Справа № 346/3718/25
Провадження № 2/346/2155/25
19 вересня 2025 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
в складі : судді Васильковського В.В.,
за участю секретаря Максим'юк М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Коломиї в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Нижньовербізької сільської ради про визнання права власності на житловий будинок, господарські будівлі та споруди, -
22.07.2025 року позивачі звернулися до суду з даним позовом, в якому посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Мишин Коломийського р-ну померла ОСОБА_3 , про що 02.11.2021 року Коломийським відділом ДРАЦС у Коломийському р-ні Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) складений актовий запис за № 1683. Вказане стверджується свідоцтвом про смерть сер. НОМЕР_1 , виданим 02.11.2021 року вказаним відділом ДРАЦС. 05.11.2015 року ОСОБА_3 склала заповіт, яким заповіла позивачам, все її майно, яке належатиме їй на день її смерті в рівних частках. Даний заповіт посвідчений секретарем виконавчого комітету Мишинської сільської ради Коломийського р-ну за реєстровим номером 50. Даний заповіт не скасовувався і не відмінявся, про що зазначено в довідці Нижньовербізької сільської ради за № 296 від 08.10.2024 року. Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на ії нерухоме майно - житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , станом на дату смерті ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) був неповнолітнім, що стверджується свідоцтвом про його народження сер. НОМЕР_2 , виданим 11.2014 року виконавчим комітетом Ковалівської сільської ради Коломийського р-ну, і тому він вважаюся таким, що прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 . ОСОБА_1 , також прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 , оскільки за письмовою згодою з ОСОБА_2 вона подала приватному нотаріусу Антонюк О.В. заяву про прийняття спадщини. За їх заявами приватний нотаріус Антонюк О.В. відкрила спадкову справу за № 229/2024. ОСОБА_1 , в жовтні 2024 року звернулася до приватного нотаріуса Антонюк О.В., із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за вищевказаним заповітом на її частку у вказаному житловому будинку, господарських будівлях та спорудах. Однак, приватний нотаріус Антонюк О.В., відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за вищевказаним заповітом по причині того, що згідно свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок від 29.10.1991 року та довідки Нижньовербізької сільської ради вказане нерухоме майно було майном колгоспного двору і частка спадкодадвця не визначена. Про вказане приватний нотаріус Антонюк О.В., видала 07.10.2024 року за № 407/02-31 постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Отже, в позивачів існує вищевказана перешкода для оформлення в нотаріальному порядку права на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 . Вирішити дане питання в зв?язку зі смертю ОСОБА_3 можливо лише в судовому порядку. Згідно свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок, виданого 29.10.1991 року виконавчим комітетом Коломийської районної ради житловий будинок, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 було майном колгоспного двору, головою якого була ОСОБА_3 . Даний житловий будинок зареєстрований в ОКП « Коломийському бюро технічної інвентаризації» 29.11.1991 року за реєстровим номером 308 за колгоспним двором, головою якого була ОСОБА_3 , про що зазначено у вказаному свідоцтві і підтверджується випискою з інвентаризаційних матеріалів ОКП « Коломийського міжрайонного бюро технічної інвентаризації за № 85714 від 24.06.2025 року. Рішення Мишинської сільської ради Коломийського р-ну від 28.07.1993 року « Про перейменування вулиць в селі» вулиця Гагаріна перейменовано на вулицю Грушевського. Згідно довідки виконавчого комітету Нижньовербізької сільської ради за № 296 від 08.10.2024 року станом на 15 квітня 1991 року господарство, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1 відносилося до суспільної групи -колгоспний двір і єдиним його членом була ОСОБА_4 . Станом на даний час вказане майно збереглося, на нього ОКП «Коломийським міжрайонним бюро технічної інвентаризації» 24.06.2025 року виготовлений технічний паспорт на будинок садибного тину з господарськими будівлями та спорудами, згідно якого за адресою АДРЕСА_1 , знаходиться житловий будинок А, комора Б, сарай В, сарай Г, вбиральня Д, криниця №1, ворота № 2, огорожі №3, 4, хвіртка №5. ОСОБА_3 станом на 15.04.1991 року ( дату ліквідації колгоспних дворів) була єдиним членом даного колгоспного двору, тому вона набула право власності на спірний житловий будинок, господарські будівлі та споруди. Оскільки прийнята спадщина належить спадкоємцю з дня її відкриття, тому після смерті ОСОБА_3 кожен з позивачів, успадкував частку вказаного житлового будинку, господарських будівель та споруд. Оскільки ОСОБА_3 , набула право власності на спірне нерухоме майно на законних підставах, тому дане майно після її смерті успадкували вони в рівних частках. Тому, просять визнати за ОСОБА_1 , право власності на частку житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , та визнати за ОСОБА_2 , право власності на частку житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
Від представника позивачів, адвоката Волошанської О.І., надійшла заява про розгляд справи у її відсутності, заявлені вимоги підтримує у повному обсязі, та просить задовольнити.
Від Нижньовербізької сільської ради надійшла заява про розгляд справи у відсутності представника Нижньовербізької сільської ради.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання не здійснювалося.
Проаналізувавши матеріали справи, беручи до уваги думку позивача та відповідачів, письмові клопотання сторін, суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
У відповідності до ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 1258 ЦК України, визначено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово, а згідно із ст. 1261ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Стаття 1268 ЦК України зазначає, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її, а згідно із ст. 1273. ЦК України вказує, що спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. 2. Спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.
Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Верховного суду від 22 грудня 1995 року № 20 із змінами «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», передбачено, що право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.
На підставі ч. 5 ст.1268 ЦК України, незалежно від часу відкриття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Пункт 1 ч. 2 ст.16 ЦК України, передбачає, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права. Згідно з ч. 2 ст.328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ч.1 п.11 ст.346 ЦК України, право власності припиняється в разі смерті. У відповідності до ст.392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. На підставі ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до вимог ст.ст.346, 347 ЦК України, особа може відмовитись від права власності на майно, заявивши про це або вчинивши інші дії, які свідчать про її відмову від права власності.
У статті 41 Конституції України, передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу і способом цього захисту може бути визнання права.
Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складено відповідний актовий запис № 1683, що підтверджується копією свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_3 від 02.11.2021 року (а.с. 8).
Відповідно до копії Заповіту № 96 від 15.11.2015 року, посвідченого секретарем Мишинської сільської ради Коломийського району Івано-Франківської області, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: все своє майно та майнові права, які належать їй на момент складання заповіту, та майно і майнові права, які належатимуть їй в майбутньому і взагалі все те, що вона за законом матиме право, заповідає - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 10).
Згідно з копією Постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 407/02-31 від 07.10.2024 року, приватним нотаріусом Коломийського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Антонюк О.В., відмовлено ОСОБА_1 , у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, після смерті матері - ОСОБА_3 яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1 , у зв'язку з тим, що частка в складі колгоспного двору померлої ОСОБА_3 , не визначена, що унеможливлює визначення складу спадкового майна (а.с. 9).
Відповідно до копії свідоцтва про народження, яке видане повторно Серія НОМЕР_4 від 11.04.2014 року, ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 , також його батьками зазначені: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , про що складено відповідний актовий запис № 8 (а.с. 11).
Згідно з копією свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок від 29.10.1991 року, житловий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 , дійсно належить колгоспному двору, головою якого є - ОСОБА_3 (а.с. 12).
Відповідно до Довідки № 296 від 08.10.2024 року, виданої Нижньовербізькою сільською радою, про те, що в господарстві за адресою АДРЕСА_1 числився житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами головою колгоспного двору була ОСОБА_3 1935 р.н. Тип двору - колгоспний Станом на 15.04.1991 рік за адресою АДРЕСА_1 були зареєстровані та проживали: ОСОБА_3 1935 р.н. яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . На момент смерті ОСОБА_3 ,1935р.н, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 були зареєстровані та проживали: ОСОБА_3 1935 р.н., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 1982 р.н. Правнук - ОСОБА_2 2004 р.н. Заповіт від імені померлої ОСОБА_3 , ,1935р.н, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 посвідчено секретарем виконкому Мишинської сільської ради за реєстром № 30 від 05.11. 2015 року, який не змінювався та не скасовувався (а.с. 13).
Згідно з копією Виписки з Інвентаризаційних матеріалів № 85714 від 24.06.2025 року, в АДРЕСА_1 (колишня назва АДРЕСА_2 »), згідно архівних даних, станом на 31.12.2012 року, в Коломийському міжрайонному бюро технічної інвентаризації, право власності зареєстровано в реєстровій книзі № 2, під реєстровим № 308, за ОСОБА_3 - головою колгоспного двору (а..с 18).
Відповідно до копії рішення про перейменування вулиць від 28.07.1993 року, в селі Мишин, вулицю «Гагаріна», перейменовано на «Грушевського» (а.с. 19).
За таких обставин суд доходить висновку про підставність позовних вимог та їх задоволення в повному обсязі.
На підставі ст.ст.16,392,1216,1218,1233-1236,1268-1270,1273-1275ЦК України, ст.ст. 1, 27,31 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст.ст. 4,13, ст. 76,77,246, 247 ч. 2, 315, 316, 318, 319, 354, 355 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на частку житлового будинку загальною площею 47,7 кв.м., житловою площею 36,3 кв.м., господарських будівель та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_2 право власності на частку житлового будинку загальною площею 47,7 кв.м., житловою площею 36,3 кв.м., господарських будівель та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Відомості про учасників:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_3 .
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_3 .
Відповідач: Нижньовербізька сільська рада, код ЄДРПОУ: 04354053, адреса: с. Нижній Вербіж, вул. Довбуша, 1, Коломийського району, Івано-Франківської області, 78218.
Суддя: Васильковський В. В.