Справа №751/5297/25
Провадження №2/751/1643/25
15 вересня 2025 року місто Чернігів
Новозаводський районний суд міста Чернігова
в складі: головуючого - судді Діденко А. О.
секретаря судового засідання Рак Я.М.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
Встановив:
І. Стислий виклад позиції позивача
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення від дня пред'явлення позову і до повноліття дитини.
Заявлені вимоги обґрунтовувала тим, що з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі з 14.05.2022 року. Відповідач усиновив у липні 2022 її неповнолітню дитину - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Шлюб між ними розірвано 14.01.2025. Дитина проживає із нею та має захворювання. Дитині повинен бути забезпечений належний рівень життя, який вона одна не зможе забезпечити. Належний рівень не може бути меншим ніж прожитковий мінімум. Відповідач не виконує свого батьківського обов'язку, матеріально не утримує, їй матеріальної допомоги на утримання дитини не надає.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі
Новозаводський районний суд міста Чернігова ухвалою від 19 червня 2025 року відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
11.09.2025 на адресу суду від відповідача надійшов відзив, в якому просить в частині відмовити у задоволенні позову та стягувати з нього на користь позивача аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі в розмірі 2000 грн, щомісяця, починаючи з дати подання позову і до повноліття дитини. Відзив обґрунтовує тим, що на сьогодні він працює неофіційно, має не постійний і не великий дохід. Його фінансовий та сімейний стан об'єктивно не дозволяє сплачувати аліменти у розмірі 1/3 частини. Також зазначає, що на його утриманні також перебувають його непрацездатні батьки - пенсіонери, у яких в силу їх віку достатньо хронічних захворювань. Оскільки пенсії батькам не вистачає, то вони потребують його матеріальної допомоги. Окрім батьків, на його утриманні також перебувають неповнолітні діти: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Він погоджується утримувати свою дитину ОСОБА_4 та сплачувати аліменти в розмірі, який для нього є реальним і достатнім в теперішній економічній ситуації - 2000 грн щомісяця. Вважає, що такий розмір аліментів є розумним, не суперечить нормам матеріального права а також буде справедливим відносно кожної його дитини.
Позивач у судове засідання не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлена, в позові просить справу розглянути без її участі.
Відповідач у судове засідання також не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений, надав заяву в якій просить розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги визнає частково.
Суд ухвалив проводити розгляд справи без участі сторін на підставі наявних у ній доказів, що відповідає положенням ст. 223 ЦПК України.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірваний рішенням Новозаводського районного суду міста Чернігова від 14.01.2025 (а.с.7-8).
Відповідно до копії рішення Менського районного суду Чернігівської області від 18.07.2022 оголошено ОСОБА_2 усиновлювачем малолітньої дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця міста Чернігова. Внесено до актового запису про народження ОСОБА_5 за №197, складеного 28 січня 2017 року Чернігівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області наступні зміни: в графі «прізвище» змінено « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_9 », в графі «ім'я» залишено « ОСОБА_10 », в графі по батькові змінено « ОСОБА_11 » на « ОСОБА_12 », в графах «Батьки» записано: «батько» прізвище - « ОСОБА_9 », ім'я - « ОСОБА_13 », по батькові « ОСОБА_14 », громадянство - «громадянин України», відомості про дату та місце народження дитини залишено без змін (а.с. 10-11)
Сторони є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с.4).
Відповідно до довідки Управління адміністративних послуг про склад зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 17.06.2025 № 2626, станом на 16.06.2025 малолітній ОСОБА_4 зареєстрований разом із позивачем за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.5).
Згідно копії виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_4 від 15.05.2025, вбачається, що з народження має двобічну пієлоектазію. Має полівалентну харчову алергію, алергію на кліща домашнього пилу, кішки. В 2023 році встановлено діагноз: Бронхіальна астма. Скарги на момент огляду відсутні. (а.с. 6 та зворот)
Відповідно до копій пенсійного посвідчення серії НОМЕР_2 та серії НОМЕР_3 ОСОБА_15 та ОСОБА_16 є пенсіонерами за віком.
Відповідно до копій свідоцтва про народження ОСОБА_2 (відповідач) є батьком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідач та позивач доказів про наявність чи відсутність доходів, рухомого та нерухомого майна у власності суду не надали.
ІV. Норми права, які застосував суд, та оцінка аргументів сторін
Частиною 1 ст. 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно з частинами 1 і 2 статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради Української РСР № 789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно із ст. 141 Сімейного кодексу України (далі - СК України) мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Статтями 180, 181 СК України визначено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно зі ст.182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно з ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено з 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років становить 2 563 гривні, від 6 до 18 років - 3 196 гривень.
Відповідно до ч. 5 ст. 183 Сімейного кодексу України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Проаналізувавши доводи сторін, вимоги чинного законодавства України, дослідивши матеріали справи та подані сторонами докази, враховуючи стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника та одержувача аліментів, також те що відповідач має на утриманні батьків-пенсіонерів та двох неповнолітніх дітей, а також враховує те, що позивач в силу закону також зобов'язана утримувати дитину, та інші обставини, що мають істотне значення, суд доходить до висновку що для дотримання справедливої рівноваги між інтересами дітей відповідача, і вважає за необхідне, відповідно до ст.ст. 182, 183 Сімейного кодексу України, позовні вимоги задовольнити частково, стягнувши з відповідача аліменти в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи від дня пред'явлення позову, тобто з 17 червня 2025 року, та до досягнення дитиною повноліття.
Суд визнає необхідним застосувати п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України і допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.
V. Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову з відповідача підлягає стягненню судовий збір.
Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи, що позивач, відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», звільнена від сплати судового збору, тому за загальним правилом з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 211,20 грн.
Однак суд враховує положення ч. 1 ст. 142 ЦПК України та ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», згідно з якими у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Враховуючи наведені вище приписи законодавства, метою яких є стимулювання учасників цивільних справ до мирного врегулювання спорів, а також керуючись загальними засадами цивільного судочинства, якими, серед іншого, є верховенство права та пропорційність, суд дійшов висновку про необхідність стягнення в даному випадку з відповідача на користь держави саме 50 відсотків судового збору, що підлягав сплаті позивачкою при поданні позовної заяви.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 19, 141, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 181-184, 191 Сімейного кодексу України, враховуючи роз'яснення Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», суд
Вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , аліменти на утримання неповнолітнього сина: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи від дня пред'явлення позову, тобто з 17 червня 2025 року, та до досягнення дитиною повноліття.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять гривень) грн 60 коп. на користь ГУК у м. Києві/м. Київ/2203106, код отримувача - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету - 22030106.
Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 15 вересня 2025 року.
Позивач - ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 )
Відповідач - ОСОБА_17 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 )
Суддя А. О. Діденко