Справа № 161/10866/25 Провадження №33/802/595/25 Головуючий у 1 інстанції:Шестернін В. Д.
Доповідач: Денісов В. П.
17 вересня 2025 року місто Луцьк
Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., з участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - адвоката Нурієва Р.Б., розглянувши в режимі відеоконференції його апеляційну скаргу на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 серпня 2025 року щодо ОСОБА_1 ,
Вказаною постановою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, застосувавши адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком 1 (один) рік.
Також стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 605 грн. 60 коп. судового збору.
ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він 14.05.2025, 17:06, с. Великий Омеляник, вул. Проектна, керував транспортним засобом Kia Sorento, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння: зіниці очей не реагують на світло, однак відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, чим порушив п.2.5 ПДР України.
В поданій апеляційній скарзі захисник вважає постанову судді необґрунтованою. Посилається на те, що викладені в постанові висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не ґрунтується на доказах, що містяться в матеріалах справи та не відповідають фактичним обставинам справи. Зазначає, що під час проведення огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння не велася безперервна відеозйомка. Вказує на те, що ОСОБА_1 повідомив працівника поліції, що прямує до місця служби, отже зупинка поліцейськими була здійснена під час виконання останнім обов'язків військової служби. Просить постанову судді скасувати та закрити справу.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши захисника, який підтримував апеляційну скаргу і просив скасувати постанову судді та закрити провадження у справі, доходжу висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.
Відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Положеннями ст.280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вказаних вимог закону суд першої інстанції, розглядаючи матеріали про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , дотримався.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та у взаємозв'язку для ухвалення даного рішення.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху передбачено, що водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Вимогами ч.2 ст.266 КУпАП визначено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, стверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №330434 від 14.05.2025 (а.с.1); рапортом від 14.05.2025 (а.с.2); письмовим поясненням ОСОБА_1 від 14.05.2025, в якому він визнав факт вчинення правопорушення в час та за обставин, викладених в протоколі (а.с.3); актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 14.05.2025 (а.с.4); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 14.05.2025 (а.с.5); рапортами від 15.05.2025 (а.с.6-8); відеозаписом (dvd-диск), на якому зафіксовано, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в день, час та місці, що зазначені в протоколі. Поліцейський виявив у нього ознаки наркотичного сп'яніння та запропонував пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я. ОСОБА_1 відмовився від проходження такого огляду та вказав що вживав наркотичні засоби (а.с.9), а також іншими матеріалами справи.
Що стосується доводів захисника про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, то вони є необґрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах доказами.
Як вбачається з відеозапису бодікамери поліцейського, в ході спілкування із водієм ОСОБА_1 у нього було виявлено ознаки наркотичного сп'яніння, у зв'язку з чим було запропоновано йому пройти огляд для виявлення стану наркотичного сп'яніння у медичному закладі, останній чітко відмовився від проходження огляду, був повідомлений про складання протоколу щодо нього за ч.1 ст.130 КУпАП та був згідний з цим, засвідчив протокол власним підписом та надав пояснення у яких зазначив, що обіцяє більше такого не робити та керувати автомобілем сьогодні не буде (а.с.9).
Такі дії ОСОБА_1 були правильно кваліфіковані поліцейським, як порушення п.2.5 ПДР, тобто відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Зазначені відеозаписи події відповідають вимогам ст.251 КУпАП, згідно яких доказом є показання технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
При цьому, відповідно до вимог ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у вчиненому правопорушенні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фотозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Надані відеозаписи відображають подію адміністративного правопорушення та містять відомості, що підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому обґрунтовано судом взяті до уваги.
Зазначений відеозапис хоча і не є безперервним, як стверджує захисник, проте на ньому фактично відображено усі обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відеозапис є чітким, зрозумілим та містить інформацію щодо факту відмови ним від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі.
Отже, доводи апеляційної скарги про те, що в під час проведення огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння не велася безперервна відео зйомка є безпідставними, не заслуговують на увагу та розцінюється судом як намагання уникнути адміністративної відповідальності.
Є необґрунтованими доводи апелянта про безпідставну зупинку транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 транспортним засобом, оскільки вказана обставина ніяким чином не впливає на факт його відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, тобто порушення ним вимог п.2.5 ПДР.
Крім того, якщо при цьому з'ясувалось, що водій перебував з ознаками сп'яніння чи в іншому неадекватному стані, то факт неправомірної зупинки його працівниками поліції, не звільняє водія від обов'язку виконання ним вимог п.2.5 ПДР.
Так, п.2.5 ПДР зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що у даному випадку ОСОБА_1 відмовився виконувати, у зв'язку з чим і був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не знаходиться у причинному зв'язку з обов'язком водія транспортного засобу пройти відповідний медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння.
Право органів Національної поліції вимагати пройти у встановленому порядку медичний огляд відповідно до п.2.5 ПДР України кореспондується із обов'язком водія не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Отже, вказані доводи апелянта ніяким чином не впливають на висновок про керування ОСОБА_1 автомобілем в стані наркотичного сп'яніння та на вчинення адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідальність у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, настає за ч.1 ст.130 КУпАП.
Так, відповідно до змісту ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі Інструкції), якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного сп'яніння у водія транспортного засобу (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), у зв'язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння.
А тому, оскільки у водія ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу було виявлено ознаки наркотичного сп'яніння, то працівник поліції мав право запропонувати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан такого сп'яніння, а водій, в свою чергу, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Більше того, як вбачається з відеозапису, що водій ОСОБА_1 сам повідомляє, що вживав наркотики кілька днів тому та чітко відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння (а.с.9).
Також вказані обставини підтвердив сам ОСОБА_1 у своїх письмових поясненнях, в яких зазначив, що 14.05.2025 керував транспортним засобом Кіа Соренто і був зупинений поліцейським. Близько трьох днів назад курив невідому наркотичну речовину. На вимогу поліцейського пройти огляд для визначення стану наркотичного сп'яніння відмовляється. Обіцяє більше такого не робити (а.с.3).
Отже, на місці зупинки ОСОБА_1 повністю визнав свою провину та відмовився пройти огляд на визначення стану наркотичного сп'яніння.
Наведені письмові пояснення самого ОСОБА_1 повністю спростовують доводи апеляційної скарги про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, яке ставиться йому у провину.
Апеляційний суд погоджується з висновками місцевого суду про те, що не є слушними доводи захисника про непроведення огляду ОСОБА_1 уповноваженою особою Військової служби правопорядку у Збройних Силах України. Оскільки приписи статті 266-1 КУпАП застосовуються лише щодо тих військовослужбовців, які виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин, матеріали справи не містять даних, що ОСОБА_1 виконував обов'язки військової служби на момент зупинки його транспортного засобу.
Інші доводи апеляційної скарги не беруться апеляційним судом до уваги, оскільки не спростовують зазначеної вище сукупності доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, яке ставиться йому у провину, та не можуть бути безумовними підставами для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у даній справі.
Апеляційним судом у повному обсязі проаналізовані докази, які містяться в матеріалах справи.
На підставі наведених доказів слід дійти висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, - відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Проаналізувавши зібрані й досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративному правопорушенні за ч.1 ст.130 КУпАП, є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КУпАП, які містяться в матеріалах справи.
При накладенні адміністративного стягнення, суд врахував фактичні обставини справи, дані про особу порушника та обґрунтовано застосував безальтернативне адміністративне стягнення у вигляді штрафу без позбавленням права керування транспортними засобами.
Підстав для скасування постанови судді та закриття провадження у даній справі з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,
Апеляційну скаргу захисника Нурієва Р.Б. - залишити без задоволення, а постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 серпня 2025року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського
апеляційного суду В.П. Денісов