Справа № 166/1232/25 Провадження №11-сс/802/500/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
18 вересня 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
підозрюваного - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу слідчого судді Ратнівського районного суду Волинської області від 10 вересня 2025 року про обрання запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 ,
Старший слідчий СВ ВП № 2 (сел.Ратне) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_8 , за погодженням із прокурором, звернулася до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту щодо підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання обґрунтоване тим, що СВ ВП № 2 (сел.Ратне) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР під №12025030570000279 від 16.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, у вчиненні якого 26 серпня 2025 року повідомлено про підозру ОСОБА_7 .
Посилаючись на те, що оскільки ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, та наявні ризики, визначені п.1, 3 ст.177 КПК України, а саме те, що він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, то слідчий просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту, та покласти на нього обов'язків, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Ратнівського районного суду Волинської області від 10.09.2025 в задоволенні клопотання про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту, відмовлено. Водночас, підозрюваному ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у виді особистого зобов'язання до 26.10.2025 включно.
Також на підозрюваного ОСОБА_7 покладено обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме: за першою вимогою прибувати до слідчого, прокурора, суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, зокрема с.Жиричі Ковельського району Волинської області без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання, роботи; утриматися від спілкування із свідками ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , потерпілим ОСОБА_13 ; здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби України у Волинській області свій паспорт для виїзду за кордон або інші документи, що дають право на виїзд з України (в разі наявності).
Таке своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що хоча слідчим та прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри та наявність ризиків того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, однак не надано доказів і об'єктивно не доведено про недостатність застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу для виконання ним процесуальних обов'язків. А тому, слідчий суддя врахувавши те, що підозрюваний за місцем реєстрації та місцем проживання характеризується виключно позитивно, має постійне місце проживання, одружений, на обліку в лікаря-психіатра, лікаря-нарколога не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, що свідчить про міцність його соціальних зв'язків, а також інші обставини провадження, дійшов висновку про можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, аніж домашній арешт, а саме - особисте зобов'язання з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Прокурор на вищевказане судове рішення подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, просить скасувати та постановити нове, яким обрати підозрюваному запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту та покласти на нього обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України. Зазначає про те, що слідчим суддею не було взято до уваги тяжкості покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину в сукупності з іншими встановленими під час розгляду клопотання обставинами, що на його думку підтверджує вірогідність переховування від органів досудового розслідування, у тому числі шляхом виїзду на окуповану територію України. Крім того зазначає, що підозрюваний усвідомлюючи строк покарання, яке йому може бути призначене у разі визнання винуватим, може незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, які відповідно можуть змінити свої покази. Тому прокурор вважає, що для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та запобіганню настанню вказаним ризикам, до нього слід застосувати запобіжний захід саме у виді домашнього арешту, оскільки будь-який інший м'який запобіжний захід не зможе належним чином запобігти таким ризикам.
Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали та доводи апеляційної скарги, прокурора, який апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, підозрюваного, який її заперечив та просив залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення, - без змін, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
За положеннями ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання таким спробам як: переховування від органів досудового розслідування або суду; знищення, сховання або спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінальне правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини, зазначені у ст.178 КПК України, а саме: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до ч.1-4 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Слідчий суддя, суд має право зобов'язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені п.1 ч.1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені п.2 та ч.1 цієї статті.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п.1 та 2 ч.1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені п.3 ч.1 цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені ч.5 та 6 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Колегія апеляційного суду вважає, що наведені вимоги законодавства при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваному слідчим суддею дотримані.
Так, з матеріалів провадження встановлено, що СВ ВП №2 (сел.Ратне) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025030570000279 від 16.07.2025 за ч.1 ст.121 КК України.
У вчиненні вказаного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_7 , якому 26 серпня 2025 року було оголошено про підозру у його вчиненні. При цьому, обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення стверджується зібраними у кримінальному провадженню доказами, яким слідчий суддя надав відповідну юридичну оцінку.
Вивчивши та проаналізувавши матеріали клопотання, колегія суддів апеляційного суду приходить до переконання, що стороною обвинувачення не доведено того, що застосований до підозрюваного запобіжний захід у виді особистого зобов'язання із покладення на нього процесуальних обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, не забезпечить запобіганню наявності встановленим ризикам, передбаченим п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме переховування від органів досудового розслідування чи суду, та незаконного впливу на потерпілого і свідків у кримінальному провадженні.
Слідчим суддею встановлено те, що з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також для запобігання вищевказаним ризикам, повністю забезпечить такий запобіжний захід, як особисте зобов'язання з покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України і, з цим повністю погоджується апеляційний суд. Так, судом враховується обґрунтованість підозри у вчиненні тяжкого злочину, наявність зазначених ризиків, а також те, що ОСОБА_7 має постійне місце проживання, де характеризується виключно позитивно, одружений, на обліку в лікаря-психіатра, лікаря-нарколога не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, що відповідно свідчить про міцність його соціальних зв'язків та інші обставини провадження.
Твердження сторони обвинувачення про необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу саме у виді домашнього арешту для запобігання ризикам, вказаним у ч.1 ст.177 КПК України, належним чином не мотивовані. Клопотання не містить належних обґрунтувань, а матеріали провадження будь-яких доказів, які давали б суду підстави для застосування до підозрюваного запобіжного заходу саме у виді домашнього арешту, а також, що більш м'який запобіжний захід не зможе дієво запобігти вказаним у клопотанні та доведеному в суді ризику.
З урахуванням наведено, колегія суддів вважає доводи прокурора, які викладені в апеляційній скарзі нічим іншим як недоведеними припущеннями щодо можливої процесуальної поведінки підозрюваного.
Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що слідчий суддя врахувавши усі обставини справи у їх сукупності, прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в обранні ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, так як стороною обвинувачення не було надано доказів і об'єктивно не доведено про недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання доведеним ризикам, зазначеним у п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України.
А тому, колегія суддів вважає, що висновок слідчого судді про доцільність та можливість застосування щодо підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, аніж домашній арешт і, зокрема - особистого зобов'язання, та покладення обов'язків, передбачених ч.5 ст.195 КПК України, є правильним та достатньою мірою, яка буде гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Будь-яких порушень норм чинного КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, апеляційний суд не вбачає, а тому дане судове рішення є законним та обґрунтованим в розумінні ст.370 КПК України.
Таким чином, апеляційна скарга прокурора підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення, - без змін.
Керуючись ст.ст. 376, 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Ратнівського районного суду Волинської області від 10 вересня 2025 року про обрання запобіжного заходу про відмову в обранні щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, та обрання запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, із покладенням на нього обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, - без змін.
Ухвала остаточна й оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді