Справа №1-682-10
07 грудня 2010 року м. Миколаїв
Заводський районний суд міста Миколаєва в складі:
судді - Бобрової І.В.
при секретарі - Демянюк І.А.
прокурора - прокурор Заводської прокуратури Поліщук С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва кримінальну справу за обвинуваченням
в скоєнні злочину передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України
ОСОБА_2 25.08.2010 року в період часу з 18.00 до 20.00 години, знаходячись разом з громадянкою ОСОБА_3 та громадянином ОСОБА_4 в квартирі АДРЕСА_1, розпивали алкогольні напої. В 22.00 години тієї ж доби, переслідуючи корисливу зацікавленість та маючи злочинний умисел, спрямований на тайне викрадення чужого майна з магазину «Снежка», розташованого за адресою: АДРЕСА_2, достовірно знаючі, що ключі від зазначеного магазину знаходяться в сумці ОСОБА_4, скориставшись тимчасовою відсутністю уваги з боку останнього, таємно викрав ключі. Для реалізації свого умислу підсудний прибув на АДРЕСА_2 до магазину «Снежка», проник всередину за допомогою викрадених ключів та тайно викрав майно ОСОБА_5, а саме, грошові кошти у розмірі 996 грн., чим спричинив ОСОБА_5 матеріальну шкоду на згадану суму. Після чого зкрився з місця злочину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
У судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю. Суду показав, що 25 серпня 2010 року між 22.00 та 23.00 годиною, він знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, проник в магазин «Снежка», розташований за адресою: АДРЕСА_2, за допомогою ключів, які таємно викрав з сумки ОСОБА_4 під час вживання з ним та ОСОБА_3 алкогольних напоїв в квартирі АДРЕСА_1. В магазині ОСОБА_2 забрав з тумбочки денну виручку - близько 1000 грн., повернувся в квартиру, де знаходився ОСОБА_4 та таємно поклав ключі на місце. Викраденими грошами розпорядився на власний розсуд, частину витратив на алкогольні напої і продукти харчування, частину в нічному клубі «Оаза». У вчиненому щиро розкаюється.
Крім повного визнання вини підсудним, його винність у таємному викраденні чужого майна поєднана з проникненням у приміщення стверджується зібраними по справі доказами, фактичні обставини по якій не оспорюються учасниками судового розгляду.
Кваліфікуючи дії підсудного, суд приходить до висновку, що оскільки ОСОБА_2 умисно, з корисливих мотивів, таємно, викрав чуже майно з проникненням у приміщення, його дії суд кваліфікує за ст.185 ч.3 КК України.
Враховуючи, що підсудний свою вину по ст. 185 ч.3 УК України визнав повністю, з урахуванням поглядів учасників судового розгляду, суд на підставі ст. 299 ч. 3, вважає недоцільним досліджувати інші докази в відношенні фактичних обставин справи, які не заперечуються сторонами.
Обираючи вид та міру покарання підсудному, суд враховує у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який по місцю проживання характеризується посередньо, раніше не судимий, на обліку в ОМД не знаходиться, на обліку в МОПБ не знаходиться (спостерігався амбулаторно с 1994 року по 2001 рік з діагнозом : затримка інтелектуального розвитку), згідно висновку акту № 659 амбулаторної судово-психіатричної експертизи від 22.09.2010 року психічними захворюваннями, розладами не страждає і не страждав, на час скоєння злочину міг керувати своїми діями.
До обставин, які пом'якшують покарання підсудного, суд відносить щире каяття у вчиненому, повне визнання вини, добровільне відшкодування шкоди.
Обставин, які обтяжують покарання - скоєння злочину у стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи обставини справи, особу винного, пом'якшуючі та обтяжуючи покарання обставини, суд приходить до висновку, що підсудному слід обрати покарання в межах санкції статті, за якою притягується до кримінальної відповідальності, у виді трьох років позбавлення волі.
З урахуванням викладеного, суд вважає можливим, при призначенні покарання підсудному, застосувати ст.75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням та покласти обов'язок передбачений ст. 76 п.п. 2,3,4 КК України.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України та призначити йому покарання у виді трьох років позбавлення волі.
Застосувати ст.75 КК України та звільнити засудженого від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він на протязі іспитового строку - двох років не вчинить нового злочину. Застосувати ст. 76 КК України та покласти на нього обов'язки: повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи, навчання., періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу - залишити підписку про невиїзд.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Миколаївської області через Заводський районний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту проголошення.
Суддя Боброва І.В.