18 вересня 2025 року
м. Київ
справа № 140/13529/24
адміністративне провадження № К/990/30297/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючої судді Блажівської Н.Є.,
суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державного підприємства "Волиньторф"
на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13 березня 2025 року (суддя Димарчук Т.М.)
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2025 року (судді: Курилець А.Р., Кузьмич С.М., Мікула О.І.)
у справі за адміністративним позовом Державного підприємства "Волиньторф"
до Головного управління ДПС у Волинській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1. Короткий зміст позовних вимог
Державне підприємство «Волиньторф» (далі також - Позивач, ДП «Волиньторф») звернулось до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі також - Відповідач, ГУ ДПС), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення:
- від 2 серпня 2024 року №00/20983/0406,
- від 2 серпня 2024 року №00/21011/0406,
- від 2 серпня 2024 року№00/21024/0406;
- від 6 серпня 2024 року №00/21347/0406.
Обґрунтовуючи протиправність вказаних індивідуальних актів, Позивач покликався на те, що Відповідачем при їх прийнятті не було враховувано, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення підпункту 98.2.5 пункту 98.2 статті 98 Податкового кодексу України (далі - ПК України). Вказував, що ним на виконання умов договору купівлі-продажу від 6 листопада 2023 року №938 (предметом якого є об'єкт малої приватизації - єдиний майновий комплекс ДП "Волиньторф") станом на 11 липня 2024 року податковий борг ДП "Волиньторф", що залишився непогашеним на момент переходу права власності на об'єкт приватизації (за період 2022, 2023 роки, січень 2024 року), було погашено у повному обсязі, що підтверджується даними із електронного кабінету платника податків.
1.2. Короткий зміст оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій
Волинський окружний адміністративний суду рішенням від 13 березня 2025 року у задоволені позовних вимог відмовив.
Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив наступного:
- погашення ТОВ "АГРОБІОСТАНДАРТ" податкового боргу, який виник після 12 січня 2024 року (дати державної реєстрації переходу прав власності на об'єкт приватизації), не відповідає умовам та підставам передбаченим підпунктом 98.2.5 пункту 98.2 статті 98 ПК України за наявності яких законодавець звільняє покупця від сплати штрафних санкцій та пені, передбачених статтями 124 та129 ПК України. Водночас строки сплати узгоджених податкових зобов'язань, у зв'язку з порушенням яких до Позивача було застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, настали саме після 12 січня 2024 року;
- матеріали справи не містять належних та допустимих доказів про наявність у ДП "Волиньторф" податкового боргу, що залишився непогашеним на момент переходу права власності на об'єкт приватизації (станом на 12 січня 2024) та який був погашений ТОВ "АГРОБІОСТАНДАРТ" на виконання умов договору купівлі-продажу від 6 листопада 2023 року №938;
- будь-яких інших правових підстав, які б свідчили про протиправність винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, крім посилань на підпункт 98.2.5 пункту 98.2 статті 98 ПК України представником Позивача не наведено, а судом не встановлено;
- фактичні обставини справи свідчать про правомірність та обґрунтованість висновків ГУ ДПС, викладених в актах камеральної перевірки №18730/03-20-04-06/00426302 від 15 липня 2024 року, №18617/03-20-04-06/00426302 від 12 липня 2024 року, №18555/03-20-04-06/00426302 від 11 липня 2024 року та №18746/03-20-04-06/00426302 від 15 липня 2024 року.
У постанові апеляційний суд погодився з тими висновками, що cформував суд першої інстанції.
2. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
2.1. Доводи Позивача (особи, яка подала касаційну скаргу)
Підставами касаційного оскарження Позивач визначив пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України).
Позивач вказує, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, а саме підпункт 98.2.5 пункту 98.2 статті 98 ПК України, за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, та порушено норми процесуального права.
Стверджує, що суди першої та апеляційної інстанцій акцентували увагу лише на абзаці 1 підпункту 98.2.5 пункту 98.2 статті 98 ПК України, проігнорувавши другу частину вказаного підпункту.
На думку Позивача відповідно до положень абзацу 2 підпункту 98.2.5 пункту 98.2 статті 98 ПК України якщо покупцем погашено податковий борг у повному обсязі протягом шести календарних місяців з дати переходу права власності на об'єкт приватизації, штрафні санкції і пеня на такі сплачені суми не застосовуються (не нараховуються), а застосовані (нараховані) підлягають анулюванню, незалежно від дати виникнення такого боргу.
Зазначає, що податковий борг за оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями утворився до настання шести календарних місяців з дати переходу права власності на об'єкт приватизації, а саме до 12 липня 2024 року. При цьому вказує, що станом на 11 липня 2024 року ТОВ "АГРОБІОСТАНДАРТ" у повному обсязі погашено податковий борг ДП "Волиньторф", в тому числі, за період 2022 -2024 років, що підтверджується даними із електронного кабінету платника податків та актом № 158 від 16 січня 2025 року підсумкової перевірки виконання умов Договору купівлі-продажу - об'єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу державного підприємства "Волиньторф.
Стверджує, що судами першої та апеляційної інстанцій судові рішення були ухвалені за неповного з'ясування всіх обставин у справі та при його прийнятті надано перевагу одним доказам над іншими, що є порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року, та усталеної практики Європейського суду з прав людини.
2.2. Позиція Відповідача (особи, що подала відзив на касаційну скаргу)
Відповідач вважає, що судами попередніх інстанцій судові рішення ухвалено відповідно до норм матеріального права та із дотриманням норм процесуального права, вони є законними та обґрунтованими, а тому їх слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Вказує, що вимоги пункту 98.2 статті 98 ПК України в частині не застосування штрафних санкцій і пені, передбачених статтями 124 і 129 ПК України, не поширюються на податковий борг, що виник після дати переходу права власності на об'єкт приватизації.
При цьому зазначає, що борг, який був погашений ТОВ "АГРОБІОСТАНДАРТ" виник після 12 січня 2024 року (після переходу права власності на об'єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу ДП «Волиньторф»), а тому погашення такого боргу не відповідає умовам та підставам, передбаченим підпунктом 98.2.5 пункту 98.2 статті 98 ПК України, за наявності яких законодавець звільняє покупця від сплати штрафних санкцій та пені, передбачених статтями 124 і 129 цього Кодексу.
3. ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИНИ У СПРАВІ
ГУ ДПС проведено камеральні перевірки ДП «Волиньторф» щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, за результатами яких встановлено порушення пункту 57.1 статті 57 ПК України:
- з розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, за результатами якої складено акт №18555/03-20-04-06/00426302 від 11 липня 2024 року. Перевіркою встановлено порушення термінів сплати розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплати до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями (код платежу 21010100) в загальній сумі 5 475 040,00 грн за період 2022 - 2023 роки, січень-липень 2024 року;
- з податку на прибуток підприємств за результатами якої складено акт №18617/03-20-04-06/00426302 від 12 липня 2024 року. Перевіркою встановлено порушення термінів сплати узгоджених сум податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за 2023 рік (код платежу 11020100) відповідно до поданої податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2023 рік від 29 лютого 2024 року №9384906291 в сумі 1480724,90 грн. При граничному терміні сплати податку на прибуток підприємств 11 березня 2024 року;
- з податку на додану вартість зі вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)/140100/ за результати якої складно акт №18730/03-20-04-06/00426302 від 15 липня 2024 року. Перевіркою встановлено несвоєчасну сплату податку на додану вартість в загальній сумі 1 990 586,91 грн за період січень-липень 2024 року;
- з розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями /21010100/ за результатами якої складено акт №18746/03-20-04-06/00426302 від 15 липня 2024 року. Перевіркою встановлено несвоєчасну сплату розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплати до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями (код платежу 21010100) в загальній сумі 2 044 960,00 грн за четвертий квартал 2023 року.
На підставі актів камеральних перевірок ГУ ДПС 2 серпня 2025 року прийнято податкові повідомлення- рішення, якими ДП «Волиньторф» зобов'язано сплатити штраф:
- №00/21024/0406 у розмірі 547 504,00 грн (акт №18555/03-20-04-06/00426302 від 11 липня 2024 року);
- №00/21011/0406 у розмірі 148 072,49 грн ( акт №18617/03-20-04-06/00426302 від 12 липня 2024 року);
- №00/20983/0406 у розмірі 199 058,70 грн (акт №18730/03-20-04-06/00426302 від 15 липня 2024 року).
6 серпня 2024 року на підставі акту №18746/03-20-04-06/00426302 від 15 липня 2024 року прийнято податкове повідомлення - рішення №00/21347/0406, яким ДП «Волиньторф» зобов'язано сплатити штраф у розмірі 204 496,01 грн.
4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
4.1. Оцінка доводів учасників справи й висновків суду апеляційної інстанції.
Верховний Суд, обговоривши доводи касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, й на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, виходить з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України
Положеннями підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з пунктом 124.1 статті 124 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім грошового зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Статтею 98 ПК України врегульовано порядок погашення грошових зобов'язань або податкового боргу у разі реорганізації платника податків або передачі єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства в оренду чи концесію, або продажу єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства у процесі приватизації
Відповідно до підпункту 98.5.2 пункт 98.5 статті 98 ПК України у разі продажу у процесі приватизації єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства покупець набуває усіх прав та обов'язків щодо погашення податкового боргу державного або комунального підприємства, що залишився непогашеним на момент переходу права власності на об'єкт приватизації. У разі погашення покупцем суми податкового боргу у повному обсязі та у визначений договором купівлі-продажу строк, але не пізніше шести календарних місяців з дати переходу права власності на об'єкт приватизації, штрафні санкції і пеня, передбачені статтями 124 і 129 цього Кодексу, на такі сплачені суми не застосовуються (не нараховуються), а застосовані (нараховані) підлягають анулюванню.
Пункт 98.2 статті 98 ПК України було доповнено підпунктом 98.5.2 Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу» від 3 листопада 2022 року№ 2719-IX (далі - Закон № 2719-IX).
Відповідно до пояснювальної записки до проекту Закону № 2719-IX законопроект, зокрема, спрямований на підвищення ефективності приватизації єдиних майнових комплексів державних та комунальних підприємств та збільшення надходженню до державного та місцевого бюджетів коштів від приватизації такого майна. Крім того, метою проекту є сприяння погашення боргів державних та комунальних підприємств перед бюджетом.
Крім того в доповідній записці зазначено про те, що проектом також пропонується доповнити статтю 98 ПК України, встановивши, що у разі продажу у процесі приватизації єдиного (цілісного) майнового комплексу державного або комунального підприємства чи інших об'єктів державної та комунальної власності - покупець набуває усіх прав та обов'язків щодо погашення податкового боргу державного або комунального підприємства, що залишився непогашеним на момент переходу права власності на об'єкт приватизації. При цьому передбачено, що у разі погашення покупцем суми податкового боргу у повному обсязі та у визначений договором купівлі-продажу строк, однак не пізніше шести календарних місяців з дати укладення договору купівлі-продажу, штрафні санкції і пеня, передбачені статтями 124 і 129 цього Кодексу, на такі сплачені суми не застосовуються (не нараховуються), а застосовані (нараховані) підлягають анулюванню
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом;
Грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня (підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Отже, метою прийняття Закону № 2719-IX, яким, зокрема, пункт 98.2 статті 98 ПК України доповнено підпунктом 98.2.5, було, в тому числі, підвищення ефективності приватизації єдиних майнових комплексів державних підприємств, збільшення надходженню до державного та місцевого бюджетів коштів від приватизації такого майна та сприяння погашення боргів державних підприємств перед бюджетом.
Так, встановлюючи підпунктом 98.2.5 пункту 98.2 статті 98 ПК України, що особи, які придбали єдиний майновий комплекс державного або комунального підприємства у процесі приватизації набувають усіх прав та обов'язків щодо погашення податкового боргу відповідного підприємства, що залишився непогашеним на момент переходу права власності на об'єкт приватизації, законодавець водночас передбачив особливості застосування статей 124 і 129 ПК України щодо такого боргу. А саме, визначив, що штрафні санкції і пеня передбачені зазначеними статями не застосовуються (не нараховуються) на суми податкового боргу погашені покупцем у повному обсязі та у визначений договором купівлі-продажу строк, але не пізніше шести календарних місяців з дати переходу права власності на об'єкт приватизації, а застосовані (нараховані) підлягають анулюванню.
При цьому в даному випадку законодавцем чітко було визначено, що положення підпункту 98.2.5 стосуються податкового боргу, що залишився непогашеним на момент переходу права власності на об'єкт приватизації.
Пунктом 54.1 статті 54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Пунктом.57.1 статті 57 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до підпунктів 49.18.1, 49.18.2, 49.18.6 пункту 49.18 статті 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року для платників податку на прибуток (у тому числі платників частини чистого прибутку (доходу)), для податкової декларації (у тому числі розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку), яка розраховується наростаючим підсумком за рік, - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року;
Статтею 203 ПК України встановлено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Відповідно до пункту 137.4 статті 137 ПК України податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду
Пунктами 2 та 3 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, затвердженого постановою Кабінет Міністрів України від 23 лютого 2011 року № 138 (в редакції чинній на момент існування спірних правовідносин)(далі - Порядок № 138), встановлено, що частина чистого прибутку (доходу) сплачується державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до державного бюджету наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності за відповідний період у строк, встановлений для сплати податку на прибуток підприємств. Частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, визначається державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями відповідно до форми розрахунку, встановленої Державною податковою службою, та зазначається у декларації з податку на прибуток підприємства. Розрахунок частини чистого прибутку (доходу) разом з фінансовою звітністю, складеною відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, подається державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до органів державної податкової служби у строк, передбачений для подання декларації з податку на прибуток підприємств.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеного аукціону ТОВ "АГРОБІОСТАНДАРТ" є його переможцем відповідно до протоколу про результати електронного аукціону №SPE001-UA-20230913-24890 від 5 жовтня 2023 року, найменування лоту: "Єдиний майновий комплекс ДП "Волиньторф" (код ЄДРПОУ 00426302), за адресою: Волинська обл., Камінь-Каширський р-н, с. Прилісне, вул. Сойне, 15". Згідно з платіжною інструкцією №866 від 1 листопада 2023 року ТОВ "АГРОБІОСТАНДАРТ" здійснило повну оплату відповідно до вимог вказаного протоколу.
Відповідно до договору купівлі-продажу від 6 листопада 2023 року об'єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу ДП «Волиньторф», посвідченого приватним нотаріусом Львівської області Голубенко Н.І. та зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за № 938, ТОВ "АГРОБІОСТАНДАРТ" придбало єдиний майновий комплекс ДП "Волиньторф".
Пунктом 6.5.1 вказаного договору визначено, що з моменту переходу права власності покупець зобов'язаний виконати умови продажу об'єкта приватизації (передбачені умовами аукціону), зокрема, погашення протягом 6 (шести) місяців боргів із заробітної плати та перед бюджетом у розмірі, що складеться на дату переходу права власності на об'єкт приватизації.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, право власності до покупця, ТОВ "АГРОБІОСТАНДАРТ", перейшло 12 січня 2024 року - з моменту державної реєстрації об'єкту приватизації.
Досліджуючи питання щодо наявності підстав для застосування до спірних правовідносин положень підпункту 98.2.5 пункту 98.2 статті 98 ПК України, на неврахування положень якого при прийнятті оскаржуваних індивідуальних акті Відповідачем покликається Позивач, суди попередніх інстанцій встановили наступне:
- штрафні санкції, застосовані згідно з податковим повідомленням-рішенням від 2 серпня 2024 року №00/21011/0406 в сумі 148 072,49 грн, розраховано на податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, яке визначено в податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2023 рік від 29 лютого 2024 року за №9384906291, граничним терміном сплати за якою є 11 березня 2024 року;
- штрафні санкції, застосовані згідно з податковим повідомленням-рішенням від 2 серпня 2024 року №00/20983/0406 в сумі 199 058,70 грн, розраховані на податкові зобов'язання з податку на додану вартість, визначені в податкових деклараціях з податку на додану вартість за грудень 2023 року від 22 січня 2024 року за №9377041892 (граничний термін сплати - 30 січня 2024 року), за січень 2024 року від 20 лютого 2024 року за №9034420766 (граничний термін сплати - 1 березня 2024 року), за лютий 2024 року від 19 березня 2024 року за №9064101126 (граничний термін сплати - 1 квітня 2024 року), за березень 2024 року від 19 квітня 2024 року за №9099234265 (граничний термін сплати - 30 квітня 2024 року);
- штрафні санкції застосовані згідно з податковим повідомленням-рішенням від 6 серпня 2024 року №00/21347/0406 в сумі 204 496,01 грн, розраховані на податкові зобов'язання визначені в розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, за 2023 рік від 29 лютого 2024 року за №9384906387, граничним терміном сплати за якими є 11 березня 2024 року.
Отже, грошові зобов'язання штрафні (фінансові) санкції (штраф) нараховані за якими Позивача зобов'язано сплатити податковими повідомленнями - рішеннями від 2 серпня 2024 року №00/21011/0406 та №00/20983/0406, від 6 серпня 2024 року №00/21347/0406 мали граничний строк плати після 12 січня 2024 року, тобто після момент переходу права власності до ТОВ "АГРОБІОСТАНДАРТ" на об'єкт малої приватизації - єдиного майнового комплексу ДП «Волиньторф».
Також судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що штрафні санкції застосовані згідно з податковим повідомленням-рішенням від 2 серпня 2024 року №00/21024/0406 в сумі 547 504,00 грн розраховані на грошові зобов'язання визначені в розрахунках частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, за три квартали 2022 року від 8 листопада 2022 року за №9233711801 (податкове зобов'язання сплачено- 13 березня 2023 року), за перший квартал 2023 року від 10 травня 2023 року за №9106777911 (податкове зобов'язання сплачено- 21 серпня та 20 листопада 2023 року), за 2023 рік від 29 лютого 2024 року за №9384906387 (граничний термін сплати - 11 березня 2024 року).
Таким чином, частина грошових зобов'язань за порушення терміну сплати яких вказаним податковим повідомленням - рішенням Позивача зобов'язано сплатити штрафні (фінансові) санкції (штраф) були погашені до 12 січня 2024 року, а інша частина мала граничний строк сплати після зазначеної дати, тобто моменту переходу права власності до ТОВ "АГРОБІОСТАНДАРТ" на об'єкт малої приватизації - єдиного майнового комплексу ДП «Волиньторф».
Водночас судами попередніх інстанцій констатовано, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів щодо наявності у ДП "Волиньторф" податкового боргу, що залишився непогашеним на момент переходу права власності на об'єкт приватизації та який був погашений ТОВ "АГРОБІОСТАНДАРТ" на виконання умов договору купівлі-продажу від 6 листопада 2023 року №938.
Враховуючи наведене у Суду відсутні підстави для того, щоб не погодитись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що на грошові зобов'язання, за порушення термінів сплати яких оскаржуваними індивідуальними актами Позивача зобов'язано сплатити штрафні (фінансові) санкції (штраф), положення підпункту 98.2.5 пункту 98.2 статті 98 ПК України не розповсюджуються.
В обсязі встановлених фактичних обставин у справі, що розглядається, колегія суддів дійшла висновку, що доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів попередні інстанцій. За таких обставин, з урахуванням наведеного у сукупності Суд не знайшов передбачених КАС України підстав для задоволення касаційної скарги Позивача та скасування постанови суду апеляційної інстанції.
4.2. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно із частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуті в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відтак, суд дійшов висновку про необхідність залишення рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції без змін, а касаційної скарги без задоволення.
Керуючись статтями 3, 345, 349, 350, 355, 359КАС України, Суд
Касаційну скаргу Державного підприємства "Волиньторф" залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13 березня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуюча суддя Н.Є. Блажівська
Судді О.В. Білоус
І.Л. Желтобрюх