Справа № 761/38589/25
Провадження № 1-кс/761/24954/2025
17 вересня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 72025001420000001 від 06.01.2025, -
До слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно.
В обґрунтування клопотання вказано, що Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72025001420000001 від 06.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, за фактом заволодіння бюджетними коштами, у рамках реалізації програми медичних гарантій, за пакетом медичних послуг «Мобільна паліативна медична допомога дорослим і дітям» в особливо великих розмірах, шляхом зловживання своїм службовим становищем в умовах воєнного стану, службовими особами Національної служби здоров'я України за попередньою змовою зі службовими особами закладів охорони здоров'я України державної, комунальної та приватної форм власності та іншими невстановленими особами.
У ході досудового розслідування встановлено, що до вчинення кримінального правопорушення причетні службові та інші особи ТОВ «Комерційний центр охорони здоров'я 911» (ЄДРПОУ 42767421), ФОП ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ФОП ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ФОП ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_3 ), ФОП ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_4 ).
11.09.2025 детективом на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 01.09.2025 (справа №761/36549/25) проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_7 , та яке належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_5 ) та ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_6 ).
В результаті проведення обшуку у вказаному приміщенні, з поміж іншого, вилучено майно, на відшукання якого не надавався дозвіл слідчого судді: факсиміле з підписом, як вказав ОСОБА_7 , підпис на факсиміле належить його бабусі ОСОБА_5 ; печатка ФОП ОСОБА_7 № НОМЕР_4 ; печатка ФОП ОСОБА_5 № НОМЕР_2 ; печатка «Лікар» (відтиск) ОСОБА_7 , пакети операторів мобільних зв'язку із сім-картами: НОМЕР_7 з надписом ФОП ОСОБА_10 », НОМЕР_8 з надписом ОСОБА_11 », НОМЕР_9 , НОМЕР_10 з надписом «бухгалтер», які мають істотне значення для розслідування кримінального провадження.
Власником вказаних тимчасово вилучених речей є ОСОБА_7 , у якого проводився обшук.
11.09.2025 вказані речі в порядку ст. 98 КПК України визнані речовим доказом.
Посилаючись на встановлені в ході досудового розслідування обставини, з метою забезпечення збереження речових доказів, враховуючи, що вказане майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, прокурор просив накласти арешт на вилучене майно.
Учасники у судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду клопотання про арешт майна повідомлялися належним чином.
Прокурор подав заяву про розгляд клопотання без його участі.
Оскільки відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття прокурора та власника майна у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання, слідчий суддя ухвали здійснювати розгляд справи без їх участі.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, дійшов висновку про наступне.
Встановлено, що Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72025001420000001 від 06.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
11.09.2025 детективом на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 01.09.2025 (справа №761/36549/25) проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_7 , в ході якого виявлено та вилучено майно згідно опису вище.
11.09.2025 детективом винесено постанову про визнання вказаного майна речовим доказом у кримінальному провадженні.
Дане клопотання подане до суду 12.09.2025, а отже прокурором не пропущено строк звернення до суду з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, визначений ч. 5 ст. 171 КПК України.
Згідно ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.
При цьому, ч. 3 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Так, слідчим суддею з матеріалів клопотання встановлено, що вилучене майно, може бути використано як доказ у кримінальному провадженні, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а накладення арешту є необхідним з метою забезпечення збереження речових доказів.
Як постанова про визнання вказаного майна речовим доказом так і клопотання про арешт майна, з посиланням на встановлені у кримінальному провадженні фактичні обставини кримінального правопорушення, містять відповідні мотиви та підстави на обґрунтування висновку про відповідність такого майна ознакам речових доказів, визначеним ст. 98 КПК України, зокрема посилання на те, що вилучене майно може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, слідчим суддею не встановлено.
Керуючись ст. ст. 98, 100, 131, 132, 170-173, 175, 309, 395 КПК України, суд, -
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене 11.09.2025 під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: факсиміле з підписом ОСОБА_5 ; печатка ФОП ОСОБА_7 № НОМЕР_4 ; печатка ФОП ОСОБА_5 № НОМЕР_2 ; печатка «Лікар» (відтиск) ОСОБА_7 , пакети операторів мобільних зв'язку із сім-картами: НОМЕР_7 з надписом ФОП ОСОБА_10 », НОМЕР_8 з надписом ОСОБА_11 », НОМЕР_9 , НОМЕР_10 з надписом «бухгалтер», які належать ОСОБА_7 , (РНОКПП НОМЕР_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1