Справа № 2-24
2010 року
14 грудня 2010 року смт. Рожнятів
Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області
у складі: головуючої судді Калиній Г.В.
з участю секретаря Марко М.Я.
адвокатів ОСОБА_1 та ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Перегінська селищна рада, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, про усунення перешкод у користуванні дорогою, та відшкодування моральної шкоди, -
У своїй позовній заяві позивач просить постановити рішення, яким зобов'язати відповідачів усунути перешкоди в користуванні громадською дорогою (вулиця Глібова), зобов'язавши їх забрати встановлені на дорозі пліт та будівельні матеріали і не чинити перешкод в користуванні дорогою шириною на в»їзді 3,6 м та на виїзді 3,9 м в майбутньому. Стягнути з відповідачів у рахунок відшкодування моральної шкоди 1700 гривень та судові витрати по справі.
У судовому засіданні представник позивача за дорученням його дружина ОСОБА_16 позовні вимоги підтримала та пояснила, що з відповідачами по справі його сім'я проживає по одній вулиці. Постійно вони користувалися для заїзду до присадибних ділянок, які розміщені в урочищі «Сажавка» громадською дорогою - вулицею Глібова, яка проходить через подвір»я відповідачів. Однак відповідачі в даний час стали чинити перешкоди в користуванні вищевказаною дорогою. Завезли на дорогу будівельні матеріали, зацементували стовпи, які були знімними та встановили огорожу, завузивши заїзд, що робить неможливим проїзд до земельних ділянок, які належать їхній сім»ї.
Ці свої неправомірні дії відповідачі почали вчиняти з осені 2008 року. Тоді вони не пропустили з земельної ділянки машину з сіном. Весною 2009 року не дали можливість перевезти органічні добрива на земельну ділянку. Завезти їх вони з чоловіком змогли тільки після втручання представників селищної ради та дільничного міліціонера. Цього року сіно з присадибної ділянки вони так і не змогли привезти додому. Комісія селищної ради на прохання чоловіка склала акт та зобов'язала відповідачів усунути перешкоди в користуванні дорогою, однак в добровільному порядку усунути перешкоди відповідачі не бажають. При спробі проїхати на земельні ділянки відповідачка падає під колеса машини, обоє відповідачів обзивають позивача непристойними словами. Своєю поведінкою відповідачі завдають позивачу тяжких моральних страждань, що проявилися в приниженні авторитету серед односельчан, в моральних переживаннях та стражданнях через неможливість нормально користуватися землею, в приниженні людської гідності, в порушенні нормальних життєвих зв"язків. Моральні збитки позивач оцінює в 1700 гривень.
Відповідачка ОСОБА_4 позов не визнала та пояснила, що через її подвір»я існує пішохідна стежка, однак дорога чи заїзд до присадибних ділянок громадян не існував ніколи. Не заперечує, що біля стежки знаходяться її будівельні матеріали, вона з чоловіком встановила огорожу та не дозволяє позивачу проїзд до його присадибних ділянок. Вона не заперечує, щоб позивач заїзджав до своїх земельних ділянок тачкою, фірою чи проходив пішки, однак заїзд машиною не дозволить ніколи.
На даний час у неї нема ніяких правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку, яка служить для обслуговування належного їй будинку, який вона успадкувала після смерті матері ОСОБА_17 Остання збудувала житловий будинок на підставі виданого їй будівельного паспорта, у плані відведеної під забудову земельної ділянки будь-який заїзд чи проїзд на земельні ділянки позивача не передбачений.
Відповідач ОСОБА_5 позов не визнав, дав у судовому засіданні аналогічні пояснення. Підтвердив, що ні за яких обставин не дозволить позивачу заїзд до його присадибних ділянок машиною по спірній дорозі, тому що дорога не передбачена у будівельному паспорті, який видавався на забудову матері його дружини.
Представник Перегінської селищної ради ОСОБА_18 позов ОСОБА_3 підтримала у повному об»ємі та пояснила, що спірний проїзд є громадською дорогою - це вулиця Глібова, яка чітко визначена у генеральному плані забудови селища ОСОБА_6, існує з давніх-давен як заїзд до присадибних ділянок позивача і інших громадян - третіх осіб. Іншого заїзду до своїх присадибних ділянок позивач та інші жителі селища у цьому місці - в районі вулиці Глібова, не мають.
Цей заїзд був відмічений ще у 1956 оці у плані земельної ділянки батька позивачки. Матері позивачки було дозволено будівництво існуючого житлового будинку на старому місці, тобто слід було врахувати можливість проїзду громадян. Однак при видачі даного будівельного паспорта відповідачем не виконано рішення сесії, не дотримано попереднього плану забудови земельної ділянки, акт відводу земельної ділянки під перебудову не погоджено з селищною радою, безпідставно вказано, що новий житловий будинок повинен бути збудований на дорозі. Видавши будівельний паспорт без зазначення даного проїзду архітектор допустився помилки.
Дана частина вулиці Глібова є громадською дорогою та належить до земель комунальної власності селища і ні за яких обставин не буде передана у власність відповідачці ОСОБА_4, оскільки таким чином були б позбавлені доступу до своїх земельних ділянок та проходу до іншої вулиці значна кількість жителів смт. Перегінськ.
На даний час фактичний стан забудови садиби не відповідає виданому ОСОБА_17 будівельному паспорту.
Позивачу ж видані державні акти на право власності на земельні ділянки в урочища «Саджавка», де зазначено заїзд до них по вулиці Глібова, повз старий житловий будинок ОСОБА_4, який підлягає знесенню.
Однак відповідачі безпідставно чинять перешкоди позивачу у користуванні дорогою, на вказаній дорозі розмістили будівельні матеріали, огорожу, завузивши заїзд. Крім того вони фізично чинять опір проїзду транспорту. Відповідачка падає під колеса машини, обзиває позивача різними непристойними словами. З цього приводу комісії селищної ради разом з дільничним інспектором міліції неодноразово виїзджали на місце спору, пропонували відповідачам не чинити позивачу перешкод у користуванні заїздом до присадибних ділянок, однак відповідачі на це не реагують.
Інші треті особи у судове засідання не з»явилися повторно, хоч про час розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку, а тому суд вважає за можливе справу розглянути у їх відсутності.
Вислухавши учасників процесу та вивчивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.
Копіями Державних актів на право приватної власності на землю (а.с.7,8) підтверджено, що ОСОБА_3 передано у приватну власність земельні ділянки у смт. Перегінськ в урочищі «Сажавка», для ведення особистого селянського господарства площею 0,0434 га та площею 0,1267 га, у актах зазначено, що заїзд до земельних ділянок здійснюється із сторони вулиці Глібова у місці спору.
Актом комісії Перегінської селищної ради від 05 січня 2009 року (а.с.9), зазначено, що до присадибних ділянок в урочищі «Сажавка», які належать гр. ОСОБА_3 та іншим громадянам існує громадська дорога, якою постійно користуються власники присадибних ділянок і відповідачі перешкоджають позивачу у користуванні нею.
Копією витягу з протоколу засідання комісії з питань земельних відносин Перегінської селищної ради від 16 березня 2009 року (а.с.5), підтверджено, що комісія вирішила заборонити ОСОБА_19 чинити перешкоди гр. ОСОБА_16 та її сім'ї, а також іншим громадянам селища в користуванні вулицею при проїзді до присадибних ділянок в урочищі «Сажавка».
Актом комісії Перегінської селищної ради 30 квітня 2009 року (а.с.10) підтверджено, що відповідачі на дорозі створили перешкоди для заїзду - встановили частину огорожі, помістили будівельні матеріали, а тому комісія вирішила направити акти від 05.01.2009 року та від 30.04.2009 року інспектору Укрземінспекції в Рожнятівському районі для притягнення ОСОБА_19 до адміністративної відповідальності за порушення земельного законодавства.
Копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 14 серпня 2009 року (а.с.37), підтверджено, що по вул.. Глібова,64 знаходиться належне ОСОБА_4 на праві приватної власності будинковолодіння, а копією рішення Рожнятівського районного суду від 22 лютого 2008 року (а.с.34) підтверджено, що дане домоволодіння вона успадкувала після смерті її матері ОСОБА_17
Копією будівельного паспорта на будівництво житлового будинку ОСОБА_17 (а.с.39, 40) підтверджено, що будівництво дозволено на підставі рішення виконкому Рожнтівської районної ради № 73 від 13 травня 1987 року.
Копією рішення виконкому Рожнятівської районної ради № 73 від 13.05.1987 року (а.с.120-123) підтверджено, що будівництво житлового будинку ОСОБА_17 дозволено на старому місці, а копією витягу з інвентарної справи батька відповідачки ОСОБА_20 (а.с.57) - що старим місцем є його земельна ділянка, через яку є проїзд шириною при в»їзді 3,6 метра та при виїзді 3,9 метра.
Інформацією, наданою відділом містобудування, архітектури та регіонального розвитку Рожнятівської РДА №1104/01-15 09 жовтня 2009 року (а.с.67), підтверджено, що ОСОБА_17 побудувала житловий будинок з порушенням проектної забудови земельної ділянки і на даний час відведена під перебудову земельна ділянка не відповідає діючому генеральному плану забудови населеного пункту.
Долученими до матеріалів справи фотографіями (а.с.21-32, 41-51, 206-208), план-схемою земельних ділянок позивача, відповідачів та третіх осіб ( а.с.60), викопіровкою з генерального плану забудови селища ОСОБА_6 (а.с.19) підтверджено, що спірна частина земельної ділянки є продовженням вулиці Глібова, служить заїздом та проходом громадян до земельних ділянок і на вказаній дорозі розташовані пліт та будівельні матеріали: пісок, цегла та шлак відповідачів.
Всі інші досліджені у судовому засіданні докази не мають суттєвого значення для висновків суду та у висновках судом не враховуються.
Аналізуючи досліджені у судовому засіданні докази у їх сукупності судом встановлено, що відповідачі, які без будь-яких правовстановлюючих документів користуються земельною ділянкою по обслуговуванню належного відповідачці житлового будинку, який знаходиться у смт. Перегінськ по вул. Глібова, 64, умисно створюють позивачу перешкоди у користуванні вулицею Глібова, яка служить проїздом до належних йому присадибних земельних ділянок, при цьому принижують його честь та гідність спричиняючи моральні страждання.
Безпідставними суд визнає доводи відповідачів про те, що їхні дії є правомірними, оскільки проїзд через їхнє подвір»я не передбачений будівельним паспортом.
Судом встановлено, що будівельний паспорт виданий попередньому власнику будинку - матері відповідачки - ОСОБА_17 з відхиленням від виданого інвентар бюро плану забудови вказаної земельної ділянки, з порушенням рішення виконавчого комітету Рожнятівської районної ради № 73 від 13 травня 1987 року, про дозвіл на перебудову житлового будинку на старому місці. У план земельної ділянки безпідставно включено частину вулиці Глібова, яка є громадським проїздом до присадибних ділянок, яким на протязі багатьох років користується позивач ОСОБА_3 та інші власники і користувачі земельних ділянок, а тому вказаним документом порушуються права позивача, як власника землі.
У відповідності до ст.81 ЗК України громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі придбання за договором купівлі-продажу, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності, приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування.
Статтею 125 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником документа, що посвідчує право власності та його державної реєстрації. Згідно ст. 126 зазначеного Кодексу право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.
Відповідачі на даний час не отримали будь-яких документів, які б підтверджували їхнє право на користування, розпорядження чи власності на спірну землю.
Позивач отримав документи, що підтверджують його право власності на землю, якими передбачений заїзд з вулиці Глібова.
У відповідності до ст.152 ЗК України, власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю.
Дії відповідачів по перешкоджанню позивачу у проїзді до належних йому земельних ділянок є протиправними, ущемляють його права власності на землю і підлягають судовому захисту.
Умисними протиправними діями відповідачів, по перешкоджанню у користуванні заїздом позивачу, останньому спричиняються глибокі моральні страждання.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала.
Отже моральну шкоду, заподіяну позивачу, з врахуванням глибини та довготривалості його моральних страждань, слід відшкодувати з відповідачів у солідарному порядку у розмірі суми позовних вимог.
На підставі ст. 41 Конституції України, ст.ст. 81, 83, 125, 126, 152, 158 ЗК України, ст. ст. 23, 317, 321, 373, 391, 1167 ЦК України, керуючись ст.ст. 214-215, 218 ЦПК України, суд ,-
Позов задовольнити.
Зобов»язати ОСОБА_4 та ОСОБА_5 усунути перешкоди у користуванні дорогою, що служить заїздом до земельної ділянки ОСОБА_3 шириною при в»їзді 3.6 метра та при виїзді 3,9 метра, забравши з неї пліт, дерев»яну огорожу, пісок, цеглу, шлак та три металічні стовпи, і не чинити у майбутньому йому перешкод у користуванні даним заїздом.
Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди 1700 гривень.
Повний текст рішення буде виготовлений 20 грудня 2010 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Рожнятівський районний суд на протязі десяти днів з часу його проголошення.
Суддя: