Іменем України
18 вересня 2025 року
м. Київ
справа № 990/295/25
адміністративне провадження № П/990/295/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Головуючої судді Коваленко Н.В.,
суддів: Кравчука В.М., Рибачука А.І., Єзерова А.А., Чиркіна С.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
Короткий зміст позовних вимог та підстав позову
1. У липні 2025 року ОСОБА_1 (далі також ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Верховного Суду як до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі також Комісія, ВККС України, відповідач), у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 06 травня 2025 року № 15/дс-25 про відмову судді Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 , який має намір бути переведеним до іншого місцевого суду, в допуску до складання кваліфікаційного іспиту;
- визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 04 червня 2025 року № 960/дс-25 про відмову ОСОБА_1 в задоволенні заяви про перегляд рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 06 травня 2025 року № 15/дс-25 про відмову в допуску судді Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 до складання кваліфікаційного іспиту одночасно з кандидатами на посаду судді, які беруть участь в доборі на посаду судді місцевого суду, оголошеному рішенням Комісії від 11 грудня 2024 року № 366/зп-24 (далі також спірні, оскаржені рішення);
- допустити його до складання кваліфікаційного іспиту одночасно з кандидатами на посаду судді, які беруть участь в доборі на посаду судді місцевого суду, оголошеному рішенням Комісії від 11 грудня 2024 року № 366/зп-24;
2. В обґрунтуванні підстав позову ОСОБА_1 зазначає, що 26 березня 2025 року він звернувся до Комісії з заявою, у якій просив допустити його до складання кваліфікаційного іспиту одночасно з кандидатами на посаду судді, які беруть участь у доборі на посаду судді місцевого суду, оголошеному рішенням ВККС України від 11 грудня 2024 року № 366/зп-24 (далі також добір на посаду судді).
3. Позивач стверджує, що вищезазначена заява відповідала вимогам до неї, які були встановлені відповідним рішенням Комісії. При цьому зауважує, що будь-яких інших документів для осіб, які займають посаду судді, для участі у такому доборі не передбачалось, у зв'язку з чим йому як діючому судді необхідно було подати лише заяву встановленого зразка шляхом надсилання її на електронну адресу ВККС України з накладеним кваліфікованим електронним підписом у строки, визначені умовами добору.
4. Згідно з наведеними у позовній заяві обставинами рішенням Комісії від 06 травня 2025 року № 15/дс-25 ОСОБА_1 відмовлено у допуску до складання кваліфікаційного іспиту як судді, який має намір бути переведеним до іншого місцевого суду.
5. Підставою для прийняття такого рішення слугувало те, що при перевірці на вебсайті Центрального засвідчувального органу (https://czo.gov.ua/verify) достовірності кваліфікованого електронного підпису, накладеного на надіслані ОСОБА_1 до Комісії файли, виникає помилка «невірний підпис».
6. Не погодившись із таким рішенням відповідача, ОСОБА_1 скерував до Комісії заяву про його перегляд, у задоволенні якої ВККС України відмовила, про що прийняла рішення від 04 червня 2025 року № 960/дс-25.
7. Із вказаним рішенням позивач також не погоджується й зазначає, що ВККС України не взяла до уваги отримані нею від ОСОБА_1 підписану особисто сканкопію його заяви з назвою файлу «заява на складання кваліф. іспиту 26.03.2025» та сертифікат про накладення кваліфікованого електронного підпису (далі КЕП), які, на думку позивача, підтверджують відповідність вказаної заяви усім вимогам законодавства та умовам участі у доборі, визначеними Комісією, у тому числі щодо накладення на таку заяву КЕП.
8. Позивачу невідомі причини, з яких програмне забезпечення не сформувало належний необхідний файл, що унеможливило перевірку справжності підпису, однак у позовній заяві стверджується, що такі обставини виникли не внаслідок його умисних або необережних дій, а через певні технічні недоліки або помилки, які не можуть свідчити про невиконання ОСОБА_1 визначених Комісією умов участі у оголошеному нею доборі.
9. Незгода з оскарженими рішеннями ВККС України ґрунтується й на аргументах про те, що до заяви від 26 березня 2025 року про складання кваліфікаційного іспиту позивач додавав скановану копію заяви з його власноручним особистим підписом. Це, за позицією позивача, беззаперечно засвідчує його волевиявлення, яке спрямоване на участь у доборі, що Комісія повинна була врахувати як вирішальну обставину, але не врахувала під час вирішення питання про допуск до участі у процедурі суддівської кар'єри.
10. На думку позивача, ситуація, яка склалася у спірних правовідносинах внаслідок непідтвердження накладеного ним КЕП, могла бути виправлена Комісією під час розгляду скарги на її попереднє рішення про відмову ОСОБА_1 у допуску до участі в доборі, оскільки 07 травня 2025 року він повторно направив до ВККС України заяву про складання кваліфікаційного іспиту, підписавши її своїм КЕП та долучивши до неї усі необхідні файли, в тому числі примірник заяви від 26 березня 2025 року з накладеним на неї КЕП та протокол створення і перевірки кваліфікованого удосконаленого електронного підпису, згідно з яким його КЕП був перевірений та підтверджений належним чином.
11. Прийняте Комісією за результатами розгляду скарги рішення позивач вважає невмотивованим, оскільки у ньому не надана оцінка вищезгаданим обставинам, доводам та документам, зокрема, доданого до скарги протоколу створення і перевірки кваліфікованого удосконаленого електронного підпису, накладеного на заяву про участь у доборі.
12. Неврахування таких обставин та пояснень, наданих заявником у межах процедури прийняття оскаржених у цій справі рішень Комісії, а також ненадання їм об'єктивної і неупередженої оцінки призвело, як вважає позивач, до ухвалення ВККС України протиправних рішень, що позбавляє його можливості прийняти участь у доборі та фактично є рішенням про відмову йому у доступі до професії судді шляхом переведення до іншого суду, безпосередньо зачіпає його професійну репутацію як правника та професійного суддю.
13. У підсумку позивач наполягає на тому, що у спірних правовідносинах Комісія не забезпечила дотримання визначених нею ж самою правил подання суддями заяв про складання кваліфікаційного іспиту й не врахувала усіх важливих обставин при прийнятті оспорених у цій справі рішень, реалізувала свої повноваження лише формально та всупереч меті, з якою вони їй надані, у зв'язку з чим такі адміністративні акти не відповідають закріпленим у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям законності та обґрунтованості.
14. 01 липня 2025 року в автоматизованій системі документообігу суду зареєстрована сформована в системі «Електронний суд» позовна заява ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії.
15. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, здійсненого 01 липня 2025 року, для розгляду цієї справи визначена колегія суддів у складі головуючої судді Коваленко Н.В., суддів: Кравчука В.М., Рибачука А.І., Єзерова А.А. та Чиркіна С.М.
16. Ухвалою Верховного Суду від 02 липня 2025 року позовна заява залишена без руху, оскільки не відповідала вимогам частин третьої, сьомої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України. Позивачу встановлений десятиденний строк з дня вручення зазначеної ухвали Верховного Суду для усунення недоліків позовної заяви.
17. У визначений Судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви, у зв'язку з чим ухвалою Верховного Суду від 09 липня 2025 року відкрите провадження у цій справі, розгляд якої ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Відповідачу встановлений п'ятнадцятиденний строк з моменту вручення йому зазначеної ухвали для подання відзиву на позовну заяву та відповідних доказів. Позивачу встановлений п'ятиденний строк з дня отримання ним відзиву для подання до Суду відповіді на відзив та відповідних документів.
18. У встановлений судом строк від Комісії надійшов відзив, який сформований в системі «Електронний суд» та зареєстрований у автоматизованій системі документообігу суду 24 липня 2025 року. Відповідь на відзив від позивача до Суду не надійшла.
19. У відзиві на позовну заяву ВККС України висловлює незгоду з доводами та вимогами позивача по суті спору й зазначає, що відповідно до вимог статті 82 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» нею було опубліковане оголошення про прийняття від суддів, які виявили намір бути переведеним до іншого місцевого суду за результатами конкурсу на зайняття вакантної посади судді, заяв про складання кваліфікаційного іспиту. У зазначеному оголошенні, серед іншого, містились вимоги до оформлення вищезгаданих заяв, зокрема, передбачено, що на такі заяви накладається кваліфікований електронний підпис (далі також КЕП).
20. Комісія вказує, що достовірність КЕП, накладеного на заяву ОСОБА_1 , було перевірено за допомогою різних ресурсів, зокрема: Центрального засвідчувального органу (https://czo.gov.ua/verify); Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (https://ca.tax.gov.ua/verify); Державного підприємства «Дія» (https://ca.diia.gov.ua/verify), й за результатами перевірки завжди виникає помилка «Невірний підпис (35)».
21. У зв'язку з такими обставинами Комісія виснувала, що позивач не виконав передбачені в оголошенні вимоги щодо оформлення заяви про складання кваліфікаційного іспиту, що є самостійною і достатньою правовою підставою для прийняття рішення про відмову ОСОБА_1 у допуску до складання кваліфікаційного іспиту одночасно із кандидатами, які беруть участь у доборі.
22. Заперечуючи доводи позову про необґрунтованість оскаржених рішень, ВККС України відзначає, що для суддів, які виявили бажання бути переведеним до іншого місцевого суду, повинен застосовуватись однаковий підхід та рівні умови участі у процедурах суддівської кар'єри, зокрема, й у частині оформлення відповідних заяв, до яких висувається вимога накладення кваліфікованого електронного підпису. Тому Комісія під час розгляду скарги позивача на рішення про відмову у допуску до складання кваліфікаційного іспиту не мала можливості врахувати надані ним пояснення стосовно його волевиявлення на підставі сканованої за допомогою комп'ютерної техніки заяви з власноручним підписом та поданий протокол створення та перевірки КЕП, який згенерований після закінчення встановленого строку для подання відповідних заяв.
23. Відповідач заперечує аргументи позову про те, що спірні рішення Комісії прийняті з порушенням вимог законодавства та з порушенням процедури. З цього приводу зазначає, що такі адміністративні акти ґрунтуються на передбачених законом правових та фактичних підставах, а їх прийняття відбулось із дотриманням вимог частини другої статті 19 Конституції України, Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (зі змінами), що спростовує твердження позивача про порушення його прав.
24. Окрему увагу відповідач звертає на те, що ухвалення Комісією спірних рішень обумовлене саме неподанням ОСОБА_1 усіх необхідних для участі у доборі документів, а власна помилка чи неуважність позивача не може вказувати на протиправність таких рішень ВККС України.
25. Наголошує Комісія і на тому, що при розгляді питань щодо допуску осіб до участі в доборі на посаду судді ВККС України забезпечила рівність їхніх прав, були дотримані вимоги щодо неможливості будь-якої дискримінації відносно усіх без винятку кандидатів та заявників.
26. Ураховуючи вищевикладене, відповідач просить Суд відмовити в повному обсязі у задоволенні поданого у цій справі позову як такого, що є безпідставним.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ
27. Рішенням Комісії від 11 грудня 2024 року № 366/зп-24 оголошено добір кандидатів на посаду судді місцевого суду з урахуванням 1800 прогнозованих вакантних посад суддів у місцевих судах.
28. Рішенням Комісії від 11 грудня 2024 року № 367/зп-24 оголошено прийняття від суддів, які мають намір бути переведеними до іншого місцевого суду, заяв про складання кваліфікаційного іспиту та затверджено текст оголошення про прийняття від суддів, які мають намір бути переведеними до іншого місцевого суду, заяв про складання кваліфікаційного іспиту (далі також оголошення). Цим рішенням визначено, що питання допуску до складання кваліфікаційного іспиту вирішується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у складі колегій.
29. Пунктом 9 оголошення встановлено, що Комісія на основі поданої заяви здійснює перевірку: наявності у особи на момент звернення до Комісії статусу судді місцевого суду; дотримання суддею визначеного Комісією строку подання заяви про складання кваліфікаційного іспиту; відповідності поданої суддею заяви про складання кваліфікаційного іспиту вимогам до її оформлення.
30. Відповідно до пункту 10 оголошення до складання кваліфікаційного іспиту допускаються судді, які у порядку та строки, визначені оголошенням, подали відповідну заяву.
31. До Комісії 26 березня 2025 року надійшла заява судді Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 .
32. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між членами Комісії від 26 березня 2025 року вказану заяву передано члену Комісії Шевчук Г.М.
33. Дослідивши подану ОСОБА_1 заяву, Комісія встановила, що заява не відповідає вимогам до її оформлення, а саме: пунктом 4 оголошення передбачено, що заява про складання кваліфікаційного іспиту надсилається на електронну адресу Комісії (inbox@vkksu.gov.ua) з накладеним кваліфікованим електронним підписом. За результатами перевірки достовірності кваліфікованого електронного підпису на вебсайті Центрального засвідчувального органу (https://czo.gov.ua/verify) установлено, що при перевірці файлів з підписом, надісланих ОСОБА_1 , виникає помилка «невірний підпис».
34. Комісією перевірено достовірність накладеного на заяву ОСОБА_1 кваліфікованого електронного підпису й за допомогою інших ресурсів, зокрема, Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (https://ca.tax.gov.ua/verify) та Державного підприємства «Дія» (https://ca.diia.gov.ua/verify). За результатами перевірки також виникає помилка «Невірний підпис (35)».
35. З огляду на це Комісія, за результатами перевірки кваліфікованого електронного підпису, не визнала за можливе встановити підписанта файлу «заява на складення кваліфікаційного іспиту 26.03.2025» й не мала змоги ідентифікувати ОСОБА_1 як автора електронного документа.
36. Урахувавши викладене, Комісія дійшла висновку, що недотримання ОСОБА_1 вимог до оформлення заяви про складання кваліфікаційного іспиту в частині накладення кваліфікованого електронного підпису є підставою для відмови йому у допуску до складання кваліфікаційного іспиту одночасно із кандидатами, які беруть участь у доборі на посаду судді місцевого суду, оголошеному рішенням Комісії від 11 грудня 2024 року № 366/зп-24.
37. Рішенням ВККС України від 06 травня 2025 року № 15/дс-25, ухваленим у складі колегії: головуючого Михайла БОГОНОСА, членів Комісії: Надії КОБЕЦЬКОЇ, Галини ШЕВЧУК, відмовлено судді Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 , який має намір бути переведеним до іншого місцевого суду, в допуску до складання кваліфікаційного іспиту.
38. Не погоджуючись із таким рішенням Комісії, 07 травня 2025 року ОСОБА_1 звернувся із заявою про його перегляд.
39. У своїй заяві ОСОБА_1 вказував на те, що електронним листом від 26 березня 2025 року на адресу Комісії ним було надіслано два файли: сканкопія заяви, підписана ним особисто з назвою файлу: «заява на складання кваліф.іспиту 26.03.2025», та сертифікат про накладення на вказаний файл КЕП з назвою файлу: « 1-419-9BE45EF0-3E9C-11EF-9089-BAAF433A2EEE.pdf.p7s». З яких причин накладений кваліфікований електронний підпис виявився таким, що не відповідає вимогам, встановленим Комісією, йому невідомо. Припускав, що мала місце технічна помилка.
40. У своїй скарзі ОСОБА_1 також зазначав, що його волевиявлення було спрямовано саме на участь у Доборі, про що свідчить скерована ним на адресу Комісії заява від 26 березня 2025 року, а Рішення Комісії обмежує його право на участь у конкурсі на посаду судді місцевого суду.
41. Разом із заявою про перегляд рішення ВККС України від 06 травня 2025 року № 15/дс-25 ОСОБА_1 надав копію заяви про складення кваліфікаційного іспиту від 26 березня 2025 року, копію заяви з накладеним кваліфікованим електронним підписом (заява на складання кваліфікаційного іспиту від 26 березня 2025 року (1).pdf.p7s), протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису (заява на складання кваліфікованого іспиту 26 березня 2025 року (1)_Validation_Report.pdf).
42. Розглянувши вищевказану скаргу, Комісія не знайшла підстав для спростування висновку про те, що заява скаржника про складання кваліфікаційного іспиту була подана до ВККС України без накладення кваліфікованого електронного підпису, який відповідає вимогам закону.
43. ВККС України констатувала, що кандидатом не виконано вимоги, визначені в пункті 4 оголошення щодо необхідності подання заяви про складання кваліфікаційного іспиту з накладеним на неї кваліфікованим електронним підписом, що надавало підставу для обґрунтованого висновку Комісії в складі колегії для відмови ОСОБА_1 у допуску до складання кваліфікаційного іспиту одночасно із кандидатами, які беруть участь у доборі.
44. Надаючи оцінку доводам ОСОБА_1 про те, що його волевиявлення було направлено саме на участь у Доборі, про що свідчить скерована ним на адресу Комісії заява від 26 березня 2025 року, Комісія зауважує, що для суддів, які виявили бажання бути переведеними до іншого місцевого суду, має застосовуватися однаковий підхід та рівні умови проходження всіх етапів та процедур переведення, зокрема і в частині оформлення заяви про складання кваліфікаційного іспиту з накладенням кваліфікованого електронного підпису.
45. З огляду на викладене Комісія не вважала за можливе врахувати наведені ОСОБА_1 аргументи та поданий ним разом із заяво про перегляд рішення протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису на заяві про складання кваліфікованого іспиту від 26 березня 2025 року.
46. Розглянувши скаргу, ВККС України у пленарному складі відхилила аргументи скаржника про те, що рішення Комісії у складі колегії від 06 травня 2025 року № 15/дс-25, яким відмовлено судді Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 , який має намір бути переведеним до іншого місцевого суду, в допуску до складання кваліфікаційного іспиту одночасно із кандидатами, які беруть участь у доборі, ухвалено з порушенням вимог частини другої статті 19 Конституції України, Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а права ОСОБА_1 рішенням безпідставно порушено (обмежено).
47. Рішенням від 04 червня 2025 року № 960/дс-25 Комісія вирішила: відмовити ОСОБА_1 в задоволенні заяви про перегляд рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 06 травня 2025 року № 15/дс-25 про відмову в допуску судді Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 до складання кваліфікаційного іспиту одночасно з кандидатами на посаду судді, які беруть участь в доборі на посаду судді місцевого суду, оголошеному рішенням Комісії від 11 грудня 2024 року № 366/зп-24.
48. Не погодившись із зазначеними рішеннями ВККС України, ОСОБА_1 , вказуючи на їх протиправність та порушення ними його прав, звернувся до Верховного Суду з позовом.
49. Спір у справі, яка розглядається, виник у правовідносинах, пов'язаних із організацію судової влади та здійсненням правосуддя в Україні, а саме - у зв'язку з проходженням особою публічної служби на посаді судді та її участю у процедурі суддівської кар'єри щодо переведення на посаду судді до іншого суду за результатами конкурсу на зайняття вакантної посади судді.
50. Порядок переведення судді до іншого суду визначає глава 4 розділу IV (статті 82, 82-1) Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
51. Загальні засади переведення судді до іншого суду встановлює стаття 82 вищезазначеного Закону, частини перша - четверта якої передбачають таке правове регулювання.
Суддя може бути переведений, у тому числі тимчасово шляхом відрядження, на посаду судді до іншого суду Вищою радою правосуддя в порядку, передбаченому законом.
Переведення судді на посаду судді до іншого суду здійснюється на підставі та в межах рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, внесеної за результатами конкурсу на зайняття вакантної посади судді, проведеного в порядку, визначеному главою 3 цього розділу.
Суддя, який виявив намір бути переведеним до іншого місцевого суду за результатами конкурсу на зайняття вакантної посади судді, одночасно із кандидатами, які беруть участь у доборі на посаду судді, складає кваліфікаційний іспит у порядку, передбаченому статтею 74 цього Закону, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Вища кваліфікаційна комісія суддів України оприлюднює оголошення про прийняття від суддів, зазначених у частині третій цієї статті, заяв про складання кваліфікаційного іспиту одночасно з оприлюдненням рішення про оголошення добору на посаду судді, передбаченого статтею 71 цього Закону.
Кінцевий строк подання заяв до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України не може бути меншим за 15 днів з дати розміщення оголошення.
Вимагати від суддів подання інших документів, крім заяви, забороняється.
52. Абзацом першим частини п'ятої статті 82 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що суддя, зазначений у частині третій цієї статті, під час кваліфікаційного іспиту складає анонімне тестування щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права, а також анонімне тестування та виконує практичне завдання щодо однієї або кількох спеціалізацій суду на вибір.
53. За приписами частин першої, другої статті 71 цього ж Закону про оголошення добору на посаду судді Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює рішення, яке оприлюднює на офіційному веб-сайті Комісії та офіційному веб-порталі судової влади України. У рішенні про оголошення добору на посаду судді Вища кваліфікаційна комісія суддів України обов'язково зазначає кінцевий строк подання заяви та документів для участі у доборі, що не може бути меншим за 30 днів з дня оприлюднення рішення, а також прогнозовану кількість вакантних посад суддів, стосовно яких оголошено добір.
54. Згідно з положеннями частин першої - четвертої статті 73 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» на основі поданих документів Вища кваліфікаційна комісія суддів України здійснює перевірку відповідності осіб, які виявили намір стати суддею, установленим цим Законом вимогам до кандидата на посаду судді.
Участь у доборі на посаду судді можуть брати особи, які подали необхідні документи, визначені статтею 72 цього Закону, та відповідають установленим цим Законом вимогам до кандидата на посаду судді на день подання заяви про участь у доборі.
Особи, які не подали всіх необхідних документів та/або подали документи, що не відповідають установленим законом вимогам, а також особи, які згідно з поданими документами не відповідають установленим цим Законом вимогам до кандидата на посаду судді, до участі у доборі на посаду судді не допускаються.
Про допуск або про відмову в допуску до участі у доборі на посаду судді Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює вмотивоване рішення.
55. Вища кваліфікаційна комісія суддів України може переглядати рішення, прийняті палатою чи колегією, щодо допуску до конкурсу або добору. Рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України можуть бути оскаржені до суду з підстав, установлених цим Законом (абзац другий частини четвертої та частина сьома статті 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
56. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
57. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
58. Перевіряючи відповідно до вказаних у позові підстав оскаржені позивачем рішення ВККС України на відповідність їх вищевказаним критеріям, а також надаючи оцінку аргументам сторін, які наведені у позовній заяві та інших заявах по суті, Верховний Суд виходить з такого.
59. Зміст вищенаведених положень законодавства засвідчує, що особа, яка призначена на посаду судді, має право на переведення до іншого суду, зокрема, на підставі та в межах рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, внесеної за результатами конкурсу на зайняття вакантної посади судді, проведеного в порядку, визначеному главою 3 розділу IV Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
60. Зазначений конкурс стосовно суддів місцевого суду проводиться ВККС України на основі рейтингу кандидатів на посаду судді та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду, що передбачено статтею 79-2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
61. Такий рейтинг визначається і затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України за результатами кваліфікаційного іспиту, який для суддів, які виявили намір бути переведеним до іншого місцевого суду, складається одночасно із кандидатами, які беруть участь у доборі на посаду судді, в порядку, передбаченому статтею 74 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», з урахуванням особливостей, визначених статтею 82 цього ж Закону.
62. Про прийняття від суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду за результатами конкурсу на зайняття вакантної посади судді, заяв про складання кваліфікаційного іспиту, ВККС України, одночасно з оприлюдненням рішення про оголошення добору на посаду судді, оприлюднює на її офіційному веб-сайті та офіційному веб-порталі судової влади України відповідне оголошення.
63. При цьому, частина четверта статті 82 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», містить пряму заборону вимагати від суддів подання інших документів, крім заяви про складання кваліфікаційного іспиту, й установлює кінцевий строк для подання зазначених заяв до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, який не може бути меншим за 15 днів з дати розміщення оголошення.
64. На підставі наявних у справі матеріалів Суд з'ясував, що у спірних правовідносинах рішенням Комісії від 11 грудня 2024 року № 366/зп-24 було оголошено добір кандидатів на посаду судді місцевого суду й одночасно з цим ВККС України рішенням від 11 грудня 2024 року № 367/зп-24 оголосила про прийняття від суддів, які мають намір бути переведеними до іншого місцевого суду, заяв про складання кваліфікаційного іспиту.
65. Рішенням Комісії від 11 грудня 2024 року № 367/зп-24 був затверджений текст оголошення про прийняття від суддів, які мають намір бути переведеними до іншого місцевого суду, заяв про складання кваліфікаційного іспиту одночасно із кандидатами, які беруть участь у доборі на посаду судді, оголошеного рішенням Комісії від 11 грудня 2024 року № 366/зп-24.
66. У пунктах 1-4 вказаного оголошення зазначалось таке:
1. Суддя, який виявив намір бути переведеним до іншого місцевого суду за результатами конкурсу на зайняття вакантної посади судді, одночасно з кандидатами, які беруть участь у доборі на посаду судді, складає кваліфікаційний іспит.
2. Для складання кваліфікаційного іспиту суддя місцевого суду подає заяву за формою, визначеною в додатку 2 до рішення Комісії від 11.12.2024 № 366/зп-24.
3. Строк подання заяви про складання кваліфікаційного іспиту - з 01 березня 2025 року до 30 березня 2025 року (включно).
4. Заява про складання кваліфікаційного іспиту з накладеним кваліфікованим електронним підписом надсилається на електронну адресу Комісії (inbox@vkksu.gov.ua).
67. Пунктами 9-10 цього ж оголошення визначалось, що Комісія на основі поданої заяви здійснює перевірку:
Наявності у особи на момент звернення до Комісії статусу судді місцевого суду.
Дотримання суддею визначеного Комісією строку подання заяви про складання кваліфікаційного іспиту.
Відповідності поданої суддею заяви про складання кваліфікаційного іспиту вимогам до її оформлення.
До складання кваліфікаційного іспиту допускаються судді, які у порядку та строки, визначені цим оголошенням, подали відповідну заяву.
68. Зміст оприлюдненого відповідачем оголошення дозволяє стверджувати, що в ньому детально, зрозуміло та з достатньою чіткістю були роз'яснені умови допуску до складання кваліфікаційного іспиту, зокрема, вказані строк прийняття заяв про складання кваліфікаційного іспиту, порядок та спосіб їх подання і надіслання до Комісії, вимоги до їх оформлення, а також попереджено про наслідки недотримання таких умов.
69. Однією з визначених у оголошенні Комісії вимог до оформлення заяви про складання кваліфікаційного іспиту було те, що на таку заяву мав бути накладений кваліфікований електронний підпис.
70. Отже, для допуску до складання кваліфікаційного іспиту одночасно із кандидатами, які беруть участь у доборі на посаду судді, оголошеному ВККС України 11 грудня 2024 року, суддя, який виявив намір бути переведеними до іншого місцевого суду за результатами конкурсу на зайняття вакантної посади судді, повинен був у строк до 30 березня 2025 року (включно) подати за встановленою формою заяву про складання кваліфікаційного іспиту з накладеним на неї кваліфікованим електронним підписом й надіслати її на електронну адресу Комісії (inbox@vkksu.gov.ua).
71. Лише за умови одночасного дотримання (виконання) усіх перелічених вище умов (вимог) суддя, який має намір бути переведеними до іншого місцевого суду за результатами конкурсу на зайняття вакантної посади судді, міг бути допущений Комісією до складання кваліфікаційного іспиту.
72. Тому Комісія, в разі встановлення за результатами перевірки невідповідності поданої і надісланої на її електронну адресу заяви про складання кваліфікаційного іспиту визначеним у оголошенні вимогам щодо її оформлення, зокрема, в частині накладення кваліфікованого електронного підпису, мала передбачені законом підстави та повноваження прийняти вмотивоване рішення про відмову заявникові в допуску до складання такого іспиту.
73. У спірних правовідносинах Комісія, перевіривши подану позивачем заяву про складання ним кваліфікаційного іспиту, установила, що така не відповідає вимогам щодо її оформлення, визначеним у пункті 4 оголошення, яким передбачено накладення на такий документ кваліфікованого електронного підпису.
74. В обґрунтуванні такого висновку Комісія покликалась на результати перевірки достовірності кваліфікованого електронного підпису на веб-сайтах: Центрального засвідчувального органу (https://czo.gov.ua/verify), Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (https://ca.tax.gov.ua/verify) та Державного підприємства «Дія» (https://ca.diia.gov.ua/verify), якою установлено, що при перевірці файлів з підписом, надісланих ОСОБА_1 на електронну пошту ВККС України, виникає помилка «Невірний підпис (35)».
75. Комісія вказувала, що за таких обставин не може встановити особу, яка фактично наклала ЕЦП на отриману нею заяву ОСОБА_1 про складання кваліфікаційного іспиту, що унеможливлює ідентифікацію позивача як автора вказаного електронного документа й не дає змоги стверджувати про те, що на зазначену заяву накладений електронний цифровий підпис саме особи, яка її подала.
76. Позивач не заперечує того, що при перевірці надісланого ним на електронну пошту ВККС України файлу з назвою «заява на складення кваліфікаційного іспиту 26.03.2025» виникає помилка, однак стверджує, що це не є наслідком його умисних або необережних дій, оскільки йому не відомі причини, з яких програмне забезпечення не сформувало належний необхідний файл, що унеможливило перевірку справжності підпису.
77. Верховний Суд критично оцінює такі доводи позовної заяви, позаяк обов'язок щодо дотримання визначених у оголошенні Комісії вимог стосовно способу, порядку подання та оформлення заяви судді, який має намір бути переведеним до іншого місцевого суду, покладається безпосередньо на заявника, а невиконання такого обов'язку зумовлює конкретно визначені та передбачені законом наслідки у вигляді прийняття ВККС України вмотивованого рішення про відмову в допуску до складання кваліфікаційного іспиту.
78. Фактичні обставини цієї справи та зміст прийнятих у спірних правовідносинах актів Комісії підтверджують, що умови допуску до складання кваліфікаційного іспиту, оголошеного рішенням ВККС України від 11 грудня 2024 року № 367/зп-24, були чітко визначеними, зрозумілими й належним чином доведеними до усіх зацікавлених осіб. Відповідач забезпечив рівні та однакові умови участі у зазначеній процедурі суддівської кар'єри для усіх без винятку осіб, які обіймали посаду судді та виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду за результатами конкурсу на зайняття вакантної посади судді.
79. З'ясовані під час розгляду цієї справи обставини засвідчують, що жодна з вищевказаних осіб, за умови дотримання усіх вимог щодо порядку подання та оформлення відповідних заяв, не мала перешкод у доступі до такої процедури суддівської кар'єри з метою реалізації права на переведення до іншого місцевого суду за результатами конкурсу на зайняття вакантної посади судді. Прийняті в межах такої процедури рішення Комісії та вчинені нею дії не мали проявів дискримінації за жодною з ознак й надавали усім бажаючим, у тому числі й позивачу, реальну можливість взяти у ній участь.
80. Тому Верховний Суд погоджується з доводами Комісії про те, що позивачу, до відома якого відповідач у передбачені законом строк та спосіб довів усі умови для такого допуску, зокрема, у частині вимог до оформлення відповідної заяви, а також роз'яснив наслідки їх невиконання, були забезпечені належні та рівні умови допуску до складання кваліфікаційного іспиту. Позивач мав усвідомлювати встановлені законом та оголошенням Комісії правила допуску до складання ним кваліфікаційного іспиту й повинен був розраховувати, що такі правила є обов'язковими та будуть застосовані відповідачем при перевірці поданої ним заяви.
81. У світлі таких обставин констатується, що ОСОБА_1 як особа, яка є ініціатором своєї участі у складанні кваліфікаційного іспиту та безпосередньо зацікавлений у допуску до нього, повинен був продемонструвати добросовісне, сумлінне та відповідальне ставлення до участі у такій процедурі суддівської кар'єри й вжити усіх можливих заходів для дотримання оголошених Комісією вимог до оформлення відповідної заяви, зокрема, щодо накладення на неї КЕП у визначеному законом порядку.
82. З огляду на вказані в оголошенні Комісії строки прийому заяв від суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду за результатами конкурсу на зайняття вакантної посади судді, позивач мав достатньо часу для того, щоб створити (сформувати) таку заяву у вигляді електронного файлу, накласти на неї кваліфікований електронний підпис й попередньо, до її подання та надсилання на електронну адресу ВККС України, перевірити таку заяву на відповідність встановленим в оголошенні вимогам щодо її оформлення, зокрема, в частині дійсності КЕП, накладеного на такий документ.
83. Верховний Суд підкреслює, що можливість перевірки та підтвердження дійсності кваліфікованого електронного підпису передбачена положеннями Закону України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг», а також Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
84. Зокрема, за змістом статті 12 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» перевірка цілісності електронного документа проводиться шляхом підтвердження удосконаленого або кваліфікованого електронного підпису.
85. Підтвердження електронного підпису чи печатки у розумінні пункту 42 частини першої статті 1 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» це процес перевірки та підтвердження дійсності електронного підпису чи печатки.
86. Перевірка та підтвердження кваліфікованого електронного підпису, за приписами частини третьої статті 16 вищезгаданого Закону, належить до кваліфікованих електронних довірчих послуг.
87. Ці послуги надає, зокрема, центральний засвідчувальний орган, який за нормами статті 11 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» є суб'єктом відносин у сфері електронних довірчих послуг.
88. Частина друга статті 18 цього ж Закону передбачає, що у процесі підтвердження кваліфікованого електронного підпису чи печатки дійсність таких підпису чи печатки підтверджується, за умови:
використання для створення кваліфікованого електронного підпису чи печатки кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки, який відповідає вимогам, встановленим частиною другою статті 23 цього Закону;
видачі кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг та його чинності на момент створення кваліфікованого електронного підпису чи печатки; відповідності значення відкритого ключа його значенню, яке міститься в кваліфікованому сертифікаті електронного підпису чи печатки;
правильного внесення унікального набору даних, які визначають підписувача чи створювача електронної печатки, до кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки;
зазначення у кваліфікованому сертифікаті електронного підпису про використання в ньому псевдоніма (у разі його використання особою на момент створення кваліфікованого електронного підпису);
підтвердження того, що особистий ключ, який використовувався для створення кваліфікованого електронного підпису чи печатки, зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки;
відсутності порушення цілісності електронних даних, з якими пов'язаний цей кваліфікований електронний підпис чи печатка;
дотримання вимог, встановлених частиною першою статті 17-1 цього Закону, на момент створення кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
89. Послуга з перевірки та підтвердження дійсності кваліфікованого електронного підпису є загальнодоступною, цілодобовою і безоплатною й надається у мережі Інтернет на веб-сайті Центрального засвідчувального органу за посиланням: https://czo.gov.ua/verify. На цьому ж сайті у розділі «Питання та відповіді» міститься відповідь на питання «як перевірити підпис на документі», у якій детально пояснений алгоритм дій для перевірки електронного підпису (https://czo.gov.ua/faq).
90. Фактичні обставини справи, що розглядається, не підтверджують того, що позивач був обмежений у можливості користування вищевказаним або іншим сервісом для отримання такої довірчої електронної послуги як перевірка та підтвердження дійсності електронного підпису, або ж зовсім не мав такої можливості з об'єктивних причин.
91. Тому Верховний Суд вважає, що позивач мав можливість самостійно виявити технічну помилку, яка могла мати місце під час накладання ним на заяву про складання кваліфікаційного іспиту кваліфікованого електронного підпису, усунути її шляхом повторного накладання КЕП або в інший спосіб, що забезпечував би накладання такого підпису та, відповідно, виконання визначених в оголошенні Комісії вимог до оформлення зазначеної заяви.
92. Проте позивач, не здійснивши дій для перевірки (підтвердження) дійсності накладеного ним КЕП, надіслав до комісії електронний файл з назвою «заява на складання кваліф. іспиту 26.03.2025», щодо якого неможливо у визначений законом спосіб перевірити та встановити дійсність КЕП та фактичне його накладення заявником, що вимагалось у оголошенні комісії як обов'язкова вимога до оформлення заяви від суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду за результатами конкурсу на зайняття вакантної посади судді та беззаперечна умова для допуску до складання кваліфікаційного іспиту.
93. Беручи до уваги вищенаведене, Верховний Суд висновує, що невідповідність надісланої на електронну адресу Комісії заяви ОСОБА_1 про складання кваліфікаційного іспиту встановленим до неї вимогам щодо накладення КЕП не є наслідком протиправних дій або бездіяльності відповідача, у зв'язку з чим він не може нести відповідальність за невиконання заявником своїх обов'язків стосовно належного оформлення поданих до ВККС України документів.
94. З'ясовані судом обставини цієї справи доводять наявність недоліків у поданій позивачем заяві про складання кваліфікаційного іспиту, які є суттєвими і не надавали Комісії змоги достовірно підтвердити дійсність накладеного на таку заяву КЕП, з огляду на що Верховний Суд вважає, що у спірних правовідносинах у відповідача виникли передбачені законом достатні правові та фактичні підстави для недопуску позивача до складання кваліфікаційного іспиту, у зв'язку з чим відсутні підстави вважати, що ВККС України, приймаючи оскаржені рішення, діяв всупереч положень частини другої статті 19 Конституції України та цим допустив порушення прав позивача.
95. Суд критично оцінює доводи позивача про те, що ВККС України могла і була зобов'язана допустити його до складання кваліфікаційного іспиту з огляду лише на те, що мала у своєму розпорядженні підписану власноручним підписом та скановану засобами комп'ютерної техніки заяву ОСОБА_1 про складання ним кваліфікаційного іспиту як суддею, який виявив намір бути переведеними до іншого місцевого суду за результатами конкурсу на зайняття вакантної посади судді, а також у зв'язку з надісланням цієї ж заяви відповідачу разом із заявою про перегляд рішення про відмову позивачу в допуску до складання кваліфікаційного іспиту, яка була підписана кваліфікованим електронним підписом, що перевірений і підтверджений відповідним протоколом, який теж надавався Комісії.
96. З цього приводу Суд зазначає, що подання заяв від суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду за результатами конкурсу на зайняття вакантної посади судді, у зазначений вище спосіб (шляхом надсилання до Комісії електронного файлу у вигляді сканованої копії власноручно підписаної заяви без накладення на неї КЕП, який відповідає закону) умовами, визначеними в оголошенні ВККС України, не передбачалось, а тому не може розцінюватись як достатня підстава для допуску позивача до складання кваліфікаційного іспиту.
97. До того ж, доданий до позовної заяви протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису датований 07 травня 2025 року, тобто після закінчення встановленого ВККС України строку для подання заяв від суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду за результатами конкурсу на зайняття вакантної посади судді, який закінчився 30 березня 2025 року (включно).
98. Вищевказані доводи позивач також зазначав й у заяві про перегляд рішення Комісії, яким йому було відмовлено у допуску до складання кваліфікаційного іспиту. Зміст оскаржених у цій справі рішень ВККС України містить відомості про оцінку цих доводів, які були відхилені Комісією як безпідставні й такі, що не ґрунтуються на законі.
99. У підсумку Верховний Суд констатує, що Комісія, приймаючи рішення про відмову ОСОБА_1 у допуску до складання кваліфікаційного іспиту одночасно з кандидатами на посаду судді, які беруть участь в доборі на посаду судді місцевого суду, оголошеному рішенням Комісії від 11 грудня 2024 року № 366/зп-24, а також відмовляючи йому в задоволенні заяви про перегляд такого рішення, діяла у відповідності з положеннями частини другої статті 19 Конституції України та з дотриманням критеріїв, передбачених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, щодо законності та обґрунтованості прийнятого суб'єктом владних повноважень рішення й прав позивача не порушила.
100. У зв'язку з відсутністю підстав вважати, що відповідач у спірних правовідносинах діяв протиправно та порушив права позивача, а також з огляду на підтверджену обставинами справи та наявними у ній доказами законність прийнятих Комісією рішень, у задоволенні цього позову належить відмовити.
101. Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення поданого у цій справі позову, то й питання про розподіл судових витрат в такому випадку не вирішується.
102. Керуючись статтями 2, 22, 241-246, 250, 258, 262, 266 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду, ухваленим за наслідками апеляційного перегляду справи.
Рішення може бути оскаржене до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуюча суддя Н.В. Коваленко
Судді: В.М. Кравчук
А.І. Рибачук
А.А. Єзеров
С.М. Чиркін