Справа № 758/2785/25
(ЗАОЧНЕ)
11 червня 2025 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючої судді Левицької Я.К.,
за участю секретаря судового засідання Новіцької О.К.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У лютому 2025 року Акціонерне товариство «Сенс Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 501345717 від 04.08.2021 у розмірі 373 322,47 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 04.08.2021 між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 шляхом акцептування банком пропозиції клієнта (оферти) укладено угоду про надання кредиту № 501345717, відповідно до якої товариство надало позичальнику кредит в сумі 236 031,80 грн, строк кредиту 60 місяців на споживчі потреби з відсотковою ставкою 21,99% річних (фіксована). Взяті на себе зобов'язання за кредитним договором товариство виконало своєчасно і в повному обсязі, надавши відповідачу в розпорядження кредитні кошти. Згідно з детальним розрахунком заборгованості станом на 22.08.2024 загальний розмір заборгованості відповідача становив 373 322,47 грн, яка складається з: заборгованості за кредитом - 227 018,53 грн; заборгованості по відсоткам- 69 440,19 грн; заборгованості по комісії - 76 863,75 грн.
12.08.2022 загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». Запис про зміну найменування внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.11.2022.
З підстав стягнення вказаної заборгованості позивач звернувся до суду із даним позовом.
Ухвалою суду від 05.03.2025 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 11.03.2025 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін, відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.
Ухвалою суду від 30.04.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
В судове засідання представник позивача не з'явився. Подав до суду клопотання, в якому просив проводити розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує, не заперечує щодо заочного розгляду справи.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов та заяву про розгляд справи за його відсутності до суду не подав.
Згідно зі ст. 281 ЦПК України якщо відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин та не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
З огляду на викладене та при відсутності заперечень сторони позивача, суд ухвалив проводити розгляд справи на підставі наявних у ній доказів з ухваленням заочного рішення.
Згідно з ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до положень ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 628, 629 ЦК України).
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду (ч. 1 ст. 638 ЦК України).
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч. 2 ст. 638 ЦК України).
За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).
Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.
Згідно з ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст. 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч.5 ст.11 Закону).
Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями ст. 12 цього Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Судом встановлено, що між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладено шляхом акцептування банком пропозиції клієнта (оферти) угоду про надання кредиту № 501345717 від 04.08.2021 року, відповідно до умов якої клієнту надається кредит «Кредит готівкою» в сумі 236 031,80 грн, з фіксованою відсотковою ставкою 21,99%, строком на 60 місяців. Дата повернення кредиту - 04.08.2026 року.
На підтвердження укладення договору позивачем надано оферту на укладення угоди про надання споживчого кредиту № 501345717 від 04.08.2021 року, Додаток № 1 до Угоди про надання кредиту № 501345717 від 04.08.2021 року, відповідно до якого наведено Графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супутніх послуг, паспорт споживчого кредиту від 04.08.2021 року, які підписані клієнтом ОСОБА_1 , а також паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 , довідку про присвоєння ідентифікаційного коду ОСОБА_1
АТ «Альфа-Банк» виконало умови кредитного договору та перерахувало на рахунок відповідача безготівковим шляхом кошти в розмірі 236 031,80 грн. Даний факт підтверджується меморіальним ордером № 449336407 від 04 серпня 2021 року про переказ коштів за кредитним договором № 501345717 від 04.08.2021. В свою чергу позичальник не виконав умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів внаслідок чого виникла заборгованість.
12.08.2022 загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». Запис про зміну найменування внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.11.2022.
Згідно з розрахунком заборгованості АТ «Сенс Банк» станом на 22.08.2024, а також виписки по особовим рахункам з 04.08.2021 по 22.08.2024 вбачається, що відповідач протягом 2021-2022 років частково здійснював погашення заборгованості за кредитом (тілом кредиту, відсотків та штрафу). Однак станом на 22.08.2024 року за ОСОБА_1 обліковується загальний розмір заборгованості у сумі 373 322,47 грн, яка складається з: заборгованості за кредитом - 227 018,53 грн; заборгованості по відсоткам- 69 440,19 грн; заборгованості по комісії - 76 863,75 грн.
Таким чином, суд вважає встановленою ту обставину, що відповідач отримав грошові кошти відповідно до умов договору № 501345717 від 04.08.2021 року, однак свої зобов'язання повернути кредит у визначені кредитним договором терміни, а також інші зобов'язання згідно цього договору не виконав.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
З урахуванням вищенаведеного, перевіривши надані відомості щодо заборгованості, суд погоджується з порядком нарахування позивачем заборгованості, яка відповідає вимогам закону та положенням кредитного договору, та вважає, що факти, викладені позивачем у позовній заяві в обґрунтування позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, є достовірними та обґрунтованими, підтверджені належними та допустимими письмовими доказами.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
На підставі викладеного, враховуючи те, що відповідач взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, кредитні кошти разом з відсотками за надання кредиту вчасно не повернув, наявні підстави для стягнення з відповідача
ОСОБА_1 на користь АТ «Сенс Банк»» всієї суми заборгованості, розмір якої підтверджено позивачем та відповідачем не спростовано, а саме заборгованості у загальному розмірі 373 322,47 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Понесення позивачем судових витрат по сплаті судового збору підтверджується меморіальним ордером № 723900 від 10.02.2025 про сплату судового збору у сумі 4 479,87 грн, який відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Що стосується витрат на правову допомогу, судом встановлено наступне.
У позовній заяві позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 витрати, понесені АТ «Сенс Банк» на правову допомогу, у розмірі 29 905,81 грн.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно із ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвокат має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Крім того, відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду по справі №751/3840/15-ц від 20 вересня 2018 року на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.
В обґрунтування понесених витрат на правничу допомогу адвоката позивачем надано лише договір про надання послуг № 1006 від 28.01.2025 року, укладений між АТ «Сенс Банк» (Замовник) та Адвокатським об'єднанням «Смарт Лекс» (Виконавець).
Відповідно до п. 1.1 договору Адвокатське об'єднання «Смарт Лекс» надає послуги, які полягають у здійсненні від імені та в інтересах Замовника юридичних та фактичних дій щодо стягнення заборгованості з Боржників кредитних договорів, договорів позики, інших угод, які не забезпечені заставою та/або спонуканню їх до погашення такої заборгованості, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити такі послуги.
Згідно з п. 3.1 за надання вищевказаних послуг Замовник сплачує на користь Виконавця винагороду (гонорар) у нижченаведеному розмірі: за підготовку і подання позовної заяви до суду - 375 грн, за отримання рішення суду - 225 грн, комісійна винагорода від стягнутих коштів на користь Замовника - 7,85 %.
Пунктом 3.3.2 договору передбачено, що на підставі отриманого звіту про результати погашеної заборгованості боржників виконавець протягом 3 робочих днів надає замовнику підписані та завірень печаткою виконавця (в разі наявності) 2 екземпляри Акта прийому-передачі наданих послуг згідно форми Додатку № 5 та рахунки-фактури на оплату наданих послуг за цим Договором на паперових носіях під розпис або надсилає Замовнику в електронному вигляді через сервіс електронного документообігу згідно умов Розділу 12 цього Договорую
Проте, стороною позивача не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження понесених ним витрат на правничу допомогу, а саме: розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Тому суд вважає, що підстав для задоволення вимог в частині стягнення із відповідача витрат на правову допомогу немає.
Керуючись ст. 10, 12, 81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-268, 273 ЦПК України, суд
Позов Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованість в сумі 373 322 (триста сімдесят три тисячі триста двадцять дві) грн 47 коп., з яких 227 018 (двісті двадцять сім тисяч вісімнадцять) грн 53 коп. - заборгованість за кредитом, 69 440 (шістдесят дев'ять тисяч чотириста сорок) грн. 19 коп. - заборгованість по відсотках, 76 863 (сімдесят шість тисяч вісімсот шістдесят три) грн 75 коп. - заборгованість по комісії.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» судовий збір у розмірі 4 479 (чотири тисячі чотириста сімдесят дев'ять) грн 87 коп.
У стягненні витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржено позивачем до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування учасників справи:
Позивач - Акціонерне товариство «Сенс Банк», місцезнаходження: 03150, місто Київ, вулиця Велика Васильківська, б. 100, код ЄДРПОУ 23494714;
відповідач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Повний текст рішення суду складено 16.06.2025 року.
Суддя Я.К. Левицька