Справа № 760/12429/25
Провадження №6/760/411/25
04 липня 2025 року м. Київ
Солом'янський районний суд міста Києва
у складі головуючого - судді Аксьонової Н.М.,
з участю секретаря судового засідання Омельян Я.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» про видачу дублікату виконавчого листа у справі за позовом Товариства Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості,
Представник ТОВ «Кей-Колект» - Дзина О.Є. звернулася до суду із заявою, в якій просила видати дублікат виконавчого листа у справі №2-830-1/10 про стягнення з ОСОБА_1 на користь заборгованості за кредитним договором для пред'явлення до виконання.
В обґрунтування вимог заяви покликається на те, що 12 лютого 2010 року Солом'янським районним судом м. Києва було винесено рішення по цивільній справі №2-830-1/10, яким задоволено позов ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення на користь ПАТ «УкрСиббанк» суми заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 11178836000 у розмірі 128 535,17 дол. США, що за курсом НБУ становить 1 020 569,15 грн, судового збору у розмірі 1700,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пов'язаного з розглядом цивільної справи у розмірі 120,00 грн.
На підставі вище зазначеного рішення, Солом'янським районним судом м. Києва 09 квітня 2010 року було видано виконавчий документ № 2-830-1/10 про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» суми заборгованості у розмірі 128 535,17 дол. США, що за курсом НБУ становить 1 020 569,15 грн, судового збору у розмірі 1700,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пов'язаного з розглядом цивільної справи у розмірі 120,00 грн.
Представником ПАТ «УкрСиббанк» виконавчий документ № 2-830-1/10 виданий 09.04.2010 року Солом'янським районним судом м. Києва про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» суми заборгованості у розмірі 128 535,17 дол. США, що за курсом НБУ становить 1 020 569,15 грн, судового збору у розмірі 1700,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пов'язаного з розглядом цивільної справи у розмірі 120,00 грн. було пред'явлено на примусове виконання до Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), на підставі якого було відкрито ВП 20594326.
20 вересня 2012 року ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва у справі № 6-916/12 задоволено заяву ТОВ «Кей-Колект» про заміну сторони виконавчого провадження. Замінено стягувача ПАТ «УкрСиббанк» на його правонаступника ТОВ «Кей-Колект» у виконавчому провадженні про стягнення боргу з ОСОБА_1 в розмірі 1 020 569,15 грн.
25 липня 2024 року за вих. №733470/4 представником ТОВ «Кей-Колект» було подано до Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) заяву про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п.1 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», якою просили винести постанову про повернення виконавчого документа стягувачу без подальшого виконання по виконавчому провадженню № 20594326 та відповідно направити оригінал виконавчого листа № 2-830-1/10 виданого 09 квітня 2010 року Солом'янським районним судом м. Києва про стягнення із ОСОБА_1 суми заборгованості на користь ПАТ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ТОВ «Кей-Колект», на адресу стягувача ТОВ «Кей-Колект»: 01103, м. Київ, Печерський р-н, вул. Менделєєва, буд. 12, офіс 94/1.
02 серпня 2024 року керівником Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було повідомлено представника ТОВ «Кей-Колект» про те, що у справі виконавчого провадження ВП № 20594326 відсутній оригінал виконавчого листа № 2-830-1/10 виданий 09 квітня 2010 року Солом'янським районним судом м. Києва про стягнення із ОСОБА_1 суми заборгованості на користь ПАТ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ТОВ «Кей-Колект», та відповідно повернути його не можуть, що підтверджується Актом про відсутність документів від 05 серпня 2024 року.
За час примусового виконання виконавчого провадження № ВП 20594326 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кей-Колект», кошти на рахунки стягувача не надходили.
Таким чином, втрата виконавчого листа відбулась поза волею стягувача. А рішення залишається невиконаним.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 травня 2025 року зазначену справу було розподілено головуючому судді Аксьоновій Н.М.
Представник заявника в судове засідання не з'явився, однак у заяві просив судові засідання проводити за відсутності представника ТОВ «Кей-Колект».
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Враховуючи приписи ст.433, п.п.17.4 п. 17 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України суд дійшов висновку про розгляд заяви за наявними матеріалами справи без участі учасників провадження.
Розглянувши матеріали заяви, дослідивши додані до неї докази, суд прийшов до висновку, що у задоволенні заяви слід відмовити, з огляду на наступне.
Відповідно до ст.433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Заява про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа, виданого іншими органами (посадовими особами), подається до суду за місцем виконання відповідного рішення. Заява розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.
Згідно з п.п.17.4 п. 17 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.
Судом встановлено, що рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 12 лютого 2010 року у справі №2-830-1/10 було стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсиббанк» суму заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №11178836000 у розмірі 128535 долар США 17 цента, що за курсом НБУ становить 1020569 грн 15 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсиббанк» судовий збір у розмірі 1700 грн та витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, пов'язаного з розглядом цивільної справи у розмірі 120 грн.
Відповідно до ухвали Солом'янського районного суду м. Києва від 20 вересня 2012 року у справі №6-916/12 замінено стягувача - з ПАТ «Укрсиббанк» на його правонаступника - ТОВ «Кей Колект» у виконавчому провадженні про стягнення боргу з ОСОБА_1 в розмірі 1 020 569,15 грн.
Звернувшись до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа представник ТОВ «Кей-Колект» просила видати дублікат виконавчого листа у справі №2-830-1/10 про стягнення з ОСОБА_1 на користь заборгованості за кредитним договором для пред'явлення до виконання, покликаючись на те, що виконавчий лист втрачено внаслідок обставин, не залежних від волі заявника.
Суд враховує, що ч. 4 ст. 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 28.10.2020 № 2-2177/11 (провадження № 61-1596св20) викладено позицію щодо видачі дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа для виконання.
Відповідно до п.7 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.
З огляду на зміст ч.1 ст.11 Закону №1404-VIII строк пред'явлення виконавчого документа до виконання - це період часу, в межах якого стягувач має право пред'явити виконавчий документ до примусового виконання.
Згідно з ч.1 ст.21 Закону № 606-XIV виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.
Частиною 1 ст. 12 Закону № 1404-VIII (у редакції, чинній на дату звернення заявника до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа) передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Згідно з п.5 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
Тлумачення п. 5 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII свідчить, що він застосовується тільки до виконавчих документів, строк пред'явлення до виконання яких не сплив на час набрання чинності Законом № 1404-VIII. Для п. 5 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» не передбачено зворотної дії в часі і можливості застосування норм Закону № 1404-VIII до виконавчих документів, строк пред'явлення до виконання яких сплив на час набрання ним чинності.
Стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону № 1404-VIII; близький за змістом припис був відображений у ч.2 ст.24 Закону № 606-XIV).
У разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (ч.1 ст. 433 ЦПК України). Положення ст. 23 Закону № 606-XIV, а у Законі № 1404-VIII - положення ст.12 регулюють питання переривання строку давності пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Отже, приписи підпункту 17.4 пункту 1 Розділу XIІІ «Перехідні положення» ЦПК України не суперечать приписам ч.6 ст.12 Закону № 1404-VIII, ч.1 ст.433 ЦПК України. Зазначені приписи перехідних положень ЦПК України не забороняють суду одночасно розглянути та вирішити поставлені у заяві стягувача питання про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання та про видачу дубліката такого документа у разі його втрати або розглянути питання про видачу дубліката втраченого виконавчого документа після того, як суд поновив строк для пред'явлення цього документа до виконання.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.08.2019 у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) дійшла висновку, що якщо строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.
Підставою для відмови у видачі дубліката виконавчого листа є закінчення строку, встановленого для пред'явлення його до виконання і незаявлення вимоги про поновлення цього строку.
Отже, для вирішення питання про видачу дубліката виконавчого документа суд первинно має розглянути питання щодо можливості поновлення строку пред'явлення такого документа до виконання.
Як зазначалось, згідно з ч.1 ст.433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Суд зауважує, що з правового аналізу законодавчих норм вбачається, що поняття строку пред'явлення виконавчого листа до виконання за змістом ближче до поняття позовної давності, тобто строку, протягом якого особа може звернутись за захистом свого порушеного права. Тому ці строки не можуть бути преклюзивними, а є гнучкими. З огляду на вказане, строк пред'явлення виконавчого документа до виконання за наявності певних обставин може бути перерваний або поновлений.
При цьому поважними причинами пропуску строку можуть бути визнані лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії, та підтверджені належними доказами.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що «позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасників Конвенції, виконує кілька завдань, у тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу» (пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»; пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»).
Суд погоджується з доводами заявника, що виконання рішення суду є однією з базових гарантій, встановлених як Конституцією України, так і рішенням Європейського суду з прав людини: є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Проте відповідно до ч.8 ст.19 Закону № 1404-VIII особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.
Згідно з ч.ч. 1-3 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статей 76, 77, 78, 79, 80 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Заявником на виконання вказаних вимог процесуального закону та на обґрунтування вимог та доводів своєї заяви не надано докази на підтвердження втрати виконавчого документа.
Так, у заяві заявник зазначає, що Солом'янським районним судом м. Києва 09 квітня 2010 року було видано виконавчий документ № 2-830-1/10 про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» суми заборгованості у розмірі 128 535,17 дол. США, що за курсом НБУ становить 1 020 569,15 грн, судового збору у розмірі 1700,00 грн та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пов'язаного з розглядом цивільної справи у розмірі 120,00 грн.
Представником ПАТ «УкрСиббанк» виконавчий документ № 2-830-1/10 виданий 09.04.2010 року Солом'янським районним судом м. Києва про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» суми заборгованості у розмірі 128 535,17 дол. США, що за курсом НБУ становить 1 020 569,15 грн, судового збору у розмірі 1700,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пов'язаного з розглядом цивільної справи у розмірі 120,00 грн. було пред'явлено на примусове виконання до Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), на підставі якого було відкрито ВП 20594326.
25 липня 2024 року за вих. №733470/4 представником ТОВ «Кей-Колект» було подано до Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) заяву про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п.1 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», якою просили винести постанову про повернення виконавчого документа стягувачу без подальшого виконання по виконавчому провадженню № 20594326 та відповідно направити оригінал виконавчого листа № 2-830-1/10 виданого 09 квітня 2010 року Солом'янським районним судом м. Києва про стягнення із ОСОБА_1 суми заборгованості на користь ПАТ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ТОВ «Кей-Колект», на адресу стягувача ТОВ «Кей-Колект»: 01103, м. Київ, Печерський р-н, вул. Менделєєва, буд. 12, офіс 94/1.
02.08.2024 керівником Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було повідомлено представника ТОВ «Кей-Колект» про те, що у справі виконавчого провадження ВП № 20594326 відсутній оригінал виконавчого листа № 2-830-1/10 виданий 09 квітня 2010 року Солом'янським районним судом м. Києва про стягнення із ОСОБА_1 суми заборгованості на користь ПАТ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ТОВ «Кей-Колект», та відповідно повернути його не можуть, що підтверджується Актом про відсутність документів від 05 серпня 2024 року.
За час примусового виконання виконавчого провадження № ВП 20594326 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кей-Колект», кошти на рахунки стягувача не надходили.
Однак, жодних доказів на підтвердження вказаних обставин до суду не надано.
Як вбачається з акту про відсутність документа від 05 серпня 2024 року, складеного посадовими особами Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), під час перевірки паперових носіїв виконавчого провадження №20594326, що перебуває на примусовому виконанні в Обухівському відділі ДВС в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відсутній виконавчий лист «2-830-1/10 від 09.04.2010 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсиббанк» заборгованості у розмірі 1020596,15 грн.
Таким чином, суд не може дійти висновку, що виконавчий лист дійсно втрачено.
Крім того, як вбачається з витягу АСВП виконавче провадження №37825968 завершено.
Враховуючи вищевикладене, суд не може встановити, чи подано таку заяву в межах строку пред'явлення виконавчого листа до виконання та чи не пропущено заявником такий строк.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого листа.
Керуючись статтями 76-81, 259-261, 352-355, 433, п.п. 17.4 п. 17 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України,
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» про видачу дублікату виконавчого листа у справі за позовом Товариства Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.
Суддя Солом'янського
районного суду міста Києва Н.М. Аксьонова