Справа № 947/9434/25
Провадження № 2/947/2277/25
19.09.2025 року м. Одеса
Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Скриль Ю.А.,
за участі секретаря судового засідання Остапчук О.Є.,
за участю представника позивачки - адвоката Переходова М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Акцент-Банк» про визнання договору про споживчий кредит недійсним,
Позивачка через свого представника адвоката Переходова М.В. 12.03.2025 звернулась до суду з позовною заявою, відповідно до якої просить визнати недійсним договір про споживчий кредит, укладений 27.09.2024 між АТ «АКЦЕНТ-БАНК» та невідомою особою від її імені, а також стягнути з відповідача судові витрати на правничу допомогу.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 26.09.2024 у позивачки був викрадений мобільний телефон із сім-картою з номером НОМЕР_1 . У подальшому, ОСОБА_2 дізналась про те, що на її ім'я 27.09.2024 о 01:40 годині через мобільний застосунок банку «А-банк» на рахунок НОМЕР_2 (номер карти НОМЕР_3 ) був взято кредит у розмірі 10400,00 грн. При цьому ОСОБА_1 грошові кошти не отримувала, кредитний договір не підписувала. Про факт викрадення телефону та оформлення кредиту позивачка одразу повідомила поліцію, зареєстровано кримінальне провадження № 12024162480001329. Також у мобільному застосунку «Дія» позивачка виявила, що 27.09.2024 о 02:09 годині через BankID «А-банку» відбулась авторизація у застосунку «Дія». Вказана авторизація відбулась з операційної системи iOS 17.7 (Iphonе), проте телефону Iphonе у позивачки не було, про що свідчить і те, що остання її авторизація до викрадення телефону у «Дія» була 24.09.2024 з операційної системи Android 11. Після покупки нового телефону позивачка 30.09.2024 авторизувалась з операційної системи Android 14. З отриманої від ТОВ «Лайфселл» інформації з'ясовано, що після викрадення мобільного телефону позивачки зловмисники у нічний період часу, маючи доступ до телефону, здійснили заміну сім-карти на віртуальну сім-карту, що дало змогу користуватись надалі телефонним номером, яким користувалась позивачка. За допомогою цього зловмисники змогли зайти до мобільного застосунку «А-банк», а за допомогоюBankID«А-банку» здійснити авторизацію в застосунку «Дія». Також застосунок «А-банк» зловмисники уклали кредитний договір від імені позивачки 27.09.2024 о 01:40 годині, а через 6 хвилин, 0 01:46 годині, ймовірно, саме через такі дії, оператор мобільного зв'язку ТОВ «Лайфселл» за власною ініціативою здійснили віддалену заміну «нової» еSIM-карти на попередню з метою попередження інших неправомірних дій. В подальшому кредитні грошові кошти були переведені на рахунок, який не належить позивачці. Відповідач почав вимагати повернення грошових коштів від позивачки, перешкоджаючи збору доказів щодо описаних обставин, погрожуючи нарахуванням великих відсотків тощо. У зв'язку з цим, позивачка звернулась до суду за захистом своїх прав шляхом визнання договору про споживчий кредит недійсним через відсутність у позивачки волевиявлення на укладення такого договору.
Ухвалою судді 18.03.2025 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження. Призначене підготовче засідання.
Вказаною ухвалою задоволено клопотання представника позивачки: витребувано докази з АТ «Акцент-Банк» (копію кредитного договору від 27.09.2024 року; інформацію, яким чином відкритий банківський рахунок на ім'я позивачки; інформацію, яким чином ідентифіковано та встановлено особу клієнта при відкритті банківського рахунку; інформацію,яким засобом підписано договір про відкриття банківського рахунку зі сторони клієнта: надсилання одноразового ідентифікатора, ВаnkID, або інше;інформацію про перелік ІР-адрес та геолокацій технічних пристроїв, за допомогою яких здійснювався вхід у систему А-Банку 26.09.2024 та 27.09.2024 року по банківським рахункам, відкритих в «А-Банк» на ім'я позивачки;інформацію про перелік електронних пристроїв, мобільних телефонів, тощо, за допомогою яких були здійснені входи у систему А-Банк 26.09.2024-27.09.2024 року по банківським рахункам, відкритих в «А-Банк» на ім'я позивачки; копію договору про відкриття банківського рахунку, виписку по рахунку;повні деталі двох банківських переводів коштів з рахунку, здійснених 27.09.2024, із зазначенням відкритого повного номеру отримувача грошових коштів за такими операціями;інформацію,на підставі чого (заявки, звернення через мобільний застосунок, тощо) банком видано кредит (кредитний ліміт) у розмірі 10400,00 грн) та з ТОВ «Лайфселл» (деталізацію за номером «0936078007» у період часу з 24.09.2024 року по 26.09.2024 року 15:00, у період часу з 01:01 години 27.09.2024 року по 01:46 годину 27.09.2024 року, у період часу з 02:00 години 27.09.24 року по 23:59 годину 30.09.2024 року із зазначенням номерів та місцезнаходження базових станцій мобільного зв'язку, за допомогою яких здійснювалось надання телекомунікаційних послуг за зазначеним номером у зазначені періоди часу).
Ухвалою судді від 14.04.2025 частково задоволено клопотання сторони позивача про забезпечення позову: заборонено АТ «Акцент-Банк» вчиняти дії спрямовані на нарахування процентів, штрафних санкцій, за оспорюваним договором про споживчий кредит від 27.09.2024, а також вчиняти дії направлені на стягнення заборгованості з позивачки за оспорюваним договором про споживчий кредит від 27.09.2024, до дня набрання рішенням суду у вказаній справі законної сили.
15.04.025 на виконання ухвали судді від 18.03.2025 відповідачем надано витребувану інформацію.
Від відповідача 17.04.2025 через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву (25.04.2025 надійшов до канцелярії суду поштовим зв'язком), відповідно до якого вважає, що позов не підлягає задоволенню, оскільки позивачкою, у розумінні абзацу другого пунктів 1.23, 1.24 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», не доведено здійснення Банком неналежного чи помилкового переказу, що кошти переказано неналежному отримувачу без законних підстав. Позивачкою не доведено належними й допустимими доказами того, що вона як користувач не замовляла і не оформляла здійснення платіжних операцій за відкритими їй банківськими рахунками; не довела порушення Банком вимог Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», Умов та правил надання банківських послуг, що банком порушено правила розрахункових операцій; не довела тієї обставини, що Банком здійснено недозволені або некоректно виконані платіжні операції, чи вчинено їх без розпорядження та без волевиявлення Позивачки. Також відповідач зазначив, згідно п. 9 розділу VІ Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління НБУ від 05.11.2014 року №705, користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Згідно із п. 6 розділу VI Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 5 листопада 2014 року № 705, до моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.
Відповідач вважає, що позивачка сама допустила отримання шахраями доступ до свого мобільного телефону та номеру, що в подальшому і стало причиною щодо втрати ним інформації для проведення платіжних операцій. Таким чином, саме позивачка втратила інформацію, що дала змогу провести вказані операції і що є порушенням як УіП так і п. 6 розділу VІ Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління НБУ від 05.11.2014 року №705. Той факт, що позивачка звернулась до поліції з заявою жодним чином не доводить вину Банку, Також позивачка у разі визнання її потерпілою має право на звернення до обвинуваченого з цивільним позовом в рамках кримінальної справи. За викладених обставин просить відмовити у задоволення позову та стягнути з позивачки судові витрати на оплату правової допомоги у розмірі 5000,00 грн. У разі задоволення позовних вимог просить зменшити розмір судових витрат на правничу допомогу.
Підготовче засідання, призначене на 17.04.2025, відкладене на 13.05.2025 за клопотання представника відповідача.
24.04.2025 від ТОВ «Лайфселл» надійшла витребувана ухвалою судді від 18.03.2025 інформація.
Підготовче засідання 13.05.2025 відкладене через відсутність відповіді з ГО «Клуб взаємодопомоги «Життя Плюс» на адвокатський запит представника позивачки від 12.05.2025. Підготовче засідання відкладене на 11.06.2025.
05.06.2025 від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, які ним отримані від ГО «Клуб взаємодопомоги «Життя Плюс» на адвокатський запит від 12.05.2025. Вказані докази долучені до матеріалів справи.
У підготовче засідання сторони та їх представники не з'явились.
Від представника позивачки 11.06.2025 надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання 11.06.2025 за відсутності сторони позивача, просив закрити підготовче засідання.
Від представника відповідача заяви та клопотання не надходили, про причини неявки суду не повідомив, про дату, час і місце проведення підготовчого засідання повідомлявся належним чином.
Ухвалою суду від 11.06.2025 закрито підготовче засідання, справу призначено до розгляду по суті, призначене судове засідання на 09.07.2025.
Судове засідання відкладене на 09.09.2025 через відсутність інформації щодо причин неприбуття у судове засідання представника відповідача та відсутності будь-яких клопотань або заяв від нього.
У судове засідання належним чином повідомлена сторона відповідача не з'явилась, заяв та/або клопотань суду не надала.
Суд не вбачає підстав для відкладення судового засідання, та вважає заможливе розглядати справу за відсутності належним чином повідомленого представника відповідача.
Представник позивачки позовні вимоги підтримав, просив задовольнити. Зазначив про наявність ку матеріалах справи достатніх та належних доказів, які доводять факт укладання кредитного договору сторонніми особами від імені позивачки, відсутність факту отримання позивачкою кредитних коштів, та, як наслідок, відсутність у ОСОБА_1 волевиявлення на укладання кредитного договору та отримання кредитних коштів, що є підставою для визнання договору про споживчий кредит недійсним на підставі ст.ст. 203, 215 ЦК України.
Вислухавши пояснення представника позивачки, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Суд встановив, що на підставі заяви ОСОБА_1 від 19.05.2022 Акціонерним товариством «Акцент-Банк» відкритий поточний рахунок на її ім'я № НОМЕР_2 . Згідно з поясненнями представника позивачки вказаний рахунок був відкритий для розрахунку у мережі супермаркетів «АТБ».
26.09.2024 у позивачки був викрадений мобільний телефон із сім-картою з номером НОМЕР_1 .
ОСОБА_2 дізналась про те, що на її ім'я 27.09.2024 о 01:40 годині через мобільний застосунок банку «А-банк» на рахунок НОМЕР_2 (номер карти НОМЕР_3 ) був взято кредит у розмірі 10400,00 грн. При цьому ОСОБА_1 не отримувала, кредитний договір не підписувала. Про факт викрадення телефону та оформлення кредиту позивачка одразу повідомила поліцію.
Вказане підтверджується талонами-повідомлення єдиного обліку від 08.10.2024 № 23626 та від 10.10.2025 № 19478. Згідно з вказаними талонами-повідомленнями, ОСОБА_1 26.09.2024 уперше звернулась до Відділу поліції № 2 (м. Одеса) Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області із заявою про втрату мобільного телефону Samsung Galaxy А30 з сім-картою НОМЕР_1 , що мало місце за адресою: АДРЕСА_1 . Вказану заяву зареєстровано в ІТСІП Національної поліції України (журнал єдиного обліку) вказаного відділу поліції за № 23626. У подальшому 10.10.2024 ОСОБА_1 знов звернулась до Відділу поліції № 2 (м. Одеса) Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області із заявою про отримання кредитних коштів від її імені у розмірі 10400,00 грн, які вона не отримала та зафіксувала їх списання.
04.12.2025 до ЄРДР за № 12024162480001329 внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 185 КК України за фактом заволодіння мобільним телефоном ОСОБА_1 , за допомогою якого в подальшому здійснено оформлення кредиту у АТ «Акцент-Банк» на суму 10500 грн.
Згідно з наданими представником позивачки у судовому засіданні поясненнями відомості до ЄРДР були внесені на підставі ухвали слідчого судді про зобов'язання внести такі відомості до ЄРДР, хоча у Витягу з ЄРДР про вказане кримінальне правопорушення вказана інформація не зазначена.
Моніторингом ЄДРСД встановлено, що дійсно ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 18.11.2024 у справі № 522/19869/24 задовольнив скаргу представника позивачки, та зобов'язав уповноважених осіб ВП № 2 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області внести відомості, викладені у заяві ОСОБА_1 від 10.10.2024, до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Водночас талони-повідомлення єдиного обліку свідчать про те, що позивачка одразу вжила заходи про повідомлення органи поліції про протиправні дії відносно неї.
Окрім цього з'ясовано, що позивачка за допомогою мобільного застосунку «Дія» виявила, що 27.09.2024 о 02:09 годині через BankID «А-банку» відбулась авторизація у застосунку «Дія». Вказана авторизація відбулась з операційної системи iOS 17.7 (Iphonе), проте телефону Iphonе у позивачки не було, про що свідчить і те, що остання її авторизація до викрадення телефону у «Дія» була 24.09.2024 з операційної системи Android 11. Після покупки нового телефону позивачка 30.09.2024 авторизувалась з операційної системи Android 14. Вказане підтверджується скріншотами сторінок із за стосунку «Дія», наданими позивачкою, відповідно до яких встановлено, що у розділі «Підключені пристрої» міститься інформація, що авторизація у за стосунку «Дія» відбувалась 24.09.2024 через операційну систему Android 11, а 30.09.2024 та 08.10.2024 через операційну систему Android 14. У день оформлення спірного кредиту, 27.09.2024 о 02:09 до 03:15 години (час останньої активності) авторизація на вказаному мобільному пристрої відбувалась через iOS 17.7, який має позначку на день виготовлення скріншоту «неактивний».
Окрім цього суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність тверджень сторони позивача про те, що після викрадення мобільного телефону позивачки зловмисники у нічний період часу, маючи доступ до телефону, здійснили заміну сім-карти на віртуальну сім-карту, що дало змогу користуватись надалі телефонним номером, яким користувалась позивачка.
Вказане підтверджується інформацією з ТОВ «Лайфселл», викладеної у листі від 06.12.2024 № 5712д, відповідно до якої встановлено, що послуга «Заміна SIM-картки» дозволяє кінцевому користувачу зробити заміну SIM-картки з активним абонентським номером на нову SIM/USIM/eSIM - картку, без зміни такого номеру. Така послуга надається, наприклад, у разі втрати «старої» SIM-картки, її пошкодженні, необхідності використання іншої моделі кінцевого пристрою тощо. Тобто, інакше кажучи, певний абонентський номер «пов'язується» з іншою унікальною ідентифікаційною телекомунікаційною карткою, а надання електронних комунікаційних послуг за номером продовжується із використанням «нової» SIM-картки.
Послуга «Заміна SIM-картки» за номером 0936078007, який належить позивачці, була надана 2 (двічі) в зазначений адвокатському запиті період (з 26.09.2024 по дату надання відповіді), зокрема: 27.09.2024 о 00:54 мав місце вхід в особистий кабінет в мобільному застосунку «Мій lifecell» за номером 0936078007. При цьому, за наявною у ТОВ «лайфселл» інформацією, будь-якого несанкціонованого втручання в його інформаційно-комунікаційну мережу не мало місця, а такий вхід в особистий кабінет здійснювався в звичайному режимі.
Після входу в особистий кабінет, 27.09.2024 о 01:00 годині, в такому особистому кабінеті «Мій lifecell» за номером 0936078007 було здійснено віддалену заміну SIM-картки з номером 0936078007 на «нову» eSІM-карту зі збереженням номеру НОМЕР_1 (тобто, номер було дистанційно перенесено на іншу eSIM-картку).
Згодом, 27 09.2024 о 01:46 годині ТОВ «Лайфселл» за номером 0936078007 було здійснено віддалену заміну «нової» SIM-карти на попередню (за якою послуги надавались раніше, до 01:00 години 27.09.2024), з метою упередження можливих неправомірних дій з використанням такого номеру (оскільки фактичні дії за номером надавали підстави для підозр у використанні його з протиправною метою).
Факт неможливості оформлення вказаного кредиту, та укладання електронного кредитного договору саме позивачкою підтверджується відомостями, які містяться у витребуваній з ТОВ «Лайфселл» інформації на оптичному носії CD-Recordable з рукописним написом «05092ВК», дослідженої у судовому засіданні.
Дослідженням вказаного доказу - файлу «detail_results», який міститься на оптичному носії CD-Recordable з рукописним написом «05092ВК», встановлено, що до втрати мобільного телефону позивачка (згідно з періодом наданої інформації - з 23.09.2025) сім-карта позивачки під час оформлення кредиту 27.09.2024 з 01:00 години до 01:46 години була активна у м. Львові.
Натомість як напередодні 26.09.2024 о 15:58 сім-картка позивачки була активна у м. Одесі по вул. Палубній, 9.
Активність сім-картки позивачки у місті Львові була зафіксована у період часу з 01:00 годин по 01:45 години 27.09.2024.
У подальшому, 27.09.2024 о 16:42 годині 27.09.2024, зафіксована активність сім-картки позивачки у АДРЕСА_2 .
Окрім цього, неможливість позивачки здійснити подорож з міста Одеси до міста Львова у вказаний проміжок часу підтверджується наданою ГО «Клуб взаємодопомоги «Життя плюс» від 19.05.2025 № 35, відповідно до якої ОСОБА_1 у період часу з 01.07.2024 по 29.09.2024 включно працювала у даній організації соціальним працівником на підставі Договору 22А/23А-254-ЦПХ. Також у довідці зазначено, про те, що ОСОБА_1 26.09.2024 та 27.06.2024 перебувала в консультативному кабінеті № 40 за адресою: АДРЕСА_1 , при КНП «Одеський обласний центр соціально значущих хвороб» ООР, поліклініка, сектор ТБ, каб № 40, та надавала консультативні послуги клієнтам з 9:00 години до 15:00 години у вказані дні.
Також неможливість позивачки за вказаний проміжок часу з міста Одеси дістатися до міста Львова також спростовується відкритою та відомою інформацією про відстань між вказаними містами, яка становить від 875 км до 916 км в залежності від обраної дороги.
Внаслідок протиправних дій невстановлених осіб з відкритого раніше на ім'я ОСОБА_1 карткового рахунку № НОМЕР_4 (на підставі заяви від 19.05.2022), внаслідок укладеного 27.09.2024 від імені позивачки оспорюваного договору, на картковий рахунок невідомої особи № НОМЕР_5 були перераховані кредитні кошти двома платежами: 5200,00 грн о 01:39 годині 27.09.2024 та 5200,00 грн о 01:40 годині 27.09.2024. Комісія за переказ двома операціями становила 400 грн. Вказане підтверджується Випискою АТ «Акцент-Банк» по картці ОСОБА_1 .
Вказаний рахунок не належить позивачці, що підтверджується Довідкою АТ «Акцент-Банк».
Отже, з урахуванням досліджених доказів, які у своїй сукупності доводять аргументи та обставини, на які посилається сторона позивача щодо неукладання позивачкою спірного кредитного договору, неотримання нею вказаних кредитних коштів, а вчинення шахрайських дій сталися не з її вини у формі недбалості, необережності чи введення в оману, суд виснував, що у ОСОБА_1 було відсутнє волевиявлення на укладання цього договору.
Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
За таких обставин, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності та враховуючи, що позивачка спірний договір про споживчий кредит не укладала, та вбачається з досліджених судом доказів, що його укладено внаслідок шахрайських дій іншими невстановленими особами від імені позивачки, відсутність з її боку будь-яких дій, які б могли сприяти невстановленим особам вчини шахрайські дії щодо укладання кредитного договору та отримання кредитних коштів від імені позивачки, що свідчить про відсутність її волевиявлення на укладання цього договору, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а тому вважає за необхідне визнати недійсним договір про споживчий кредит від 27.09.2024, укладений між Акціонерним товариством «Акцент-Банк» та невідомою особою від імені ОСОБА_1 .
Заперечення відповідача щодо не доведення стороною позивача належними й допустимими доказами того, що вона як користувач не замовляла і не оформляла здійснення платіжних операцій за відкритими їй банківськими рахунками спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, дослідженими судом та яким надана оцінки, про що викладено вище.
Щодо витрат на правничу допомогу у сумі 12000,00 грн
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою, підлягають розподілу разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу визначається згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Судом встановлено, що 11.11.2024 між ОСОБА_1 та адвокатом Переходовим М.В. укладений Договір про надання правової допомоги № 77-11/24. Згідно до Додаткової угоди № 1 від 07.02.2025 до цього договору, розширений обсяг представництва, зазначений у п. 1 Договору від 11.11.2024, а також визначений фіксований розмір плати (гонорару) за представництво інтересів клієнта у даній справі, який складає 12000,00 грн. Відповідно до п. 4 цієї Додаткової угоди, клієнт сплачує адвокату повний розмір гонорару після набрання рішенням законної сили.
Суд, ураховуючи позицію відповідача щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу, оцінивши докази щодо вжитих адвокатом дій у цій справі, часу, витраченого на збір інформації та доказів, підготовку матеріалів позовної заяви для звернення до суду, кількості та якості заявлених клопотань, скерованих адвокатських запитів, пов'язаних з цією справою, участь у судових засіданнях, а також ураховуючи категорію справи, яка не є малозначною або справою незначної складності, суд дійшов висновку, що заявлений розмір витрат на правничу допомогу є спів мірним та як наслідок обґрунтованим, та передбачений умовами Договору про надання правової допомоги та додаткової угоди до нього.
Отже, з огляду на наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки судові витрати з правничої допомоги у розмірі 12000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 133, 137, 259, 263-265, 268, 273, 352-355 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Акцент-Банк» про визнання договору про споживчий кредит недійсним задовольнити.
Визнати недійсним договір про споживчий кредит від 27.09.2024, укладений між Акціонерним товариством «Акцент-Банк» та невідомою особою від імені ОСОБА_1 .
Стягнути з Акціонерного товариства «Акцент-Банк» на користь ОСОБА_1 витрати з правничої допомоги у розмірі 12000 (дванадцять тисяч) 00 грн.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 .
Відповідач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк», ЄДРПОУ 14360080, адреса: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, 11.
Рішення проголошене та підписане 19.09.2025.
Суддя Ю. А. Скриль