Справа № 159/6309/25 Провадження №11-сс/802/490/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
16 вересня 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
підозрюваного - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 06 вересня 2025 року щодо ОСОБА_8 (ЄРДР за № 12025030550001107),
Слідчий СВ Ковельського РУП ГУНП у Волинській області, звернувся до слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Ковель Волинської області, громадянина України, одруженого, пенсіонера за віком, проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше не судимого, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12025030550001107.
Ухвалою слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 06 вересня 2025 року в задоволенні клопотання слідчого відмовлено, застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 особисте зобов'язання.
В поданій апеляційній скарзі прокурор вважає ухвалу слідчого судді незаконною. Вказує на те, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 7 років, а тому наявні ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України. Посилається на те, що у разі обрання менш суворого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, ОСОБА_8 буде мати можливість незаконно впливати на потерпілого та свідків, переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою задовольнити клопотання слідчого та застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Заслухавши суддю-доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та основні доводи апеляційної скарги, прокурора, який підтримував подану апеляційну скаргу і просив скасувати ухвалу слідчого судді та застосувати щодо ОСОБА_8 винятковий запобіжний захід, підозрюваного та його захисника, які заперечували доводи апеляційної скарги і просили залишити ухвалу слідчого судді без змін, дослідивши матеріали провадження, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.
В силу статей 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування чи/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Одним із видів запобіжних заходів у кримінальному провадженні відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.176 КПК України є особисте зобов'язання.
Зі змісту ст.179 КПК України слідує, що особисте зобов'язання, полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу. Підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов'язки та роз'яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Дані вимоги закону при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_8 слідчим суддею були дотримані.
Так, слідчий суддя встановив, що надані стороною обвинувачення у кримінальному провадженні докази доводять обставини, передбачені ч.1 ст.194 КПК України, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України.
Разом з тим, слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку, що матеріалами клопотання не доведено існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме що ОСОБА_8 , може впливати на потерпілих або свідків в цьому кримінальному провадженні.
Як убачається з матеріалів провадження, 05 вересня 2025 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, яке відноситься до категорії тяжких злочинів.
На думку апеляційного суду, слідчий суддя вірно врахував, що ОСОБА_8 є пенсіонером, одружений, має постійне місце проживання, страждає на ряд хвороб у тому числі онкологічне, раніше не судимий, відомостей про негативну характеристику та вчинення адміністративних правопорушень слідчим суду не надано, так само не надано і відомостей про негативний спосіб життя та поведінку підозрюваного, як до затримання так і після, а тому обґрунтовано прийшов до висновку, що наявні законні підстави для застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання з покладенням обов'язків, визначених ч.5 ст.194 КПК України.
Суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок слідчого судді, що до ОСОБА_8 може бути застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Апеляційний суд вважає, що застосований запобіжний захід до ОСОБА_8 з покладенням певних обов'язків на даний час забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.
З огляду на викладене, слідчий суддя при розгляді клопотання повно та об'єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, а тому зазначені в клопотанні слідчого підстави, в яких він просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою, не знайшли свого підтвердження під час розгляду клопотання.
Ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі прокурора, апеляційний суд не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 376, 405, 407, 422 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 06 вересня 2025 року щодо ОСОБА_8 - без зміни.
Ухвала є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді: