Справа № 536/1355/25
Провадження № 2/536/1090/25
15 вересня 2025 року Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі:
головуючої судді Клименко С.М.
за участю секретаря судового засідання Веремєєвої О.Р.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
Позивач, Акціонерне товариство «Сенс Банк», 06 червня 2025 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись, що 30.06.2016 року між АТ «Альфа Банк», яке згідно протоколу позачергових загальних зборів акціонерів №2/2022 від 12.08.2022 змінило найменування на Акціонерне товариство «Сенс Банк» та відповідачем ОСОБА_1 укладено угоду про обслуговування кредитної карти та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 630431025, відповідно до умов якої позивач зобов'язується надати відповідачу Кредит, а відповідач зобов'язується в поряду та на умовах, що визначені Договором, повертати Кредит, виплачувати проценти за користування Кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені Договором. Свої зобов'язання за Договором позивач виконав надавши відповідачу кредитні кошти. Однак відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, порушив умови Договору в результаті чого станом на 08.04.2025 має заборгованість у розмірі 88 175 грн 69 коп, з яких: 62 868 грн 20 коп - прострочене тіло кредиту, 25 307 грн 49 коп -відсотки за користування кредитом, що і просили стягнути та судовий збір в сумі 2 422 грн 40 коп.
Ухвалою судді від 13 червня 2025 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відзив на позовну заяву відповідачем не подано.
Суд, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, надавши їм оцінку, встановив такі обставини.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Кожна особа, як слідує зі змісту ч. 1 ст. 4 ЦПК України, має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
З огляду на викладене, суд розглянув справу в межах позовних вимог та за наявними в ній доказами, які надані сторонами.
Установлено, що 30.06.2016 року між АТ «Альфа Банк», яке згідно протоколу позачергових загальних зборів акціонерів №2/2022 від 12.08.2022 змінило найменування на Акціонерне товариство «Сенс Банк» та ОСОБА_1 підписана угода про обслуговування кредитної карти та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 630431025, за умовами якого АТ «Сенс-Банк» зобов'язався надати кредит в сумі 200 000 грн, строком на 36 місяців з можливістю пролонгації дії відновлювальної кредитної лінії на новий строк.
На виконання умов договору, позивач перерахував на поточний рахунок відповідача кредитні кошти, виконавши таким чином свої зобов'язання в повному обсязі.
Ввідповідач ОСОБА_1 користувався вказаними грошовими коштами та частково здійснював їх погашення, що підтверджується випискою по рахунку з 30.06.2016 по 08.04.2025, яка є первинним бухгалтерським документом.
Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості, який судом перевірений та визнаний правильним, узгоджується з умовами кредиту та не спростований відповідачкою, станом на 08.04.2025 заборгованість ОСОБА_1 складає 88 175 грн 69 коп, з яких: 62 868 грн 20 коп - прострочене тіло кредиту, 25 307 грн 49 коп -відсотки за користування кредитом.
За відсутності доказів, які б спростовували подані позивачем розрахунки заборгованості за вказаним вище договором, суд не має підстав піддавати їх сумніву.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
З огляду на викладене, враховуючи те, що відповідач отримав від позивача грошові кошти (кредит), які в добровільному порядку не повернув, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Так як позов задоволено, то в відповідності до ч. 2 ст. 141 ЦПК України необхідно стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422 грн 40 коп, що підтверджено документально.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Керуючись ст.13, 81, ч. 2 ст.141, 259, 263-265,279 ЦПК України, на підставі ст. 525, 526 ЦК України, суд
Задовольнити позов Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» ( 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, код ЄДРПОУ 23494714) заборгованість за кредитним договором № 630431025 від 30.06.2016 року в сумі 88 175 (вісімдесят вісім тисяч сто сімдесят п'ять) грн 69 коп, з яких: 62 868 (шістдесят дві тисячі вісімсот шістдесят вісім) грн 20 коп прострочене тіло кредиту та 25 307 (двадцять п'ять тисяч триста сім) грн 49 коп відсотки та судовий збір в розмірі 2 422 (три тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
На рішення суду учасниками справи може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його отримання до Полтавського апеляційного суду.
СуддяС. М. Клименко