Справа № 342/984/24 Головуючий у 1 інстанції: Антіпова Т. А.
Провадження № 22-з/802/76/25 Доповідач: Карпук А. К.
19 вересня 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Карпук А.К.
суддів - Киці С. І., Здрилюк О.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження заяву відповідача ОСОБА_1 подану її представником ОСОБА_2 про стягнення понесених судових витрат у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - виконавчий комітет Луцької міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дітей та визначення способів участі батька у вихованні дітей,-
Постановою Волинського апеляційного суду від 05 вересня 2025 року апеляційну скаргу позивача ОСОБА_3 подану його представником ОСОБА_4 залишено без задоволення, ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 липня 2025 року в цій справі залишено без змін.
08.09.2025 через систему «Електронний суд» представник відповідачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала заяву про стягнення понесених судових витрат, у якій просить стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн 00 копійок.
17.09.2025 через систему «Електронний суд» представник позивача ОСОБА_4 подала до апеляційного суду заяву, в якій просить відмовити у задоволенні вимоги про стягнення витрати на професійну правничу допомогу. В обґрунтування заяви вказала, що вимога про стягнення витрат на правничу допомогу є передвчасною, так як справа , ще не розглянута по суті , тому витрати на правничу допомогу заявляються , після розгляду справи в суді першої інстанції , в розмір таких витрат може бути включено, поточні витрати. Також зазначила, що витрати на правничу допомогу, за написання відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу про відмову у забезпеченні позову, є завищеними, та їх розмір не відповідає складності правовідносин, які виникли між сторонами, та не потребує надзвичайної кваліфікації представника, для надання заперечень стосовно спірного процесуального документу.
Відповідно до частин 3, 4 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Оскільки в даному випадку вирішується лише питання про судові витрати та колегія суддів не вбачає підстав для виклику в судове засідання учасників справи, розгляд заяви проводиться судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За змістом частин четвертої та п'ятої статті 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Датою прийняття додаткової постанови у даній справі є 19.09.2025, тобто, дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу необхідно відмовити з таких підстав.
На підставі пункту 3 частини 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
За змістом пункту 12 частини 3 статті 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини 1 і 2 статті 133 ЦПК України).
Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно з ч. 1 ст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 січня 2024 року у справі № 285/5547/21 суд зазначив, що у випадку якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин неподання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі; у разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 22 квітня 2024 року у справі № 346/2744/21.
При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 статті 263 ЦПК України).
Таким чином, необхідною обставиною для ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат є неможливість подання стороною доказів, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі.
З матеріалів справи вбачається, що у відзиві на апеляційну скаргу представником відповідача заявлено до стягнення з позивача орієнтовної суми витрат на правову допомогу у розмірі 5 000грн.
До закінчення судових дебатів в судовому засіданні 03.09.2025 представник відповідачки Лащук Ю. В. заявила про намір подати докази про понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн та заяву про стягнення витрат відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
В судовому засіданні до закінчення судових дебатів та в поданій заяві про стягнення судових витрат представником не зазначено про існування будь-яких поважних причин неможливості подання доказів про понесені або очікувані витрати на професійну правничу допомогу разом із відзивом на апеляційну скаргу чи до закінчення судових дебатів у справі.
Подана 08.09.2025 заява про стягнення судових витрат також не обґрунтована поважними причинами неможливості подання доказів до судових дебатів.
До заяви додано договір про надання правової допомоги від 17.10.2024, додаткову угоду № 2 від 06 серпня 2025 року до Договору № 17-10/03 від 17 жовтня 2024 року, цивільно-правовим договором № 17-10/03 про залучення адвоката для надання правничої допомоги від 17.10.2024 - тобто докази, які були складені задовго до судового засідання апеляційного суду, тому могли бути поданий позивачем в судовому засіданні.
Акт виконаних робіт від 03 вересня 2025 року, квитанція до прибуткового касового ордера № 03-09/01 від 03 вересня 2025 року хоча і складені 03 вересня 2025 року, тобто в день судового засідання, однак у них немає ні посилань на докази, які виправдовували б неможливість складання акта розрахунку до закінчення судових дебатів, ні вказівки про долучення до цього акту доказів про розмір витрат на професійну правничу допомогу, які не могли бути подані до закінчення судових дебатів.
Крім того, відповідно до пункту 3 додаткової угоди № 2 від 06 серпня 2025 року до Договору № 17-10/03 від 17 жовтня 2024 року сторони погодили, що вартість виконаних робіт та наданих послуг (гонорар) АО «Дженерал Ліган Груп», обумовлених в даній додатковій угоді становить 5000 грн.
Згідно з пунктом 2 додаткової угоди № 2 від 06 серпня 2025 року, для виконання даного замовлення АО «Дженерал Ліган Груп» зокрема, але не обмежуючись, має здійснити такі заходи та дії:
2.1. грунтовно проконсультувати Клієнта з приводу обставин справи, зазначеної в пункті 1 даної додаткової угоди;
2.2. підготувати та подати до Волинського апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14.07.2025 про відмову у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову у справі № 342/984/24 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа: Виконавчий комітет Луцької міської ради про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дітей та визначення способів участі батька у вихованні дітей
2.3. брати участь в судових засіданнях в суді апеляційної інстанції.
З вище викладеного вбачається, що визначення розміру оплати послуг адвоката проведено до закінчення розгляду справи апеляційним судом, що вказує на можливість подання таких доказів до закінчення судових дебатів.
Ураховуючи, що заява про ухвалення додаткового рішення не обґрунтована поважними причинами неможливості подання відповідних доказів до закінчення судових дебатів, такі поважні причини не встановлено і судом апеляційної інстанції, а тому в ухваленні додаткового судового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у цій справі необхідно відмовити.
Керуючись статтями 133, 137, 141, 246, 270, 381 ЦПК України, суд
Відмовити у задоволенні відповідача ОСОБА_1 подану її представником ОСОБА_2 про стягнення понесених судових витрат у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - виконавчий комітет Луцької міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дітей та визначення способів участі батька у вихованні дітей.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий - суддя
Судді