Справа № 761/39451/25
Провадження № 1-кс/761/25424/2025
18 вересня 2025 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю: прокурора: ОСОБА_3 , підозрюваної: ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва клопотання слідчого Слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_5 в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12022100100002891 від 11 жовтня 2022р. за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції Закону №2617-VIII від 22 листопада 2018р.), ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
У вересні 2025р. до Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого Слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_5 в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12022100100002891 від 11 жовтня 2022р. за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції Закону №2617-VIII від 22 листопада 2018р.), ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі по тексту - клопотання).
Клопотання мотивоване тим, що у провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100100002891 від 11 жовтня 2022р. за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції Закону № 2617-VIII від 22 листопада 2018р.), ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.
В обґрунтування поданого клопотання слідчий зазначив, що досудовим розслідуванням встановлено, що у серпні 2022р. ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщенні приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 , при посвідченні довіреності від імені ОСОБА_7 на ОСОБА_8 , з питань оформлення права власності на квартиру у АДРЕСА_1 , використала завідомо підроблений паспорт громадянина України іншої особи.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у використанні завідомо підробленого документа, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України та у підробленні офіційного документа, який видається та посвідчується нотаріусом та який надає права, з метою використання його іншою особою, вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого
ч. 3 ст. 358 КК України.
11 вересня 2025р. ОСОБА_4 , громадянці України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 , було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.
Слідчим в клопотанні зазначено, що підозра ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, обґрунтовується зібраними під час досудового розслідування доказами, які додані до клопотання.
В клопотанні зазначено, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме що підозрювана ОСОБА_4 може:
-переховуватися від органів досудового розслідування та суду, усвідомлюючи про можливість призначення їй покарання у вигляді позбавлення волі, у разі доведення її вини за результатами судового розгляду;
-впливати на свідків та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, зокрема з метою уникнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 може чинити психологічний тиск на інших учасників кримінального провадження, направлений на зміну ними своїх показань, а тому, на переконання сторони обвинувачення, до останньої слід застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, який є найменш суворим та достатнім для виконання підозрюваною, покладених на неї обов'язків.
В ході розгляду клопотання, прокурор його підтримав за обставин та підстав викладених у ньому.
Підозрювана не заперечувала проти застосування до останньої вказаного запобіжного заходу.
Слідчий суддя, заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали додані до клопотання дійшов до наступних висновків.
Згідно із ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду ; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно із ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до ч. 1 ст. 179 КПК України, особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені ст. 194 цього Кодексу.
Згідно із ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Під час розгляду клопотання, слідчим суддею встановлено, що у провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100100002891 від 11 жовтня 2022р. за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції Закону № 2617-VIII від 22 листопада 2018р.), ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.
11 вересня 2025р. ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.
З матеріалів клопотання вбачається, що обґрунтованість підозри ОСОБА_4 повністю підтверджується зібраними в кримінальному проваджені доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення ОСОБА_7 ; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ; протоколом предявлення особи до впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_9 ; протоколом тимчасового доступу до речей і документів до нотаріуса ОСОБА_9 ; протоколом тимчасового доступу до речей і документів до Київського нотаріального архіву; висновком оціночно-будівельної експертизи; висновком почеркознавчої експертизи; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Відповідно до п.п. 3, 4) ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканості можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Як вбачається зі змісту рішення ЄСПЛ (В. проти Швейцарії, 14379/88 від 26 січня 1993р.) «небезпеку переховування від правосуддя не можна виміряти тільки залежно від суворості можливого покарання; її треба визначати з врахуванням низки факторів, які можуть або підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для тримання під вартою. При цьому треба враховувати характер обвинуваченого, його моральні якості, його кошти, зв'язки з державою, у якій його переслідували за законом».
Так, слідчий вказує, що застосування до підозрювану покладення обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України необхідне у зв'язку з наявністю ризику того, що остання може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, усвідомлюючи про можливість призначення їй покарання у вигляді позбавлення волі, у разі доведення її вини за результатами судового розгляду; впливати на свідків та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, та з метою запобігання вказаним ризикам виникла необхідність у застосуванні до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання з покладенням на неї обов'язків, що є найбільш м'яким запобіжним заходом.
За викладених обставин, вбачається, що на даний час у кримінальному існують обставини, з якими закон пов'язує можливість перебування особи під одним із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.
Разом з цим, слідчий суддя вважає за необхідне зауважити, що питання щодо доведеності вини підозрюваного у вчиненні інкримінованого правопорушення та правильності кваліфікації його дії слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.
Так, слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання, долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, лише щодо пред'явленої підозри, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрювана, могла вчинити ці правопорушення, що прямо узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, відображеною у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011р. у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990р., п. 32, Series A, №182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994р., «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990р.).
З урахуванням наведеного, тяжкості та специфіки кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , даних про особу підозрюваної, з метою забезпечення виконання нею процесуальних обов'язків та запобігання наведеним у клопотанні ризикам, слідчий суддя вважає за необхідне задовольнити клопотання слідчого слідчого частково та застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, з покладенням на підозрювану наступних процесуальних обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України на строк до 07 листопада 2025р., а саме:
1. Прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;
2. Повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
3. Утримуватись від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у цьому ж кримінальному провадженні;
4. Здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд в Україну.
Керуючись ст. ст. 131, 132, 176, 177, 178, 182, 184, 194, 199, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого Слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_5 в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12022100100002891 від 11 жовтня 2022р. за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції Закону №2617-VIII від 22 листопада 2018р.), ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на підозрювану наступні процесуальні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
1. Прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;
2. Повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
3. Утримуватись від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у цьому ж кримінальному провадженні;
4. Здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд в Україну.
Строк дії обов'язків встановити до 07 листопада 2025р.
В решті клопотання - відмовити.
Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у разі невиконання покладених на неї обов'язків до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід, а також може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: