єдиний унікальний номер справи 554/3100/24
номер провадження 2/546/439/25
Іменем УКРАЇНИ
19 вересня 2025 року м. Решетилівка Полтавська область
Решетилівський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді - Лівер І.В.,
за участю секретаря судового засідання - Лещенко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Решетилівка Полтавської області матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
Позивач звернувся до Октябрського районного суду м. Полтави з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором надання позики № 0999315636 від 04.02.2020 у розмірі 60202,00 грн, а також 3028,00 грн. сплаченого судового збору та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 17 000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 04.02.2020 між ТОВ «ІНФІНАНС» та ОСОБА_1 був укладений договорі позики № 0999315636, у відповідності до умов якого кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з максимальним лімітом 20000,00 грн., в межах строку дії договору - 36 календарних місяців з дня підписання договору з остаточним терміном повернення кожного траншу кредиту не пізніше строку користування траншем, визначеного сторонами. На умовах вказаного договору надання позики 20.02.2020 позивач видав відповідачці третій транш кредиту в сумі 5000,00 грн. строком на 30 днів згідно Пропозиції надання 3 траншу кредиту згідно Заявки-анкети № 2628573729 від 20.02.2020 (оферта) та акцепту оферти від 20.02.2020 на отримання 3 траншу кредиту згідно вказаної заявки. Відсоткова ставка - 1,75% за один день користування кредитом, річна відсоткова ставка - 638,75%.
14.07.2021 між ТОВ «ІНФІНАНС» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено договір факторингу № 14-07/21, у відповідності до якого ТОВ «ІНФІНАНС» відступило ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, зокрема за договором надання позики № 0999315636 від 04.02.2020.
У свою чергу, 10.01.2023 на підставі договору № 10-01/2023 ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, зокрема за договором надання позики № 0999315636 від 04.02.2020.
Просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за договором надання позики № 0999315636 від 04.02.2020 у розмірі 60202,00 грн, з яких: 5000,00 грн - заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту); 55202,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами, а також судовий збір у розмірі 3028,00 грн та 17000,00 грн витрати на професійну правничу (правову) допомогу.
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 28.03.2024 відкрито провадження в даній цивільній справі, призначено у справі підготовче судове засідання з викликом сторін.
Ухвалою Шевченківського (колишня назва-Октябрського) районного суду м. Полтави від 07.05.2025 дану цивільну справу передано за територіальною підсудністю на розгляд до Решетилівського районного суду Полтавської області.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.06.2025 року головуючим суддею у даній цивільній справі визначено суддю Лівер І.В.
Ухвалою Решетилівського районного суду Полтавської області від 23.06.2025 року справу прийнято до провадження, визначено, що справа підлягає розгляду в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Решетилівського районного суду Полтавської області від 05.08.2025 підготовче провадження по цивільній справі закрито, справу призначено до судового розгляду.
Позивач у судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Позивач в позовній заяві просив розгляд справи здійснювати за відсутності його представника, проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення не заперечував.
Відповідачка в судове засідання не з'явилися, була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи. Судові повістки, надіслані на адресу відповідачки, повернулися до суду з відміткою пошти - адресат відсутній за вказаною адресою. Відповідачка причини неявки суду не повідомила, заява про розгляд справи за її відсутності не надходила, відзив на позов не подавала.
Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У зв'язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив відповідно до ст. 280 ЦПК України, зі згоди позивача суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Судом встановлено, 04.02.2020 року між ТОВ «ІНФІНАНС» та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено договір надання позики № 09993115636, який підписаний електронним підписом відповідачки, відтворений шляхом використання нею одноразового ідентифікатора - 5s1q6r.
Згідно з п. 1.2. Договору кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) в межах строку дії договору - 36 календарних місяців з дня підписання договору з остаточним терміном повернення кожного траншу кредиту не пізніше строку користування траншем, визначеного сторонами у додатках до договору при наданні (отриманні) чергового траншу. Строк користування кожним траншем є окремим та визначається відповідно до умов договору в додатках до нього при наданні (отриманні) чергового траншу.
Згідно п. 1.5 договору загальний (максимальний) розмір кредитної лінії - 20000,00 грн.
Згідно п. 1.6. договору максимальна відсоткова ставка - 1,75%, що нараховується за один календарний день на суму фактичного залишку заборгованості. Ромір відсотків за один день користування кредитом (траншем) та річна відсоткова ставка визначається сторонами у додатках до договору при наданні (отриманні) чергового траншу кредиту.
Згідно п. 1.15. договору розмір кредиту (траншу), строк користування кредитом (траншем), вартість кредиту (траншу) у грошовому вираженні, реальна річна процентна ставка за кредитом (траншем)визначається сторонами у додатках до договору при наданні (отриманні) чергового траншу.
20.02.2020 відповідачкою підписані Пропозиція надання 3 траншу кредиту згідно заявки-анкети № 2628573729 від 20.02.2020 в рамках договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0999315636 від 04.02.2020р. (оферта), а також Акцепт оферти від 20.02.2020 на отримання 3 траншу кредиту згідно заявки-анкети № 2628573729 від 20.02.2020 в рамках договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0999315636 від 04.02.2020р. Зазначені документи підписані ОСОБА_1 електронним цифровим підписом (одноразовим ідентифікатором в якості особистого підпису - 7d9r8z), який було надіслано за допомогою СМС-повідомлення на телефонний номер, зазначений відповідачкою в особистому кабінеті на сайті кредитодавця.
Відповідно до вказаних документів ТОВ «ІНФІНАНС» запропонувало, а ОСОБА_1 погодилася прийняти третій транш кредиту в рамках договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0999315636 від 04.02.2020р. в розмірі 5000,00 грн., строк користування кредитом - 30 днів, відсоткова ставка - 1,75% за один день користування кредитом, річна відсоткова ставка - 638,75%, загальна вартість кредиту у грошовому вираженні становить 2625,00 грн.
Згідно заявки-анкети на отримання кредиту від 20.02.2020 ОСОБА_1 просила надати кредит в розмірі 5000,00 грн. строком на 30 днів, спосіб отриманн кредиту - платіжна карта, реквізити банківської платіжної карти - НОМЕР_1 . Зазначена заявка-анкета підписана відповідачкою електронним цифровим підписом (одноразовим ідентифікатором в якості особистого підпису - 7d9r8z).
Як вбачається з копії квитанції за сплату № 49190681 від 20.02.2020 ТОВ «ІНФІНАНС» здійснив зарахування 5000,00 грн. на карту НОМЕР_2 .
Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості ОСОБА_1 має заборгованість перед ТОВ «ІНФІНАНС» за договором № 0999315636 від 04.02.2020 в загальному розмірі 49712,00 грн., з яких 5000,00 грн. - заборгованість по основній сумі кредиту, 44712,00 грн. - заборгованість за відсотками (період нарахування - з 05.02.2020 по 14.07.2021).
Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Вердикт Капітал», станом на 10.01.2023 становить: заборгованість за тілом кредиту - 5000,00 грн., заборгованість по процентам на дату відступлення прав вимоги - 44712,00 грн., нараховані відсотки зг. кр.дог. - 47687,50 грн., а всього загальна сума - 97399,50 грн (період нарахування з 14.07.2021-09.01.2023).
Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», станом на 08.03.2024 становить: заборгованість за тілом кредиту - 5000,00 грн., заборгованість по процентам на дату відступлення прав вимоги - 92399,50 грн., а всього загальна сума - 97399,50 грн (період нарахування з 10.01.2023-08.03.2024).
Таким чином, суду доведено, що між сторонами укладено договір надання позики в електронному вигляді, особу позичальника ідентифіковано, відповідачка підписала договір надання позики №0999315636 від 04.02.2020 аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора 5s1q6r, який було надіслано за допомогою СМС-повідомлення на телефонний номер, зазначений позичальником в особистому кабінеті кредитора - ТОВ «ІНФІНАНС». Пропозиція надання 3 траншу кредиту згідно заявки-анкети № 2628573729 від 20.02.2020 в рамках договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0999315636 від 04.02.2020р. (оферта), а також Акцепт оферти від 20.02.2020 на отримання 3 траншу кредиту згідно заявки-анкети № 2628573729 від 20.02.2020 в рамках договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0999315636 від 04.02.2020р. також підписані ОСОБА_1 електронним цифровим підписом (одноразовим ідентифікатором в якості особистого підпису - 7d9r8z), який було надіслано за допомогою СМС-повідомлення на телефонний номер, зазначений відповідачкою в особистому кабінеті на сайті кредитодавця.
14.07.2021 між ТОВ «ІНФІНАНС» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено договір факторингу № 14-07/21, у відповідності до якого ТОВ «ІНФІНАНС» відступило ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, зокрема за договором надання позики № 0999315636 від 04.02.2020.
10.01.2023 між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено договір факторингу № 10-01/2023, у відповідності до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, зокрема за договором надання позики № 0999315636 від 04.02.2020.
Таким чином, TOB «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло право грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за договором надання позики № 0999315636 від 04.02.2020.
Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем він вважається укладеним в письмовій формі.
Згідно з нормою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом (ст.ст. 610, 612 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).
Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагається, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно - телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також Іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний в порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України встановлено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦКУ).
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням (ст. 516 ЦКУ).
Відповідно до ст. 517 ЦКУ первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
За ст. 518 ЦКУ боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред'явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов'язок до пред'явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.
Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ст. 519 ЦКУ).
Згідно зі ст. 1082 ЦКУ боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Статтею 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст. 81 ЦПК України).
Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як вбачається з положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Подані позивачем документи підтверджують укладення відповідачкою договору надання позики та отримання нею третього траншу кредиту.
Факт набуття позивачем права вимоги до відповідача за кредитним договором суд також вважає доведеним належними та достатніми доказами.
Відповідачка відзиву на позов не подала, будь-яких доводів та/чи доказів на спростування викладених в позовній заяві доводів позивача щодо укладення вказаних вище договорів надання позики та факторингу, а також отримання кредиту до суду від відповідачки не надходило.
Отже, факт отримання кредиту відповідачкою за договором надання позики у сумі 5000,00 грн є доведеним позивачем та не спростованим стороною відповідача. Такий факт ґрунтується на умовах договору надання позики та додатків до нього при наданні(отриманні) третього траншу кредиту.
Згідно з умовами кредитного договору відповідачка зобов'язувалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки і на умовах, що передбачені договором.
Доказів проведення відповідачкою повного розрахунку за отриманим кредитом матеріали справи не містять. Відповідачка таких доказів не надала та про таке не заявляла.
Отже, відповідачка умови договору надання позики порушила та у строк, встановлений умовами вказаного договору, кредитні кошти не повернула.
З цих підстав позовні вимоги позивача про стягнення основної суми заборгованості (за тілом кредиту) за договором надання позики № 0999315636 від 04.02.2020 в сумі 5000,00 грн суд вважає законними, обґрунтованими та такими, що ґрунтуються на умовах договору та підтверджуються наданими доказами, які підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача.
Щодо позовних вимог позивача про стягнення нарахованих відсотків з відповідачки у сумі 55202,00 грн, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що згідно з Пропозицією надання 3 траншу кредиту згідно заявки-анкети № 2628573729 від 20.02.2020 (оферта), а також Акцептом оферти від 20.02.2020 на отримання 3 траншу кредиту згідно зазначеної заявки-анкети, що є додатками до договору надання позики № 0999315636 від 04.02.2020, кредит в сумі 5000,00 грн. надається строком на 30 днів з 20.02.2020 (строк кредитування), відсоткова ставка - 1,75% за один день користування кредитом, річнав відсоткова ставка - 638,75%, загальна вартість кредиту у грошовому вираженні становить 2625,00 грн.
Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.
Відповідно до умов договору надання позики № 0999315636 від 04.02.2020 та вказаних вище додатків до нього строк кредитування сплив 20.03.2020.
З урахуванням умов договору надання позики № 0999315636 від 04.02.2020, Пропозиціії надання 3 траншу кредиту згідно заявки-анкети № 2628573729 від 20.02.2020 (оферта), а також Акцепту оферти від 20.02.2020 на отримання 3 траншу кредиту згідно зазначеної заявки-анкети, відсоткова ставка за один день користування кредитом складає 1,75%, загальна вартість кредиту у грошовому вираженні становить 2625,00 грн. Строк кредитування сплив 20 березня 2020. Додаткові угоди або інші документи, які б свідчили про зміну строку кредитування, суду не надавались. А отже, відсотки в іншій сумі, щодо яких позивачем заявлена вимога про стягнення, нараховані поза межами строку кредитування.
Позовна вимога про стягнення позивачем з відповідачки суми заборгованості за відсотками, що нарахована за межами визначеного договором строку, суперечить вимогам ЦК України та висновкам Верховного Суду.
Так, у постанові Верховного Суду від 27 липня 2021 року за № 910/18943/20 зроблено висновок, що оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма ч. 2 ст. 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч. 1 ст. 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов'язання.
Таким чином, загальна сума заборгованості за нарахованими процентами за договором надання позики № 0999315636 від 04.02.2020 становить 2625,00 грн, які підлягають стягненню з відповідачки відповідно до п. 1.15 вказаного договору, Пропозиції надання 3 траншу кредиту згідно заявки-анкети № 2628573729 від 20.02.2020 в рамках договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0999315636 від 04.02.2020р. (оферта) та Акцепту оферти від 20.02.2020 на отримання 3 траншу кредиту згідно заявки-анкети № 2628573729 від 20.02.2020 в рамках договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0999315636 від 04.02.2020р.
На підставі вище викладеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідачки заборгованості підлягають частковому задоволенню, а саме стягнення з відповідачки ОСОБА_1 на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованості за вказаним договором надання позики у загальній сумі 7625, 00 грн, з яких: 5000 грн - заборгованість за основним зобов'язанням (тілом кредиту), 2625,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами.
Щодо стягнення судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до приписів ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат пов'язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати, пов'язані з витребуванням доказів та пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до платіжної інструкції № 0421650067 від 19.03.2024 року позивачем при зверненні з даною позовною заявою сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
В зв'язку з тим, що позовні вимоги задоволені судом на 12,67% (7625,00х100/60202,00), суд на підставі ст. 141 ЦПК стягує судовий збір з відповідачки на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 383,65 грн. (3028,00х12,67/100).
Відповідно до положення ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомогу.
Разом із позовною заявою, позивач просить стягнути витрати на правничу допомогу та зазначає, що з метою отримання правової допомоги щодо ведення справи, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» уклало договір про надання правової допомоги № 02-01/2023 від 02.01.2023 з АБ «ЛІГАЛ АССІСТАНС». Крім того, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та АБ «ЛІГАЛ АССІСТАНС» підписали заяву на надання юридичної допомоги № 600 від 07.02.2024 до договору про надання правової допомоги №02-01/2023 від 02.01.2023, а також витяг з акту № 3 про надання юридичної допомоги від 08.01.2024 до договору про надання правової допомоги № 02-01/2023 від 02.01.2023 та на підтвердження оплати правової допомоги позивач разом з позовом надав платіжну інструкцію №413000006 від 09.02.2024 на суму 52000,00 грн. На підтвердження вартості послуг адвокатського бюро позивачем надано копію прайс-листа АБ «ЛІГАЛ АССІСТАНС».
Згідно заявки про надання юридичної допомоги № 600 від 07.02.2024 та витягу з акту №3 про надання юридичної допомоги від 08.01.2024 ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та АБ «ЛІГАЛ АССІСТАНС» погодили надання наступних правових послуг: надання усної консультації з вивченням документів - 4000,00 грн. (2 години по 2000,00 грн.), підготовка пропозиції - 1000,00 грн., складання позовнгої заяви - 12000,00 грн. (4 години по 3000,00 грн.). Позивач просить стягнути з відповідачки витрати на правову допомогу в розмірі 17 000 грн.
29.07.2024 позивачем через систему «Електронний суд» надано копію витягу з акту №3 про надання юридичної допомоги від 08.02.2024, згідно якого ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та АБ «ЛІГАЛ АССІСТАНС» погодили надання наступних правових послуг: надання усної консультації з вивченням документів - 4000,00 грн. (2 години по 2000,00 грн.), підготовка пропозиції - 1000,00 грн. (0,5 години по 2000,00 грн.), складання позовнгої заяви - 12000,00 грн. (4 години по 3000,00 грн.).
Приписами ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Згідно ч. 4 ст. 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Адвокатське бюро діє на підставі договору № 02-01/2023 від 02.01.2023 з АБ «ЛІГАЛ АССІСТАНС». Крім того, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та АБ «ЛІГАЛ АССІСТАНС» підписали заяву на надання юридичної допомоги № 600 від 07.02.2024 до договору, а також витяг з акту № 3 надання юридичної допомоги від 08.02.2024 до договору.
Як передбачено ст. 15 ЦПК України - учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Витрати на професійну правничу допомогу відносяться до витрат, пов'язаних з розглядом справи п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, та становлять одну із складових судових витрат ч. 1 ст. 133 ЦПК України.
Відповідно до ч. 5 ст. 135 ЦПК України сума забезпечення витрат на професійну правничу допомогу визначається судом з урахуванням приписів ч. 4 ст. 137, ч. 7 ст. 139 та ч. 3 ст. 141 цього Кодексу, а також їх документального обґрунтування.
За положеннями ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно із ч. 3 ст. 141 ЦПК, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду від 30 вересня 2009 року за № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Отже, до правової допомоги належать консультації та роз'яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво в судах тощо.
Із вказаних вище заяви на надання юридичної допомоги та витягу з акту № 3 про надання юридичної допомоги вбачається, що позивач та АБ «ЛІГАЛ АССІСТАНС» на виконання адвокатським бюро договору про надання правової допомоги погодили повне виконання послуг за ним, а саме:
- надання усної консультації з вивченням документів - 2 години;
- підготовка пропозиції - 0,5 годин;
- складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду - 4 години. Разом: 5,6 годин.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Крім того, суд зазначає, що за ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання правових послуг та інші), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки).
Таким чином для визначення розміру компенсації витрат на правову допомогу стороною повинен бути наданий розрахунок із зазначенням часу, який був витрачений на виготовлення документів правового характеру, а також дані щодо фактично понесених і документально підтверджених витрат на правову допомогу.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Згідно висновків, викладених в постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
За вказаних обставин, при вирішенні питання про розподіл судових витрат на адвоката необхідно брати до уваги як нескладність самої справи, так і усталеність судової практики при вирішенні справ подібної категорії.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, як зазначено в п. 95 Рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015р., п. 88 Рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004 р., заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає позицію щодо юридичного терміну «фактично понесені» витрати на правову допомогу, згідно з якою в ситуації, коли заявник ще не сплатив адвокатський гонорар, але він має сплатити його згідно із договірними зобов'язаннями на користь особи, яка представляла заявника протягом провадження у Європейському суді з прав людини, має право висувати вимоги щодо сплати гонорару згідно з договором. Відповідно Суд вважає витрати за цим гонораром «фактично понесеними». З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Тогджу проти Туреччини», заява № 27601/95, п. 158, від 31 травня 2005 року; «Начова та інші проти Болгарії», заяви №№ 43577/98 і 43579/98, п. 175, ECHR 2005 VII; «Імакаєва проти Росії», заява № 7615/02, ECHR 2006 XIII; «Карабуля проти Румунії», заява № 45661/99, п. 180, від 13 липня 2010 року; «Бєлоусов проти України», заява № 4494/07, п. 116, від 07 листопада 2013 року.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена в постанові від 12 лютого 2020 року по справі № 648/1102/19, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що наявні підстави для відшкодування позивачу витрат на правову допомогу, оскільки вони є фактично понесеними.
Щодо співмірності витрат на правову допомогу ВС КАС у постанові від 01.09.2020 р. у справі № 640/6209/19, висловив позицію, відповідно до якої розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заявлений розмір витрат на правову допомогу у цій справі 17000,00 грн. не відповідає критерію об'єктивного та розумного визначення їх розміру, а також реальності адвокатських витрат.
Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, положень ст. 11 ЦПК України, виходячи з вимог розумності та справедливості, виходячи з реальності наданих адвокатом послуг та враховуючи нескладність справи, ціни позову (заборгованості), часткове задоволеня позовних вимог, розгляд в суді без участі позивача та його преставника, суд доходить висновку про наявність достатніх правових підстав для зменшення розміру відшкодування витрат на професійну правничу допомогу з 17 000 грн. до 7 000, 00 грн.
Таким чином, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» підлягають стягненню судові витрати з оплати судового збору в розмірі 383,65 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 7 000, 00 грн.
Керуючись, ст.ст. 141, 280, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (01133, м. Київ. Вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, код ЄДРПОУ: 44276926) заборгованість за договором надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0999315636 від 04.02.2020 у загальному розмірі 7625 (сім тисяч шістсот двадцять п'ять) гривень 00 копійок, з яких 5000,00 грн - заборгованість за основним зобов'язанням (тілом кредиту), 2625,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відшкодування витрат по оплаті судового збору у розмірі 383 (триста вісімдесят три) гривні 65 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 (семи тисяч) гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, а якщо апеляційну скаргу подано- після закінчення апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення, а у разі його ухвалення за відсутності учасників справи- в той же строк з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне найменування (ім'я) сторін:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», адреса: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306, код ЄДРПОУ: 44276926;
Відповідачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складений 19.09.2025.
Суддя І.В. Лівер