Справа №:755/8458/23
Провадження №: 4-с/755/93/23
"22" травня 2025 р. місто Київ
Дніпровський районний суд міста Києва у складі: головуючого судді: Савлук Т. В., за участю секретаря судових засідань Лазоренко Н.В., розглянувши у приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва питання про закриття провадження у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на дії Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), заінтересована особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей Колект» про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії щодо зняття арешту з майна,
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до суду зі скаргою на бездіяльність Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якій просили:
«Визнати неправомірною бездіяльність Святошинського ВДВС у місті Києві ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) з незняття арешту з усього майна ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), накладеного у рамках виконавчого провадження № 460/19. Зобов'язати Святошинський ВДВС у місті Києві ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) скасувати арешт усього майна ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) накладеного у рамках виконавчого провадження № 460/19;
визнати неправомірною бездіяльність Святошинського ВДВС у місті Києві ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) з незняття арешту з усього майна ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), накладеного у рамках виконавчого провадження №?457/19. Зобов?язати Святошинський ВДВС у місті Києві ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) скасувати арешт усього майна ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) накладеного у рамках виконавчого провадження № 457/19».
24 липня 2023 року Дніпровським районним судом міста Києва (головуючий - суддя Виниченко Л.М.) постановлено ухвалу про прийняття до провадження суду скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на дії Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), заінтересована особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей Колект» про скасування арештів.
05 вересня 2023 року керівником апарату Дніпровського районного суду міста Києва О.С. Коровичем винесено розпорядження № 466 «Щодо проведення повторного автоматизованого розподілу судових справ».
06 вересня 2023 року на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану цивільну справу передано у провадження головуючому судді Савлук Т.В.
02 жовтня 2023 року Дніпровським районним судом міста Києва прийнято до свого провадження цивільну справу за вищевказаною скаргою та призначено судове засідання.
09 червня 2025 року до суду надійшли письмові пояснення (вх. № 32872), подані представником заявників ОСОБА_3 , зазначивши, що згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 04 січня 2024 року, виданим Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (актовий запис № 248) заявник ОСОБА_2 помер.
Учасники справи у судове засідання не з'явились, їх неявка в судове засідання не перешкоджає розгляду по суті.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Дослідивши матеріали заяви та додані до неї матеріалів, суд доходить наступного.
На підставі статей 447, 448 Цивільного процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
У частині дев'ятій статті 10 Цивільного процесуального кодексу України зазначено, що, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду, відступаючи від висновків, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2020 року у справі № 435/4160/13-ц (провадження № 61-15459св19), від 14 лютого 2022 року у справі № 2-275/2010 (провадження № 61-13540св21), від 20 липня 2022 року у справі № 423/725/13 (провадження № 61-15590св21), та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 липня 2020 року у справі № 2-1659/07 (провадження № 61- 23248св19), зробив такі висновки. Аналогія закону та аналогія права розглядаються в загальній теорії права як засоби заповнення прогалин у законодавстві шляхом їх усунення чи подолання. Прогалини у законодавстві ускладнюють регулювання відповідних суспільних відносин через відсутність у законодавчому акті нормативного припису (норми права), що безпосередньо спрямований на їх врегулювання. Аналогія закону - це поширення в процесі правозастосування на конкретні неврегульовані правом життєві відносини чинності норм права, які регулюють відносини, які є подібними тим, що потребують урегулювання в рамках цієї галузі права за найсуттєвішими ознаками. Аналогія права - це застосування до конкретних відносин загальних засад і сенсу законодавства у разі відсутності норм права, що регулюють подібні за найсуттєвішими ознаками відносини.
Відтак, суд дійшов висновку, що оскільки цивільний процесуальний закон не врегульовує питання про закриття провадження у цивільній справі за скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах, тому у даній справі підлягає застосуванню аналогія права.
Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв'язку із вибуттям із процесу суб'єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки право попередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.
Виходячи з положень статті 55 Цивільного процесуального кодексу України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язані, а також в інших випадках замін особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
В позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов'язки одного із суб'єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі.
В аспекті положень статті 25 Цивільного кодексу України основою цивільної процесуальної правоздатності та цивільної процесуальної дієздатності фізичної особи є її цивільна правоздатність, як така, що виникає у момент народження фізичної особи та припиняється у момент її смерті, здатність мати цивільні права та обов'язки.
У статті 26 Цивільного кодексу України визначено, що усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов'язки. Фізична особа має усі особисті немайнові права, встановлені Конституцією України та цим Кодексом. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов'язки як учасник цивільних відносин.
У статті 46 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.
Частиною першою статті 47 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
Смерть фізичної особи є безумовною підставою для припинення її цивільної правоздатності, цивільної процесуальної правоздатності та цивільної процесуальної дієздатності.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Враховуючи те, що заявник ОСОБА_2 помер та спірні правовідносини не допускають правонаступництва, суд дійшов висновку, що провадження у справі слід закрити в частині вимог, які пред'явлені заявником ОСОБА_2 .
Враховуючи викладене та керуючись статтями 46, 47, 55, п. 1 ч. 1 ст. 255, 260, 268, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Закрити провадження у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на дії Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), заінтересована особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей Колект» про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії щодо зняття арешту з майна в частині вимог, які пред'явлені заявником ОСОБА_2 .
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Інформацію по справі можна отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернетhttp://dn.ki.court.gov.ua.