Справа №351/550/25
Номер провадження №2/351/570/25
15 вересня 2025 року м. Снятин
Снятинський районний суд Івано-Франківскої області
у складі головуючого судді Мартинюка В.І.,
з участю секретаря судового засідання Григоращук В.І.,
представника позивача Мацьків О.М.,
відповідачки ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справуза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Івано-Франківської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг,
Стислий виклад позицій учасників справи.
Представник позивача звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідачки суму заборгованості за розподіл природного газу за період з 01.10.2023 по 28.02.2025 на користь ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Івано-Франківської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» (ЄДРПОУ 45371501) у розмірі 10 529,40 грн, інфляційних втрат та 3 відсотків річних у розмірі 1 028,08 та судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Свої вимоги мотивує тим, що з 01.10.2023 ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Івано-Франківської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» має право провадження господарської діяльності з розподілу природного, нафтового газу на території Івано-Франківській області. Відповідачка є споживачем природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується заявою - приєднання до умов договору, інформацією про фактичне споживання певних об'ємів (обсягів) природного газу на об'єкті газопостачання, розташованому за вказаною адресою. Річна замовлена потужність на 2023 рік визначена з фактичного обсягу споживання природного газу за газовий рік з 01.10.2021 по 30.09.2022 та складає 879,89 м. куб. Місячна вартість за послугу з розподілу природного газу з 01.01.2023 визначається 879,89 м3 розділено на 12 місяців, помножено на тариф 2,232 грн (затверджений постановою НКРЕКП від 30.12.2022 року №1944, зі змінами, які внесені в постанову) та складає 163,66 грн, яку необхідно сплачувати до 20 числа (включно) місяця, в якому надається послуга з розподілу природного газу. Річна замовлена потужність на 2024 рік визначена з фактичного обсягу споживання природного газу за газовий рік з 01.10.2022 по 30.09.2023 та складає 3 703,00 куб м. Місячна вартість за послугу з розподілу природного газу з 01.01.2024 визначається 3 703,00 м3 розділено на 12 місяців, помножено на тариф 2,232 грн та складає 688,76 грн, яку необхідно сплачувати до 20 числа (включно) місяця, в якому надається послуга з розподілу природного газу. Річна замовлена потужність на 2025 рік визначена з фактичного обсягу споживання природного газу за газовий рік з 01.10.2023 по 30.09.2024 та складає 4 767,00 куб м. Місячна вартість за послугу з розподілу природного газу з 01.01.2025 визначається 4 767,00 м3 розділено на 12 місяців, помножено на тариф 2,232 грн та складає 886,66 грн, яку необхідно сплачувати до 20 числа (включно) місяця, в якому надається послуга з розподілу природного газу. Отже, позивачем надано послугу з розподілу природного газу. Відповідачкою не виконано зобов'язання згідно умов Типового договору розподілу природного газу та не проведено розрахунки за надані послуги з розподілу природного газу в розмірі, строки та порядку, визначені договором добровільно, тому ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Івано-Франківської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» звернулося до суду для примусового стягнення заборгованості за надані ним послуги з розподілу природного газу.
Станом на 28.02.2025 заборгованість відповідачки за надані послуги з розподілу природного газу складає 10 529,40 грн.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити.
Відповідачка у судовому засіданні заперечила наведені в позові обставини, позовні вимоги не визнає, вказує, що договір розподілу природного газу вона не підписувала, проте факт споживання газу не заперечує.
Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 11.04.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження.
Відповідачка відзиву, будь-яких заяв та клопотань щодо процесуальних питань, жодних доказів на спростування обґрунтувань позивача суду не надала.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Судом встановлено, що відповідно до постанови НКРЕКП № 1769 від 29.09.2023 «Про внесення змін до додатка до постанови НКРЕКП від 26 грудня 2022 року № 1839 та врегулювання питань щодо провадження ТОВ «Газорозподільні мережі України» діяльності з розподілу природного газу», позивачу з 01 жовтня 2023 року змінено місце провадження (розширення території) господарської діяльності з розподілу природного газу ТОВ «Газорозподільні мережі України» на територію провадження господарської діяльності з розподілу природного газу АТ «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз».
Типовим договором розподілу природного газу, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2498, визначено, що він є публічним договором та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об'єкта споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки оператором ГРМ обсягів природного газу до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.
За цим договором оператор ГРМ зобов'язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором (п.2.1 розділу II Договору).
Обов'язковою умовою надання споживачу послуги з розподілу природного газу є наявність у споживача об'єкта, підключеного в установленому порядку до газорозподільної системи оператора ГРМ (п.2.2 розділу II Договору).
Відповідно п. 6.6. Типового договору розподілу природного газу, оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який є побутовим, до 20 числа (включно) місяця, в якому надаються послуги з розподілу природного газу, на підставі рахунка Оператора ГРМ.
Згідно з п. 6.1. Типового договору розподілу природного газу, оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.
За умовами підпункту 1 пункту 7.4. розділу VII Типового договору розподілу природного газу Споживач зобов'язується здійснювати розрахунки в розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором.
Умовами абз. 1 п. 8.1 вказаного Договору визначено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність згідно з цим Договором та чинним законодавством України.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.12.2022 року №1944 Івано-Франківській філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» встановлено тариф на послуги розподілу природного газу у розмірі 1,86 грн за 1 м3 на місяць (без урахування ПДВ) (п.п 11 п.1 Постанови).
Відповідно до заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу (для побутового споживача) від 18.12.2023, яка підписана відповідачкою ОСОБА_1 , остання, ознайомившись з умовами типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.08.2015 № 2498, на офіційному сайті НКРЕКП, сайті оператора ГРМ та в друкованому виданні, приєдналась до умов такого Договору з такими персоніфікованими даними: приватний будинок, адреса об'єкту вул. Миру, 66, с. Горішнє Залуччя, Коломийський р-н, Івано-Франківська обл. (а.с. 20).
У листку фіксування показників лічильника газу зафіксовано зміни показників лічильника газу за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджує факт споживання природного газу відповідачкою ОСОБА_1 (а.с. 24). Також факт споживання природного газу ОСОБА_1 підтвердила у судовому засіданні.
Відповідно до розрахунку суми заборгованості за розподіл природного газу по споживачу ОСОБА_1 , заборгованість за розподіл природного газу за період з 01.10.2023 по 28.05.2025 становить 10 529,40 грн (а.с. 23).
Отже, судом встановлено, що зміст спірних правовідносин, які виникли на даний час між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Івано-Франківської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» та відповідачкою ОСОБА_1 є відносини щодо надання послуг з розподілу природного газу, правомірності та підставності нарахування заборгованості за послугу з розподілу природного газу.
Норми права, які застосовував суд, та мотиви їх застосування.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
У відповідності до ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
За приписами ч. 1 та 2 ст. 40 Закону України «Про ринок природного газу» розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами.
За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу.
Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором - національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (п. 32 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу»).
Договір розподілу природного газу є публічним.
Статтею 633 ЦК України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб'єктами ринку природного газу, правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем врегульовані Кодексом газорозподільних систем, який затверджений постановою НКРЕКП № 2494 від 30 вересня 2015 року (далі - Кодекс ГРМ).
Згідно з п. 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу - правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким оператор газорозподільної системи забезпечує цілодобовий доступ об'єкта споживача до газорозподільної системи для можливості розподілу природного газу.
Пунктом 2 глави 1 розділу VI Кодексу ГРМ передбачено, що доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до газорозподільної мережі (далі - ГРМ) для споживання (постачання) природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2498.
За приписами п. 1 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов'язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об'єкт. Здійснення відбору (споживання) природного газу споживачем за відсутності укладеного договору розподілу природного газу не допускається. За однією поштовою адресою укладається один договір розподілу природного газу з побутовим споживачем.
У пункті 7 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ зазначено, що фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунку Оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу.
Відповідно до п. 1 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.
Пунктом 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ визначено, що річна замовлена потужність об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об'єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою.
Відповідно до п. 7 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ оплата вартості послуг за договором розподілу природного газу здійснюється споживачем на підставі відповідного рахунку Оператора ГРМ на умовах договору розподілу природного газу.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2498 затверджено Типовий договір розподілу природного газу, яким визначено, що він є публічним договором та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об'єкта споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки оператором ГРМ обсягів природного газу до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.
Частиною першою ст. 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як передбачено ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.
Договір розподілу природного газу є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог ст. 633, 634 ЦК України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього договору є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання та/або сплата рахунка оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.
Відбір (споживання) природного газу споживачем за відсутності укладеного договору розподілу природного газу не допускається.
Зобов'язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.
Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов'язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов'язання, в строки, встановлені договором.
Мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками справи щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв'язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов'язаний надати належну оцінку цим доказам.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Суд за результатами оцінки доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, із врахуванням того, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, перевіривши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності для вирішення справи, дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що позивач ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Івано-Франківської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України», відповідно до постанови НКРЕКП № 1769 від 29.09.2023 «Про внесення змін до додатка до постанови НКРЕКП від 26 грудня 2022 року № 1839 та врегулювання питань щодо провадження ТОВ «Газорозподільні мережі України» діяльності з розподілу природного газу», з 01 жовтня 2023 року здійснює господарську діяльність з розподілу природного, нафтового газу на території Івано-Франківській області.
Позивачем у передбаченому законом порядку доведено належними та допустимими доказами те, що між оператором ГРМ - ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Івано-Франківської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» та відповідачкою ОСОБА_1 укладено договір розподілу природного газу, що підтверджується заявою-приєднання від 18.12.2023.
Крім того, підтвердженням приєднання відповідачки до вказаного договору є факт споживання відповідачкою ОСОБА_1 природного газу, на що вказують встановлені судом обставини справи про використання природного газу споживачем, зокрема, зміна показників лічильника. Факт споживання природного газу за адресою: АДРЕСА_1 відповідачка також підтвердила у судовому засіданні.
Отже, споживач ОСОБА_1 приєдналася до умов Типового договору розподілу природного газу та користувалася послугами з розподілу природного газу за адресою: АДРЕСА_1 .
Суд критично оцінює наведенні у судовому засіданні доводи позивачки про те, що договір розподілу природного газу вона не укладала та, відповідно, жодних послуг від позивача не отримувала, оскільки заява-приєднання до умов договору розподілу природного газу (для побутового споживача) від 18.12.2023 містить не її підпис. Адже матеріалами справи підтверджується та не заперечується відповідачкою споживання природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , що свідчить про приєднання ОСОБА_1 до умов договору розподілу природного газу в порядку передбаченому пунктом 1.3. розділу І Типового договору розподілу природного газу.
З огляду на вказану обставину та зважаючи на те, що відповідно до Кодексу ГРМ відбір (споживання) природного газу споживачем за відсутності укладеного договору розподілу природного газу не допускається, наведені доводи відповідачки є необгрунтованими.
Разом з цим, відповідно до розрахунку суми заборгованості за послуги з розподілу природного газу за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01.10.2023 по 28.02.2025 у відповідачки перед позивачем утворилась заборгованість у сумі 10 529,40 грн.
Розрахунок вказаної заборгованості здійснено позивачем у відповідності з вимогами Кодексу ГРМ, тарифів, встановлених на послуги розподілу природного газу, об'ємів споживання відповідачем природного газу.
Відповідачка не виконала взяті на себе зобов'язання щодо своєчасного розрахунку за отримані послуги розподілу природного газу, внаслідок чого за період з 01.10.2023 по 28.02.2025 виникла заборгованість перед позивачем на загальну суму 10 529,40 грн.
За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Постановою КМУ № 1405 від 29.12.2023 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово-комунальних послуг» внесено зміни до Пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 5 березня 2022 р. N 206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" (Офіційний вісник України, 2022 р., N 25, ст. 1290; 2023 р., N 46, ст. 2465) та викладено в такій редакції: «Установити, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. N 285).
Отже, відповідачка не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання, оскільки її об'єкт газопостачання не знаходиться на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації) і її майно не було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій.
Аналізуючи спірні правовідносини в контексті вказаних норм права, судом встановлено, що відповідачка належним чином не виконує покладені законом обов'язки з утримання житла, не здійснює оплату за надані комунальні послуги, своїми неправомірними діями завдає позивачеві збитків, тому право позивача є порушеним і підлягає відновленню шляхом стягнення з відповідачки на його користь суми заборгованості у зазначеному розмірі, індексу інфляції та трьох відсотків річних.
З'ясувавши фактичні обставини у справі, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази у справі, проаналізувавши норми матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що поданий Товариством з обмеженою відповідальністю газорозподільні мережі України» в особі Івано-Франківської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг підлягає задоволенню та з відповідачки на користь позивача належить стягнути заборгованість за надані послуги з розподілу природного газу в сумі 11 557,48 грн, з яких: 10 529,40 грн заборгованість за надані послуги з розподілу природного газу за період з 01.10.20232 по 28.02.2025, 1028,08 грн інфляційних витрат та 3 відсотки річних.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При поданні позовної заяви до суду ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Івано-Франківської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 129 від 03.04.2025 (а.с. 56).
Оскільки позов ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Івано-Франківської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» до ОСОБА_1 задоволено повністю, з останньої на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір у повному розмірі, а саме 2 422,40 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. 258, 259, 264, 265, 268, 273,279 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю « Газорозподільні мережі України», в особі Івано-Франківської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», в особі Івано-Франківської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» (ЄРДПОУ 45371501) суму заборгованості за розподіл природного газу за період з 01.10.2023 по 28.02.2025 у розмірі 10 529,40 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», в особі Івано-Франківської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» (ЄРДПОУ 45371501) інфляційних втрат та 3 відсотки річних у розмірі 1 028,08 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», в особі Івано-Франківської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» (ЄРДПОУ 45371501) судовий збір у сумі 2 422,40 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», в особі Івано-Франківської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України», код ЄДРПОУ 45371501, місце знаходження: м. Івано-Франківськ вул. Ленкавського, 20.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 18.09.2025.
Суддя Василь МАРТИНЮК