про відмову в зупиненні виконання судового рішення
17 вересня 2025 року
м. Київ
справа №380/5271/25
адміністративне провадження №К/990/33917/25
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Коваленко Н.В., розглянувши клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зупинення виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23.05.2025 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2025 у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просив:
- визнати протиправними дії щодо обмеження пенсії максимальним її розміром, шляхом застосування до нього з 01.01.2025 обрахунку та виплати положень статті 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», а також понижуючих коефіцієнтів згідно постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 та виплати з 01.01.2025 у зменшеному розмірі;
- зобов'язати з 01.01.2025 скасувати понижуючі коефіцієнти до обрахування та виплати пенсії та повернути її розмір до попереднього рівня, фактичного нарахування в повному обсязі, без будь-яких обмежень максимального розміру, а також, виплатити різницю між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром пенсії з 01.01.2025 по день проведення повного фактичного розрахунку у цьому розмірі, з урахуванням раніше проведених виплат.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23.05.2025, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2025, позов задоволено частково:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо виплати ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2025 із застосуванням обмеження у розмірі десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність та з урахуванням коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених статтею 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану»;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області виплатити ОСОБА_1 пенсію з 01.01.2025 без обмеження її максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність та без урахування коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених статтею 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», з урахуванням фактично проведених виплат.
Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Ухвалою Верховного Суду від 13.08.2025 відкрито касаційне провадження у справі.
Відповідачем у касаційній скарзі заявлено клопотання про зупинення виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23.05.2025 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2025 у справі №380/5271/25 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 340 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються.
Згідно із частиною першою статті 375 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскаржуваного судового рішення або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Згідно зі статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України та статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами; невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Верховний Суд також виходить з того, що для зупинення виконання судового(их) рішення(ь), яке допускається як винятковий захід, повинні бути поважні причини. Відповідна заява повинна бути мотивована, містити достатні та обґрунтовані підстави для зупинення виконання судового рішення, підтверджені належними доказами. Таке зупинення не повинно порушувати балансу інтересів сторін, а також не порушувати прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки.
Заявник повинен навести обґрунтування відповідної вимоги та довести, що захист його прав та інтересів стане об'єктивно неможливим без вжиття таких заходів; для відновлення порушених прав необхідно буде докласти надмірних зусиль та/або витрат; існуватимуть перешкоди для застосування або буде неможливим застосування передбаченого статтями 380 та 381 Кодексу адміністративного судочинства України механізму повороту виконання судового рішення.
Отже, для зупинення виконання судових рішень, яке допускається як виняток, повинні бути вагомі причини. Сподівання і припущення скаржника на певні результати касаційного розгляду справи не можуть бути підставою для зупинення виконання судового рішення, яке набрало законної сили.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Це правило стосується, в тому числі й обставин, якими сторона обґрунтовує клопотання про зупинення виконання судових рішень на стадії касаційного провадження.
Враховуючи, що клопотання скаржника про зупинення рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23.05.2025 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2025 наведеним критеріям не відповідає, оскільки не містить жодних належних обґрунтувань і доказів на їх підтвердження, які Суд міг би оцінити, у його задоволенні слід відмовити.
Керуючись статтями 248, 340, 370, 375 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зупинення виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23.05.2025 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2025 у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не оскаржується.
Суддя Н.В. Коваленко