Справа № 2-231/10
07 грудня 2010 року смт. Чернігівка
Чернігівський районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Сінєльнік Р.В.,
при секретарі Півовар Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: Чернігівська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Пузанова Н.А., про визнання заповіту недійсним,
ОСОБА_1 звернулась в суд з вищевказаним позовом. В позові вказує, що являється рідною племінницею ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1. Після її смерті відкрилась спадщина, куди входить 2-х кімнатна квартира АДРЕСА_1. ОСОБА_5 за життя склала заповіт, в якому заповідала свою квартиру в рівних частках ОСОБА_2 та ОСОБА_6. Вважає, що заповіт не може бути дійсним так як покійна страждала розладом психіки, лікувалася в Чернігівській ЦРБ та Запорізькому психіатричному диспансері, а тому при складанні заповіту не могла розуміти значення своїх дій та керувати ними. Просить визнати недійсним заповіт складений ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 на позовних вимогах наполягала, пояснила що ОСОБА_5 за життя страждала розладами психіки, лікувалась у психіатричних закладах м.Запоріжжя, а тому при складенні спірного заповіту не могла розуміти значення своїх дій, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.
Представник відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_7 проти позову заперечував та пояснив, що ОСОБА_5 психічними розладами не страждала і при складанні заповіту розуміла значення своїх дій та керувала ними, просив в задоволенні позову відмовити.
Третя особа приватний нотаріус Пузанова Н.А. проти позову заперечувала, та в судовому засіданні пояснила, що оформлення спірного заповіту пам'ятає дуже добре, оскільки ОСОБА_5 була її шкільною вчителькою, при складанні заповіту ОСОБА_5 розуміла значення своїх дій та керувала ними, докладно відповідала нотаріусу на всі запитання при оформленні заповіту, адекватно себе поводила. Пузанова Н.А. вважала за необхідним в задоволенні позову відмовити.
Представник третьої особи - Чернігівська державна нотаріальна контора, до судового засідання не з'явилась, про день та час розгляду справи повідомлена належним чином, надала суду заяву з проханням розглядати справу без неї (а.с.64, 86).
Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що за життя ОСОБА_5 страждала розладами пам'яті, частою зміною настрою по відношенню до оточуючих, безпричинно могла висказувати неприязне відношення, декілька років тому побоювалась про можливість перебування у квартирі матері ОСОБА_5, яка насправді давно померла, але при спілкуванні останнім часом неадекватних проявів розладу психіки не проявлялось, при посвідченні та оформленні спірного заповіту свідок присутня не була. Аналогічні пояснення надали суду в засіданні свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, третьої особи приватного нотаріуса Пузанової Н.А., свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, встановивши фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 виданого 30 січня 2009року (а.с.8). В період з 19.12.08р. по 26.01.09р ОСОБА_5 перебувала на стаціонарному лікуванні у Владовській дільничній лікарні Запорізької області з діагнозом: ІБС, постінфарктний кардіосклероз, що підтверджується випискою з історії хвороби від 22.06.2010р. (а.с.66). Згідно довідки про смерть причина смерті ОСОБА_5: хронічна ішемічна хвороба серця. (а.с.9). Після її смерті до складу спадкового майна увійшла двокімнатна квартира №АДРЕСА_1, яка належала покійній, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно . (а.с.12) та технічним паспортом на квартиру (а.с.16).
За життя ОСОБА_5 склала заповіт від 05 грудня 2008року, посвідчений приватним нотаріусом Пузановою Н.А. та зареєстрований в реєстрі за № 2804, згідно якого ОСОБА_5, перебуваючи при здоровому розумі та ясній пам'яті, розуміючи значення своїх дій та українську мову, добровільно, без насильства та примусу, не страждаючи на захворювання, що перешкоджають усвідомлювати суть цього правочину, на випадок свої смерті заповідала належну їй двокімнатну квартиру по АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_6 та ОСОБА_2 в рівних частках кожному. Зміст ст.ст.1233-1242, 1307 ЦК України був роз'яснений нотаріусом, про що є підпис заповідача. Заповіт до підписання прочитаний вголос заповідачем ОСОБА_5 і власноруч нею підписаний(а.с.47).
Згідно матеріалів спадкової справи №112/09 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 за заповітом спадщину прийняли ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.43-63). За заповітом ОСОБА_5 першим спадкодавцем зазначений ОСОБА_6, але він помер ІНФОРМАЦІЯ_2., тому після його смерті за заповітом ОСОБА_5 прийняла спадщину дочка ОСОБА_6 - ОСОБА_3, що підтверджується її заявою про прийняття спадщини (а.с.44).
Відповідно до вимог ст. 11, 60 ЦПК України суд вирішує справу у межах позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів.
Відповідно до ст.225 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені. Відповідно до ст.1257 ЦК України заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі. Недійсність окремого розпорядження, що міститься у заповіті, не має наслідком недійсності іншої його частини. У разі недійсності заповіту спадкоємець, який за цим заповітом був позбавлений права на спадкування, одержує право на спадкування за законом на загальних підставах. Згідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 7 від 30.05.2008 року, «Про судову практику у справах про спадкування» за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо він був складений особою під впливом фізичного або психічного насильства, або особою, яка через стійкий розлад здоров'я не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними. Для встановлення психічного стану заповідача в момент складання заповіту, який давав би підставу припустити, що особа не розуміла значення своїх дій і (або) не могла керувати ними на момент складання заповіту, суд призначає посмертну судово-психіатричну експертизу.
Відповідно до матеріалів акту № 833 від 09.11.2010року року посмертної судово-психіатричної експертизи проведеної за клопотанням позивача, комісія лікарів прийшла до висновків, що «ОСОБА_5, 1936г.р. на момент подписания завещания 05.12.08г. обнаруживала признаки астенического синдрома на фоне ишемической болезни сердца, кардиосклероза, сердечной недостаточности, гипертонической болезни, ДДПП (дегенеративно-дистрофическое поражение позвоночника) протрузии L3, L5, пролапса L4, радикуломиелопатии на поясничном уровне, вялого нижнего парапареза, расстройства тазовых органов. Вынести окончательное решение из-за отсутствия описания психического состояния не представляется возможным» (а.с.136-142). В додатках до експертизи також вказано, що на запит ОСОБА_1 від 18.08.10р. вх.№Т-81 надано відповідь: «По данным мед.архива ОСОБА_5 1936г.р. на стац. лечении с 1979г. по 2009г. в КУ «ОПБ» не находилась».(а.с.141 та оборот а.с.143). Дані медичної картки ОСОБА_5 та історії хвороби ОСОБА_5 № 8 та № 234, які відображають лікування ОСОБА_5 у Владовській дільничній лікарні Запорізької області в період з 19.12.08р. по 26.01.09р. і які заповнювалися лікарями в період її хвороби, та разом з іншими матеріалами справи були об'єктом дослідження зазначеної експертизи, висновок якої суд визнає об'єктивним. Доказів, які б спростовували зазначений висновок, позивач не надав і підстав для призначення повторної або додаткової експертизи у зв'язку із сумнівами у правильності висновку, його неповністю та неясністю, суд не має, а сам позивач відповідні клопотання не заявляв. Відомостей про медичні препарати, які приймала ОСОБА_5 під час хворобі та які могли впливати на її волю під час складання заповіту або могли привести до того, що вона забула про свої дії, суду не надані та в матеріалах справи відсутні.
На запити суду від комунальної установи «Обласна психіатрична лікарня» розташованої за адресою: вул. Оріхівське шосе 10-а, м. Запоріжжя, надано відповіді № 1324 від 05.07.10р. (а.с.88) та № 1521 від 03.08.10р. (а.с.122), згідно яких ОСОБА_5 до даної установи за медичною допомогою не зверталась.
В ході судового засідання судом були досліджені та оголошені оригінали амбулаторної картки ОСОБА_5 з Чернігівської ЦРЛ, а також історії хвороби про стаціонарне лікування ОСОБА_5 у Владівській лікарні у період з 19.12.08р. по 08.01.09р. та у період з 08.01.09р. по 26.01.09р., в яких відсутні докази, що на момент підписання спірного заповіту ОСОБА_5 не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 не дали суду показань, що на момент посвідчення нотаріусом заповіту ОСОБА_5 не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними.
Форма та посвідчення заповіту відповідає вимогам «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», яка затверджена наказом Мінюсту України № 20/5 від 03.03.2004р. та зареєстрована у Мінюсті України 03.03.2004р. за № 283/8882.
Виходячи з наданих доказів, суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, а хвороба ОСОБА_5 не призвела до того, що у неї в момент складання заповіту відбувся процес психічного розладу та що вона перебувала у стані, внаслідок якого ОСОБА_5 не могла розуміти значення своїх дій або керувати ними.
На підставі викладеного, згідно ст.ст.1257, 1266 ЦК України та керуючись ст. ст. 3, 10, 59, 60, 66, 88, 208, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: Чернігівська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Пузанова Н.А., про визнання заповіту недійсним - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області через Чернігівський районний суд Запорізької області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Р.В. Сінєльнік