Дата документу 16.09.2025Справа № 554/8300/25
Провадження № 1-кс/554/11286/2025
16 вересня 2025 року м. Полтава
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого СВ Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтава, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, по матеріалам досудового розслідування № 12025170420000557, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.04.2025 року,-
Слідчий звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , яке мотивує наступним.
У провадженні СВ Полтавського РУП ГУ НП в Полтавській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025170420000557 від 28.04.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 26.04.2025 року, близько 23:30 год., ОСОБА_4 , перебуваючи на відкритій ділянці місцевості, у дворі, що поблизу будинку №19, за адресою: м. Полтава, вул. Михайла Грушевського, в умовах воєнного стану (запровадженого Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 та продовженого останній раз 14.07.2025, відповідно до Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство» від 03.03.2022), керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного особистого збагачення, користуючись фізичною перевагою, шляхом ривка із рук, відкрито заволодів, належним потерпілому ОСОБА_7 , мобільним телефоном, марки «Samsung Galaxy A35» в корпусі синього кольору, IMEI1: НОМЕР_1 ; IMEI2: НОМЕР_2 , вартістю 11 185 гривень.
В подальшому, ОСОБА_4 з місця вчинення злочину зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, тим самим спричинивши потерпілому ОСОБА_7 матеріального збитку на загальну суму 11 185 гривень.
Таким чином, за вчинення своїх умисних дій, які виразилися у відкритому викраденні чужого майна (грабіж) в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
11.09.2025 року ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Посилаючись на наявність ризиків переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому же кримінальному провадженні,знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, слідчий просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив задовольнити.
Підозрюваний в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, просив обрати більш м'який запобіжний захід. Зазначив, що він розкаюється у скоєному, не буде переховуватися, впливати на свідків, вчиняти злочини. Вказав на те, що він допомагає слідств, до нього відсутні претензії від потерпілого.
Захисник в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання. Зазначив, що ризики не доведені, збитки потерпілому відшкодовані. Просив застосувати особисте зобов'язання.
Заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому же кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Слідчим суддею встановлено, що 11.09.2025 року ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
В обґрунтування клопотання, як на підставу застосування вказаного запобіжного заходу, прокурор посилається на наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, тобто запобігання спробі переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому же кримінальному провадженні,знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підозрюваний ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 27.04.2025; стенограмою допиту потерпілого ОСОБА_7 ; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 29.04.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 28.04.2025; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 28.04.2025; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.09.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 29.04.2025; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.09.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 29.04.2025; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 29.04.2025; протоколом огляду від 03.05.2025; протоколом огляду від 30.04.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 02.06.2025; протоколом огляду від 11.07.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 04.062025; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.06.2025; протоколом огляду від 02.06.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 27.05.2025; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.09.2025; протоколом огляду від 27.05.2025; висновком експерта № СЕ-19/117-25/11847-ТВ від 27.05.2025; протоколом обшуку від 11.09.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 11.09.2025; повідомленням про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 11.09.2025; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 11.09.2025.
Таким чином, проаналізувавши доводи прокурора в обґрунтування обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 , слідчий суддя вважає, що ризики, визначені ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому же кримінальному провадженні,знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, знайшли своє підтвердження.
Одночасно, відповідно до положень ст.178 КПК України, при розгляді даного клопотання слід врахувати вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину, дані про його особу, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у злочині, у вчиненні якого він підозрюється, а саме позбавлення волі на строк до десяти років.
З досліджених у судовому засіданні матеріалів вбачається, що ОСОБА_4 раніше не притягувався до кримінальної відповідальності,має постійне місце проживання, мешкає за адресою АДРЕСА_1 . Слід зазначити, що вказані обставини прокурором не були спростовані в ході розгляду даного клопотання.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді взяття під варту відносно підозрюваного, суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
Також слід зазначити, що виключно тяжкість вчиненого особою кримінального правопорушення, не є безумовною підставою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
При цьому, суд враховує рішення Європейського суду з прав людини (див. в т.ч. п.80 рішення по справі «Харченко проти України» (заява № 40107/02) та п.60 рішення «Єлоєв проти України» (заява №17283/02) якими встановлено, що застосування такого виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою виключно на підставі наявності підозри є прямим порушенням пункту 3 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року.
Аналіз наведених обставин та вимог закону дозволяє зробити висновок про те, що прокурор у судовому засіданні не довів об'єктивними доказами, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Тому, суд дійшов до висновку, що подане клопотання не підлягає задоволенню.
Беручи до уваги наявність у підозрюваного постійного місця проживання, соціальних зв'язків, його майновий стан, а також повідомлення про підозру, обставини справи, з урахуванням тяжкості вчиненого, наявності ризиків, визначених ч.1 ст.177 КПК України, які є доведеними прокурором, враховуючи недоведеність недостатності застосування більш м'якого запобіжного заходу відносно підозрюваного для запобігання ризиків, зазначених в клопотанні, слідчий суддя дійшов висновку про можливість застосувати відносно підозрюваного більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в межах строку досудового розслідування, який буде достатнім для неухильного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а не тримання під вартою, на якому наполягає прокурор.
Відповідно до положень ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Відповідно до приписів ч.1 та ч.2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Згідно ч.6 ст. 181 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Відповідно до ч. 2 ст. 196 КПК України, в ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов'язки, передбачені частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено.
Як вбачається з ч. 5 ст.194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
З урахуванням наведених мотивів та вимог закону, слідчий суддя вважає можливим застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який, на думку суду, забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного під час досудового слідства, поклавши на ОСОБА_4 наступні обов'язки: повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця свого проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в?їзд в Україну; утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими у кримінальному провадженні, за виключенням як за ініціативою слідчого чи прокурора в їх присутності.
Щодо клопотання підозрюваного та адвоката про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, суд вважає, що стороною захисту не надано достатніх доказів, які б підтверджували у сукупності об'єктивність доводів щодо підстав для обрання такого запобіжного заходу.
В силу змагальності сторін кримінального провадження захистом не доведено, що більш м'який запобіжний захід зможе запобігти існуючим в провадженні ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Таким чином, враховуючи характер інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, конкретні обставини кримінального провадження, дані про його особу, наявність ризиків, а також інші обставини у їх сукупності і взаємному зв'язку, слідчий суддя вважає, що відсутні підстави для застосування запобіжного заходу, у виді особистого зобов'язання, а тому в задоволенні даного клопотання слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 132, 176-178, 181, 186, 193,194, 196,197, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя -
У задоволенні клопотання слідчого СВ Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_6 , погодженого прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, по матеріалам досудового розслідування № 12025170420000557, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.04.2025 року - відмовити.
Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово, строком до 10.11.2025 року, без застосування електронних засобів контролю, поклавши на нього наступні обов'язки: повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця свого проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в?їзд в Україну; утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими у кримінальному провадженні, за виключенням як за ініціативою слідчого чи прокурора в їх присутності.
В разі невиконання вищевказаних зобов'язань, до підозрюваного може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, зобов'язавши передати копію ухвали для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Роз'яснити, що за умисне невиконання ухвали суду передбачена відповідальність за ст.382 КК України.
Клопотання сторони захисту про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з часу проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1