Справа № 2-8410-10
Іменем України
30 листопада 2010року м. Миколаїв
Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого - судді Бобрової І.В.,
при секретарі - Демянюк І.А.,
за участю представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила права на користування житловою площею,
25.10.2010 року позивачка ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про примусове виселення з жилого приміщення, під час проведенні попереднього судового розгляду позивачка надала уточнену позовну заяву в якій змінила позовні вимоги і просила визнати відповідача таким, що втратив право на проживання, користування житловим приміщенням.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що їй належить на праві приватної власності, згідно рішення Заводського районного суду міста Миколаєва від 13 березня 2007 року, садибний індивідуальний житловий будинок АДРЕСА_1, в якому зареєстровані вона ОСОБА_3, ОСОБА_5 та неповнолітні діти ОСОБА_6 та ОСОБА_7. Майже три роки ОСОБА_4 в вище зазначеному будинку не проживає, особистих речей його в будинку не має, житлово-комунальні витрати не сплачує. На теперішній час позивачка має намір переоформити зазначену нерухомість на доньок, але відчуження вказаного майна на їх користь без дозволу та виселення колишнього співмешканця ОСОБА_4 неможливе, з цих підстав позивачка вимушена звернутися до суду з позовом про визнання відповідача таким, що втратив право на користування житловим приміщенням.
В судовому засіданні представники позивачки позовні вимоги підтримали. Пояснили, що колишній співмешканець позивачки ОСОБА_4 вже близько трьох років в будинку АДРЕСА_1 не проживає, речей його в домі не має, з позивачкою не спілкується. Через спільних знайомих відомо, що на теперішній час він має іншу родину. Зазначили, що ОСОБА_3 є власницею зазначеного будинку та має право вільно розпоряджатися своїм майно, з цих підстав просили позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_4, належним чином повідомлений в судове засідання не з'явився.
Свідок ОСОБА_8, яка є сусідкою позивачки - проживає в будинку АДРЕСА_1 суду пояснила, що ОСОБА_4 вона не бачила вже біля 4 років. Позивачка розповідала, що в нього є інша родина з якою він і мешкає.
Свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що позивачку знає давно так як користується її перукарськими послугами та іноді доглядає дітей ОСОБА_3. Зазначила, що позивачка розказувала їй, що припинила з співмешканцем стосунки, в нього є інша родина тому разом вони вже давно не проживають.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Вислухавши представників позивачки, враховуючи пояснення свідків, дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступне.
Позивачка ОСОБА_3 згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 26.04.2010 року Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради - є власницею домоволодіння АДРЕСА_1.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 року "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" суд враховує, що при розгляді спорів про право користування жилим приміщенням необхідно брати до уваги, що ст. 33 Конституції гарантує кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, свободу пересування та вільний вибір місця проживання. Це означає, що наявність чи відсутність прописки самі по собі не можуть бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилась туди як член сім'ї наймача (власника) приміщення, або ж для відмови їй у цьому.
Оскільки з матеріалів справи вбачається, що відповідач на зазначеній житловій площі не проживає більше одного року, сам факт реєстрації на спірній житловій площі не може свідчити про набуття ним права користування житловою площею за адресою: АДРЕСА_1.
Житловий Кодекс України регулює відносини з приводу володіння житлом, набуття статусу учасника цих відносин передбачає користування жилим приміщенням як самим власником, так і членами його родини, а як встановлено у судовому засіданні зазначений будинок не є постійним місцем проживання відповідача, тому користування спірним будинком АДРЕСА_1 не здійснювалося і відповідно до ст. 167 ЖК України він втратив право користування житловою площею.
Статтею 71 ЖК України передбачено випадки збереження жилого приміщення за тимчасово відсутніми громадянами, які не проживають у ньому протягом шести місяців з поважних причин, а статтею 72 ЖК України передбачено визнання судом особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок її відсутності понад встановлені законом строки.
Згідно ст. 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" №І382-ІУ від 11 грудня 2003 року знаття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі остаточного рішення суду про позбавлення права користування житловим приміщенням.
З огляду на викладене суд приходить до висновку, що відповідач у спірному будинку не проживає понад встановлені законом строки, тому повинний бути визнаний таким, що втратив право користування житловим приміщенням. З цих підстав Заводський РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області зобов'язаний зняти з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_4.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10,11,209,210,212,213,214,215,224 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила права на користування житловим приміщенням - задовольнити .
Визнати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 таким, що втратив право користування житловою площею за адресою: АДРЕСА_1.
Заводському РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області зняти з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_5.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Заводський районний суд м. Миколаєва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а особи, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Боброва І.В.
Справа № 2-8410-10
про заочний розгляд справи
30 листопада 2010року м. Миколаїв
Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого - судді Бобрової І.В.,
при секретарі - Демянюк І.А.,
за участю представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила права на користування житловою площею,
Відповідач ОСОБА_4 про час і місце судового засідання повідомлялася належним чином, причину неявки до суду не повідомив, що згідно до ст. 224 ЦПК України може бути підставою для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
Представники позивачки проти заочного розгляду справи не заперечують.
Керуючись ст. ст. 224, 225 ЦПК України,
Розгляд справи за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила права на користування житловою площею та ухвалення рішення проводити в порядку, передбаченому ст. 225 ЦПК України (заочний розгляд справи).
Ип
Суддя Боброва І.В.