дізнавачем проведені перевірки можливих версій та встановлені обставини, які, відповідно до ст. 91 КПК України, підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Їм надано належну оцінку, досліджено та проаналізовано їх у сукупності, а тому вищевказані твердження скаржниці не можуть слугувати підставою для скасування постанови про закриття кримінального провадження.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, ОСОБА_7 02 вересня 2025 року подала апеляційну скаргу, скасувати ухвалу слідчого судді та скасувати оскаржувану постанову про закриття кримінального провадження.
Вважає, що ухвала суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою. Вона має ознаки як неповноти судового розгляду, так і невідповідності висновків суду фактичним обставинам, як це визначено статтею 409 КПК України. Суд через допущену неповноту судового розгляду не надав належної оцінки і не дослідив її конкретні доводи щодо невиконання дізнавачем слідчих дій, поверхневості та вибірковості допитів свідків.
Заслухавши доповідача, прокурора, який заперечував проти доводів апеляційної скарги, дослідивши доводи апеляційної скарги та додаткові матеріали, надані заявницею, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Із скарги вбачається, що органом досудового розслідування не надано повну та об'єктивну оцінку того, що свідок ОСОБА_9 у кримінальному провадженні № 12021250320000133 від 11.02.2021 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, надала неправдиві свідчення.
Однак, як видно з матеріалів кримінального провадження, дізнавачем допитано як свідків працівників КНП «Маньківський ЦПМСД», а саме: директора ОСОБА_10 , заступника директора ОСОБА_9 , сімейного лікаря ОСОБА_11 , сімейного лікаря ОСОБА_12 та сімейного лікаря ОСОБА_13 , які надали однакові показання про те, що ОСОБА_7 , перебуваючи на посаді медичної сестри КНП «Маньківський ЦПМСД», постійно створювала конфліктні ситуації в колективі. Внаслідок чого, на ОСОБА_7 надходили доповідні записки від лікарів, на підставі яких проходили збори трудового колективу, на яких прийнято колективне рішення про зміну місця виконання посадових обов'язків ОСОБА_7 до кабінету профілактичного огляду.
Крім того, свідок ОСОБА_9 вказала, що неодноразово підтверджувала відповідність складених службових документів обставинам, що мали місце за участі ОСОБА_7 , а також вона надала правдиві показання у кримінальному провадженні №12021250320000133 від 11.02.2021.
Оскаржуваною постановою встановлено, що із аналізу матеріалів провадження вбачається, що в діях ОСОБА_9 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 384 КК України, - завідомо неправдиве показання свідка, чи будь-яких інших кримінальних правопорушень.
Так, матеріалами провадження не підтверджується факт того, що ОСОБА_9 надала неправдиві показання, які б суперечили складеним в КНП «Маньківський ЦПМСД» службовим документам, крім того, відомості, що відображені в даних документах підтверджують також інші працівники підприємства. Натомість ОСОБА_9 надала показання, які відповідають показанням інших працівників, що заперечує наявність у неї мети ввести в оману суд або інший уповноважений орган.
Відмовляючи в задоволенні скарги, слідчий суддя вказала, що дізнавачем, при проведенні досудового розслідування, було вжито всіх засобів, у межах наданих їй повноважень, для встановлення дійсних обставин справи та надано об'єктивну оцінку таким, наведені скаржницею доводи не спростовують висновків дізнавача про наявність достатніх підстав для закриття кримінального провадження, оскільки. При проведенні досудового розслідування були ретельно перевірені обставини даного провадження, при цьому дізнавачем проведені перевірки можливих версій та встановлені обставини, які відповідно до ст. 91 КПК України, підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, їм надано належну оцінку, досліджено та проаналізовано їх у сукупності, а тому вищевказані твердження скаржниці не можуть слугувати підставою для скасування постанови про закриття кримінального провадження.
Оскаржувана ухвала слідчого судді винесена з дотриманням вказаних вимог кримінального процесуального закону, містить належне мотивування і обґрунтування.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, права і свободи громадянина України захищаються судом. Суть такого захисту полягає в тому, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади.
Відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні заявником може бути оскаржене рішення слідчого про закриття кримінального провадження.
Постанова про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній мають бути викладені всі підстави, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією із гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників кримінального провадження.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, на який розсилається дізнавач в оскаржуваній постанові, кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Згідно ч. 4 ст. 284 КПК України про закриття кримінального провадження слідчий, прокурор приймає постанову, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.
Закриття кримінального провадження - це закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження або за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Згідно з вимогами ст. 40, 40-1 КПК України дізнавач, серед іншого, наділений повноваженням приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом. Дізнавач, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Процесуальна самостійність дізнавача є важливий елемент його статусу, який полягає у праві слідчого при провадженні розслідування самостійно приймати всі рішення про його спрямування і про провадження слідчих дій при повній відповідальності за їх законне і своєчасне проведення.
Поряд з цим, КПК України серед загальних засад кримінального провадження виділяє змагальність сторін та свободу в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ч. 2 ст.22 КПК України сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з вимогами ч. 1 ст.24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, визначені у ст.91 КПК. Обов'язок доказування цих обставин, за певними винятками, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого (ст.92 КПК). Доказування здійснюється на підставі доказів (ст.84 КПК).
Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів, які оцінює за своїм внутрішнім переконанням, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми, складається обвинувального акт, який направляється до суду (ст.93, 290, 291, 293 КПК України).
Разом з цим, КПК не визначає перелік обов'язкових доказів чи процесуальних дій проведення яких необхідно здійснити у тому чи іншому провадженні, а надає можливість самостійно обирати та визначати якими доказами сторона обвинувачення буде обстоювати свою позицію та доводити винуватість особи в суді.
Отже, слідча суддя вірно дійшла до висновку стосовно дискреційних повноважень дізнавча щодо обсягу та спрямованості проведення слідчих (розшукових) дій у цьому кримінальному провадженні, оскільки, відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства, слідчий є самостійним у своїй процесуальній діяльності, а також на власний розсуд вирішує необхідність проведення певних слідчих (розшукових) дій та/або негласних слідчих (розшукових) дій з урахуванням конкретних обставин справи.
Ухвала слідчого судді від 27 серпня 2025 року є достатньо мотивованою і викладені в ній обставини є обґрунтованими та підтвердженими матеріалами кримінального провадження, які було досліджено в судовому засіданні. Як встановлено вище, вказана постанова слідчого є законною, обґрунтованою, належно мотивованою та відповідає вимогам кримінального процесуального закону України.
За наведених обставин, апеляційний суд погоджується з висновком слідчого судді про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження у зв'язку із встановленою відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б слугували підставою для скасування законної та обґрунтованої ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.
З урахуванням вище викладеного, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, а тому її слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 404, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 , залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Жашківського районного суду Черкаської області від 27 серпня 2025 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді: