Справа № 686/8517/25
Провадження № 2/686/3766/25
20 серпня 2025 року Хмельницький міськрайонний суд
Хмельницької області
в складі: головуючої судді - Мазурок О.В.
при секретарі Колісник Л.В.
за участі представника позивача Гандзюка В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Хмельницького цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Хмельницької міської ради, Хмельницької районної державної адміністрації Хмельницької області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Хмельницької міської ради, Хмельницької районної державної адміністрації Хмельницької області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом. Просить визнати за нею, ОСОБА_1 , право на земельну частку (пай), в розмірі 2,17 умовних кадастрових гектарів, із земель колективної власності колективного сільськогосподарського підприємства «Обрій», розташовану на території Хмельницької міської (колишньої - Малашовецької сільської) ради Хмельницького району Хмельницької області, в порядку спадкування за законом після смерті її матері ОСОБА_2 .
На обґрунтування свого позову вказала, що відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого районним відділом реєстрації актів цивільного стану Хмельницького міськрайонного управління юстиції 10.11.2005р. ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Малашівці померла її мати - ОСОБА_2 .
Родинні відносини між нею та померлою ОСОБА_2 підтверджуються свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 24.12.1959р., рішенням Хмельницького міського суду від 13.04.2000р. у справі 2-2679, свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 27.08.1978 р.
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, яка складається, зокрема, із права на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства «Обрій», с.Малиничі, розміром 2,17 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).
Право померлої на земельну частку (пай) підтверджується довідкою Хмельницького районного відділу земельних ресурсів Хмельницької області № 265 від 14.03.2000 року, сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ХМ № 0160878, виданого Хмельницькою районною державною адміністрацією 30.01.1997р.
Після смерті ОСОБА_2 спадщину прийняла вона - її дочка ОСОБА_1 і, відповідно, Хмельницькою районною державною нотаріальною конторою була відкрита спадкова справа № 872/005, спадкоємцем за законом по якій є вона.
Листом № 1359/02-14 від 13.08.2024р. державний нотаріус Хмельницької районної державної нотаріальної контори Юлія Кравчук повідомила про неможливість видати свідоцтво про право на спадщину у зв'язку з тим, що право власності на вказану земельну частку (пай) виникло після смерті спадкодавця, оскільки вказаний сертифікат видано після смерті ОСОБА_2 Хмельницькою райдержадміністрацією 30 січня 1997 року на підставі рішення Хмельницької райдержадміністрації Хмельницької області № 6-р від 17 січня 1997 року та рекомендував звернутися до суду для визнання за позивачкою права власності на вказану земельну частку (пай) в порядку спадкування.
Вона являється єдиним спадкоємцем по закону першої черги як дочка померлої.
Відповідно до довідки Хмельницького районного відділу земельних ресурсів Хмельницької області № 265 від 14.03.2000 року ОСОБА_2 була включена в списки до Державного акту на право колективної власності по КСП «Обрій», с.Малашівці від 23.12.1995р. за № 12 і має право на земельну частку згідно сертифікату серія ХМ № 0160878 виданого Хмельницькою райдержадміністрацією на підставі рішення від 17.01.1997р. № 6р і зареєстрованого в книзі реєстрації сертифікатів за № 895 від 17.05.1997р.. Розмір земельної частки становить 2,17 га., вартість 7211 гривень.
Відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХМ № 0160878, виданого 30.01.1997р. на ім'я ОСОБА_3 на підставі рішення Хмельницької райдержадміністрації від 17.01.1997р. № 6-р, остання має право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Обрій», розміром 2,17 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), вартістю 7211 гривень. Зазначений сертифікат зареєстрований за ОСОБА_4 в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Хмельницькою районною державною адміністрацією за№ 895 від 17.05.1997р.
Згідно листа КП «Об'єднаний трудовий архів сіл, селища Хмельницького району»
№35 від 09.12.2024р. в книгах обліку трудового стажу колгоспу ім. Димитрова, с.Малашівці, в списках значиться ОСОБА_4 . Згідно архівної довідки архівного відділу Хмельницької райдержадміністрації № 01.33/2025-10 від 21.01.2025р. рішенням звітно-виборних зборів колгоспу ім.Дімітрова, с.Малиничі Хмельницького району від 15.02.1993 року, протокол № 3, господарство реорганізовано в КСП «Обрій».
Щодо розбіжностей написання прізвища померлої ОСОБА_2 в різних документах - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Щітинська, то слід зазначити наступне: так, в свідоцтві про народження серії НОМЕР_4 від 08.06.1950р., заяві про видачу паспорта від 31.01.1979р. прізвище зазначено ОСОБА_7 (рос.), в свідоцтві про смерть серії НОМЕР_1 від 10.11.2005р., свідоцтві про народження серії НОМЕР_2 від 24.12.1959р., рішенні Хмельницького міського суду від 13.04.2000р. у справі № 2- 2679.2000р., заяві про видачу паспорта від 12.04.1996р., довідці Хмельницького районного відділу земельних ресурсів Хмельницької області № 265 від 14.03.2000р. прізвище зазначено ОСОБА_5 , в сертифікаті на земельну частку (пай) серії ХМ № 0160878 від 30.01.1997р. прізвище зазначено ОСОБА_6 , в книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Хмельницькою районною державною адміністрацією КСП «Обрій» прізвище зазначено як ОСОБА_8 , у листі КП «Об'єднаний трудовий архів сіл, селища Хмельницького району» № 35 від 09.12.2024р. прізвище зазначено як ОСОБА_8 .
Відповідно до експертного висновку № 056/334-а/2 від 27.02.2025р. Українського бюро лінгвістичних експертиз записи українською мовою прізвища ОСОБА_9 (свідоцтво про смерть, запис ОСОБА_2 ; свідоцтво про народження, запис ОСОБА_10 , мати ОСОБА_10 ), ЩИТИНСЬКА (сертифікат на право на земельну частку (пай), запис ОСОБА_3 ), ОСОБА_8 (довідка, видана комунальним підприємством «Об'єднаний трудовий архів сіл, селищ Хмельницького району» щодо записів у книзі обліку трудового стажу; книга реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), запис ОСОБА_4 ), запис російською мовою прізвища ОСОБА_5 / ОСОБА_7 (свідоцтво про народження (повторне), запис ОСОБА_2 , батько ОСОБА_11 , мати ОСОБА_12 ) попри розбіжності в орфографічній фіксації в документах, наданих для експертизи, а також в інших документах зазначених осіб є ідентичними.
Отже, за життя померла ОСОБА_2 працювала і була членом КСП «Обрій», а також була включена в списки до Державного акту на право колективної власності і мала право на отримання сертифікату на земельну частку пай, який був виданий вже після її смерті. Таким чином, право на земельну частку (пай) набуто померлою ОСОБА_2 ще за життя й, відповідно, майнові права увійшли до складу спадщини.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача - Хмельницької міської ради в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Направив до суду відзив на позовну заяву в якому вказав, що Хмельницька міська рада вважає вказаний позов таким, що не підлягає до задоволення з огляду на наступне.У позовній заяві стверджується, що ОСОБА_4 відповідно до відомостей Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Хмельницькою райдержадміністрацією по КСП «Обрій» с. Малиничі будо видано сертифікат серії ХМ № 0160878 від 30.01.1997р. Як вбачається з відомостей Свідоцтва про смерть від 10.11.2005 серії НОМЕР_5 , ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Разом із тим, згідно відомостей, що містяться у доданому до позовної заяви копії Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХМ № 0160878, означений сертифікат датований 30.01.1997р. та виписаний на ім'я ОСОБА_3 .Таким чином, Сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ХМ № 0160878 від 30.01.1997р. є недійсним.Отже, станом на час відкриття спадщини - 16 грудня 1996 року право на земельну частку (пай), посвідчене Сертифікатом на право на земельну частку (пай) ХМ № 0160878 від 30.01.1997 року не увійшло до складу спадкової маси. Відповідно до ст. 524 Цивільного кодексу Української РСР 1963р. спадкування здійснюється за законом і за заповітом. Згідно вимог ст. 548 ЦК Української РСР 1963р. для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. За п. 1, 2 ч.1 ст. 549 ЦК Української РСР 1963р. визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Вищевказані дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Також згідно зі статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини. Статтею 5 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» передбачено, що членство в підприємстві ґрунтується на праві добровільного вступу до членів підприємства і безперешкодного виходу із складу його членів. Членами підприємства можуть бути громадяни, які досягли 16-річного віку, визнають і виконують його статут. Згідно з Указом Президента України від 10 листопада 1994 року № 666/94 «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва», який був чинний на час виникнення спірнихправовідносин, кожному члену підприємства, кооперативу, товариства видається сертифікат на право приватної власності на земельну частку (пай) із зазначенням у ньому розміру частки (паю) в умовних кадастрових гектарах, а також у вартісному виразі. Відповідно до пункту 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» (надалі Указ) право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. Згідно ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 05 червня 2003 року № 899-ГУ, основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай). Документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) громадян України, зазначених в абзаці п'ятому частини першої статті 1 цього Закону, є трудова книжка члена колективного або іншого сільськогосподарського підприємства (за наявності) чи нотаріально засвідчена виписка з неї (за наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. У пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз'яснено, що при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай). Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного кодексу України 1990 року, Указу Президента України від 8 серпня 1995 року N 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" та відповідні норми ЦК УРСР. У цьому разі слід ураховувати, що згідно з пунктом 17 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.
Згідно зі статтями 22, 23 Земельного Кодексу України (у редакції від 22 червня 1993 року) та відповідно до вище зазначеного Указу особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов: 1) перебування в членах КСП на час паювання; 2) включення до списку осіб, доданого до Державного акту на право колективноївласності на землю; 3) одержання КСП цього акту. Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 24 постанови Пленуму ВСУ № 7 від 16.04.2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).Таким чином, право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства на момент одержання колективним сільськогосподарським підприємством акту на право колективної власності на землю, відповідно до списку, що додається до Державного акту на право колективної власності на землю. Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_2 на момент паювання КСП «Обрій» с. Малиничі Хмельницького району Хмельницької області (грудень 1995 року) була членом даного КСП, в тому числі як пенсіонерка, що раніше працювала в ньому та залишалась його членом, та була включена до списку, що додається до Державного акту на право колективної власності на землю.За відсутності відомостей у Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, як органу, яким забезпечується ведення місцевого фонду документації із землеустрою та оцінки земель про місце розташування земельної частки (паю),посвідченого сертифікатом серії ХМ № 0160878 від 30.01.1997р. визначення відповідачем за позовом виключно Хмельницької міської ради не обґрунтовано належними та достовірними доказами та є самостійною підставою для відмови у позові. Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що на момент відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 та виникнення всіх правовідносин щодо паювання земель КСП «Обрій», реалізації та захисту права на земельну частку (пай), регулювались Цивільним кодексом Української РСР. Тому, відповідно до положень ст.ст. 71, 75 Української РСР в редакції 1963 року, загальна позовна давність для звернення до суду за захистом порушених прав становить три роки. Судом є обов'язковим застосування позовної давності до виниклих спірних правовідносин в незалежності від заяви сторін
Представник відповідача - Хмельницької районної державної адміністрації Хмельницької області, в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.
Позивач направила до суду відповідь на відзив.
Представник відповідача -Хмельницької міської ради направив до суду заперечення на відповідь на відзив.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом об'єктивно встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась ОСОБА_13 , батьками якої є ОСОБА_14 та ОСОБА_10 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 .
Рішенням Хмельницького міського суду у справі №2-2679 від 13.04.2000 року встановлено неправильність в актовому запису №35 від 24 грудня 1959 року про народження ОСОБА_13 , змінивши ім'я матері з « ОСОБА_15 » на « ОСОБА_16 ».
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Хмельницької міської ради, Хмельницької районної державної адміністрації Хмельницької області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом, з посиланням на те, що її мама ОСОБА_2 мала право на земельну частку (пай) в КСП «Брій» с. Малиничі.
Після смерті ОСОБА_2 спадщину прийняла її дочка ОСОБА_1 , що підтверджується, повідомленням Хмельницької районної державною нотаріальної контори, №1359/02-14, спадкова справа № 872/005.
Відповідно до ст. 524 Цивільного кодексу Української РСР 1963р. спадкування здійснюється за законом і за заповітом. Згідно вимог ст. 548 ЦК Української РСР 1963р. для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. За п. 1, 2 ч.1 ст. 549 ЦК Української РСР 1963р. визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Вищевказані дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Також згідно зі статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини.
Статтею 5 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» передбачено, що членство в підприємстві ґрунтується на праві добровільного вступу до членів підприємства і безперешкодного виходу із складу його членів. Членами підприємства можуть бути громадяни, які досягли 16-річного віку, визнають і виконують його статут.
Згідно з Указом Президента України від 10 листопада 1994 року № 666/94 «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва», який був чинний на час виникнення спірних правовідносин, кожному члену підприємства, кооперативу, товариства видається сертифікат на право приватної власності на земельну частку (пай) із зазначенням у ньому розміру частки (паю) в умовних кадастрових гектарах, а також у вартісному виразі.
Відповідно до пункту 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» (надалі Указ) право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
Згідно ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 05 червня 2003 року № 899-ГУ, основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай). Документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) громадян України, зазначених в абзаці п'ятому частини першої статті 1 цього Закону, є трудова книжка члена колективного або іншого сільськогосподарського підприємства (за наявності) чи нотаріально засвідчена виписка з неї (за наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз'яснено, що при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай). Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного кодексу України 1990 року, Указу Президента України від 8 серпня 1995 року N 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" та відповідні норми ЦК УРСР. У цьому разі слід ураховувати, що згідно з пунктом 17 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.
Згідно зі статтями 22, 23 Земельного Кодексу України (у редакції від 22 червня 1993 року) та відповідно до вище зазначеного Указу особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов: 1) перебування в членах КСП на час паювання; 2) включення до списку осіб, доданого до Державного акту на право колективної власності на землю; 3) одержання КСП цього акту.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 24 постанови Пленуму ВСУ № 7 від 16.04.2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Таким чином, право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства на момент одержання колективним сільськогосподарським підприємством акту на право колективної власності на землю, відповідно до списку, що додається до Державного акту на право колективної власності на землю.
Згідно ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Позивачем не надано до суду доказів на підтвердження своїх позовних вимог, а саме, що ОСОБА_2 , мала право на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства «Обрій» с. Малиничі, розміром 2,17 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).
При цьому, суд враховує, що копія державного акту не містить його обов'язкової ознаки - відомостей про його реєстрацію в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю, дати видачі акту та печатки і підпису голови Хмельницької районної ради, а також не містять Додатку 1 до державного акту на право колективної власності на землю КСП «Обрій» с. Малиничі.
Відповідно до довідки Архівного відділу Хмельницької РДА від 06.03.2024
№ 01-33/2024-17 також містить інформацію про відсутність списків членів КСП «Обрій» с. Малиничі.
Також, суд враховує, що довідка про включення ОСОБА_2 в списки до Державного акту на право колективної власності по КСП «Обрій» видана ОСОБА_2 14 березня 2000 року - після її смерті, що не може взятися до уваги судом як доказ.
Крім того, довідка КП «Об'єднаний трудовий архів сіл, селища Хмельницького району» від 9.12.2024 № 35 містить лише відомості про те, що ОСОБА_4 значиться в списках працівників колгоспу ім. Димитрова с. Малашівці.
Відомості, які підтверджують її членство у КСП «Обрій» с. Малиничі відсутні.
Відповідно до архівної довідки від 21 січня 2025 року: згідно рішення звітно-виборних зборів колгоспу ім.. Дімітрова с. Малиничі Хмельницького району від 15 лютого 1993 року протокол №3 господарство в КСП «Обрій» с. Малинині. Відповідно до рішення загальних зборів членів КСП «Обрій» від 7 липня 1998 року протокол №2, господарство реорганізовано в 6 СТОВ, а саме: СТОВ «Малинині», СТОВ «Посів», СТОВ «Лан», СТОВ «Волиця», СТОВ ім.Гузенка, СТОВ «Серп».
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити, за недоведеністю, оскільки до суду не надано доказів тому, що ОСОБА_3 , була членом КСП «Обрій» с. Малиничі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України - судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.
Керуючись ст.. ст.. 1216, 1218 ЦК України, ст..ст. 22, 23 Земельного Кодексу України Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство», Указом Президента України від 10 листопада 1994 року № 666/94 «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва», ст.ст. 10, 12, 18, 76, 81, 82, 137, 141, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Хмельницької міської ради, Хмельницької районної державної адміністрації Хмельницької області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду шляхом подачі в 30 денний строк з дня складання повного судового рішення апеляційної скарги.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає в
АДРЕСА_1 ;
Відповідачі: Хмельницька міська рада, місцезнаходження вул.. Героїв Маріуполя, 3 м. Хмельницький, код ЄДРПОУ 33332218;
- Хмельницька районна державна адміністрація Хмельницької області,
м. Хмельницький вул.. Кам'янецька 122/2, ЄДРПОУ21318806.
Повний текст рішення складено 02.09.2025 року.
Суддя: