Справа № 948/800/25
Номер провадження 1-в/948/103/25
19.09.2025 Машівський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представника ВК-9 ОСОБА_4 ,
захисник ОСОБА_5 ,
засудженого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Машівка клопотання захисника - адвоката ОСОБА_5 стосовно засудженого:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , громадянина України, з професійно-технічною освітою, засудженого вироком Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28.12.2022 за ч. 2 ст. 286 КК України до 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки, який разом постановою Верховного суду від 12.03.2024 р. змінено та пом'якшено основне покарання за ч.2 ст.286 КК України до 4 р. позбавлення волі,
про умовно-дострокове звільнення,
у серпні 2025 року до суду надійшло вказане клопотання, яке обґрунтоване тим, що засуджений ОСОБА_6 вчинив неумисний злочин, право на умовно-дострокове звільнення він отримав 24.08.2025 року, відшкодував потерпілим великий розмір шкоди, під час виконання покарання працює, має на утриманні матір пенсіонерку з якою разом проживає, має позитивну характеристику, має три подяки та немає жодного стягнення, також має позитивну психологічну характеристику, до засудження працював КП КСР «Добробут» водієм спецтехніки та вів активний спосіб життя, а тому має підстави, передбачені ст.81 КК України для умовно-дострокового звільнення.
У зв'язку з наведеним просить звільнити ОСОБА_6 умовно-достроково за вироком Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 28.12.2022 року та постановою Верховного Суду від 12.03.2024 року.
Заслухавши думку прокурора, який заперечував проти задоволення клопотання захисника з огляду на те, що засуджений ОСОБА_6 тільки стає на шлях виправлення, але не довів своє виправлення, оскільки під час відбування покарання за вчинення тяжкого необережного злочину, внаслідок якого загинула одна людина цивільні позови не відшкодовує, як і судові витрати, звернувся із заявою про працевлаштування тільки в червні 2025 року, комісією установи у серпні 2025 року відмовлено у поданні до суду матеріалів на умовно-дострокове звільнення, представника установи виконання покарань, який повідомив, що на думку установи виконання покарань засуджений не довів своє виправлення, у серпні 2025 року йому було відмовлено в поданні до суду матеріалів на застосування такої пільги, засудженого та його захисника, які просили клопотання задовольнити, покликаючись на те, що ОСОБА_6 працевлаштований з липня 2025 року, до того постійно виконував суспільно-корисну працю, за що має заохочення, стягнень не має, до поміщення в місця позбавлення волі добровільно сплатив потерпілим 120 000,00 грн, виконавчі листи до установи не надходили, дослідивши документи кримінального провадження та особової справи засудженого, суд дійшов такого висновку.
Судом установлено, що вироком Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28.12.2022 ОСОБА_6 засуджений за ч. 2 ст. 286 КК України до 5 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 2 роки. Строк відбування покарання вирішено рахувати з дня його затримання за цим вироком та приведення його до виконання. На підставі ч.5 с.72 КК України в строк покарання вирішено зарахувати попереднє ув'язнення з 03.01.2021 р. по 02.03.2021 р. включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі (а.о.с.9-15 ч.1).
Постановою Верховного Суду від 12.03.2024 р. вирок Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28.12.2022 та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 11.05.2023 року було змінено та пом'якшено основне покарання призначене ОСОБА_6 за ч.2 ст.286 КК України до 4 р. позбавлення волі. В решті судові рішення залишені без змін (а.о.с.27-30 ч.1).
Як зазначено у вказаній постанові, під час апеляційного розгляду засуджений додатково сплатив частину грошових коштів в рахунок відшкодування донькам загиблого, які змінили свою думку і не заперечували проти пом'якшення покарання (а.о.с. 29 ч.1 на зв.).
Початок строку відбування покарання 22.10.2023 р. (а.о.с.1 ч.1), кінець строку покарання - 24.08.2027 року.
03.01.2025 року ухвалою Машівського районного суду Полтавської області у задоволенні клопотання захисника-адвоката ОСОБА_5 стосовно засудженого ОСОБА_6 про заміну покарання у виді позбавлення волі більш м'яким було відмовлено, яка за ухвалою Полтавського апеляційного суду від 11.06.2025 року залишена без змін (а.о.с.31-36).
Як встановлено під час розгляду питання про заміну покарання у виді позбавлення волі більш м'яким, з копії розписки потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 від 04.04.2023 р. вони отримали від ОСОБА_6 в рахунок компенсації по цивільного позову по 50 000,00 грн.
29.08.2025 року комісією Машівської виправної колонії №9 по розгляду матеріалів на умовно-дострокове звільнення було відмовлено засудженому ОСОБА_6 в поданні до суду матеріалів на умовно-дострокове звільнення із залишенням додаткової міри покарання, як такому, що не довів своє виправлення та не заслуговує на умовно-дострокове звільнення із залишенням додаткової міри покарання (а.о.с.147 ч.2).
Відповідно до ч. 2 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Так, засуджений ОСОБА_6 за час перебування в ДУ «Водянська ВК №146» порушень вимог режиму відбування покарання не допускав, до дисциплінарної відповідальності не притягувався. З 05.03.2024 року відбуває покарання у ДУ «Машівська виправна колонія №9», де допустив одне порушення встановлених вимог режиму відбування покарання, а саме: відмова від робіт по благоустрою дільниці КДіР за що було прийнято рішення обмежитись бесідою виховного характеру за відмову від робіт, намагається дотримуватись порядку та умов відбування покарання та розпорядку дня, має три заохочення за виконання покладених обов'язків та додержання правил поведінки, дотримання правил трудового розпорядку та вимог безпеки праці, останній раз 13.05.2025, стягнень не має, в установі з 14.07.2025 року працевлаштований робітником майстерні, але з початку перебування в установі виявив бажання працювати та звернувся з заявою з проханням працевлаштувати його лише 12.06.2025 року, дбайливо ставиться до майна і предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи, здійснює за ними належний догляд, покладені обов'язки виконує, але потребує додаткового контролю з боку адміністрації установи, не допускає порушень вимог пожежної безпеки та безпеки праці, під час відбування покарання залучався без оплати праці до робіт з благоустрою колонії та поліпшення житлово-побутових умов засуджених, але під контролем адміністрації, дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом установи, виконує встановлені законодавством вимоги персоналу установи, але з метою поважливого ставлення до себе, у взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктний, підтримує стосунки з засудженими позитивної спрямованості, на профілактичних обліках не перебував, комунікабельний, бере на себе відповідальність за вчинені дії, вину визнає повністю, усвідомлює наслідки вчиненого, вважає вирок справедливим, бажає змінити своє життя, усвідомлює, що саме потребує змін, зарахований до програм диференційованого виховного впливу «Правопросвітництво» та «Підготовка до звільнення», програми на стадії реалізації, має низький рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та ймовірної небезпеки для суспільства (а.с.22-25, а.о.с.138-141 ч.2).
ОСОБА_6 17.03.2024 р. допустив невиконання покладених обов'язків та порушення встановлених заборон до осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, а саме відмову від праці, за що йому дисциплінарною комісією установи вирішено обмежитись бесідою виховного характеру (а.о.с.47 ч.2).
Згідно з довідкою Фельдшерського пункту №9 Філії ЦОЗ ДКВС України в Полтавській області від 18.09.2025 засуджений ОСОБА_6 звертався 07.03.2024 зі скаргою на гострий зубний біль та отримав медикаментозну допомогу для зняття болю, у зв'язку з чим мав звільнення від роботи (а.с.42).
Згідно з довідками бухгалтерії ДУ «Машівська ВК (№ 9)» ОСОБА_6 відбуває покарання в установі з 05.03.2024 року та був працевлаштований з липня 2025 року підсобним робітником та має 100 % відпрацювання. Виконавчі листи на утримання аліментів та позовів не надходили (а.с.7,826, а.о.с.142 ч.2).
Засуджений ОСОБА_6 має маму ОСОБА_9 , яка перебуває на пенсії і вона разом з сином зареєстровані за однією адресою, також він має повнолітнього сина ОСОБА_10 , що підтверджується наданими стороною захисту копіями документів, але вони не мають правового значення при розгляді даного питання (а.с.10-14).
З вироку суду видно, що ОСОБА_6 вчинив злочин в тверезому стані.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше половини строку покарання, призначеного судом за кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за необережний тяжкий злочин.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 17 постанови від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», судам, зокрема, слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.
При цьому, висновок суду повинен ґрунтуватися на всебічному врахуванні даних про поведінку засудженого і ставлення його до праці за весь час відбування покарання.
Однією з головних умов для умовно-дострокового звільнення засудженого від відбування покарання є доведеність виправлення засудженого, тобто готовність до: самокерованої поведінки, сприйняття встановлених у суспільстві норм та правил поведінки, дотримання норм чинного законодавства.
Передумовою дострокового звільнення є саме «бездоганна» поведінка засудженого протягом всього строку відбування покарання.
При цьому суд зауважує, що дотримання порядку та умов відбування покарання, а також, добросовісна поведінка засудженого, відповідно до ст. 9 КВК України, є його обов'язком, а процес виправлення та перевиховання має бути стабільним та послідовним.
Відповідно до ст. 6 КВК України, виправлення засудженого - це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
Основними засобами такого виправлення є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.
Аналізуючи досліджені докази, суд дійшов висновку, що хоча засуджений і відбув достатній строк для застосування умовно-дострокового звільнення, має три заохочення та стягнень не має, вживає заходи до погашення завданої шкоди потерпілим, проте не в достатній мірі, та водночас допустив порушення режиму відбування покарання, зокрема і відмовлявся від праці, тобто його поведінка не була сумлінною протягом всього строку покарання та не є бездоганною, за характеристикою установи виконання покарань тільки став на шлях виправлення, а тому суд уважає що ОСОБА_6 не довів своє виправлення та в задоволенні заяви про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання потрібно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 537, 539 КПК України, суд
відмовити у задоволенні клопотання захисника - адвоката ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_6 .
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а у випадку її оскарження, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її оголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Машівський районний суд, а засудженим у той же строк з моменту вручення копії судового рішення.
Суддя ОСОБА_1