№ 754/2929/25
№ 1-кс/755/3380/25
"16" вересня 2025 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_3 про відвід судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_4 від розгляду кримінального провадження № 22025000000000130, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.02.2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 3 ст. 436-2 КК України,
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями у провадження судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 передано заяву ОСОБА_3 про відвід судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_4 від розгляду кримінального провадження № 22025000000000130, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.02.2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 3 ст. 436-2 КК України,
Заява мотивована тим, що суддею ОСОБА_4 було організовано внесення до підсистеми «Електронний суд» завідомо недостовірної інформації у справі № 754/2929/25, у тому числі, щодо участі адвоката ОСОБА_5 , який не є захисником ОСОБА_3 . У тому числі, суддя ОСОБА_6 , ознайомившись з матеріалами кримінального провадження № 22025000000000130 відносно ОСОБА_3 , не вживає заходів щодо його закриття у зв'язку із закінченням строків досудового розслідування, відомості про кримінальне правопорушення було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань органом досудового розслідування, на підставі матеріалів, які не мають відносно останньої ніякого відношення.
Учасники кримінального провадження та особа, якій заявлено відвід - суддя ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилася, однак, враховуючи вимоги діючого КПК України, вважаю за можливе розглянути заяву про відвід у їх відсутність.
Вивчивши та дослідивши заяву про відвід, суддя приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 КПК України, у разі заявлення відводу судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.
Згідно з положеннями ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, суддя зобов'язаний заявити самовідвід. За цими ж підставами йому може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Відвід повинен бути вмотивованим.
Статтею 75 КПК України визначено обставини, що виключають участь судді в кримінальному провадженні, а саме: якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.
Також, згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Мироненко і Мартенко проти України" (рішення від 10 грудня 2009 року), наявність безсторонності має визначатися для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія А, № 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland, заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" Pullar v. theUnitedKingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38). Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. згадане вище рішення у справі ВеттштайнаWettstein), п. 43).
У своєму рішенні по справі "Фельдман проти України" Європейський суд з прав людини порушенням ст. 6 Конвенції визнав незабезпечення суддею достатніх гарантій для виключення будь-якого розумного сумніву з приводу його безсторонності (див. рішення у справі "Фельдман проти України", заяви N 76556/01 та 38779/04, рішення від 8 квітня 2010 року, п.97).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».
Тобто, наведене указує на те, що головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
При цьому, безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими».
У цій ситуації, із предмета та меж судового розгляду провадження, в якому заявлено відвід, не простежується будь-яка залежність чи взаємозв'язок, що прямо чи опосередковано вказували б на упередженість судді ОСОБА_4 щодо учасників провадження або обставин цієї справи, чи її необ'єктивність при її розгляді.
Не встановлено й інших підстав, передбачених статтями 75, 76 КПК, які б унеможливлювали розгляд справи вказаною суддею та викликали необхідність її відводу.
Як і не встановлено інформацію, яка б указувала на те, що суддя ОСОБА_4 не є безсторонньою, адже особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного, як наслідок побоювання заявника, що суддя є небезстороннім не можна вважати об'єктивно обґрунтованими.
При цьому, внутрішні емоційно-вольові відчуття заявника з того чи іншого питання без наявності з цього питання певних доказів чи інформації не є достатньою підставою для констатації факту наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді.
Сама ж по собі незгода з діями судді у провадженні, чи постановленими нею процесуальними рішеннями, не є підставою для відводу.
У справі № 826/14033/17 в ухвалі від 03.07.2019 ВС сформував позицію про те, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Зокрема, пунктом 17 розділу II Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України визначено, що в обліково-статистичних (інформаційних) картках і реєстраційних журналах всі пункти і графи (електронні поля), передбачені формами та відповідними полями в АСДС, заповнюються відповідальними особами відповідно до руху справи.
Відповідно до пункту 18, внесення інформації до АСДС, у тому числі про рух судової справи, в обов'язковому порядку здійснюється відповідальним працівником апарату суду відповідно до його функціональних обов'язків.
Вказані норми свідчать про те, що внесення інформації до підсистеми «Електронний суд» належить до функціональних обов'язків саме відповідального працівника апарату суду.
Крім того, розглядаючи заяву ОСОБА_3 про відвід судді, суддя звертає увагу, що відповідно до Конституції України та Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя є незалежним при здійсненні правосуддя.
Таким чином, у ході цього розгляду, не встановлено з боку судді ОСОБА_4 умисних або необережних дій, які б свідчили про пряму чи опосередковану особисту зацікавленість у вирішенні справи або іншим чином давали б підстави сумніватися в неупередженості.
З урахуванням викладеного та керуючись ст. ст. 22, 26, 75, 80, 81, 369-372, 376 КПК України, суддя -
У задоволені заяви ОСОБА_3 про відвід судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_4 від розгляду кримінального провадження № 22025000000000130, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.02.2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 3 ст. 436-2 КК України, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: