Справа № 761/29208/25
Провадження № 1-кс/761/19292/2025
24 липня 2025 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
адвоката ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , на постанову прокурора першого відділу першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 від 25.06.2025 про відмову у задоволенні клопотання у кримінальному провадженні № 62025000000000167 від 12.02.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України,
установив:
10.07.2025 до Шевченківського районного суду міста Києва надійшла (вхід. № 72132) скарга адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , на постанову прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 від 25.06.2025 про відмову у задоволенні клопотання у кримінальному провадженні № 62025000000000167 від 12.02.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України.
Не погоджуючись з висновками прокурора, викладеними в оскаржуваній постанові, адвокат звернувся до слідчого судді з цією скаргою, зазначивши, що постанова прокурора від 25.06.2025 є необґрунтованою, незаконною та такою, що не відповідає завданню кримінального провадження, передбаченого ст. 2 КПК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого визначення слідчого судді від 11.07.2025, слідчим суддею визначено ОСОБА_1 14.07.2025 скаргу передано слідчому судді з відділу організаційного забезпечення розгляду кримінальних справ Шевченківського районного суду міста Києва.
Адвокат ОСОБА_3 у судовому засіданні скаргу підтримав та просив задовольнити.
Прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги, зазначивши, що оскаржувана постанова є обґрунтованою та законною, досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, встановлюються певні факти, у зв'язку з чим можливо будуть внесенні додаткові відомості за іншими статтями Кримінального кодексу України.
Заслухавши думку учасників справи, дослідивши скаргу та долучені до неї документи, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити про таке.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності дізнавача, слідчого чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень.
Виходячи з вимог ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Стаття 9 КПК України передбачає, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України, вимог інших актів законодавства. Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні особою, якій відмовлено у визнанні потерпілим, може бути оскаржене рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 3 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Як вбачається із матеріалів справи, слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025000000000167 від 12.02.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України.
Постановою прокурора першого відділу першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 від 25.06.2025 відмовлено у задоволенні клопотання про закриття зазначеного кримінального провадження та повернення вилученого під час обшуку майна.
Слідчий суддя не погоджується з такою позицію прокурора, враховуючи таке.
Відповідно до ч. 5 ст. 110 КПК України постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.
Таким чином, неналежне мотивування постанови про відмову у задоволенні клопотання не відповідає вимогам процесуального законодавства.
Із урахуванням вищенаведених норм та аналізу наявних в розпорядженні слідчого судді матеріалів, слідчий суддя вважає, що оскаржувана постанова прокурора про відмову у задоволенні клопотання адвоката є недостатньо мотивованою в частині ненадання обґрунтованої відповіді на доводи адвоката щодо підслідності кримінального провадження та не невідповідності закону кримінального провадження, яке розслідується тільки за ст. 209 КК України, а відтак винесена в порушення вимог ст. 110 КПК України.
На думку слідчого судді, прокурор, всупереч вищезазначеним вимогам закону, не навів у постанові обґрунтованих доводів, за яких він відмовив у задоволенні клопотання адвоката, не надав усім доводам адвоката належної оцінки для прийняття відповідного процесуального рішення.
Таким чином, неналежне мотивування оскаржуваної постанови про відмову у задоволенні клопотання не відповідає вимогам процесуального законодавства.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 26, 91, 93, 94, 110, 220, 303, 306-307, 309, 376, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
постановив:
Скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , на постанову прокурора першого відділу першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 від 25.06.2025 про відмову у задоволенні клопотання у кримінальному провадженні № 62025000000000167 від 12.02.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України - задовольнити.
Скасувати постанову прокурора першого відділу першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 від 25.06.2025 про відмову у задоволенні клопотання у кримінальному провадженні № 62025000000000167 від 12.02.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_6