Справа № 461/4271/25 Головуючий у 1 інстанції: Зубачик Н.Б.
Провадження № 33/811/1228/25 Доповідач: Гончарук Л. Я.
02 вересня 2025 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Гончарук Л.Я., з участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника адвоката Яцуляка Тараса Романовича, представника потерпілого ОСОБА_2 адвоката Губського Володимира Євгеновича, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в режимі відеоконференції апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 15 липня 2025 року,
встановив:
цієї постановою, об'єднано в одне провадження справи про притягнення ОСОБА_1 за ст. 124, ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Присвоєно об'єднаній справі №461/4271/25, провадження № 3/461/1626/25.
ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п'ять років та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Відповідно до постанови, ОСОБА_1 , 22.05.2025 о 16 год 00 хв, керуючи автомобілем марки «Kia Magnetism», д.н.з. НОМЕР_1 , на перехресті вул. Максима Кривоноса та вул. Винниченка у м. Львові, не надав переваги в русі транспортному засобу марки «BMW 7», д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався по головній дорозі та здійснив зіткнення із вказаним автомобілем, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п.16.11 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Окрім того, водій ОСОБА_1 , 22.05.2025 о 16 год 00 хв, на перехресті вул. Максима Кривоноса та вул. Винниченка у м. Львові, керував автомобілем, не маючи посвідчення водія відповідної категорії. Дане правопорушення вчинено повторно протягом року. Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.1.а Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП.
На вказану постанову особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Галицького районного суду м. Львова від 15 липня 2025 року, оскаржувану постанову скасувати.
В обґрунтування вказує про те, що постанова суду першої інстанції є необгрунтованою, оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам справи з огляду на наступне.
Зауважує, що розгляд справи відбувся без участі ОСОБА_1 , що позбавило його права надати суду пояснення. Окрім цього, не враховано особу ОСОБА_1 , який є особою молодого віку, позитивно характеризується та не має схильності до скоєння умисних правопорушень.
У судове засідання апеляційної інстанції потерпілий ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленим про час та місце проведення апеляційного розгляду не з'явився, клопотань про відкладення розгляду справи не подав. Натомість представник адвокат Губський В.Є. не заперечив проти розгляду апеляційної скарги у відсутності потерпілого ОСОБА_2 .
Заслухавши виступ захисника адвоката Яцуляка Т.Р., пояснення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на підтримання доводів апеляційної скарги, думку представника адвоката Губського В.Є., який заперечив проти апеляційних вимог, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що така не підлягає до задоволенню, виходячи з наступного.
Доводи апелянта щодо поважності пропуску строку апеляційного оскарження є обґрунтованими. Суд вважає, що строк апеляційного оскарження пропущений апелянтом з поважних причин, а тому його слід поновити.
Згідно з ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також іншими документами.
Відповідальність за ст. 124 КУпАП настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Відповідно до п.16.11 Правил дорожнього руху України, на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.
Згідно п.2.3 Правил дорожнього руху України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Відповідно до ч. 2, ч. 4 ст. 126 КУпАП адміністративна відповідальність настає за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами та керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Частиною 5 ст.126 КУпАП відповідальність передбачена за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Всупереч тверджень апеляційної скарги ці вимоги закону суддею першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 були дотримані, а висновок судді про доведеність винуватості останнього у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 5 ст. 126 КУпАП, за обставин, викладених у протоколах та постанові судді, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується зібраними по справі доказами у їх сукупності, які були досліджені в судовому засіданні та наведені у постанові.
Зокрема, такий висновок ґрунтується на даних, що зафіксовані в протоколах про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 338560 від 22.05.2025, серії ЕПР1 №338603 від 22.05.2025; схемі місця ДТП від 22.05.2025; відеозаписах з нагрудних камер працівників патрульної поліції; письмових поясненнях ОСОБА_2 від 22.05.2025; письмових поясненнях ОСОБА_1 від 22.05.2025; довідці старшого інспектора ВАП УПП у Львівській області Дяків Н. від 27.05.2025, з якої вбачається, що за ОСОБА_1 транспортні засоби на території України не зареєстровані; довідці старшого інспектора ВАП УПП у Львівській області Дяків Н. від 27.05.2025, з якої вбачається, що за ОСОБА_1 відсутні відомості щодо отримання посвідчення водія; довідці старшого інспектора ВАП УПП у Львівській області Дяків Н. від 27.05.2025, з якої вбачається, що ОСОБА_1 02.10.2024 притягався до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, та на останнього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн.; копії постанови серії ЕНА № 4794234 від 22.05.2025, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, та інших матеріалах адміністративної справи у їх сукупності.
Підстав сумніватися у достовірності вищевказаних даних у суду немає.
Апеляційний суд приходить до переконання, що докази вчинення правопорушень ОСОБА_1 , які покладені суддею в основу постанови, були отримані з дотриманням вимог законодавства і суддя прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність його вини у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Дії працівників поліції відносно ОСОБА_1 під час складення протоколів про адміністративні правопорушення за ст. 124, ч. 5 ст. 126 КУпАП апеляційний суд вважає такими, що ґрунтуються на вимогах закону.
Отже, враховуючи відсутність будь-яких скарг та заяв щодо дій працівників поліції, а також складення ними протоколу та інших процесуальних документів, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відомості, які зафіксовані в письмових доказах та на відеозаписі нагрудних камер, що долучені до матеріалів справи, відповідають дійсності, що вочевидь унеможливлює врахування апеляційним судом доводів апелянта.
Доводи апеляційної скарги про те, що постанова суду першої інстанції є необгрунтованою, оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам справи, то такі на думку суду є безпідставними, так як згідно постанови суду першої інстанції вбачається, що суд першої інстанції врахував докази, які містяться в матеріалах справи та інші обставини, які мали місце в даній справі.
Щодо доводів апелянта про те, що справа була розглянута у відсутності ОСОБА_1 , у зв'язку з чим він був позбавлений прав, передбачених ст. 268 КУпАП, то слід зазначити, що при розгляді справи в суді апеляційної інстанції таке право відновлено шляхом прийняття до провадження апеляційної скарги, та надання можливості подачі пояснень, клопотань та доповнень, разом з тим, ОСОБА_1 та його захисником не було надано будь-яких інших доказів, які б спростовували його вину у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Викладені у постанові судді висновки відповідають фактичним обставинам справи.
Наведеними доказами, достовірність яких в судді апеляційного суду не викликає сумнівів, в повній мірі стверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 5 ст. 126 КУпАП, на підставі яких суддею відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП всебічно і повно з'ясовано всі обставини справи.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що в діях ОСОБА_1 є склад правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ст. 124 КУпАП.
Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви в об'єктивності вищевказаних матеріалів, їх фальсифікації, стороною захисту не надано, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду.
Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32).
Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення.
Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні.
При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 суддя в повній мірі врахував характер і спосіб вчиненого, особу правопорушника, ступінь його вини, інші обставини справи, що впливають на вид стягнення, і обґрунтовано наклав стягнення згідно правил ст. 36 КУпАП.
З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування чи зміни постанови судді немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
постановив:
поновити особі, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Галицького районного суду м. Львова від 15 липня 2025 року.
Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 15 липня 2025 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Л.Я. Гончарук