Іменем України
16 вересня 2025 року
м. Київ
справа №990/59/25
адміністративне провадження № П/990/59/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Рибачука А.І.,
суддів: Берназюка Я.О., Бучик А.Ю., Стародуба О.П., Тацій Л.В.,
за участю:
секретаря судового засідання - Кравченко Т.М.
представника відповідача - Друцької О.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу №990/59/25 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
І. РУХ СПРАВИ
1. 13.02.2025 до Верховного Суду як суду першої інстанції надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 , в якому позивачка просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення ВККС від 13.01.2025 № 9/зп-25 в частині затвердження кодованих та декодованих результатів тестування її когнітивних здібностей;
зобов'язати ВККС поновити її участь в конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах шляхом проведення повторного тестування когнітивних здібностей у межах зазначеного конкурсу.
2. 18.02.2025 ухвалою Верховного Суду відкрито провадження у цій справі, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами колегією суддів у складі п'яти суддів.
3. 07.03.2025 до Верховного Суду надійшов відзив ВККС, в якому відповідач наголошує на безпідставності позовних вимог ОСОБА_1 та просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
4. 10.03.2025 до Верховного Суду від позивачки надійшла відповідь на відзив, в якій вона вказує на необґрунтованість доводів відповідача, наведених ним у відзиві.
5. 16.06.2025 до Верховного Суду надійшли додаткові пояснення ВККС, в яких відповідач наголошує на тому, що проведення кваліфікаційного іспиту, зокрема, тестування когнітивних здібностей здійснено Комісією в порядку та відповідно до вимог чинного законодавства України без порушень прав позивачки як учасниці конкурсу.
6. 16.06.2025 до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення, в яких позивачка вказує на безпідставність аргументів ВККС, викладених в поданих відповідачем додаткових поясненнях та наголошує на наявності підстав для задоволення її позову.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. Рішенням ВККС від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами, внесеними рішенням Комісії від 14.12.2023 № 171/зп-23) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема, в апеляційних судах із розгляду цивільних і кримінальних справ, а також справ про адміністративні правопорушення - 425.
Рішенням Комісії від 11.09.2024 № 270/зп-24 призначено кваліфікаційний іспит під час кваліфікаційного оцінювання в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі - Конкурс), оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 №94/зп-23 (зі змінами), та визначено таку черговість етапів його проведення: перший етап - тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап - тестування когнітивних здібностей; третій етап - виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.
Рішеннями Комісії від 16.10.2024 № 319/зп-24, від 21.10.2024 № 323/зп-24, від 23.10.2024 №333/зп-24 та від 23.10.2024 №335/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду та визначено графіки проведення другого етапу кваліфікаційного іспиту - тестування когнітивних здібностей у межах Конкурсу, а саме - з 04.11.2024 по 11.11.2024 - для кандидатів, які успішно склали тестування загальних знань у сфері права та знань з відповідної спеціалізації.
Позивачкою успішно складено тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду (цивільна спеціалізація) з результатом 141 бал, тому її було допущено до другого етапу Конкурсу - тестування когнітивних здібностей.
Через виникнення несправностей функціонування інструменту «PSYMETRICS» та їх вплив на результати тестувань кандидатів 04 та 05 листопада, Комісією було прийнято рішення про визнання тестування когнітивних здібностей, проведеного 04.11.2024 та 05.11.2024 в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/ зп-23 (зі змінами), таким, що не відбулося, а результатів тестування - нечинними та скасування визначених рішеннями Комісії від 16.10.2024 № 319/зп-24, від 21.10.2024 № 323/зп-24, від 23.10.2024 №333/зп-24 та від 23.10.2024 №335/зп-24 графіків проведення другого етапу кваліфікаційного іспиту (тестування когнітивних здібностей).
Рішенням Комісії від 19.12.2024 №377/зп-24 були визначені нові графіки тестування когнітивних здібностей у межах Конкурсу.
За результатами проведеного 10.01.2025 тестування когнітивних здібностей позивачці комп'ютерною програмою було визначено кількість IQ-балів - 82.
13.01.2025 ВККС ухвалила рішення № 9/зп-25 про затвердження кодованих та декодованих результатів тестування когнітивних здібностей, складеного 08, 09 та 10.01.2025 кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах (цивільна спеціалізація) у межах Конкурсу, згідно з яким, зокрема, ОСОБА_1 було визначено кількість тестових балів 33,9; результат зазначеного етапу кваліфікаційного іспиту - «не складено».
11.01.2025 ОСОБА_1 звернулась до ВККС з листом, в якому вказала на некоректну роботу комп'ютерної програми під час тестування когнітивних здібностей, з огляду на те, що, на її думку, результат тестування не відповідає кількості наданих нею правильних відповідей, просила про нерозголошення відомостей про результати тестування щодо неї та про надіслання поставлених їй під час тестування питань та наданих нею відповідей.
ВККС листом від 22.01.2025 повідомило позивачці, що рішенням Комісії від 13.01.2025 №9/зп-25 було затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного 08, 09 та 10 січня 2025 року всіма кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах (цивільна спеціалізація) у межах Конкурсу, тому враховуючи принцип рівності умов проведення Конкурсу, підстав для неоприлюднення таких результатів щодо окремого кандидата нема. Додатково ВККС поінформувало позивачку про відсутність в неї інформації щодо поставлених позивачці під час тестування питань та наданих нею відповідей, а також про направлення для надання відповіді щодо запитуваних позивачкою відомостей відповідного запиту Товариству з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Сайметрікс-Україна» як залученому для проведення тестування когнітивних здібностей розробнику інструмента «PSYMETRICS».
Листом від 29.01.2025 ТОВ «Сайметрікс-Україна» повідомило ОСОБА_1 , що інструмент «PSYMETRICS» повністю автоматизований з метою недопущення впливу сторонніх осіб на тестування та його результати, унеможливлення буд-яких помилок, в тому числі, при підрахунку балів, а закладений в ньому адаптивний механізм (алгоритм) подачі запитань забезпечує індивідуальний і неповторний варіант з 30 питань по кожному тесту, але, при цьому, нівелюється можливість ознайомлення з питаннями, що були сформовані респонденту під час тестування та з результатами відповідей на них.
ОСОБА_1 , не погоджуючись з рішенням ВККС від 13.01.2025 № 9/зп-25 в частині затвердження кодованих та декодованих результатів тестування її когнітивних здібностей, звернулась до суду з цим позовом.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
8. Позов ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що за результатами проведеного 10.01.2025 тестування когнітивних здібностей їй комп'ютерною програмою було визначено кількість IQ-балів - 82 (кількість балів у вербальному блоці - 82 фактично продубльовано у абстрактному блоці та визначено також 82 бали). Такий результат позивачка пов'язує із непрофесійністю залученого до тестування інструменту та/або некоректністю роботи комп'ютерної програми чи комп'ютерної техніки, оскільки вона, знаючи про кількість виконаних у кожному блоці завдань, витрачений час, кількість питань, відповіді на які викликали сумніви, переконана, що результат у 82 IQ-бали є помилковим.
Також позивачка зазначила, що підтвердженням факту неякісного та некоректного функціонування інструменту «PSYMETRICS» є такі обставини:
відсутність відомостей про розробників інструменту «PSYMETRICS» та їх фаховий рівень, зокрема - залучення психологів;
відсутність відомостей про налаштування інструменту «PSYMETRICS» для потреб тестування осіб юридичних спеціальностей;
заявлена розробником інструменту «PSYMETRICS» відсутність будь-якої можливості, навіть вибіркової, перевірки Комісією правильності отриманих результатів тестування;
відсутність інформації від ТОВ «Сайметрікс-Україна» та ВККС про причини та характер збою в роботі вказаного інструменту під час тестувань кандидатів на посаду судді 04.11.2024 та 05.11.2024, які були визнані ВККС такими, що не відбулись, та інформації про виправлення виявлених дефектів;
відсутність інформації про оновлення відповідного програмного забезпечення та пілотне тестування бібліотеки тестових завдань.
На думку ОСОБА_1 , протиправність дій ВККС полягає в залученні до етапу відбору кандидатів на посади суддів апеляційної інстанції товариства з обмеженою відповідальністю як уповноваженого представника без будь-якої перевірки його фаховості на предмет: якості програмного забезпечення; адаптування тестової бази до мети, з якою вони використовуються; релевантності і надійності інформації вказаної бази; можливості перевірки Комісією правильності отриманих результатів тестування.
Крім того, ОСОБА_1 вказала не те, що спірним в цій справі рішенням Комісії фактично оприлюднено результати тестування її когнітивних здібностей, оскільки розголошення тестового балу дає можливість обрахувати і кількість отриманих нею IQ-балів, що свідчить про порушення відповідачем вимог пункту 2 частини сьомої статті 85 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII) щодо заборони оприлюднення відомостей про результати проведення тестувань з метою перевірки загальних здібностей судді (кандидата на посаду судді).
9. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що рішенням Комісії від 13.01.2025 №9/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного 08, 09 та 10.01.2025 кандидатами на зайняття вакантних посад в межах Конкурсу. Відповідно до додатку 1 зазначеного рішення бал кандидата на посаду судді апеляційного суду у межах Конкурсу (цивільна спеціалізація) ОСОБА_1 (код кандидата - НОМЕР_2) становив 33,9 балів, результат кваліфікаційного іспиту - «не складено». Вказаним рішенням також встановлено, що відповідно до вимог підпункт 6.3.1 пункту 6.3 розділу 6 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19.06.2024 (зі змінами, далі - Положення №185/зп-24), порушень порядку складання тестування когнітивних здібностей кандидатами на зайняття вакантних посад чи позаштатних ситуацій, які б мали значення для встановлення результатів тестування когнітивних здібностей кандидатів на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах (цивільна спеціалізація), не встановлено.
Враховуючи зазначене, відповідач наголошує, що рішення Комісії від 13.01.2025 № 9/зп-25 є правомірним й повністю відповідає критеріям, встановленим у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), зокрема, прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин (фактів), що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
10. У відповіді на відзив ОСОБА_1 наголошує, що ВККС не надано жодного доказу в обґрунтування своїх заперечень проти позову, а тому, на її думку, позиція відповідача щодо правомірності рішення від 13.01.2025 № 9/зп-25 є необґрунтованою і такою, що не відповідає дійсним обставинам справи.
ІV. ВИСНОВКИ СУДУ
11. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
12. Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
13. Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
14. Частиною першою статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
15. За правилами частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
16. Перевіряючи оспорювані рішення відповідача на предмет відповідності критеріям, визначеним у частині другій статті 2 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
17. Відповідно до частини другої статті 38 Конституції України громадяни користуються рівним правом доступу до державної служби, а також до служби в органах місцевого самоврядування.
18. Наведене вище положення Основного Закону гарантує кожному громадянину рівне право на доступ до державної служби, що включає і право претендувати на посаду судді за умови дотримання встановлених законом вимог. Це право має тлумачитися з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який визначає доступ до публічної служби як складову реалізації права на працю і свободи вибору професії. Відтак, будь-яке обмеження реалізації цього права має відповідати принципам законності, пропорційності та обґрунтованої необхідності в демократичному суспільстві, що є також вимогою статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
19. Так, в статті 8 Конвенції задекларовано, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.
Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
20. ЄСПЛ в рішенні у справі «Олександр Волков проти України» (заява № 21722/11, рішення від 27.05.2013, п. 166-167) зазначив, що звільнення заявника з посади судді вплинуло на широке коло його стосунків з іншими людьми, включаючи стосунки професійного характеру. Схожим чином, воно мало наслідки і для «кола його близьких», оскільки втрата роботи мала відчутні наслідки для матеріального добробуту заявника та його сім'ї. Крім того, причина звільнення заявника, а саме порушення присяги судді, говорить про те, що під впливом опинилась і його професійна репутація. Отже, звільнення заявника з посади становило втручання в його право на повагу до приватного життя у розумінні статті 8 Конвенції.
21. У справі «Денісов проти України» (заява № 76639/11, рішення від 25.09.2018, п. 115-117) ЄСПЛ розвинув підходи щодо меж застосування статті 8 Конвенції у трудових спорах. Суд дійшов висновку, що трудові спори per se не виключаються зі сфери «приватного життя» у розумінні статті 8 Конвенції. Існують певні типові аспекти приватного життя, на які такі спори можуть вплинути внаслідок звільнення, пониження, відмови у доступі до професії або інших подібних несприятливих заходів. До цих аспектів входить (І) «внутрішнє коло» заявника, (ІІ) можливість заявника встановлювати та розвивати відносини з іншими людьми та (ІІІ) соціальна і професійна репутація заявника. У таких спорах існують два напрямки, за якими, як правило, виникають питання, пов'язані з приватним життям: або через підстави вжиття оскаржуваного заходу (у такому випадку Суд застосовує підхід, заснований на підставах), або, у деяких справах, через наслідки для приватного життя (у такому випадку Суд застосовує підхід, заснований на наслідках).
При застосуванні підходу, заснованого на наслідках, рівень суворості з огляду на всі наведені аспекти набуває вирішального значення. Саме заявник має переконливо продемонструвати, що цей рівень був досягнутий у його справі. Заявник має надати докази, які підтверджуватимуть наслідки оскаржуваного заходу. Суд визнає, що стаття 8 Конвенції є застосовною лише за умови, що ці наслідки є дуже серйозними та значною мірою впливають на його приватне життя.
Суд встановив критерії для оцінки суворості або серйозності стверджуваних порушень у різних нормативно-правових контекстах. Страждання заявника мають оцінюватись шляхом порівняння його життя до та після вжиття відповідного заходу. Суд також вважає, що при визначенні серйозності наслідків у справах, пов'язаних з трудовими відносинами, доцільно оцінити суб'єктивне сприйняття заявника на фоні об'єктивних обставин конкретної справи. Цей аналіз повинен охоплювати як матеріальний, так і нематеріальний вплив стверджуваного заходу. Тим не менш, заявник має визначити та обґрунтувати характер та ступінь його страждань, які повинні мати причинно-наслідковий зв'язок з оскаржуваним заходом. З огляду на правило вичерпання національних заходів юридичного захисту основні елементи таких тверджень мають бути належним чином доведені до відома національних органів влади, до компетенції яких відноситься вирішення такого питання.
22. Колегія суддів вважає ці висновки застосовними до справи, що розглядається, з огляду на те, що рішення ВККС про відмову у допуску позивачки до наступного етапу конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах мало наслідком припинення її участі у зазначеному конкурсі, що в широкому розумінні повинно трактуватись як рішення про відмову їй в допуску до професії судді, яке обмежує можливості позивачки щодо кар'єрного просування у суддівському корпусі, що безпосередньо зачіпає її професійну репутацію як правника та є втручанням в її право на повагу до приватного життя, легітимність якого може і має бути перевірена в судовому порядку.
23. Аналогічні правові висновки викладені в рішенні Верховного Суду від 17.06.2025 у справі №990/143/25.
24. Відповідно до частини другої статті 128 Конституції України призначення на посаду судді здійснюється за конкурсом, крім випадків, визначених законом.
25. За змістом частини першої статті 69 Закону № 1402-VIII (тут і далі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п'яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п'ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою.
26. Відповідно до частини першої статті 28 Закону № 1402-VIII суддею апеляційного суду може бути особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному суді, а також відповідає одній із таких вимог: 1) має стаж роботи на посаді судді не менше п'яти років; 2) має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років; 3) має досвід професійної діяльності адвоката, в тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення щонайменше сім років; 4) має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) відповідно до вимог, визначених пунктами 1-3 цієї частини, щонайменше сім років.
27. За змістом частини другої статті 79-3 Закону № 1402-VIII у конкурсі на зайняття вакантної посади судді, зокрема, апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 цього Закону.
28. Частиною першою статті 92 Закону № 1402-VIII встановлено, що ВККС є державним колегіальним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України.
29. Відповідно до частин першої та другої статті 79 Закону № 1402-VIII конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків. Для проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює рішення про його оголошення, розміщує (оприлюднює) відповідну інформацію на своєму офіційному веб-сайті та офіційному веб-порталі судової влади України.
30. Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 79-3 Закону №1402-VIII Комісія проводить кваліфікаційне оцінювання кандидата на посаду судді, зокрема, апеляційного суду.
31. Частиною першою статті 85 Закону № 1402-VIII передбачено, що кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складання кваліфікаційного іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди. Рішення про черговість етапів проведення кваліфікаційного оцінювання ухвалює Комісія.
32. Відповідно до частини другої статті 85 Закону № 1402-VIII кваліфікаційний іспит для цілей кваліфікаційного оцінювання є основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності та проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 цього Закону, з урахуванням особливостей, встановлених цією главою.
Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.
33. Відповідно до пункту 3 частини п'ятої статті 74 Закону № 1402-VIII кандидат на посаду судді вважається таким, що склав кваліфікаційний іспит з вибраної спеціалізації суду, якщо він успішно пройшов тестування щодо когнітивних здібностей. Успішним проходженням вважається набрання кандидатом середнього допустимого бала тестування щодо когнітивних здібностей, встановленого Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
34. Частиною шостою статті 74 Закону № 1402-VIII визначено, що Комісія встановлює прохідний бал кваліфікаційного іспиту, який не може бути нижчим за 75 відсотків максимально можливого бала за відповідне тестування (крім тестування щодо когнітивних здібностей) та виконання практичного завдання кваліфікаційного іспиту.
35. Відповідно до абзацу другого частини третьої статті 74 Закону № 1402-VIII форма та зміст тестувань, практичних завдань, а також порядок їх проведення затверджуються Комісією.
36. Вища кваліфікаційна комісія суддів України не пізніше ніж за 30 днів до дня проведення кваліфікаційного іспиту оприлюднює його програму та перелік питань тестування (крім тестування щодо когнітивних здібностей) на своєму офіційному веб-сайті (частина четверта статті 74 Закону № 1402-VIII).
37. Отже, з метою належного визначення рівня когнітивних здібностей учасників конкурсу ВККС зобов'язана затвердити перелік конкретних питань, які будуть поставлені учасникам, оскільки згідно з абзацом другим частини третьої статті 74 Закону № 1402-VIII саме на Комісію покладено обов'язок затвердження форми та змісту тестувань, що означає не лише визначення структури і формату проведення тестування (наприклад, типу завдань - тестові, відкриті, ситуаційні тощо), але й затвердження конкретного переліку питань, які будуть використані для перевірки відповідності учасників критерію професійної компетентності, зокрема, в частині визначення рівня когнітивних здібностей.
38. При цьому, затверджений перелік питань, в силу приписів частини четвертої статті 74 Закону № 1402-VIII не підлягає оприлюдненню, однак встановлене законодавством обмеження щодо його оприлюднення не звільняє Комісію від обов'язку його затвердження, оскільки йдеться не про публічний доступ до тестових завдань, а про їх належне формування та використання для забезпечення об'єктивності кваліфікаційного іспиту.
39. Рішенням Комісії від 19.06.2024 № 185/зп-24 (зі змінами) затверджено Положення №185/зп-24.
40. Згідно з пунктом 1.12 розділу 1 Положення №185/зп-24 одним з етапів складання іспиту кандидатами на посаду судді апеляційного, вищого спеціалізованого суду та Верховного Суду, а також суддями в межах процедури кваліфікаційного оцінювання є тестування когнітивних здібностей.
41. Пунктом 1.3.1 розділу 1 Положення №185/зп-24 передбачено, що когнітивні здібності встановлюються за сукупністю таких складових: логічне мислення (вміння та навички визначати причинно-наслідкові зв'язки, закономірності та характеристики предметів, явищ і процесів за сукупністю їх ознак (пункт 1.3.1.1); вербальне мислення (уміння та навички визначати важливі дані, розуміти складні тексти, виокремлювати основне від другорядного, а також формулювати правильні висновки за результатами аналізу отриманої інформації (пункт 1.3.1.2).
42. Відповідно до пункту 2.4 Положення №185/зп-24 проєкти програм етапів іспиту, таксономічні характеристики тестувань та завдання іспиту розробляються Національною школою суддів України або самостійно Комісією. До виконання цих заходів може бути залучено інших фахівців.
43. Рішенням Комісії від 02.10.2024 № 306/зп-24 затверджено, зокрема, програму і таксономічну характеристику анонімного тестування та оприлюднено перелік типових питань тестування когнітивних здібностей для цілей кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду судді в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів.
44. Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на той факт, що згаданим вище рішенням ВККС було визначено лише переліки типових питань вербального та абстрактно-логічного блоків тестування, які містять чотири та три типові питання відповідно, однак, Комісією не затверджено повного переліку питань, що мають використовувалися безпосередньо під час тестування когнітивних здібностей учасників конкурсу, що свідчить про порушення відповідачем вимог абзацу другого частини третьої статті 74 Закону № 1402-VIII в частині обов'язку ВККС затвердити зміст тестувань та не сприяє забезпеченню належного рівня об'єктивності та передбачуваності відповідної процедури.
45. Рішенням Комісії від 23.10.2024 № 331/зп-24 (зі змінами, внесеними рішенням Комісії від 19.12.2024 № 376/зп-24) визначено особливості порядку проведення тестування когнітивних здібностей та методику оцінювання його результатів під час кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду судді в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, а також залучено їх розробника - ТОВ «Сайметрікс-Україна» як уповноваженого представника для проведення тестування когнітивних здібностей. Також за пропозицією ТОВ «Сайметрікс-Україна» було вирішено тестування когнітивних здібностей здійснювати з використанням комп'ютерної техніки та за допомогою автоматизованого інструменту вимірювання психологічних та інших характеристик особистості «PSYMETRICS».
46. Верховний Суд наголошує, що тестування когнітивних здібностей є одним з обов'язкових етапів кваліфікаційного іспиту, під час якого ВККС наділена правом залучати сторонніх осіб або організації, які мають необхідні науково-методичні розробки, практичний досвід та технічні можливості для проведення таких оцінювань. Водночас ВККС як орган, уповноважений державою на здійснення кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду судді, зобов'язана забезпечити належну організацію цього етапу, у тому числі шляхом затвердження чіткої та вичерпної програми тестування з визначенням конкретного переліку питань.
47. Рішенням Комісії від 19.12.2024 № 376/зп-24 було внесено зміни до рішення ВККС від 23.10.2024 № 331/зп-24 та, зокрема, встановлено середній допустимий бал тестування когнітивних здібностей у межах Конкурсу - 100 IQ-балів, що відповідає 41,4 тестового бала.
48. Згідно з пунктом 6.3.3 Положення №185/зп-24 учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.
49. Відповідно до пункту 6.3.4 Положення №185/зп-24 учасник визнається таким, що не склав етап іспиту, у разі: набрання менше середнього допустимого бала за результатами тестування когнітивних здібностей.
50. В рамках розгляду цієї справи встановлено, що позивачка за результатом тестування когнітивних здібностей набрала 33,9 тестових бала, тобто менше середнього допустимого балу тестування (41,4), визначеного Рішенням Комісії від 19.12.2024 №376/зп-24.
51. Зазначена інформація була відображена в спірному в цій справі рішенні ВККС, яке було оприлюднене на офіційному вебсайті Комісії.
52. Позивачка, обґрунтовуючи протиправність рішення ВККС від 13.01.2025 № 9/зп-25, з-поміж іншого, посилалась на те, що відповідач всупереч вимог пункту 2 частини сьомої статті 85 Закону № 1402-VIII протиправно оприлюднив результати тестування її когнітивних здібностей, у зв'язку з чим колегія суддів зазначає таке.
53. Відповідно до частини третьої статті 85 Закону № 1402-VIII для цілей формування суддівського досьє (досьє кандидата на посаду судді) Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити рішення про запровадження та проведення інших тестувань з метою перевірки особистих морально-психологічних якостей, а також про застосування інших засобів встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання.
Порядок та методика проведення таких тестувань затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Рішення про запровадження та проведення таких тестувань ухвалюється Комісією стосовно всіх суддів (кандидатів на посаду судді).
Результати таких тестувань використовуються як одне із джерел інформації, що підлягає оцінці разом з іншою сукупністю зібраної інформації і матеріалів, є конфіденційними, не оприлюднюються та не впливають на кількість балів кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді).
54. За змістом пункту 2 частини сьомої статті 85 Закону № 1402-VIII суддівське досьє (досьє кандидата на посаду судді) є відкритим для загального доступу на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, за винятком, зокрема, відомостей про результати проведення тестувань з метою перевірки особистих морально-психологічних якостей судді (кандидата на посаду судді), загальних здібностей судді (кандидата на посаду судді), а також медичних відомостей.
55. Разом з тим, відповідно до частини восьмої статті 74 Закону № 1402-VIII інформація про результати кваліфікаційного іспиту є загальнодоступною та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
56. Виходячи зі змісту наведених норм, оприлюднення результатів тестування когнітивних здібностей у межах складання кваліфікаційного іспиту не є розкриттям відомостей суддівського досьє у розумінні статті 85 Закону № 1402-VIII, а слугує забезпеченню відкритості конкурсної процедури, наданню громадськості можливості ознайомитися з отриманими кандидатами результатами та узгоджується з вимогами Закону № 1402-VIII.
57. Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що, з огляду на вимоги частини восьмої статті 74 Закону № 1402-VIII, за якими інформація про результати кваліфікаційного іспиту є загальнодоступною, розміщення на офіційному вебсайті ВККС лише підсумкового бала, отриманого позивачкою під час тестування когнітивних здібностей, відображає результат оцінювання у межах конкурсної процедури та не порушує права позивачки на конфіденційність. Сам по собі факт оприлюднення такого бала не впливає на обсяг прав позивачки і не свідчить про протиправність рішення Комісії про затвердження результатів тестування когнітивних здібностей.
58. Крім того, на думку ОСОБА_1 , отриманий нею результат не відображає її фактичного інтелектуального та професійного рівня, що, на її переконання, свідчить про некоректну роботу інструмента тестування «PSYMETRICS». Підтвердженням цього вона вважає, зокрема, посилання ВККС на відсутність технічної можливості надати відомості щодо конкретних питань, поставлених їй під час тестування, та відповідей, наданих нею під час його проходження. У зв'язку з цим колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.
59. Відповідно до частини другої статті 70 Закону № 1402-VIII ВККС забезпечує прозорість та відкритість добору на посаду судді.
60. В свою чергу, пунктом 4.15 Положення №185/зп-24 встановлено, що учасник має право на ознайомлення з інформацією про власні відповіді на запитання тесту (бланком відповідей), зошитом для виконання практичного завдання та всіма оцінками за результатами складання ним іспиту (без інформації про оцінювачів).
61. Наведені вище норми Закону № 1402-VIII та Положення №185/зп-24 визначають, що ВККС зобов'язана забезпечити учасникові можливість ознайомлення з поставленими йому під час тестування когнітивних здібностей питаннями, а також з наданими ним відповідями, оскільки такий обов'язок прямо випливає із принципів прозорості і відкритості добору на посаду судді, закріплених у частині другій статті 70 Закону № 1402-VIII, та деталізованих у пункті 4.15 Положення №185/зп-24.
62. Колегія суддів наголошує, що право учасника на ознайомлення з інформацією про власні відповіді на запитання тесту є непорушною та невід'ємною складовою забезпечення права на об'єктивне оцінювання та ефективне оскарження результатів іспиту.
63. В позовній заяві ОСОБА_1 зазначає про те, що безпосередньо після завершення тестування вона звернулась до уповноважених осіб з проханням ознайомити її з поставленими під час тестування питаннями та наданими нею відповідями, аналогічне прохання містилось також в її письмовій заяві від 11.01.2025, поданій до ВККС, в якій вона також просила надати їй можливість ознайомитись з поставленими під час тестування питаннями та наданими нею відповідями з метою встановлення достовірності отриманого результату.
64. ВККС листом від 22.01.2025 №21-373/25 повідомила позивачці, що її запит на отримання інформації про поставлені їй під час тестування питання та надані на них відповіді було переадресовано ТОВ «Сайметрікс-Україна» як технічному виконавцю, залученому для забезпечення проведення тестування і розробнику інструмента тестування «PSYMETRICS», у зв'язку з відсутністю у ВККС відповідної інформації.
65. Листом від 29.01.2025 розробник інструмента тестування повідомив, що інструмент «PSYMETRICS» повністю автоматизований з метою недопущення впливу сторонніх осіб на тестування та його результати, унеможливлення буд-яких помилок, в тому числі, при підрахунку балів, а закладений в ньому адаптивний механізм (алгоритм) подачі запитань забезпечує індивідуальний і неповторний варіант з 30 питань по кожному тесту, але, при цьому, нівелюється можливість ознайомлення з питаннями, що були сформовані респонденту під час тестування та з результатами відповідей на них.
66. З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що описані в листі ТОВ «Сайметрікс-Україна» від 29.01.2025 обставини щодо автоматизованого характеру проведення тестування когнітивних здібностей із використанням інструменту «PSYMETRICS», адаптивного механізму формування індивідуальних тестових завдань та автоматичного підрахунку результатів без безпосереднього втручання Комісії вказують на те, що ВККС фактично була позбавлена реального інструментарію для перевірки змісту конкретних запитань, правильності відповідей, а також коректності результатів тестування, що суттєво обмежує можливість контролю за достовірністю оцінювання і ставить під сумнів об'єктивність результатів такого тестування.
67. Наведене вище підтверджується також тим, що Комісія фактично не затвердила зміст тестових питань, необхідних для проведення тестування когнітивних здібностей, а погодилась із запропонованим ТОВ «Сайметрікс-Україна» алгоритмом тестування, залишивши питання формування індивідуальних тестових завдань поза межами свого безпосереднього контролю. Такі дії (бездіяльність) відповідача суперечать Закону №1402-VIII та не відповідають принципам об'єктивності та передбачуваності процедури оцінювання кандидатів на посаду судді.
68. При цьому, колегія суддів враховує той факт, що ненабрання позивачкою мінімального прохідного балу тестування когнітивних здібностей є підставою для припинення її подальшої участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, однак враховуючи, що вона заперечує достовірність результату зазначеного тестування, такі обставини потребують доведення.
69. Засади доказування в адміністративних справах передбачені у КАС України, відповідно до статті 72 якого доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
70. Відповідно до частин першої та другої статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
71. Згідно із статтею 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
72. Відповідно до статті 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
73. Частиною другою статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
74. Відповідачем було подано до суду відзив на позовну заяву, в якому наголошено на тому, що ВККС ухвалюючи спірне в цій справі рішення діяла в межах повноважень та у спосіб визначені Конституцією та законами України, однак жодних доказів, які б підтверджували її доводи або спростовували доводи позивачки до суду надано не було.
75. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач, не надавши жодних доказів, які б підтверджували достовірність результатів тестування позивачки, не виконав процесуального обов'язку доказування перед судом правомірності свого рішення та не довів належними, допустимими та достовірними доказами правомірності зазначеного рішення в частині затвердження кодованих та декодованих результатів тестування когнітивних здібностей ОСОБА_1 , що також свідчить про те, що спірне в цій справі рішення в зазначеній частині не ґрунтується на принципах законності, прозорості, відкритості та об'єктивності, що є підставою для його скасування.
76. Колегія суддів також звертає увагу на те, що в силу приписів частин першої та шостої статті 79-4 Закону № 1402-VIII конкурс на зайняття вакантної посади судді полягає у визначенні переможця - учасника конкурсу, який має найвищу позицію за рейтингом. Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює рішення про визначення переможця конкурсу. У рішенні зазначається учасник конкурсу, який має найвищу позицію за рейтингом, або учасник конкурсу, який у разі однакової позиції за рейтингом з іншим кандидатом отримав перевагу.
77 Відповідно до частини п'ятої статті 79-5 Закону № 1402-VIII конкурс на зайняття вакантної посади судді завершується ухваленням ВККС рішення про рекомендацію про призначення кандидатів суддями або про рекомендацію про переведення суддів.
78. Враховуючи, що на момент ухвалення цього судового рішення в рамках конкурсу на зайняття 425 вакантних посад суддів в апеляційних судах із розгляду цивільних, кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення, оголошеного рішенням ВККС від 14.09.2023 № 94/зп-23, переможці конкурсу ще не визначені, а рішень Комісії про рекомендацію щодо призначення кандидатів суддями або переведення суддів в рамках зазначеного конкурсу не ухвалювалось, колегія суддів констатує, що конкурс на зайняття вакантних посад в апеляційних загальних судах триває. У зв'язку з цим порушені права позивачки підлягають поновленню шляхом відновлення її участі в конкурсі на етапі тестування когнітивних здібностей.
79. Щодо інших доводів учасників справи, колегія суддів зазначає, що вони не є визначальними для прийняття рішення у цій справі, у зв'язку з чим відсутня необхідність давати їм оцінку.
80. Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
81. Позивачкою було сплачено судовий збір за подання позовної заяви в сумі 968,96 грн.
82. Враховуючи наведене, зазначені судові витрати на суму 968,96 грн підлягають стягненню на користь позивачки за рахунок бюджетних асигнувань ВККС.
Керуючись статтями 2, 22, 72-77, 90, 139, 241-246, 257-262, 266 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,
Позов ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13.01.2025 № 9/зп-25 в частині затвердження кодованих та декодованих результатів тестування когнітивних здібностей ОСОБА_1 .
Зобов'язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України поновити участь ОСОБА_1 в конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах з етапу тестування когнітивних здібностей у межах зазначеного конкурсу.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (03110, м. Київ, вул. Генерала Шаповала, 9, код ЄДРПОУ 37316378) понесені нею витрати по сплаті судового збору на суму 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.
Рішення може бути оскаржено до Великої Палати Верховного Суду протягом 30 днів з його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 17.09.2025.
Суддя-доповідач А.І. Рибачук
Судді Я.О. Берназюк
А.Ю. Бучик
О.П. Стародуб
Л.В. Тацій