Справа № 761/22196/25
Провадження № 2/761/7540/2025
16 вересня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва
в складі головуючого судді: Осаулова А.А.
при секретарі судових засідань: Путря Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні в приміщенні Шевченківського районного суду м.Києва цивільну справу за позовом Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У травні 2025 р. Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» звернулося до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з центрального опалення та постачання гарячої води, в якому просило стягнути з відповідача заборгованість за спожиті з 01.05.2018 р. по 31.10.2021 послуги з централізованого опалення в розмірі 16143,07 грн, інфляційні - 2453,75 грн, 3 % річних - 599,73 грн, заборгованість за спожиті з 01.05.2018 р. по 31.10.2021 послуги з централізованого постачання гарячої води в розмірі 8363,98 грн, інфляційні - 1271,32 грн, 3 % річних - 312,79 грн, заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання теплової енергії в розмірі 23156,11 грн,інфляційні - 2339,56 грн, 3 % річних - 601,52 грн, пеня - 731,85 грн, заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з централізованого постачання гарячої води в розмірі 9922,04 грн, інфляційні - 1241,65 грн, 3 % річних - 295,53 грн, пеня - 359,56 грн, заборгованість з плати на абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії в розмірі 1397,46 грн, заборгованість з плати на абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води в розмірі 736,45 грн, заборгованість з обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення в розмірі 170,87 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 №591 КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.
Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» є виконавцем послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання для житлових будинків комунальної форми власності з 01.05.2018 р. по 31.10.2021 р., а з 01.11.2021 р. є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.
На виконання вимог Закону КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» підготовлено та опубліковано договір про надання послуг та централізованого опалення та постачання гарячої води в газеті «Хрещатик» від 28.03.2018 №34 (5085). Зміст зазначеного договору відповідає змісту типового договору, затвердженого Правилами. Такі договори є договорами приєднання, а може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови.
Підключення будинку до мереж централізованого опалення та/або постачання гарячої води свідчить про надання послуг позивачу.
Відповідач від мереж централізованого опалення та/або постачання гарячої води у встановленому чинним законодавством порядку не відмовлявся (не відключався).
Відповідач проживає за адресою: АДРЕСА_1 та є споживачем послуг з централізованого опалення (постачання теплової енергії) та гарячого водопостачання, але не в повній мірі виконує зобов'язання з оплати вказаних послуг, внаслідок чого утворилась заборгованість станом на 30.04.2025 р. розмірі 59889,98 грн.
Позивач зазначає, що до 31.10.2021 р. у відповідача також є заборгованість за обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення в розмірі 170,87 грн. та з 01.11.2021 р. заборгованість з плати на абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії в розмірі 1397,46грн, заборгованість з плати на абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води в розмірі 736,45 грн,
На зазначені суми позивач нарахував 3 % річних та інфляційні.
Вказане стало підставою для звернення до суду.
Відповідач подав відзив на позов, зазначає, що заборгованість позивачем не доведена, просить застосувати позовну давність в частині стягнення заборгованості, яка нарахована до 01.05.2022 р. Звертає увагу на неможливість нарахування 3 % річних та інфляційний під час воєнного стану.
Ухвалою судді від 04.06.2025 р. відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала, просила його задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні заперечив щодо задоволення позову.
Суд, вислухавши пояснення присутніх учасників, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 30.10.2012 р.
11.10.2018 між ПАТ «Київенерго» та Комунальним підприємством (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» було укладено Договір №602-18 про відступлення права вимоги (цесії) (далі Договір цесії), за яким ПАТ «Київенерго» відступило право вимоги, а КП «Київтеплоенерго» набуло право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців, щодо виконання ними грошових зобов'язань перед Кредитором з оплати спожитих до 01.05.2018 послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання станом на 01.08.2018 з урахуванням оплат, що отримані Кредитором за період 01.08.2018 року до дати укладення цього договору. Перелік договорів (особових рахунків), споживачів та сум грошових зобов'язань (основний борг), право вимоги яких відступається за цим договором, зазначається у Додатку № 1 та Додатку № 2 до цього договору.
За розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 №591 КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.
Таким чином, з Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» є виконавцем послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання для житлових будинків комунальної форми власності з 01.05.2018 р. по 31.10.2021 р., а з 01.11.2021 р. є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.
28 березня 2018 року в офіційному віснику Київської міської ради - газеті «Хрещатик» (випуск № 34 (5085) на підставі типового договору підготовлено та опубліковано договір про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Відносини між учасниками правовідносин в сфері надання житлово-комунальних послуг, зокрема, в частині надання послуг з центрального опалення врегульовано нормами Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та положеннями Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ від 21.07.2005 № 630 (які були чинними на час виникнення спірних правовідносин)
Відповідно до п.11 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодних та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - Правила) у разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживач, який не має квартирних засобів обліку, оплачує послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями усіх квартирних засобів обліку. Різниця розподіляється між споживачами, які не мають квартирних засобів обліку, пропорційно кількості мешканців квартири в разі відсутності витоків із загально будинкової мережі, що підтверджується актом обстеження, який складається виконавцем у присутності не менш як двох мешканців будинку.
Відповідно до п.18 Правил, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.
Згідно з п.21 Правил, у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання, з централізованого опалення - з розрахунку за 1 кв. метр (куб. метр) опалювальної площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу) та додатково за перевищення розрахункової потужності приладів опалення (радіаторів) згідно з законодавством.
Згідно з п.30 Правил, споживач зобов'язаний: 1) оплачувати послуги в установлені договором строки; 2) забезпечувати доступ до мережі, арматури, квартирних засобів обліку, розподільчих систем представника виконавця за наявності в нього відповідного посвідчення: для ліквідації аварій - цілодобово; для встановлення і заміни санітарно-технічного та інженерного обладнання, проведення технічного і профілактичного огляду, зняття контрольних показників квартирних засобів обліку - згідно з умовами договору; 3) дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг; 4) забезпечувати цілісність квартирних засобів обліку та не втручатися в їх роботу; 5) у разі несвоєчасного внесення плати за послуги сплачувати пеню у встановлених законом та договором розмірі; 6) виконувати інші обов'язки відповідно до законодавства.
Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Хоча у ч.1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» й передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до п.1 ч.1 ст.20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.
Такому праву прямо відповідає визначений п.5 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
У постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15 викладено правовий висновок, з яким також погодилася Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц, про те, що споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Таким чином, відсутність укладеного договору не звільняє відповідача від обов'язку оплачувати надані їй послуги.
Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.ст. 610-612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Разом з тим, згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов'язань, на них поширюється дія ч.2 ст. 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.
З матеріалів справи вбачається, що за відповідачем перед позивачем обліковується заборгованість за спожиті з 01.05.2018 р. по 31.10.2021 послуги з централізованого опалення в розмірі 16143,07 грн, інфляційні - 2453,75 грн, 3 % річних - 599,73 грн (нараховані за період з 01.01.2024 р. по 30.04.2025), заборгованість за спожиті з 01.05.2018 р. по 31.10.2021 послуги з централізованого постачання гарячої води в розмірі 8363,98 грн, інфляційні - 1271,32 грн, 3 % річних - 312,79 грн (нараховані за період з 01.01.2024 р. по 30.04.2025), заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання теплової енергії в розмірі 23156,11 грн,інфляційні - 2339,56 грн, 3 % річних - 601,52 грн, пеня - 731,85 грн (нараховані за період з 01.01.2024 р. по 30.04.2025), заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з централізованого постачання гарячої води в розмірі 9922,04 грн, інфляційні - 1241,65 грн, 3 % річних - 295,53 грн, пеня - 359,56 грн (нараховані за період з 01.01.2024 р. по 30.04.2025), заборгованість з плати на абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії в розмірі 1397,46 грн, заборгованість з плати на абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води в розмірі 736,45 грн, заборгованість з обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення в розмірі 170,87 грн.
Відповідачем належними та допустимим доказами не спростовано наданий позивачем розрахунок заборгованості за надані послуги з централізованого опалення (постачання теплової енергії) та постачання гарячої води. Вказаний розрахунок детально відображає нарахування, оплати, споживання, опалювальну площу, тому є належним та допустимим доказом та встановлює надання та споживання таких послуг.
Варто також зазначити, що до матеріалів справи не надано доказів того, що відповідач звертався до позивача про перерахунок заборгованості у зв'язку з недотриманням вимог закону. Відповідач від наданих позивачем послуг у встановленому законом порядку не відмовлявся, належних і допустимих доказів ненадання послуг або надання послуг неналежної якості, що б давало підстави для звільнення від їх оплати, відповідачем чи його представником не надано. Судом не встановлено наявність звернень до виконавця із претензіями з питання ненадання послуги (пункт 5 частини 1 статті 20, пункт 6 частини 2 статті 21 Закону №1875-IV, пункт 33 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630).
Щодо заперечень відповідача про стягнення 3% річних, інфляційної складової боргу та пені, варто зазначити наступне.
Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 206 від 5 березня 2022 року, на період воєнного стану заборонено нарахування та стягнення пені, штрафів, інфляційних нарахувань та процентів річних за несвоєчасну або неповну оплату за житлово-комунальні послуги. Це означає, що, незважаючи на заборгованість, комунальні служби не мають права нараховувати додаткові суми за прострочення платежів.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1405 від 29 грудня 2023 року Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово-комунальних послуг, внесено зміни в пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України від 5 березня 2022 р. № 206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" , викладено в редакції: Установити, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285).
Відповідно до п. 2.11. наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» від 22.12.2022 № 309, вся територія міста Києва: дата можливості виникнення бойових дій 24.02.2022, дата припинення можливості бойових дій 30.04.2022.
Як встановлено судом з розрахунку заборгованості за 3% річних, інфляційних збитків, пенею, наданих позивачем, розрахунок проведений за період з 01 січня 2024 року по 30 квітня 2025 року. З огляду на те, що територія міста Києва з 01 січня 2024 року по 30 квітня 2025 року не відноситься до територій, визначених у п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 5 березня 2022 р. № 206, тому нарахування санкцій за несвоєчасну оплату за комунальні послуги є правомірним.
Щодо застосування позовної давності до вимог позивача.
Відповідно до положень ст.ст.256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно з ч.ч.1 та 5 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 дію карантину з 01.07.2023 було скасовано.
Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».
У пункті 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності, і всі ці строки продовжено для всіх суб'єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19). Вказаний закон набув чинності 02 квітня 2020 року.
Таким чином, з урахуванням пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України та часу введення в Україні карантину - з 02 квітня 2020 року у межах позовної давності знаходиться період з 02 квітня 2017 року, отже позивачем не пропущено строк позовної давності до вимог про стягнення заборгованості з 02 квітня 2017 року.
Законом України від 15 березня 2022 № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України було доповнено пунктом 19 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії».
Отже, строк позовної давності в силу положень пунктів 12, 19 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України продовжено на строк дії карантину та воєнного стану.
З огляду на викладене, позовна давність для пред'явлення позовних вимог у цій справі про стягнення заборгованості за спожиті послуги станом на день звернення до суду не спливла, її перебіг був зупинений до кінця дії карантину, який був введений з 20 березня 2020 року та продовжувався до 30 червня 2023 року. Після припинення дії карантину строк, що залишився до кінця спливу позовної давності, продовжується на строк дії воєнного стану в Україні.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за спожиті послуги, починаючи з 01.05.2018 р., а тому відсутні підстави для застосування строку позовної давності.
Судом також враховано, що відповідно до ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Як вбачається з розрахунку заборгованості, відповідачем частково здійснювалася оплата за спожиті послуги з централізованого опалення у листопаді 2018 р. - 130,60 грн, та з централізованого постачання гарячої води - в червні 2018 р. - 190,11 грн, в серпні 2018 р. - 152,09 грн, у вересні 2018 р. - 28,85 грн, у листопаді 2018 р. - 300,72 грн, у січні 2019 р. - 223,56 грн, в травні 2019 р. - 263,00 грн.
Тобто, термін позовної давності переривався, оскільки вказані платежі є підтвердженням факту визначення боргу відповідачем.
Враховуючи наведені вище вимоги закону та встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що відповідач є споживачем послуг, який не виконував належним чином свої зобов'язання щодо оплати наданих йому послуг.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості в загальному розмірі 70097,24 грн
Згідно ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі - 3028,00 грн.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 256, 257, 261, 509, 525, 526, 610, 612 ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 12, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 263, 265 ЦПК України, суд, -
Позов Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,- задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» заборгованість за послуги з централізованого опалення (постачання теплової енергії) та постачання гарячої води станом на 30.04.2025 р. в розмірі 70097,24 грн, судовий збір в сумі 3028,00 грн. а всього в сумі 73125,24 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Реквізити учасників:
Позивач: Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО», код ЄДРПОУ 40596815, адреса: м.Київ, пл..І.Франка, 5.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1
Суддя: Осаулов Андрій Анатолійович