Справа № 196/115/25
№ провадження 2/196/173/2025
08 вересня 2025 року с-ще Царичанка
Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Бабічевої Л.П.,
за участю секретаря судового засідання Шевченко Т.І., Кузнецової Г.С.,
учасники справи та представники учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 ,
представник позивача - адвокат Бойко Юрій Олександрович,
відповідачі: ОСОБА_2 ,
приватний нотаріус Дніпровського районного нотаріального округу
Дніпропетровської області - Сало Вікторія Володимирівна,
представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Борзовець Олександр
Володимирович,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду с-ща Царичанка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Дніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Сало Вікторії Володимирівни про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Царичанського районного суду Дніпропетровської області з позовом до відповідачів ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Дніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Сало В.В. про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом.
В обґрунтування позовних вимог вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати - ОСОБА_3 , після смерті якої він прийняв спадщину в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України.
Станом на 31 грудня 2023 року крім нього спадщини ніхто не прийняв, у зв'язку з чим на початку 2024 року, як єдиний спадкоємець, він звернувся до приватного нотаріуса Сало В.В. для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої матері.
Однак відповідної нотаріальної дії нотаріусом вчинено не було і йому було повідомлено про наявність заповіту на земельну ділянку на ім'я ОСОБА_2 , який пропустив визначений цивільним законодавством строк для прийняття спадщини за заповітом.
За відсутності умов, визначених у ст. 1276 ЦК України приватний нотаріус категорично відмовилася видавати йому свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку з кадастровим номером 1225655100:01:004:0186 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,400 га, чим вчинила перешкоди в набутті права власності на нерухоме майно після померлої матері. При цьому, нотаріусом було запропоновано ОСОБА_2 звернутись до суду за визначенням йому додаткового строку, достатнього для подання ним заяви про прийняття спадщини. Вважає таке перешкоджання в оформленні спадкових прав незаконним і протиправним.
Рішенням Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 03 червня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_2 було відмовлено.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 06 листопада 2024 року вказане рішення було скасовано та ухвалено про визначення ОСОБА_2 додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини після ОСОБА_3 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Вважає, що таке судове рішення суперечить закону, принципу верховенства права й підлягає скасуванню касаційним судом через очевидність невиконання та ігнорування зі сторони ОСОБА_2 вимог ЦК України.
Оскільки на сьогодні таке рішення набрало законної сили, то він змушений вдатися до самозахисту цивільних прав.
Зазначає, що спірність вказаного рішення апеляційного суду полягає в тому, що він - ОСОБА_1 не може бути відповідачем, бо не є особою, яка порушила, не визнала чи оспорила цивільні права ОСОБА_2 , а так само не порушував, не чинив перешкоди та не оспорював законного цивільного інтересу ОСОБА_2 .
Він є спадкоємцем, який прийняв спадщину після смерті матері за законом у зв'язку з фактом спільного проживання з нею на момент відкриття спадщини. Тому він вимушений звернутися до суду за захистом свого уже існуючого майнового права, як спадкоємця за законом, яке порушене і не визнається відповідачами, та клопотатися про визнання за ним права власності на земельну ділянку.
Відповідачі своїми діями чинять перешкоди в оформленні спадкових прав на його ім'я. На підтвердження того, що між сторонами дійсно виник спір і що визнання права власності на земельну ділянку є тим самим передбаченим законом способом захисту, надає копію постанови приватного нотаріуса Сало В.В. від 14 січня 2025 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії - у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на його ім'я, так як тепер є інші спадкоємці.
Відповідно до вимог ЦК України він прийняв спадщину і в той же час не надавав письмової згоди на те, щоб спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, міг би подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу. Прийнявши заяву про прийняття спадщини від ОСОБА_2 , нотаріус порушила правовий порядок.
Враховуючи викладене, позивач просить визнати за ним в порядку спадкування за законом право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 1225655100:01:004:0186, площею 2,400 га, що розташована на території Царичанської селищної ради, та зареєстрована на праві власності за його матір'ю - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 24 січня 2025 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання до суду позовної заяви було задоволено частково та заборонено вчиняти будь-які нотаріальні дії та заборонено будь-якій особі, уповноваженій виконувати функції державного реєстратора у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно в порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», здійснювати будь-які реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки, площею 2,400 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 1225655100:01:004:0186, що розташована на території Царичанської селищної ради, яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (Т.1 а.с. 187-189 справа №196/76/25, провадження 2-з/196/2/2025).
Ухвалою судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 17.03.2025 року відкрито загальне позовне провадження та розпочато підготовче провадження (Т.1 а.с. 21).
Ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 13.05.2025 року відзив на позовну заяву, поданий представником відповідача - адвокатом Борзовець О.В., залишено без розгляду (Т.1 а.с. 60).
Ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 27.05.2025 року витребувано від приватного нотаріуса Сало В.В. копію спадкової справи після смерті ОСОБА_3 (Т.1 а.с. 84).
Ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 17.06.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті (Т.1 а.с. 253).
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (Т.2 а.с. 14-15).
Представник позивача - адвокат Бойко Ю.О. у судовому засіданні позов підтримав з підстав викладених у позові та просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. У подальшому подав заяву про проведення судового засідання 08.09.2025 року без його участі та без участі позивача, позов підтримує повністю (Т.2 а.с. 17).
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (Т.2 а.с. 11-12).
Представник відповідача - адвокат Борзовець О.В. у судовомузасіданні (в режимі відеоконференції) позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні, оскільки є заповіт складений на ім'я відповідача, якому постановою Дніпровського апеляційного суду від 06.11.2024 р. визначено додатковий строк на подання заяви про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_3 . У подальшому подав до суду заяву про проведення судового засідання 08.09.2025 року без його участі та без участі відповідача, у задоволенні позовних вимог просить відмовити у повному обсязі (Т.2 а.с. 16).
Відповідач - приватний нотаріус Дніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області - Сало В.В. у судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності (Т.2 а.с. 13).
Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт.Царичанка Дніпровського району Дніпропетровської області померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 30.06.2023 року (Т.1 а.с. 67), після смерті якої відкрилась спадщина на належне їй майно, зокрема, належну їй на праві приватної власності земельну ділянку, площею 2.400 га, кадастровий номер 1225655100:01:004:0186, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Царичанської селищної ради (Т.1 а.с. 14-15).
Згідно довідок виконавчого комітету Царичанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області від 09.02.2024 року №403/02-11 та від 14.02.2024 року №453/02-11, ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , була зареєстрована в АДРЕСА_1 , починаючи з 08 грудня 1969 року і по день смерті. На день смерті разом з нею був зареєстрований ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , починаючи з 05 червня 1997 року по цей час (Т.1 а.с. 100, 111).
Позивач ОСОБА_1 є сином ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 14 грудня 1977 року (Т.1 а.с. 98).
15 лютого 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Дніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Сало В.В із заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 матері ОСОБА_3 , а саме на земельну ділянку площею 2,4 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована: Дніпропетровська область, Дніпровський район, Царичанська селищна рада, зазначивши, що спадкове майно, яке залишилось після смерті матері за законом він прийняв, оскільки постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини. На підставі вказаної заяви 15.02.2024 року була заведена спадкова справа №12/2024 (Т.1 а.с. 94-95, 102, 247).
Як вбачається з матеріалів спадкової справи №12/2024, а саме згідно копії заповіту від 28.12.2012 р., посвідченого приватним нотаріусом Царичанського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Сало В.В., зареєстрованого в реєстрі за №1461, ОСОБА_3 на випадок своєї смерті заповіла відповідачу ОСОБА_2 належну їй земельну ділянку площею 2,400 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Царичанської селищної ради, кадастровий номер 1225655100:01:004:0186 (Т.1 а.с. 109-110).
16 лютого 2024 відповідач ОСОБА_2 звернувся до приватного нотаріуса Дніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Сало В.В. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , а саме на земельну ділянку площею 2,4 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Царичанської селищної ради, кадастровий номер 1225655100:01:004:0186 (Т.1 а.с. 104).
Постановою приватного нотаріуса Дніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Сало В.В. від 16.02.2024 р. відповідачу ОСОБА_2 було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії та роз'яснено про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 внаслідок пропуску строку для прийняття спадщини (заяву про прийняття спадщини ним не було подано в шестимісячний термін до нотаріальної контори та він не проживав постійно разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини) (Т.1 а.с. 113).
Інші спадкоємці, які прийняли у встановленому законом порядку спадщину після померлої ОСОБА_3 , відсутні, що підтверджується копією спадкової справи №12/2024 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 (Т.1 а.с. 94-245).
Рішенням Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 03 червня 2024 року у справі №196/226/24 у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини було відмовлено (Т.1 а.с. 68-70).
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 06 листопада 2024 року в справі №196/226/24 рішення Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 03 червня 2024 року було скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини було задоволено та визначено ОСОБА_2 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після ОСОБА_3 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (Т.1 а.с. 73-75, 181-184).
Після ухвалення судового рішення судом апеляційної інстанції відповідач ОСОБА_2 звернувся до приватного нотаріуса Дніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Сало В.В. із заявою про прийняття спадщини за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , і така заява прийнята нотаріусом (Т.1 а.с.176).
14 січня 2025 року позивач ОСОБА_1 (від імені якого діяв представник ОСОБА_4 ) звернувся до приватного нотаріуса Дніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Сало В.В із заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 матері ОСОБА_3 , а саме на земельну ділянку площею 2,4 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована: Дніпропетровська область, Дніпровський район, Царичанська селищна рада, кадастровий номер 1225655100:01:004:0186, зазначивши, що спадкове майно, яке залишилось після смерті матері за законом він прийняв, оскільки постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини (Т.1 а.с. 190).
Постановою приватного нотаріуса Дніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Сало В.В. від 14.01.2025 р. позивачу ОСОБА_1 було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 матері ОСОБА_3 , так як є інші спадкоємці, оскільки померла ОСОБА_3 залишила заповіт на вищевказану земельну ділянку не на користь ОСОБА_1 (Т.1 а.с. 9, 198).
Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог.
Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Підставу позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога.
Звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.
Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги. (Відповідний висновок містить постанова ВС від 14 липня 2021 року у справі № 161/2823/19 /провадження № 61-6515св20/).
На обґрунтування підстав позову ОСОБА_1 посилається на незгоду з постановою Дніпровського апеляційного суду від 06 листопада 2024 року в справі №196/226/24, якою рішення Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 03 червня 2024 року було скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини було задоволено та визначено ОСОБА_2 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після ОСОБА_3 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Вважає, що таке судове рішення суперечить закону, принципу верховенства права й підлягає скасуванню касаційним судом через очевидність невиконання та ігнорування зі сторони ОСОБА_2 вимог ЦК України. Однак, оскільки на сьогодні таке рішення набрало законної сили, то він змушений вдатися до самозахисту цивільних прав. Зазначає, що спірність вказаного рішення апеляційного суду полягає в тому, що він - ОСОБА_1 не може бути відповідачем, бо не є особою, яка порушила, невизнала чи оспорила цивільні права ОСОБА_2 , а так само не порушував, не чинив перешкоди та не оспорював законного цивільного інтересу ОСОБА_2 . Вказує, що він є спадкоємцем, який прийняв спадщину після смерті матері за законом у зв'язку з фактом спільного проживання з нею на момент відкриття спадщини. Тому він вимушений звернутися до суду за захистом свого уже існуючого майнового права, як спадкоємця за законом, яке порушене і не визнається відповідачами, та клопотатися про визнання за ним права власності на земельну ділянку.
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом для самозахисту цивільних прав на підставі ст.19 ЦК України та просить визнати за ним в порядку спадкування за законом право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 1225655100:01:004:0186, площею 2,400 га, що розташована на території Царичанської селищної ради, та зареєстрована на праві власності за його матір'ю - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Так, відповідно до ст.19 ЦК України особа має право на самозахист свого цивільного права та права іншої особи від порушень і протиправних посягань. Самозахистом є застосування особою засобів протидії, які не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства.
Способи самозахисту мають відповідати змісту права, що порушене, характеру дій, якими воно порушене, а також наслідкам, що спричинені цим порушенням. Способи самозахисту можуть обиратися самою особою чи встановлюватися договором або актами цивільного законодавства.
Згідно ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є, зокрема, справедливий, неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України).
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси такої особи, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Порушення права пов'язане з позбавленням його суб'єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
Позивач, звертаючись до суду з позовом, повинен довести конкретні факти порушення його прав та інтересів.
Відповідно до вимог ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно ч.1 ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Як вбачається з матеріалів спадкової справи №12/2024, а саме згідно копії заповіту від 28.12.2012 р., посвідченого приватним нотаріусом Царичанського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Сало В.В., зареєстрованого в реєстрі за №1461, ОСОБА_3 на випадок своєї смерті заповіла відповідачу ОСОБА_2 належну їй земельну ділянку площею 2,400 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Царичанської селищної ради, кадастровий номер 1225655100:01:004:0186 (Т.1 а.с. 109-110).
Вказаний заповіт зареєстрований 28.12.2012 року у Спадковому реєстрі за №54040279, стан його чинний, що підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №75836008 від 15.02.2024 року (Т.1 а.с. 103).
Заповіт наявний у спадковій справі №12/2024, копія якої належним чином завірена приватним нотаріусом Дніпровського районного нотаріального округу Сало В.В. (Т.1 а.с. 109-110).
Рішенням Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 03 червня 2024 року в справі №196/226/24 у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини було відмовлено (Т.1 а.с. 68-70).
Однак, постановою Дніпровського апеляційного суду від 06 листопада 2024 року рішення Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 03 червня 2024 року було скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задоволено та визначено ОСОБА_2 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після ОСОБА_3 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (Т.1 а.с. 73-75).
Вказана постанова Дніпровського апеляційного суду від 06 листопада 2024 року набрала законної сили.
Відповідно до приписів ч.1 ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
З матеріалів спадкової справи вбачається, що нотаріусом прийнята заява відповідача про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка подана після ухвалення судового рішення судом апеляційної інстанції, і нотаріусом не приймалось відповідного рішення про відмову відповідачеві у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом згідно поданої ним заяви.
Постановою нотаріуса від 14.01.2025 р. відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 на спірну земельну ділянку. У постанові нотаріус зазначила, як підставу відмови у вчиненні нотаріальної дії, саме наявність іншого спадкоємця за заповітом.
Враховуючи вищевикладене, підстави і предмета позову, суд не вбачає підстав для захисту спадкових прав позивача шляхом визнання за позивачем права власності на спірну земельну ділянку в порядку спадкування за законом, так як наявний інший спадкоємець за заповітом на земельну ділянку, а саме відповідач ОСОБА_2 , якому визначено додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , та який звернувся до приватного нотаріуса Дніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Сало В.В. із заявою про прийняття спадщини за заповітом ОСОБА_3 , і постановою нотаріуса не було відмовлено відповідачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом.
Щодо позовних вимог до відповідача приватного нотаріуса Дніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області - Сало В.В., то суд зазначає, що у даному випадку відповідач ОСОБА_5 є приватним нотаріусом, постановою якої відмовлено позивачу у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, а тому не являється належним відповідачем у справі згідно поданої позовної заяви з урахуванням підстав та предмета позову.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною 2 ст.141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача.
Враховуючи те, що у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі, суд вважає, що витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем, відшкодуванню не підлягають.
Крім того, згідно ч.ч. 9, 10 ст. 158 ЦПК України, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 78-80, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Дніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Сало Вікторії Володимирівни про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом - відмовити повністю.
Скасувати заходи забезпечення позову, які застосовані ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 24 січня 2025 року, у виді заборони вчиняти будь-які нотаріальні дії та заборони будь-якій особі, уповноваженій виконувати функції державного реєстратора у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно в порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», здійснювати будь-які реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки, площею 2,400 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 1225655100:01:004:0186, що розташована на території Царичанської селищної ради, яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: приватний нотаріус Дніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Сало Вікторія Володимирівна, адреса місцезнаходження: с-ще Царичанка, вул. Шкільна, буд.3 Дніпровського району Дніпропетровської області.
Повне рішення складено 18 вересня 2025 року.
Суддя Л.П. Бабічева