печерський районний суд міста києва
Справа № 757/40081/25-ц
"18" вересня 2025 р. суддя Печерського районного суду м. Києва Бусик О.Л., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про накладення штрафу на Голову управління Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві за невиконання рішення суду, -
19 серпня 2025 року до Печерського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Київського окружного адміністративного суду про стягнення коштів.
21 серпня 2025 року визначено суддю та передано для вирішення питання про відкриття провадження у справі, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Ухвалою судді від 25 серпня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 - залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
9 вересня 2025 року до суду від ОСОБА_1 надійшла нова редакція позовної заяви до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про накладення штрафу на Голову управління Пенсійного фонду України в м. Києві Бойко Олену Володимирівну за невиконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.05.2018 у справі № 826/3656/18, на підставі ст. 382 КК України.
18 вересня 2025 року до суду від ОСОБА_1 надійшла нова редакція позовної заяви до судді Київського окружного адміністративного суду Панової Г.В. про відшкодування шкоди, завданої протиправними діями судді згідно ст. 382 КК України.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про те, що даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, з наступних підстав.
Статтею 3 Конституції України передбачено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
В силу положень ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1, п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
У частині 1 статті 5 ЦПК України зазначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором
Відповідно до п. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно з ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 382 КК України за умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню - карається штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років. Ті самі дії, вчинені службовою особою, - караються штрафом від семисот п'ятдесяти до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.05.2018 у справі № 826/3656/18 позов ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії - задоволено. Зобов'язано Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві поновити ОСОБА_1 з 01.09.2017 виплату пенсії за віком. Справа розглядалась за правилами КАС України.
8 серпня 2018 року ОСОБА_1 видано виконавчий лист № 826/3656/18 на примусове виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.05.2018.
Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Блями М.Г. від 23.01.2019 закрито виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.05.2018.
Згідно копії витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному проваджені № 12019100100000966 від 31.01.2019, Шевченківським управлінням поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою Блями М.Г. про невиконання Головним управлінням Пенсійного фонду України у місті Києві рішення Окружного адміністративного суду міста Києва щодо поновлення пенсії ОСОБА_1 ЖЕО № 7322 від 30.01.2019. Правова кваліфікація кримінального правопорушення: (КК України 2001) ч. 1 ст. 382 (чинна до 01.07.2020).
Тобто, з наведеного вбачається, що дана справа перебувала на стадії виконання судового рішення. Розгляд заяв, які стосуються виконання рішення суду регулюється положеннями 5 та 6 розділів ЦПК України, а також Законом України «Про виконавче провадження».
Відтак, положення ЦПК України не надають суду можливість накладати штраф на Голову управління Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, у зв'язку з невиконанням рішення суду чи зобов'язати останню вчиняти будь-які дії щодо виконання рішення суду за відсутності скарги, поданої в порядку, визначеному розділом VІІ ЦПК України.
Крім того, суд звертає увагу на те, що в рамках цивільної справи судом не може вирішуватися питання щодо накладення штрафу на особу за ст. 382 КК України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
З огляду на встановлені обставини, у відкриття провадження слід відмовити.
Керуючись ст. 3, 55, 56 Конституції України, ст. 4, 5, 12, 19, 186, 353 ЦПК України,-
У відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про накладення штрафу на Голову управління Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві за невиконання рішення суду - відмовити.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду.
Суддя О.Л. Бусик