Справа № 947/5164/25
Провадження № 2/947/1696/25
10.09.2025
Київський районний суд м.Одеси в складі головуючого судді Бескровного Я.В., при секретарі Кондратенко Ю.Д. розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення шкоди -
ОСОБА_4 звернулася до суду з даним позовом у якому просила стягнути з відповідачів у якості відшкодування матеріальної шкоди внаслідок залиття квартири водою 21563 грн.
Позов вмотивовано тим, що з квартири відповідачів стався витік води, внаслідок чого пошкоджено її квартиру.
Позивачка у судовому засіданні позов підтримала, просила його задовольнити.
Інші учасники справи у засідання не прибули. До суду повернулися конверти з відміткою «адресат відсутній».
Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку про задоволення позову, з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачка є власником квартири АДРЕСА_1 .
Співвласниками квартири АДРЕСА_2 , що розташована поверхом вище над квартирою позивача є відповідачі: ОСОБА_2 - 2/3 частини та ОСОБА_3 - 1/3 частина.
Звертаючись до суду з позовом, позивач вказав суду, що з вини відповідачів, її квартиру було залито водою 29.12.2023 року.
29.12.2023 року комісією у складі керівника та членів ОСББ «Вільямса-63А» проведено обстеження квартири позивача та відповідачів . За результатами обстеження квартири позивача постраждала стеля кухні, розміром 2,5 на 0,6 м. Причиною залиття квартири позивача у зазначеному акті вказано протікання пральної машини (а.с.4-5).
29.02.2024 року комісією у складі керівника та членів ОСББ «Вільямса-63А» проведено обстеження квартири позивача та відповідачів . За результатами обстеження квартири позивача постраждала стеля кухні. Причиною залиття квартири позивача у зазначеному акті вказано протікання пральної машини (а.с.6-7).
Висновком експерта №019/2024 від 1.05.2024 (а.с.9) визначено причину залиття квартири позивача водою, а також розмір шкоди завданої залиттям квартири водою 11563 грн.
Вартість експертизи сплачено позивачем у сумі 4000 грн.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно ст.319 ч.1-4 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Власність зобов'язує.
Статтею 322 ЦК України визначено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Цивільне законодавство у деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини.
Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичної підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
У справах про відшкодування шкоди потерпілі подають докази, що підтверджують факт завдання їм шкоди за участю відповідача, розмір такої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду, при цьому обов'язок доведення відсутності своєї вини несе відповідач.
Згідно усталеної судової практики при розгляді позовів про відшкодування шкоди необхідно мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними /діями/ і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
Встановлено, що факт залиття квартири позивача підтверджений актом від 29.12.2023 року, що не спростовано стороною відповідачів.
Причиною залиття квартири позивача у зазначеному вище акті вказано протікання пральної машини в квартирі відповідачів.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Сторона відповідача не спростувала належними та допустимими доказами свою вини у залитті квартири позивача, хоча це є її процесуальним обов'язком, оскільки у спірних правовідносинах діє презумпція вини заподіювача шкоди.
З огляду на встановлені судом обставини, при визначені розміру відшкодування відповідачами, які є співвласником квартири АДРЕСА_2 , на користь позивача шкоди, що була завдана за наслідками залиття квартири позивача суд бере за основу розмір шкоди, який не спростовано відповідачами.
Як роз'яснено у п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв'язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.
Цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини, тому, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Позивач не зобов'язаний доводити вину відповідача у заподіянні шкоди. Особа, якій спричинено шкоду, подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір спричиненої шкоди, а також докази того, що саме відповідач її спричинив або є особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду.
Подібні висновки висловлені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.06.2019 року у справі № 61/8496/15-ц, провадження № 14-154цс19.
З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.
Вину у завданні шкоди позивачу внаслідок залиття її квартири, відповідачі належними та допустимими доказами не спростували, а отже з них підлягає стягненню розмір шкоди відповідно до частки власності у квартирі.
Встановивши доведеним факт залиття квартири, яка належить позивачу, вину відповідача, та розмір завданої шкоди майну позивача, не спростовані відповідачем, суд доходить висновку про стягнення матеріальної шкоди з відповідача.
Крім цього позивачем заявлено стягнення витрат на правничу допомогу адвоката у сумі 5500 грн.
Згідно частин 1,2 статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно пункту 1 частини 3 статті 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Суду надано копії договору №ОД-212 від 21.10.2024, акт приймання-передачі виконаних робіт на суму 5500 грн. та докази сплати цієї суми позивачкою (а.с.82).
Таким чином, враховуючи відсутність заперечень з боку сторони відповідачів щодо розміру витрат на правову допомогу, обсяг виконаних адвокатом робіт, часу, витраченого адвокатом на виконання таких робіт, ціною позову, принципу розумності та справедливості, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви представника позивача та стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5500 грн.
З огляду на викладене вище, порушене право позивача підлягає захисту, а позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4-13,76-89,258-273,280-289 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) у якості відшкодування матеріальної шкоди з ОСОБА_2 - 14375,33 грн. та з ОСОБА_3 - 7187,67 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом 30 днів з дня його підписання.
Заочне рішення може бути оскаржено в Одеський апеляційний суд протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: Я. В. Бескровний