17 вересня 2025 року
м. Київ
справа №300/2980/24
адміністративне провадження № К/990/44953/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Чиркіна С.М.,
суддів: Шарапи В.М., Берназюка Я.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.06.2024 (головуючий суддя: Микитюк Р.В.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.10.2024 (головуючий суддя: Іщук Л. П., судді: Обрізко І. М., Шинкар Т.І.) у справі № 300/2980/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
І. РУХ СПРАВИ
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, в якому просив:
визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення позивачу розміру пенсії з 82% до 70%;
зобов'язати відповідача з 17.10.2023 провести перерахунок та виплату пенсії, призначеної позивачу на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення № 281 від 17.05.2021, виходячи з 82% грошового забезпечення, із урахуванням індексацій, надбавок, доплат, щомісячної надбавки, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 № 713, у розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.06.2024, яке залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.10.2024, у задоволенні позову відмовлено.
22.11.2024 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду через систему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга представниці позивача - адвоката Думич Оксани Іванівни, у якій скаржник просить скасувати рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.06.2024, постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.10.2024 та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Верховного Суду від 21 січня 2025 року відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 12 вересня 2025 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Івано-Франківській області з 01.01.2002 та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Згідно з інформацією з пенсійної справи (МВС) від 12.07.2002, пенсія позивача обраховувалась з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з 82% розміру грошового забезпечення при вислузі 29 років.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.11.2018 у справі № 0940/1931/18 визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Івано-Франківській області щодо зменшення ОСОБА_1 розміру пенсії з 82% до 70% грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку та зобов'язано ГУ ПФУ в Івано-Франківській області здійснити з 01.01.2016 перерахунок та виплату пенсії в розмірі 82% грошового забезпечення, з врахуванням виплачених сум.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.08.2021 у справі №300/3596/21 визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Івано-Франківській області щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, починаючи з 01.12.2019, із врахуванням основних і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії згідно довідки Державної установи Територіальне медичне об'єднання МВС України в Івано-Франківській області від 17.05.2021 за № 270 та зобов'язано ГУ ПФУ в Івано-Франківській області провести перерахунок та виплату пенсії за вислугу років з 01.12.2019 на підставі довідки Державної установи Територіальне медичне об'єднання МВС України в Івано-Франківській області від 17.05.2021 за №270, із врахуванням основних і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, з урахуванням раніше виплачених сум.
ГУ ПФУ в Івано-Франківській області здійснено перерахунок пенсії з 01.12.2019. Проте при проведенні такого перерахунку змінено відсотковий розмір пенсії з 82% до 70% грошового забезпечення.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.12.2022 у справі №300/8705/21, яке залишено в силі постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду, у задоволенні позову ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, відмовлено.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.10.2023 №300/4574/23 визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Івано-Франківській області щодо відмови позивачу у нарахуванні та виплаті з 01.11.2021 щомісячної доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» за № 713 від 14.07.2021, з врахуванням виплачених сум та зобов'язано ГУ ПФУ в Івано-Франківській області нарахувати та виплатити з 01.11.2021 ОСОБА_1 щомісячну доплату в розмірі 2 000 гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» за № 713 від 14.07.2021, з врахуванням довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Івано-Франківській області» про розмір грошового забезпечення за №270 від 17.05.2021, з врахуванням виплачених сум».
Виконуючи вказане рішення орган пенсійного фонду при подальших перерахунках пенсії, позивачу нараховує пенсію, виходячи з 70% грошового забезпечення.
Представник позивача звернулася до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області із адвокатським запитом, в якому просила провести перерахунок та виплату пенсії за вислугу років, виходячи з розрахунку 82% грошового забезпечення.
Листом від 10.04.2024 за №0900-0202-8/22098 відповідач повідомив представника позивача, що на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.10.2023 у справі №300/4574/23 в лютому 2024 проведено перерахунок пенсії, внаслідок якого розмір пенсії ОСОБА_1 становить 17 252,96 грн. Зобов'язань щодо проведення перерахунку пенсії у розмірі 80% від суми грошового забезпечення судом на пенсійний орган покладено не було.
Враховуючи наведене вважає протиправною бездіяльність органу пенсійного фонду щодо зменшення розміру грошового забезпечення з 82% до 70% при перерахунку пенсії, позивач звернувся з цим позовом до суду.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій зазначили, що поліцейські, яким призначається пенсія з 01.01.2018 мають право на розрахунок її розміру, виходячи із 70% грошового забезпечення із врахуванням основних і додаткових її видів/складових, так як Уряд України значно підвищив тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів та додаткових видів грошового забезпечення (їх відсоткове значення) військовослужбовців при прийнятті постанови «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 11.11.2015 прийняв постанову №988.
В окремих випадках виникають обставини, за яких колишні працівники/співробітники органів внутрішніх справ (МВС), які, покликаючись на висновки, сформовані Верховним Судом у рішенні від 17.12.2019 і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 24.06.2020 у зразковій справі №160/8324/19, бажають отримати від уповноважених органів з 19.11.2019 нову довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії із включенням до неї додаткових щомісячних її видів і премії, а також розраховують на обчислення пенсії із урахуванням такої довідки в значенні більшому, ніж 70% сум грошового забезпечення.
Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що може скластися ситуація, за якої працівники правоохоронних органів, які до звільнення займали одну і ту ж посаду, мають одне і те ж звання, одну і ту ж вислугу років, одинакові додаткові види грошового забезпечення та розмір премії, матимуть різний розмір пенсії, оскільки ті працівники, які вийшли на пенсію до 01.03.2018 претендують і вимагають в судовому порядку відсоткове значення більше ніж 70% (до 82% як спірному випадку), хоча їх грошове забезпечення не обчислювалося за правилами Постанови №988, а ті, що отримали право на пенсію після 01.03.2018 - не більше 70%.
На обгрунтування оскаржуваних рішень суди попередніх інстанцій зазначили, що у цьому випадку відсутні процесуальні підстави застосовувати правову позицію, викладену Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16.10.2019, ухваленій у зразковій справі №240/5401/18, так як змінилися фактичні обставини правового регулювання спірних правовідносин на підставі іншої постанови Великої Палати Верховного Суду в постанові від 24.06.2020 в зразковій справі №160/8324/19, відтак при застосуванні різних відсотків (82% і 70%) відсутнє зменшення нарахування (не виплати) розміру пенсії, а відповідно і звуження права позивача на гарантоване законом справедливе пенсійне забезпечення.
Щодо зобов'язання відповідача з 17.10.2023 провести перерахунок та виплату пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, із урахуванням індексацій, надбавок, доплат, щомісячної надбавки, передбаченої постановою КМУ «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 № 713, у розмірі 2 000 гривень, з урахуванням раніше виплачених сум, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що в матеріалах справи відсутні відомості про звернення позивача до відповідача з зазначеними вимогами, тому такі вимоги є передчасними, оскільки відповідачем не здійснено перерахунок пенсії позивача на підставі рішення суду у справі № 300/4574/24, відповідно відсутні підстави вважати, що права позивача в цій частині будуть порушені.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ
Як на підставу касаційного оскарження скаржник покликається на пункт 1 частини четвертої та підпункт «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу).
Скаржник зазначає, що з урахуванням позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 16.10.2019 у справі № 240/5401/18 та ухвалі від 12.01.2023 у справі № 380/24477/21, у територіальних органів пенсійного фонду України відсутні передбачені законом повноваження зменшувати розмір пенсії для осіб, яким вона призначена раніше у розмірі більшому, аніж це передбачено чинною редакцією статті 13 Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII.
Висновки суду у справах щодо відсоткового значення пенсії є обов'язковими для відповідача не лише в межах цієї справи, але і під час виникнення/існування інших правовідносин, які пов'язані з пенсійним забезпеченням позивача.
Касаційна скарга позивача обґрунтована тим, що на момент виникнення спірних правовідносин було установлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. Застосування цього показника до перерахунку пенсії відповідача є протиправним, як тому, що стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України.
В касаційній скарзі наголошується, що порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами статті 63 Закону №2262-ХІІ, яка змін не зазнавала, а тому застосування статті 13 Закону №2262-ХІІ, яка регулює призначення пенсій, є протиправним, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.
При перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії (82%), яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Застосувавши відсоткове значення 70% при визначенні розміру пенсії після проведення перерахунку, відповідач повторно порушив право позивача, оскільки при призначенні пенсії первісно встановлено для її обрахунку розмір 82% від розміру грошового забезпечення.
Скаржник зазначає, що прохання перерахувати пенсію з урахуванням щомісячної надбавки, передбаченої постановою КМУ від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», слід враховувати його як уточнення, що не вважається позовною вимогою, а є обґрунтованою деталізацією алгоритму дій відповідача при проведенні перерахунку пенсії на виконання рішення суду щодо даного спору.
У відзиві на касаційну скаргу, відповідач просив залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.
VІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
У справі, що розглядається, ключовим спірним правовим питанням є правомірність проведеного перерахунку пенсії позивача на виконання судового рішення, шляхом застосування розміру 70% грошового забезпечення, без урахування індексацій, надбавок, доплат, щомісячної надбавки, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 № 713.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам в контексті порушеного вище питання, колегія суддів зазначає таке.
Щодо відсоткового розміру грошового забезпечення
Питання стосовно зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії, призначеної відповідно до Закону № 2262-ХІІ, було предметом розгляду у зразковій справі № 240/5401/18.
За результатами перегляду вказаної справи Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.10.2019 погодилася із висновками Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеним у рішенні від 05.02.2019, про наявність підстав для задоволення позову та про те, що при перерахунку пенсії позивача з 1 січня 2018 року відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ на підставі Постанови №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 указаного Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Водночас, в силу приписів пункту першого частини другої статті 45 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» Велика Палата Верховного Суду здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.
Оскільки висновки щодо застосування положень статей 13, 63 Закону № 2262-ХІІ при перерахунку пенсій військовослужбовців уже сформульовані Великою Палатою Верховного Суду, відтак під час розгляду цієї справи підлягають обов'язковому врахуванню.
Одночасно з цим колегія суддів зазначає, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 30.11.2022 у справі № 380/24477/21 звертався до Великої Палати Верховного Суду стосовно необхідності відступу від правової позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої у зразковій справі №240/5401/18.
Вказана ухвала була мотивована, зокрема, тим, що сформована Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16.10.2019 у зразковій справі №240/5401/18 правова позиція призводить до того, що особи, які мають право на пенсію відповідно до Закону № 2262-ХІІ, виходячи на пенсію у теперішній час, отримують виплати нижчі, аніж особи, яким пенсія виплачується на рівні 80-90%, але з оновленого грошового забезпечення.
У зв'язку із чим у спірних правовідносинах слід сформувати практику, за якої до правовідносин щодо перерахунку пенсій особам за нормами Закону № 2262-ХІІ пенсійному органу слід застосовувати чинну на момент здійснення перерахунку редакцію статті 13 Закону № 2262-ХІІ в частині визначення відсотку грошового забезпечення, з якого розраховується пенсія (із законодавчо визначеним обмеженням, що у разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, розміри пенсій особам, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій).
Проте ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 12.01.2023 постановлено повернути справу № 380/24477/21 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для розгляду у відповідній колегії. Ухвалюючи зазначене судове рішення, Велика Палата Верховного Суду оцінивши мотиви, викладені в ухвалі Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30.11.2022 у справі № 380/24477/21, вказала таке:
«Виходячи із загальної теорії права елементами правовідносин є суб'єкти, об'єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов'язки цих суб'єктів. Отже, з метою застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін «подібні правовідносини» таку подібність слід оцінювати за змістовним, суб'єктним та об'єктним критеріями.
З-поміж цих критеріїв змістовний (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов'язків учасників) є основним, а два інші - додатковими. Суб'єктний і об'єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб'єктний склад саме цих правовідносин та/чи їх специфічний об'єкт.
Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20).
У цій постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що в кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід визначати з огляду на те, які правовідносини є спірними, порівнювати права та обов'язки сторін цих правовідносин відповідно до правового чи їх договірного регулювання (пункт 31) з урахуванням обставин кожної конкретної справи (пункт 32).
Так, у справі № 240/5401/18, від висновку у якій висловив намір відступити Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у справі № 380/24477/21, спір виник щодо зменшення відсоткового розміру основної пенсії, призначеної за Законом № 2262-ХІІ, при здійсненні перерахунку пенсії у зв'язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» відповідно до статті 63 указаного Закону, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
У справі № 580/5962/20 спір стосується пенсійного забезпечення колишніх працівників прокуратури, а саме щодо правовідносин про визначення відсоткового значення розміру пенсії, право на перерахунок якої виникло після набранням чинності Законом України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру».
У справі № 620/5437/20 спір стосується обчислення довічного грошового забезпечення судді, а саме щодо правовідносин з визначення відсоткового значення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці при проведенні його перерахунку відповідно до частини четвертої статті 142 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів».
Отже, з урахуванням наведеного Велика Палата Верховного Суду вважає, що в ухвалі від 30.11.2022 у справі № 380/24477/21 Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду не навів ґрунтовних підстав необхідності відступлення від висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24.09.2021 у справі № 620/5437/20, від 21.12.2021 у справі № 580/5962/20, які ухвалені за інших фактичних обставин, та постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у справі № 240/5401/18».
Отже, з огляду на мотиви цієї постанови, з урахуванням позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 16.10.2019 у справі №240/5401/18 та ухвалі від 12.01.2023 у справі № 380/24477/21, у територіальних органів Пенсійного фонду України відсутні передбачені законом повноваження зменшувати розмір пенсії для осіб, яким вона призначена раніше у розмірі більшому, аніж це передбачено чинною редакцією статті 13 Закону № 2262-ХІІ.
Такий підхід ґрунтується на законі, який в аспекті спірних правовідносин, відповідає критерію якості та передбачуваності закону.
Також, Верховний Суд у постанові від 28.01.2021 у справі № 420/40/20 дійшов висновку, що правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 16.10.2019 у зразковій справі № 240/5401/18, містить дві обставини: при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення; відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним. Правильним є застосування цього правового висновку лише до правовідносин, у яких відсоткове значення розміру пенсії осіб не змінювалось від моменту призначення до перерахунку у бік зниження. Натомість, до правовідносин у цій справі (та всіх аналогічних) необхідно застосовувати лише першу частину зазначеного правового висновку «при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення».
У цій постанові Верховний Суд розширив зазначений правовий висновок наступним чином: «у всіх випадках при перерахунку призначеної особі відповідно до Закону № 2262-ХІІ пенсії Пенсійний орган повинен застосовувати відсоткове значення розміру пенсії по відношенню до грошового забезпечення у розмірі, який особа отримувала станом на момент здійснення такого перерахунку».
Колегія суддів не вбачає підстав для відступу від зазначеного висновку Верховного Суду у справі, що розглядається.
Аналогічна правова позиція також викладена у постановах Верховного Суду від 14.02.2023 у справі № 300/1668/21, від 02.03.2023 у справі № 300/5520/21, від 16.03.2023 у справі № 580/8568/21, від 23.05.2023 у справі № 380/24477/21, від 27.06.2023 у справі № 260/3724/22 та від 27.08.2024 у справі № 300/596/22.
Вищевикладеним підтверджуються доводи касаційної скарги позивача щодо необґрунтованості зменшення відсоткового значення розміру основної його пенсії при проведенні перерахунку.
Щодо обґрунтованості припинення виплати передбаченої положеннями постанови КМУ № 713 доплати до пенсії у розмірі 2000 грн.
Як встановлено вище, рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.10.2023 №300/4574/23 зобов'язано нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну доплату в розмірі 2 000 гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» за № 713 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Івано-Франківській області» про розмір грошового забезпечення від 17.05.2021 №270. Отже правильним номером довідки слід вважати « 270».
З метою поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб Кабінет Міністрів України 14 липня 2021 року прийняв Постанову № 713.
За змістом пункту 1 постанови КМУ № 713 з 1 липня 2021 року особам, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 року відповідно до Закону № 2262-XII (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-XII станом на 1 березня 2018 року, установлено щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-XII.
Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 1 березня 2018 року, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-XII (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 1 березня 2018 року або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.
Особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, пенсії яких переглядалися (перераховувалися) після 1 березня 2018 року (крім перерахунку пенсій на виконання Закону України від 24 березня 2022 року № 2146-IX «Про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо пенсій в разі втрати годувальника»), щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється у сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Суд також враховує, що відповідно до пояснювальної записки до проекта постанови КМУ № 713 метою її ухвалення зазначено поетапне зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 1 березня 2018 року, які мають місце після перерахунку пенсії.
Прийняття постанови зумовлено тим, що в червні 2021 року в осіб, яким пенсію призначено відповідно до Закону № 2262-ХІІ, завершується період виплати частини коштів компенсації підвищеного розміру пенсії за 2016-2017 роки і підвищення розмірів пенсій з 2016 року для цієї категорії пенсіонерів не відбувалося. Сумарна виплата пенсії з цією доплатою з 1 липня 2021 року зменшилася до місячного розміру пенсії та середній розмір цієї виплати складає близько 2000,00 грн.
Також, після перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям Збройних Сил України у 2018 році їхні пенсії не індексувалися через відсутність відповідного механізму та диспропорція у розмірах пенсій залежно від часу їх призначення складає більше 70 відсотків. Мінімальні пенсійні виплати для військовослужбовців, зокрема, складають близько 2000,00-2700,00 грн.
Отже, внаслідок ухвалення вказаного нормативно-правового акта Кабінету Міністрів України з 1 липня 2021 року особам, пенсії яким призначено за нормами Закону № 2262-ХІІ до 1 березня 2018 року, було установлено щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн, виплата якої не здійснюється у разі, коли пенсія відповідним особам переглядалася (перераховувалася) після 1 березня 2018 року. Тобто такі доплати є тимчасовими.
Зміст наведених норм права, а також мети прийняття Кабінетом Міністрів України Постанови КМУ № 713 свідчить про те, що перерахунок пенсії, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 цієї Постанови є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000 грн до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ, має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ на підставі нормативно-правового акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка була підставою для ухвалення Постанови № 713, а саме зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, визначених на законних підставах.
Тобто, доплати до пенсій (розмір яких обчислювався з прожиткового мінімуму станом на 1 березня 2018 року), передбачені Постановою КМУ № 713, здійснювалися тимчасово до перерахунку відповідних пенсій у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення військовослужбовців (посадового окладу), зокрема через підвищення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України про Державний бюджет на відповідний рік відповідно до пункту 4 Постанови № 704 в редакції з 29 січня 2020 року.
За аналогічних правовідносин, застосувавши пункту 1 Постанови № 713 у сукупності з приписами статті 63 Закону № 2262-XII, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду в рішенні від 16 грудня 2024 року у зразковій справі № 400/6254/24, залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2025 року, дійшов таких висновків:
«з 01 липня 2021 року колишнім військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та іншим особам, пенсії яким призначено за нормами Закону № 2262-XII до 01 березня 2018 року (і до розміру пенсії на вказану дату) або пенсія яким призначено (поновлена) після 01 березня 2018 року (з грошового забезпечення, визначеного станом на 01 березня 2018 року або до цієї дати), було установлено щомісячну доплату в розмірі 2000,00 грн;
доплата, визначена цією Постановою, враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, що здійснюються у зв'язку з прийняттям після 01 березня 2018 року уповноваженим органом нормативно-правового акта, який став правовою підставою для перегляду (перерахування) пенсії. Тобто таке підвищення (перерахунок пенсії) повинне відповідати порядку, передбаченому статтею 63 Закону № 2262-XII, та обов'язково мало здійснюватися після 01 березня 2018 року, при цьому не має значення, чи такий нормативно-правовий акт був прийнятий до 01 березня 2018 року або після, оскільки визначальним є саме момент підвищення після 01 березня 2018 року;
метою установлення такої доплати є поетапне зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам;
виплата щомісячної доплати в розмірі 2000,00 грн не здійснюється у разі, коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому пункту 1 цієї Постанови, переглядалася (перераховувалася) саме після 01 березня 2018 року відповідно до процедури, передбаченої статтею 63 Закону № 2262-XII, і такий перегляд (перерахунок) перевищив розмір доплати;
якщо перегляд пенсії (перерахунок) здійснювався до 01 березня 2018 року або після цієї дати, однак на виконання рішення суду з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на який в особи виникло до 01 березня 2018 року, то такий перегляд (перерахунок) не є підставою для нездійснення виплати у розмірі 2000 грн чи її припинення;
водночас, якщо перегляд пенсії (перерахунок) здійснювався після 01 березня 2018 року на виконання рішення суду з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на який в особи виникло після 01 березня 2018 року, то такий перегляд (перерахунок), проведений відповідно до статей 43, 63 Закону № 2262-XII (підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом), є підставою для нездійснення виплати у розмірі 2000 грн чи її зменшення (в залежності від розміру збільшення пенсії після перерахунку)».
Велика Палата Верховного Суду, погодившись з такими висновками, також вказала, що перерахунок пенсії позивача на підставі рішення суду у справі вважається таким, що виник на підставі, встановленій нормативно-правовим актом, а саме через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України про Державний бюджет на певний рік, що має наслідком зміну розміру грошового забезпечення військовослужбовців (посадового окладу) та є підставою для перерахунку пенсії колишнім військовослужбовцям відповідно до статті 43, 63 Закону № 2262-XII.
Тобто у цьому випадку не має значення, що перерахунок пенсії здійснено на виконання рішення суду чи/або одразу на підставі безпосередньо поданої уповноваженим органом довідки до пенсійного органу. Ключовим фактором для визначення пенсій, які переглядалися (перераховувалися) після 1 березня 2018 року в розумінні постанови КМУ № 713 як підстави для припинення або зміни доплати, передбаченої цією постановою, є саме підвищення пенсії після її перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру грошового забезпечення військовослужбовців, а саме прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, як розрахункової величини для визначення посадових окладів військовослужбовців.
Судами попередніх інстанцій у справі, яка розглядається, встановлено, що на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.10.2023 №300/4574/23 Управлінням проведено перерахунок пенсії, з врахуванням довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Івано-Франківській області» про розмір грошового забезпечення за №270 від 17.05.2021, з врахуванням виплачених сум. Зазначений перерахунок здійснено у зв'язку зі зміною розміру грошового забезпечення.
Колегія суддів вказує, що перерахунок пенсії військовослужбовця на підставі рішення суду з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України про Державний бюджет на певний рік, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови КМУ № 704, є таким перерахунком пенсії з підвищенням, який відповідно до постанови № 713 є правомірною підставою для невиплати доплати у розмірі 2000 грн.
Отже, враховуючи зазначені висновки, а також беручи до уваги те, що пенсія позивача на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.10.2023 №300/4574/23 перераховувалася у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення, що зумовлене зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом України про Державний бюджет на відповідний рік, підстави для нарахування доплати, згідно положень постанови КМУ № 713 відсутні.
Такі висновки в повній мірі узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 13 березня 2025 року у справі №400/6254/24 за результатами перегляду рішення Верховного Суду від 16 грудня 2024 року, а також висновками Верховного Суду, викладеними за аналогічних обставин, зокрема, у постановах від 10 квітня 2025 року у справі № 560/6475/24, від 10 квітня 2025 року у справі № 620/5314/24 та від 30 квітня 2025 року у справі № 620/12317/24.
VІІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Частиною першою статті 351 КАС України передбачено, що суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
За наведеного правового регулювання, рішення судів попередніх інстанцій необхідно скасувати у зв'язку із неправильним застосуванням норм матеріального права, з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 341, 345, 351, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.06.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.10.2024 у справі № 300/2980/24 скасувати.
Ухвалити нове рішення.
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у в Івано-Франківській області щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 під час її перерахунку з 82% на 70% від відповідних сум грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію в розмірі 82% від відповідних сум грошового забезпечення з 17 жовтня 2023 року.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін
Я. О. Берназюк
В. М. Шарапа